Правила оформлення пояснювальної записки.

Пояснювальна записка до курсового проекту (роботи) друкується студентом на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Допускається використання аркушів формату А3 (297х420). При цьому необхідно залишати такі розміри меж: лівий, верхній, нижній – 20 мм, праве – 10 мм. Текст друкується на принтері через півтора проміжних інтервала, середня щільність друку - 30 рядків (але не більш 40 рядків) на сторінці за умовою рівномірного її заповнення та висоті літер і цифр не менш 1.8 мм (розмір шрифту – 14).

Виклад змісту роботи в пояснювальній записці повинний бути стислим, чітким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення. Мова викладення повинна бути технічно грамотною, не містити жаргонних виразів і маловживаних слів.

Варто користуватися єдиними і відповідними встановленими стандартом термінологією і визначеннями, а при їхній відсутності - загальновживаними в науково-технічніх джерелах.

Скорочення слів у тексті і підписах під ілюстраціями, як правило, не припускається.

У записі обчислень за формулами наводять тільки вихідну формулу, вираз із підставленими цифрами й остаточний результат. Проміжні вирахування виключаються.

Весь текст пояснювальної записки поділяють на розділи. Кожний розділ варто починати з нової сторінки. Розділи в межах усієї пояснювальної записки, а також підрозділи і пункти мають порядкові номери, позначені арабськими цифрами без крапки наприкінці, наприклад: 1 - перший розділ; 2 - другий розділ; 2.1 - перший підрозділ другого розділу; 2.1.1 - перший пункт першого підрозділу другого розділу. Введення і висновок не нумеруються і виконуються великими літерами.

Заголовки розділів пишуть великими літерами посередині тексту. Заголовки підрозділів пишуть з абзаца, відступаючи зліва 15 мм, малими літерами (крім першої великої). У заголовку не допускаються переноси слів. Пропуски над заголовками і під ними - 2 см. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, тоді їх розділяють точкою. Заголовок підкреслювати не можна.

Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути наскрізна. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в середині верхнього поля сторінки. Нумерація починається з розділу анотації (сторінка 4).

Таблиці використовують для оформлення цифрового матеріалу, приводяться після першого нагадування про неї в тексті. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "Таблиця" у тексті пишуть цілком, якщо таблиця не має номера, і скорочено, якщо має номер, наприклад: "...у табл. 1.2". Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами. Над лівим верхнім кутом таблиці поміщають напис "Таблиця" із вказівкою порядкового номеру таблиці. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: "Таблиця 2.4"- четверта таблиця другого розділу. Якщо в записах тільки одна таблиця, тоді її не нумерують.

Кожна таблиця повинна мати заголовок. Заголовок і слово "Таблиця" починають з великої літери. Заголовок не підкреслюють і виконують після слова “Таблиця” з номером таблиці через дефіс в тому самому рядку над таблицею. Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення з заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Робити заголовки таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу "№ п./п." у таблицю по можливості не включають.

Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту записки або з поворотом по годинниковій стрільці. При великій кількості рядків допускається перенос таблиці на інший аркуш. При цьому заголовок поміщають тільки в її першій частині, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці___” з вказівкою номера таблиці..

Якщо повторюваний у графі таблиці текст складається з одного слова, його мажна заміняти лапками; якщо з двох або більш слів, то при першому повторенні його заміняють словами "Те ж", а далі - лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, марок, математичних символів не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не приводять, тоді в ньому ставлять прочерк..

Формули в записці (якщо їх більш однієї) нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номеру формули в розділі, розділених крапкою. Номер ставиться з правого боку аркуша на рівні нижнього рядка формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу. Посилання на формулу вказують порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад, "... у формулі (2.1)". Символи і числові коефіцієнти варто приводити безпосередньо під формулою зі слова "де" без двокрапки після нього в тієї ж послідовності, у якій вони дані у формулі з нового рядка.

Рівняння і формули варто виділяти з тексту порожніми рядками. Якщо рівняння не поміщається в один рядок, воно повинно бути перенесене після знаків " = " або " + ", " - ", " * ", ": ". Кожна формула, якщо вона не виводиться автором, крім найбільш пpостих, повинна мати посилання на джерело, звідкіля її вибрали

У список використаних джерел включають усі використані джерела в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. При посиланні в тексті на використовувану літературу вказують порядковий номер, виділений двома квадратними дужками за списком джерел, наприклад [20]. Джерело описується в наступній формі: прізвище й ініціали автора, повна назва книги або статті, місце і рік видання, об’єм (для часопису - назва часопису, рік видання, номер сторінки). Приклад:

4. Бусленко Н.П. Моделирование сложних систем. - М.: Наука, 1978. - 400 с.

Приклад посилання на статтю:

28. Советов Б.Я., Сочнев А.В., Яковлев С.А. Организация имитационных експериментов в процессе обучения студентов специальности АСУ//В сб.: Применение ЭВМ в учебном процессе. Л. 1983. С. 45-52.

Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток треба починати з нового аркуша.

Заголовок додатку друкують зверху маленькими літерами з першої великої симетрично відносно текста страниці. Посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток___” і велика літера, яка позначає додаток.

Додатки треба позначати послідовно великими літерами української абетки, за виключенням Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як Додаток А. Додатки повинні мати спільну з рештою записки наскрізну нумерацію страниць.

Текст кожного додатка при необхідності може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, що нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка. Перед ними ставиться позначення додатка (літера) і крапка "А.2" – другий розділ додатка А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

Рисунки, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.