Ефективна протидія чи марнотратство?

Росія за останні роки добре вивчила методи Заходу і тому достатньою мірою потурбувалася, щоб захистити власний медіапростір від зовнішнього впливу.

Зокрема, розуміючи, що США та окремі країни Євросоюзу прагнуть проводити антиросійську інформаційну політику у прикордонних з Росією регіонах, у т. ч. з використанням українського ресурсу, Москва вирішила посилити контроль за власним інформаційним простором. Для забезпечення такого контролю і попередження можливого витоку інформації, що додатково могла б підтвердити стрімке падіння російської економіки та внутрішньополітичну нестабільність, ще у жовтні в Держдуму РФ було внесено проект змін до федерального закону "Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації" і Кодексу РФ про адміністративні правопорушення, згідно з яким у Росії має бути введено заборону на несанкціоноване розголошення громадянами або юридичними особами будь-якої інформації, що не набула широкого розповсюдження. При цьому під такою інформацією законодавець розуміє таку, що не була раніше доведена, у т. ч. іноземній стороні, через запроси, звернення або вимоги. З прийняттям цього закону ЗМІ вимушені будуть погоджувати свої матеріали зі спеціальним державним органом або адаптувати ефір під версії подій, що оприлюднюватимуться підконтрольними державі інформаційними ресурсами.

Окрім цього, вже російська влада продовжує тиснути на громадянське суспільство, у т. ч. шляхом забезпечення тотального впровадження норм федеральних законів РФ "Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації в частині регулювання діяльності некомерційних організацій, що виконують функції іноземних агентів", а також "Про внесення змін до ст. 32 федерального закону "Про некомерційні організації". Вищеозначені федеральні закони спрямовані на врегулювання діяльності некомерційних організацій, що отримують іноземну організаційну, методичну і фінансову допомогу, беручи при цьому участь у політичному житті країни. У законі вказано, що до політичної не має стосунку діяльність у галузі науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я, соціальної підтримки і захисту громадян, охорони рослинного і тваринного світу, благодійна і волонтерська діяльність, але незважаючи на це, тиск здійснюється на організації всіх сфер діяльності. Головне, щоб їх не фінансували із-за кордону. Лише протягом 2015 р. міністерство юстиції РФ внесло до реєстру 79 НУО, і переважну більшість із них - у примусовому порядку. Організації, яких визначили "агентами", було оштрафовано, їхній репутації завдано значної шкоди, обмежено фінансову незалежність, і деякі з них оголосили про свою ліквідацію.

Апогеєм даної політики Росії стали нові законодавчі обмеження, що набрали чинності з 1 січня і дозволили державі обмежити участь іноземної сторони в роботі російських мас-медіа. Зокрема, іноземні акціонери втратили право мати більш ніж 20% у капіталі російських ЗМІ.

Тепер хотілося б запитати у поважної експертної групи ЄС та європейського фонду, яким саме чином планується протистояти роспропаганді, а тим більше розповсюджувати об’єктивну інформацію серед російськомовного населення, у т. ч. шляхом фінансування російськомовних ЗМІ ("Дождь") та НУО? Яким буде ефект від проведених Європою заходів? І чи не варто повернутися до питання створення телеканалу?

Повертаючись до промови американського посла, про яку йшлося на початку, хотілося б, щоб пан Пайєтт так само натхненно звернувся до керівників ЄС зі схожою заявою: "Не займайтеся марнотратством! Дайте українській владі подолати корупцію та стабілізувати економіку, не витрачаючи сил на самостійну боротьбу з російським агресором. Прислухайтесь до Литви, Великої Британії, Данії, Естонії, Польщі та Нідерландів, прикрийте український тил і створіть нарешті дієву інформаційну платформу в Європі, що змогла б конкурувати з головним рупором Кремля - Russia Today".

Павло Горін, спеціально для 112.ua

Джерело: 112.ua