Конституційні засади політично-економічної та ідеологічної багатоманітності суспільних відносин.

Завдяки еволюції суспільство невпинно збагачується новими складовими суспільних відносин, змістовна взаємодія яких породжує нову якість самого суспільства. Основу суспільства становлять численні зв'язки між членами соціуму, тобто людьми, їхніми організаціями тощо. Такі зв'язки розвиваються в різних площинах, зокрема політичній, економічній, соціальній, культурній, духовній та ін. Отже, основу суспільних відносин становлять політична, економічна, соціальна, духовна (культурна) та інші системи.

Конституція України (ч. 1 ст. 15) визнала, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності Семантичне значення синонімічних термінів "багатоманітність", "різноманітність" трактується як сповнений багатства, неоднорідний за змістом і формою1. Тож спробуємо проаналізувати багатогранність суспільних відносин у частині їх конституційної регламентації.

Політична багатоманітність

Пріоритетним елементом системи суспільного ладу є політична система суспільства.

Політична система суспільства - це система державних і недержавних інститутів, які здійснюють владу, загальне управління суспільством, регулюють взаємовідносини між громадянами, соціальними та етнічними групами, забезпечують стабільність суспільства, відповідний правопорядок у ньому.

Основними елементами політичної системи суспільства є:

1) суб'єкти політичних відносин - держава, політичні партії та їхні блоки, громадські об'єднання за інтересами, територіальні громади, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації;

2) норми і принципи, які визначають правила поведінки суб'єктів політичної системи;

3) політичні відносини;

4) політична самосвідомість, толерантність, культура, повага;

5) інтегруючі зв'язки між складовими політичної системи суспільства. Метою утворення та функціонування політичної системи в будь-якій державі є політична влада. Політична влада - це система засобів впливу суб'єктів політичної системи на поведінку всіх інших членів суспільства з метою управління, координації, підпорядкування їхніх інтересів певній політичній волі шляхом поєднання переконання і примусу.

Політична влада тісно пов'язана з державною владою, під якою необхідно розуміти вольові публічно-політичні відносини, що виникають між державою в особі органів державної влади та іншими суб'єктами політичної системи з приводу врегулювання публічних відносин з правом легітимного застосування примусу.

Порівняльний аналіз політичної влади і державної влади: а) політична влада є ширшим поняттям, ніж державна влада, оскільки державна влада завжди є політичною, а не навпаки. Наприклад, політичні партії, які не подолали виборчого бар'єру, не беруть участі в розподілі депутатських мандатів, тому не уповноважені здійснювати державну владу2;

б) верховенство державної влади поширюється на всю територію держави, а верховенство політичних партій - на її членів і прихильників;

в) об'єктивізація (реалізація) державної влади здійснюється через механізм держави, а політичної влади - через соціальні рушії, наприклад, мітинги, демонстрації та ін.;

г) наслідком слабкості державної влади є безвладдя, а політичної влади - перемога опозиції.

Зміст політичної багатоманітності в Україні:

1) держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (ч. 4 ст. 15 Конституції України);

2) конституційне право громадян України на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч. 1 ст. 36 Конституції України);

3) право участі політичних партій у виборах (ч. 2 ст. 36 Конституції України);

4) ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій (ч. 4 ст. 36 Конституції України), відповідно політична боротьба за владу - це особиста справа кожного громадянина;

5) заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку (ч. 4 ст. 37 Конституції України);

6) чинним законодавством регламентований єдиний механізм реєстрації всіх політичних партій Міністерством юстиції України. Список політичних партій із зазначенням їхньої юридичної адреси щороку оприлюднюється цим міністерством. Конституційний принцип політичної багатоманітності опосередковує функціонування інституту багатопартійності, який є невід'ємною частиною суспільного життя України.Правовою основою організації і діяльності політичних партій та інших громадських організацій поряд з Конституцією України, є закони України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 р., "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р. та ін.