Поняття географічного зазначення та його ознаки

Географічне зазначення - це назва країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об'єкта, використовувана для позначення товару, особливі властивості якого виключно або переважно визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови, людський фактор або те й інше одночасно. Прикладами позначень товарів, які мають однакові специфічні властивості на всій території країни, можуть бути бразильська кава, швейцарський сир, грузинське вино, болгарська трояндова олія тощо. Географічні зазначення та торговельні марки багато в чому подібні, але між ними існують також суттєві відмінності. До спільних рис цих об'єктів відносять те, що: • географічні зазначення та торговельні марки призначені для маркування товарів;

• зміст цих об'єктів базується на правдивих даних; • незахищені географічні зазначення та торговельні марки можуть перетворитися у видові поняття, або «вільні марки». До відмінностей між географічними зазначеннями і торговельними марками відносять те, що: • географічне зазначення виникає внаслідок широкого використання географічного позначення, коли воно стає загальновідомим, створює стійку уяву про товар із певними характеристиками, які зумовлені відповідним географічним середовищем конкретної місцевості; торговельну марку створюють штучно за бажанням розробника; • географічне зазначення завжди пов'язане з конкретним місцем незалежно від виробника і тому не може розглядатися як засіб розрізнення однорідних товарів, які походять з одного місця, але мають різних виробників; торговельна марка насамперед відрізняє однорідні товари різних виробників; • географічне зазначення, крім позначення місцевості походження товару, вказує на певну якість та інші характеристики товару; торговельна марка вказує виключно на належність певного товару відповідному виробнику; • реєстрація географічного зазначення не надає виключного права на його використання (це право має колективний характер); торговельну марку, як правило, реєструють на ім'я одного власника, що надає йому виключне право володіння, користування та розпорядження торговельною маркою;

• географічне зазначення невід'ємне від місцевості, з якою воно пов'язане, тому право на його використання не може бути передано; • право на торговельну марку може бути передано; • реєстрація географічного зазначення зумовлена насамперед наявністю особливих властивостей у відповідних товарів; реєстрація торговельної марки зумовлена властивостями, які має лише сама марка; • строк охорони географічних зазначень є необмеженим; охорона торговельної марки має певний строк, який може бути продовжений. Іноді на реєстрацію торговельної марки подають позначення, які є географічними зазначеннями. У цьому разі державні органи, які здійснюють реєстрацію, послуговуються такими принципами: • назва країни, області або району може бути зареєстрована як один з елементів торговельної марки без виключного права власника торговельної марки на використання цих географічних елементів; • зазначення, які втратили географічний характер, ототожнюються споживачами з назвами виробів і включені до торговельної марки, є загальними зазначеннями та елементами, які не підлягають охороні; • географічні зазначення, які розглядають як фантастичні щодо товарів, можуть бути торговельною маркою (або її елементом), яка підлягає охороні; • у будь-якому разі географічні зазначення не мають вводити в оману споживачів щодо товару або його виробника. Географічні зазначення відрізняються від комерційних найменувань. Комерційне найменування призначене для розрізнення суб'єктів господарської діяльності і служить для ідентифікації виробника товарів як такого. Комерційне найменування, як і торговельна марка, безпосередньо не пов'язане з особливостями географічного місця діяльності підприємства, властивостями та якістю продукції. Хоча до складу комерційного найменування значно частіше, ніж до торговельної марки, входять елементи, що вказують на його географічне розташування. Зовсім іншу функцію виконує географічне зазначення. Воно відображає зв'язок «місце - товар». До таких позначень можуть бути віднесені позначення типу «Мелітопольські абрикоси», «Оливки з Іспанії» тощо. До географічних зазначень можуть бути віднесені графічні зображення, які через свою відомість асоціюються у свідомості споживача з певним місцем. Наприклад: зображення Ейфелевої вежі - з Парижем, Золотих воріт - з Києвом. Географічні зазначення мають ряд специфічних ознак: • географічне зазначення має містити пряму або непряму вказівку на те, що товар походить із конкретної країни, області або місцевості; • географічне зазначення має передбачати зв'язок позначення товару з його особливими властивостями, які визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови і (або) людський фактор; • географічне зазначення товару стає самостійним об'єктом правової охорони тільки після встановленої законом реєстрації в Патентному відомстві; • до географічних зазначень не висувають вимогу новизни.