Уявімо ситуацію: у молодій сім’ї народилося немовля, якому відразу дали ім’я, чи можемо ми стверджувати, що це немовля є особистістю?

Ні, воно є людиною, бо воно належить до певного біологічного виду, але особистістю не являється адже в нього не вироблена стійка система індивідуальних соціально-значущих рис людини, які формуються під впливом суспільних відносин та відносин з іншими людьми. (підтвердженням цього є «люди манглі»)

У дитини, як і в дорослої людини, співіснують біологічні й соціальні якості, що характеризують її як біологічну істоту. Дайте характеристику людини як біологічної істоти:

Біологічні якості — все те, що охоплюється поняттям «організм». Це функції і ріст організму, статеве дозрівання і процес акселерації (прискорений розвиток).

Соціальною істотою людина стає в тільки в суспільстві. Процес соціалізації відбувається паралельно з біологічним розвитком людини.

Особистість визначають неповторні фізичні якості, психічні процеси, темперамент, риси характеру, здібності, її потреби, інтереси. Вони позначаються на її пізнавальній діяльності, навчанні, праці, вчинках, ставленні до себе, взаєминах з іншими.

Якщо до всього переліченого додати тільки те, що притаманне лише одній особистості, то буде індивідуальність.

Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей.

Вона постає як цілісна характеристика людини — оригінальність, самобутність її психічного складу, — будучи тим особистим «Я», за яким пізнають, характеризують та оцінюють людину як особистість. Виявляється у здібностях людини, в основних потребах, інтересах, схильностях, рисах характеру, у почутті власної гідності, у світобаченні, системі знань, умінь, навичок, у рівні розвитку інтелектуальних, творчих процесів, в індивідуальному стилі діяльності та поведінки, в типі темпераменту, в особливостях емоційної та вольової сфер тощо.