Модуль 2. Фізіологія вісцеральних систем крові, кровообігу, дихання

Змістовий модуль 7. Система крові

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об'єму, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові

Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин.

Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі.

Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові в системі АВО.

Тема 1. Система крові Функції крові, фізико-хімічні властивості

Поняття про систему крові. Основні функції крові. Склад і об'єм крові у людини. Гематокритний показник. Основні фізіологічні константи крові, механізми їх регуляції.

Плазма, її склад, роль білків плазми. Осмотичний і онкотичний тиски. Регуляція сталості осмотичного тиску. Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем у регуляції його сталості.

Тема 2. Фізіологія еритроцитів і гемоглобіну.

Еритроцити, будова, кількість, функції. Гемоглобін, його будова, властивості, види, сполуки. Кількість гемоглобіну. Критерії насичення еритроцитів гемоглобіном: середня концентрація, колірний показник. Гемоліз, його види. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), фактори, які впливають на неї. Поняття про еритрон як фізіологічну систему, регуляція кількості еритроцитів у крові. Кровотворення та його регуляція. Вікові зміни системи крові.

Тема 3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.

Лейкоцити, їх кількість, види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію. Лейкоцитарна формула, її аналіз і оцінка. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.

Тема 4. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини. Фізіологія тромбоцитів.

Гемостаз, його види. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його роль. Коагуляційний гемостаз, його фази, механізми, значення. Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь у коагуляційному гемостазі. Коагулянти, антикоагулянти, їх види, механізми дії, значення. Плазміни та фібриноліз, його механізми, значення. Роль судинної стінки у регуляції гемостазу та фібринолізу. Регуляція зсідання крові. Фізіологічні основи методів дослідження стану гемостазу. Вікові зміни системи гемостазу.

Тромбоцити, їх кількість, функції. Механізми підтримання рідкого стану крові.

Позасудинні рідини організму, їх роль у забезпечені життєдіяльності клітин організму.

Тема 5.Фізіологічні основи методів дослідження груп крові.

Види груп крові: системи АВО, Rh, HLA, їх антигенний склад. Методики визначення груп крові зі стандартними сироватками та з цоликлональними антитілами. Фізіологічні основи переливання крові. Правила роботи з кров’ю. Кровозамінники.

Тема 6. Практичні навички з фізіології системи крові.

Оцінювати стан системи крові, її функцій та механізмів регуляції на підставі аналізу показників лабораторних досліджень крові.

Оцінювати результати дослідження гематокритного показника. Визначати кількість гемоглобіну, колірний показник, групи крові системи АВО та робити висновки.

Змістовий модуль 8. Система кровообігу

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи кровообігу, механізми регуляції хвилинного об ‘ему крові (ХОК) як інтегрального показника кровообігу на основі аналізу параметрів гомеостазу відповідно рівня метаболізму.

Трактувати фізіологічні властивості серця що забезпечують його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість), на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ), ХОК та механізми їх регуляції

Трактувати функцію серця як насосу на підставі тривалості серцевого циклу, структури його фаз і періодів, величини ХОК, тиску крові в камерах серця та в аорті й легеневій артерії, параметрів тонів серця.

Аналізувати регульовані параметри діяльності серця як насосу й робити висновки про механізми її регуляції.

Аналізувати основні параметри кровообігу й робити висновки про стан кровоносних судин (камери стиску, опору, обмінних, ємкісних) та механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин.

Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла та робити висновки про фізіологічні механізми обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів, обміну інших речовин.

Аналізувати регульовані параметри кровообігу й робити висновки про механізми регуляції системного кровообігу.

Аналізувати стан кровообігу і механізмів його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла, фізичному навантажені).

Пояснювати особливості регіонального кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію.

Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу й робити висновки про фізіологічні властивості серця як насосу, функції кровоносних судин та механізми регуляції кровообігу.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу: визначення ХОК, артеріального й венозного тисків, пульсі, фонокардіографії (ФКГ), ехокардіографії, сфігмографії (СФГ).

Тема 7. Загальна характеристика системи кровообігу. Bвластивості серцевого м ‘язу.

Загальна характеристика системи кровообігу, її роль в організмі.

Будова серця, його функції. Серцевий м’яз, його будова, функції Фізіологічні властивості міокарда та їх особливості. Автоматизм серця. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів водія ритму серця – сино-атріального вузла. Провідна система, її функціональні особливості, швидкість проведення збудження по структурах серця. Потенціал дії типових кардіоміоцитів. Періоди рефрактерності. Механізми скорочення та розслаблення кардіоміоцитів.

Тема 8. Насосна функція серця. Серцевий цикл, фізіологічні методи його дослідження.

Серцевий цикл, його фазова структура. Тиск крові в порожнинах серця та робота клапанного апарату під час серцевої діяльності. Систолічний і хвилинний об’єми крові, серцевий індекс. Робота серця. Фізіологічні основи методів дослідження: електрокардіографії, фонокардіографії, ехокардіографія.

Тема 9. Дослідження звукових і механічних проявів діяльності серця.

Механізми походження тонів серця, їх характеристика. Фізіологічні основи методів дослідження: аускультація, аналіз і оцінка фонокардіограми (ФКГ). Механізм походження поштовха верхівки серця, його топографія, фізіологічні основи методів дослідження: ехокардіографія, динамокардіографія, балистокардіографія

Тема 10. Електричні прояви діяльності серця. Фізіологічні основи електрокардіографії

Дослідження динаміки збудження в серці. Фізіологічні основи електрокардіографії. Аналаз і оцінка нормальної ЕКГ.

Тема 11. Дослідження нервової регуляції діяльності серця.

Нервова регуляція серцевої діяльності. Залежність сили серця від довжини кардіоміоцитів (закон серця Франка – Старлінга), частоти скорочення серця (драбина Боудіча) та опору вигнанню крові (закон Анрепа). Механізми впливів парасимпатичних та симпатичних нервів на фізіологічні властивості серцевого м’язу.

Тема 12. Дослідження гуморальної регуляції діяльності серця.

Гуморальна регуляція серцевої діяльності. Механізми впливу іонного складу плазми крові на діяльність серця. Механізми впливу гормонів на діяльність серця: катехоламінів, тироксину і трийодтироніну, глюкагону та інших.

Тема 13. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Дослідження артеріального тиску людини.

Системний кровообіг. Основні закони гемодинаміки. Механізм формування судинного тонусу. Загальний периферичний опір судин. Фактори, що забезпечують рух крові по судинах високого і низького тиску. Лінійна та об’ємна швидкості руху крові в різних відділах судинного русла. Час повного круговороту крові.

Кров’яний тиск, його види: артеріальний (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній), капілярний, венозний. Фактори, що визначають величину кров’яного тиску. Фізіологічні основи вимірювання кров’яного тиску в експерименті та клініці.

Функціональна класифікація кровоносних судин. Фізіологічна характеристика судин стиску, опору (резистивних). Фізіологічна характеристика ємкісних судин. Депо крові.

Тема 14. Дослідження артеріального і венозного пульсу людини. Аналіз СФГ, ФГ.

Види пульсу, їх характеристика. Фактори, що визначають характер пульсу. Фізіологічні основи вимірювання пульсу. Артеріальний і венозний пульс, їх основні параметри. Аналіз і оцінка сфігмограми (СФГ) і флебограми (ФГ).

Тема 15. Дослідження регуляції кровообігу. Регуляція тонусу судин.

Особливості будови і функцій гладких м’язів судин. Тонус судин і його регуляція, нервові та гуморальні механізми. Роль речовин, які виділяє ендотелій, в регуляції тонусу судин.

Серцево-судинний центр, його будова, аферентні та еферентні зв’язки. Поняття про єдиний центр (Фролькіс В.В.). Основні рефлексогенні зони, барорецептори і хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти, їх роль. Рефлекси з рецепторів передсердь і великих вен. Пресорні та депресорні рефлекси.

Взаємопов’язані механізми нервової і гуморальної регуляції діяльності серця, тонусу судин та об’єму циркулюючої крові при різних пристосувальних реакціях. Фізіологічні передумови порушення рівня кров’яного тиску. Нервові та гуморальні механізми регуляції кров’яного тиску.

Регуляція кровообігу при зміні положення тіла. Регуляція кровообігу при фізичній роботі. Кровообіг плоду. Зміни кровообігу після народження.Вікові особливості кровообігу та його регуляції.

Тема 16. Дослідження мікроциркуляції та особливостей регіонального кровообігу.

Морфо-функціональна характеристика судин мікроциркуляторного русла. Рух крові в капілярах, його особливості. Кров’яний тиск у капілярах. Механізми обміну рідини та інших речовин між кров’ю і тканинами.

Особливості механізмів регуляції судин мікроциркуляторного русла.

Фізіологічні особливості регіонального кровообігу: легеневого, коронарного, мозкового, черевного. Регуляція місцевого руху крові.

Тема 17. Дослідження механізмів повернення крові до серця і їх регуляції.

Поверення крові до серця та механізми його регуляції. Особливості венозного руху крові.

Тема 18. Динаміка лімфообігу.

Лімфа, її склад, кількість, функції. Механізми утворення та руху лімфи по лімфатичних судинах.

Тема 19. Практичні навички з фізіології системи кровообігу.

Малювати схеми провідникової системи серця і графіки збудження водія ритму серця синоатріального вузла (СА) і типових кардіоміоцитів шлуночків та пояснювати механізми їх розвитку.

Аналізувати і трактувати нормальні ЕКГ, ФКГ, СФГ, величину артеріального тиску, структуру серцевого циклу.

Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.

Трактувати роль особливості регіонального кровообігу та його регуляції (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальної реакції.

Змістовий модуль 9. Система дихання

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи дихання й механізми регуляції параметрів газового гомеостазу на підставі аналізу фізіологічних критеріїв функцій виконавчих структур системи, що забезпечують процеси дихання.

Робити висновки про стан кожного з етапів процесу дихання на підставі аналізу параметрів, що характеризують зовнішнє дихання, дифузію газів через дихальну мембрану, транспортування газів кров’ю, дифузію газів між кров’ю и тканинами відповідно до рівня метаболізму.

Робити висновки про ста регуляції процесів дихання на підставі аналізу параметрів зовнішнього дихання при, стандартному фізичному навантаженні та пробах з затримкою дихання.

Аналізувати регульовані параметри, що характеризують стан газообміну, й робити висновки про механізми регуляції процесу дихання у людини за різних умов.

Робити висновки про опір дихальних шляхів та регуляцію їх просвіту на підставі аналізу результатів пневмотахометрії (пневмотахографії).

Пояснювати вікові особливості процесу дихання та їх регуляцю.

Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії, визначення параметрів газообміну.

Тема 20. Загальна характеристика системи дихання. Дослідження механізму вдоха і видоха.

Будова та функції системи дихання. Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Фізіологічна характеристика дихальних шляхів, їх функції. Значення миготливого епітелію. Біомеханіка вдиху і видиху. Тиск у плевральній порожнині, його зміни при диханні. Еластичні властивості легень і стінок грудної клітки. Поверхневий натяг альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення.

Тема 21. Дослідження зовнішнього дихання. Аналіз спірограми.

Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання. Аналіз і оцінка показників зовнішнього дихання за спірограмою та вплив на них зовнішніх і внутрішніх факторів.

Тема 22. Аналіз показників спірометрії і пневмотахометрії.

Фізіологічні основи методів дослідження статичних та динамічних показників зовнішнього дихання. Аналіз і оцінка показників спірометрії і пневмотахометрії.

Тема 23. Газообмін у легенях.

Склад повітря, що вдихається, видихається, альвеолярного. Відносна постійність складу альвеолярного повітря. Напруження газів, розчинених у крові. Парціальний тиск газів в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається, та альвеолярною газовою сумішшю, між альвеолами і кров’ю у легеневих капілярах. Властивість легеневої мембрани. Дифузійна здатність легень. Відношення між легеневим кровообігом та вентиляцією легень. Анатомічний і фізіологічний «мертвий простір».

Тема 24. Транспортування газів кров’ю.

Гемоглобін. Міоглобін. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, які впливають на утворення і дисоціацію оксигемоглобіну. Вміст кисню та вуглекислого газу в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Утворення і дисоціація бікарбонатів і карбогемоглобіну. Значення карбоангідрази. Газообмін між кров’ю і тканинами. Напруження кисню і вуглекислого газу в тканинній рідині і клітинах.

Тема 25. Дослідження нервової регуляції дихання.

Структури, що забезпечують дихальну періодику. Структури заднього мозку: дорзальна респіраторна група нейронів, її роль у генерації основного ритму дихання та регуляції вдиху; вентральна респіраторна група нейронів, її роль.

Роль пневмотаксичного центру в гальмуванні вдиху, регуляції об’єму і частоти дихання. Апнейстичний центр, його роль.

Рецептори розтягнення легень, їх значення у регуляції дихання. Рефлекс Бреєра. Роль інших рецепторів у регуляції дихання: ірітантнихрецепторів, пропріорецепторів.

Захисні дихальні рефлекси. Довільна регуляція дихання.

Регуляція першого вдиху новонародженої дитини.

Тема 26. Дослідження гуморальної регуляції дихання.

Вплив газового складу та рН артеріальної крові на частоту і глибину дихання. Центральні та периферичні хеморецептори, їх значення в забезпечені газового гомеостазу.

Регуляція опору дихальних шляхів. Дихання при фізичній роботі, при підвищеному і зниженому барометричному тиску.

Регуляція першого вдиху новонародженої дитини. Вікові особливості дихання.

Тема 27. Практичні навички з фізіології системи дихання.

Оцінювати стан кожного з етапів дихання та механізми регуляції на підставі аналізу параметрів, що характеризують функції етапів дихання.

Оцінювати показники спірометрії, спірографії, пневмотахометрії.