Дослідницький практикум - 5

Лабораторні дослідження – 12

Лабораторні роботи – 1

Дослідницький практикум - 5

К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	Вступ Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Органи. Фізіологічні системи. Регуляторні системи організму людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я. Демонстрування муляжів органів, мікропрепаратів тканин людини. Лабораторне дослідження: 1.ознайомлення з препаратами тканин людини.	Учень/учениця: називає: - тканини, органи та фізіологічні системи організму людини; - основні механізми нервової і гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму; - складові рефлекторної дуги та їх функції; - відмінності між нервовою і гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму; розпізнає: - органи та системи органів людини; - типи тканин організму людини; характеризує: - клітинну будову організму людини; - тканини організму людини; порівнює та зіставляє органи і системи органів в організмі людини й інших організмах; дотримується правил: роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням; висловлює судження: - про організм людини як біологічну систему - щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я.
	Тема 1. Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого. Харчування та обмін речовин. Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини. 1.Дослідницький практикум Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла. Проект Збалансоване харчування.	Учень/учениця: називає: - компоненти їжі; наводить приклади: - вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних); - характеризує: - склад харчових продуктів; - їжу як джерело енергії; - обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини; - харчові та енергетичні потреби людини; пояснює: - функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води і мінеральних речовин; застосовує знання для: - обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування; - аналізу харчового раціону; - складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму; висловлює судження щодо значення збалансованого харчування.
	Тема 2. Травлення. Огляд будови травної системи. Процес травлення. Регуляція травлення. Харчові розлади та їх запобігання. Демонстрування моделей зубів; муляжів органів травлення. 2.Лабораторні дослідження зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями) 2.Дослідницький практикум Дія ферментів слини на крохмаль.	Учень/учениця: називає: - органи травної системи; - травні залози; наводить приклади: - ферментів; характеризує: - функції органів травлення; - будову і функції зубів; - процеси ковтання, травлення, всмоктування; - регуляцію травлення; пояснює: - роль травних ферментів; - роль печінки і підшлункової залози в травленні; - значення зубів у травленні; - значення мікрофлори кишечнику; - негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння; спостерігає та описує: - дію ферментів слини на крохмаль; Розпізнає (на малюнках, фотографіях. муляжах): - органи травлення; - елементи зовнішньої будови зубів; застосовує знання для: - профілактики захворювань зубів; - профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь; висловлює судження: - щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я.
	Тема 3. Дихання Значення дихання. Система органів дихання. Газообмін у легенях і тканинах. Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів. Профілактика захворювань дихальної системи. Демонстрування муляжів легень, моделі гортані; моделі, що пояснює вдих і видих; досліду з виявлення вуглекислого газу у повітрі, що видихається.	Учень/учениця: називає: - етапи дихання; - органи дихання; характеризує: - будову і функції органів дихання; - процес утворення голосу та звуків мови; - процеси газообміну у легенях та тканинах; - процеси вдиху та видиху; - життєву ємність легень; - нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів; пояснює: - значення дихання; - взаємозв’язок будови і функцій органів дихання; - вплив навколишнього середовища на дихальну систему; - негативний вплив куріння на органи дихання; порівнює: - різницю складу повітря, що вдихається і видихається; - газообмін у легенях і тканинах; розпізнає (на малюнках, фотографіях. муляжах): - органи дихання; застосовує знання для: - профілактики захворювань органів дихання; висловлює судження: - щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я.
	Тема 4. Транспорт речовин Внутрішнє середовище організму. Кров, її склад та функції. Лімфа. Зсідання крові. Групи крові та переливання крові. Система кровообігу. Серце: будова та функції. Робота серця. Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. Демонстрування муляжів серця, кровоносних судин; вимірювання артеріального тиску. 3.Лабораторні дослідження: вимірювання частоти серцевих скорочень Лабораторні роботи: 1.Мікроскопічна будова крові людини. 3.Дослідницький практикум Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня.	Учень/учениця: - склад внутрішнього середовища; - склад і функції крові, лімфи; - кровоносні судини; - фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; характеризує: - плазму крові; - будову і функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; - зсідання крові як захисну реакцію організму; - групи крові системи АВО, резус-фактор; - особливості будови та властивості серцевого м’яза; - будову і роботу серця; - серцевий цикл; - автоматію роботи серця; - будову кровоносних судин; - велике і мале кола кровообігу; - рух крові по судинах; - артеріальний тиск крові; - лімфообіг; пояснює: - взаємозв’язок будови і функцій еритроцитів, кровоносних судин, серця; - значення лімфи, тканинної рідини; - роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини; - правила надання першої допомоги при кровотечах; порівнює: будову артерій, вен і капілярів; розпізнає (на малюнках, фотографіях: - клітини крові; - органи кровообігу; - елементи будови серця; спостерігає та описує: - мікроскопічну будову крові людини; застосовує знання: - для профілактики серцево-судинних хвороб; - надання першої допомоги при кровотечах; уміє: вимірювати пульс; дотримується правил: - роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням; - виконання рисунків біологічних об’єктів; висловлює судження щодозначення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я.
	Тема 5. Виділення. Терморегуляція. Виділення - важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи. Захворювання нирок та їх профілактика. Значення і будова шкіри. Терморегуляція. Демонстрування моделей будови шкіри, нирки. Проект Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою.	Учень/учениця: називає: - органи виділення; - органи та функції сечовидільної системи; - структурно-функціональну одиницю нирок; характеризує: - будову і функції нирок; - процес утворення сечі; - регуляцію сечовиділення; - роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну; - чинники, що впливають на функції нирок; - негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок; - будову і функції шкіри; - роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності; - роль шкіри в регуляції температури тіла; пояснює: - біологічне значення виділення продуктів обміну речовин; - причини теплового і сонячного удару; встановлю взаємозв’язок між будовою і функціями шкіри; розпізнає (на малюнках, фотографіях. муляжах): - складові нефрону; - складові шкіри; - органи сечовидільної системи; застосовує знання для: - профілактики захворювань сечовидільної системи. - профілактики захворювань шкіри; - запобігання теплового і сонячного удару; - надання першої допомоги у разі теплового і сонячного удару; висловлює судження про значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища.
	Тема 6. Опора та рух. Значення опорно-рухової системи, її будова та функції. Кістки, хрящі. Огляд будови скелета. З’єднання кісток. Функції і будова скелетних м’язів. Робота м’язів. Втома м’язів. Основні групи скелетних м’язів. Розвиток опорно-рухової системи людини з віком. Демонстрування скелета людини та ссавців; скелета кінцівок людини; кісток, різних з формою; хребців; декальцинованої та випаленої кісток. Лабораторні дослідження 4.мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин; 5.розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні; 6.впливу ритму і навантаження на розвиток втоми. Проект (за вибором) Гіподинамія – ворог сучасної людини Рухова активність - основа фізичного здоров’я	Учень/учениця: називає: - частини опорно-рухової системи; - відділи скелета; - види кісток; - типи з’єднання кісток; - особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням; - основні групи скелетних м’язів; характеризує: - функції опорно-рухової системи; - тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову; - ріст та вікові зміни складу кісток; - будову відділів скелета, кісток, скелетних м’язів; пояснює: - значення фізичних вправ для правильного формування скелету та м’язів; - вплив оточуючого середовища і способу життя на утворення і розвиток скелета; порівнює: - скелет людини і ссавців; розпізнає (на малюнках, муляжа х, фотографіях): - види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів; застосовує знання для: - попередження травм і захворювань опорно-рухової системи; - надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи; дотримується правил: роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням; висловлює судження про роль рухової активності для збереження здоров’я.
	Тема 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга. Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини. Спинний мозок. Головний мозок. Вегетативна нервова система Профілактика захворювань нервової системи. 7.Лабораторні дослідження Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).	Учень/учениця: називає: - компоненти центральної й периферичної нервової системи; - частини рефлекторної дуги; - функції спинного мозку; - функції головного мозку та його відділів; - функції соматичної нервової системи; - функції вегетативної нервової системи (симпатичної та парасимпатичної); - фактори, які порушують роботу нервової системи; характеризує: - будову нейрона; - шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі; - будову головного мозку; - будову спинного мозку; - нервову регуляцію рухової активності людини; - роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини; - роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини; розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях): - елементи будови спинного мозку; - відділи головного мозку; застосовує знання для: - профілактики нервови х захворювань; - дотримання режиму праці й відпочинку; висловлює судження: щодо значення нервової системи для забезпечення взаємозв’язку між органами та узгодження функцій організму зі змінами довкілля.
	Тема 8. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів. Зорова сенсорна система. Око. Захист зору. Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху. Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю. Демонстрування розбірних моделей ока, вуха. Лабораторні дослідження: 8.визначення акомодації ока; 9.виявлення сліпої плями на сітківці ока; 10.вимірювання порога слухової чутливості; 4.Дослідницький практикум Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.	Учень/учениця: називає: - основні сенсорні системи; - складові частини аналізатора; характеризує: - особливості будови і функції зорової, слухової сенсорних систем; - сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю; - процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла; пояснює: - роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем. встановлює взаємозв’язок: між будовою і функціями ока, вуха; розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях): - елементи будови ока, вуха; застосовує знання для: - дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху; висловлює судження: про значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму
	Тема 9. Вища нервова діяльність Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи. Умовні та безумовні рефлекси. Інстинкти. Мова. Навчання та пам’ять. Мислення та свідомість. Сон. Біоритми. Лабораторне дослідження: 11.визначення реакції зіниць на світло; 12.дослідження різних видів пам’яті. 5.Дослідницький практикум Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту	Учень/учениця: називає: - нервові процеси (збудження, гальмування); - показники нервових процесів(сила, рухливість, урівноваженість); - основні типи вищої нервової діяльності людини; - види пам’яті; - види сну; - причини біоритмів; наводить приклади: - інстинктивної та набутої поведінки людини; - умовних та безумовних рефлексів людини; - біоритмів людини; характеризує: - особливості вищої нервової діяльності людини; - інстинктивну та набуту поведінку людини; - види навчання, види пам’яті; - сон як функціональний стан організму; порівнює: - умовні й безумовні рефлекси; - першу і другу сигнальні системи; пояснює: - значення другої сигнальної системи; - роль кори головного мозку в мисленні; - причини індивідуальних особливостей поведінки людини; - біологічне значення сну; - значення біоритмів; застосовує знання для: - дотримання правил розумової діяльності; висловлює судження про: - щодо ролі самовиховання у формуванні особистості; - щодо впливу соціальних факторів на формування особистості; робить висновок: - про біосоціальну природу людини.
	Тема 9. Регуляція функцій організму. Гомеостаз і регуляція функцій організму. Нервова регуляція. Гуморальна регуляція. Гормони. Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції. Профілактика захворювань ендокринної системи. Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація. Алергія. СНІД.	Учень/учениця: називає: - види імунітету; - органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету; - залози внутрішньої та змішаної секреції; - місце розташування ендокринних залоз в організмі людини; характеризує: - нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму; - вплив гормонів на процеси обміну в організмі; - імунні реакції організму; пояснює: - роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз; - роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій; - значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу і адаптації організму; - роль саморегуляції у підтриманні гомеостазу; порівнює: - регуляторні системи організму; застосовує знання для: - профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз; робить висновок: - про взаємодію регуляторних систем організму; - нервово-гуморальна регуляція – основа цілісності організму.
	Тема 10. Розмноження та розвиток людини. Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл. Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції. Постембріональний розвиток людини. Репродуктивне здоров’я.	Учень/учениця: називає: - функції статевих залоз людини; - первинні та вторинні статеві ознаки людини; - періоди онтогенезу людини; характеризує: - будову статевих клітин; - процес запліднення; - розвиток зародка і плода; - розвиток дитини після народження; - функції плаценти; - вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода; - статеве дозрівання; - особливості підліткового віку; пояснює: - роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини; - вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода; - необхідність збереження репродуктивного здоров’я; застосовує знання для: - запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередженню ВІЛ-інфікування; в иявляє ставлення до здорового способу життя як необхідної умови збереження здоров’я та народження здорової дитини
	Узагальнення Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму.	Учень/учениця: називає: - функції, що підтримують цілісність організму; - способи підтримання гомеостазу; характеризує: - інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем; пояснює: - як забезпечується цілісність організму людини.

<== предыдущая	\|	следующая ==>
Синтаксические фигуры	\|	Инфекционные заболевания нервной системы

Date: 2016-11-17; view: 579; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию