http://studopedia.su/16_71673_formi-i-metodi-diyalnosti-kabinetu-ministriv-ukraini.html

http://uristinfo.net/2011-01-16-19-18-47/268-derzh-bud-i-mists-samovrjaduvannja-serogina/8618-organizatsija-roboti-kabinetu-ministriv-ukrayini.html?start=3

29 питання.. Конституційно закріплено, що Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції приймає постанови і розпорядження, які відрізняються за характером і структурою.Якщо урядові акти мають нормативний характер, вони видаються у формі постанов, акти з оперативних, організаційно-розпорядчих та інших питань, які не мають нормативного характеру, – у формі розпоряджень. Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів здійснюєтся згідно з Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р.

Нормативно закріплено вимоги до тексту і структури урядових актів.

Структурно постанову Кабінету Міністрів складають такі елементи, як назва, вступна і постановляюча частина, додатки (у разі потреби), підпис і реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.

Розпорядження має аналогічну структуру, крім вступної та постановчої частини.

Назва акта повинна бути лаконічною і відображати її основний зміст. У вступній частині постанови зазначається мета акта або посилання на акт законодавства України, на виконання якого вона спрямована, тощо.

Постановча частина містить: нормативні положення, правові норми; конкретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою; визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема, юридичної відповідальності); умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку з набранням чинності даною постановою; у разі потреби – посилання на додатки; норми, пов’язані з набранням чинності постановою або її окремими положеннями, та у разі потреби – перелік суб’єктів контролю за її виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів тощо.

Розпорядження повинне містити індивідуально визначені приписи щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додатки).

У випадках, коли постановою або розпорядженням вносяться зміни відповідно до інших постанов чи розпоряджень, у них викладається суть цих змін. Якщо акти Кабінету Міністрів (їх окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік. Не допускається повторення норм, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів. Завдання та заходи можуть оформлятися як таблиці, що додаються до акта. Для кожного завдання (заходу) визначаються термін виконання та виконавці.

За формою викладу постанова складається з пунктів. Пункт містить завершене нормативне положення і може мати підпункти, а підпункти – абзаци. Пункти, а в разі потреби і абзаци нумеруються. У разі потреби весь текст постанови може бути поділений на розділи і підрозділи, які мають заголовки і нумеруються.

Зміст постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен викладатися офіційно-діловим стилем з дотриманням нормативів державної мови. Вживані у тексті терміни повинні застосовуватися в одному значенні і не допускати різного тлумачення. Речення повинні бути стислими, простими і доступними за змістом.

Проекти постанов Кабінету Міністрів готуються на підставі: законів України; актів або доручень Президента України; актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів

http://uristinfo.net/2011-01-16-19-18-47/268-derzh-bud-i-mists-samovrjaduvannja-serogina/8618-organizatsija-roboti-kabinetu-ministriv-ukrayini.html?start=4

30 питання… Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Кабінету Міні­стрів України, урядових комітетів, Прем’єр-міністра України, Першо­го віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України (далі — Се­кретаріат). Секретаріат забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів уряду, інших документів. Керівник Секретаріату, перший заступник та заступники Керівника Секретаріату призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України. Дер­жавні службовці, інші працівники Секретаріату призначаються на посаду та звільняються з посади Керівником Секретаріату, крім тих, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Мі­ністрів України, у порядку, визначеному законодавством про державну службу та трудовим законодавством.

Структура Секретаріату затверджується Кабінетом Міністрів Укра­їни. До складу Секретаріату входять: керівництво Секретаріату; патро- натні служби (Апарат Прем’єр-міністра України, Служба Першого віце-прем’ єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі); структурні підрозділи (департаменти, управління). Систему структурних підрозділів Секретаріату становлять: Департамент фахо­вої експертизи; Департамент юридичного забезпечення; Департамент інформації та комунікацій з громадськістю; Департамент кадрового забезпечення; Департамент забезпечення взаємодії з Верховною Радою України та регіонами; Департамент зовнішньоекономічних зв’язків та двосторонніх комісій; Департамент європейської інтеграції; Департа­мент забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян; Господарсько-фінансовий департамент; Управління бухгал­терського обліку, фінансів та звітності; Управління забезпечення про­токольних заходів; Управління експертизи соціально-трудових відно­син; Режимно-секретне управління; Управління експертизи дотриман­ня регламентних норм та організації засідань Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 381 від 11.04.2011 р. «Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України» встановлено граничну чисельність працівників Секретаріату — 587 одиниць,

у тому числі патронатних служб — 70,

з них Апарату Прем’єр-міністра України — 50,

Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі — 20.

Секретаріат є юридичною особою і діє на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діяльність Прем’єр- міністра забезпечує Апарат Прем’ єр-міністра України, який відповід­но до положення:

1) здійснює інформаційне забезпечення діяльності Прем’єр-міністра України, опрацьовує кореспонденцію, що надходить на його ім’я, та готує в установленому порядку за результатами її роз­гляду листи, контролює вирішення порушених у них питань, здійснює протокольне забезпечення офіційних заходів за участю Прем’єр- міністра України;

2) бере участь у підготовці проектів актів законодав­ства з питань, що ініціюються Прем’ єр-міністром України, та прово­дить аналіз інших документів, що підписуються Прем’ єр-міністром України, на відповідність проголошеній політиці Уряду;

3) забезпечує листування Прем’ єр-міністра України з вищими посадовими особами іноземних держав і міжнародних організацій;

4) забезпечує формуван­ня та підтримання політичного іміджу Прем’ єр-міністра України;

5) забезпечує підготовку поточних і довгострокових робочих планів Прем’єр-міністра України, проведення нарад і зустрічей, здійснення закордонних візитів та поїздок по країні, організовує, координує під­готовку матеріалів для Прем’єр-міністра України до нарад, зустрічей, оформляє за результатами таких нарад і зустрічей відповідні протоко­ли та готує листи;

6) виконує інші функції відповідно до доручень Прем’єр-міністра України.

Служба Першого віце-прем’єр-міністра України здійснює органі­заційне, інформаційне і аналітичне забезпечення його роботи, сприян­ня створенню належних умов для його діяльності та забезпечення зв’язку з державними органами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, громадськістю, іноземними і міжнародни­ми організаціями, засобами масової інформації.

Структурні підрозділи забезпечують діяльність Кабінету Міні­стрів України, урядових комітетів з питань, що належать до їх ком­петенції, та виконують такі основні функції:

1) забезпечують наступ­ність у діяльності Кабінету Міністрів України у разі зміни його складу та відповідне інформування нових членів Кабінету Міністрів України;

2) забезпечують в установленому порядку підготовку і про­ведення засідань Кабінету Міністрів України та урядових комітетів;

3) складають протоколи засідань Кабінету Міністрів України та уря­дових комітетів, забезпечують ознайомлення з ними членів Кабінету Міністрів України і представників інших органів;

4) забезпечують дотримання вимог Регламенту Кабінету Міністрів України щодо під­готовки і оформлення проектів актів законодавства та інших доку­ментів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України та урядових комітетів;

5) готують плани організації підготовки проектів актів законодавства, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України і по­станов Верховної Ради України, та після погодження Першим віце- прем’ єр-міністром України, віце-прем’ єр-міністрами України відпо­відно до їх компетенції подають керівнику Секретаріату для внесен­ня на розгляд Кабінету Міністрів України;

6) здійснюють контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів актів законодавства та інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України та урядовими комітетами;

7) забезпе­чують в установленому порядку координацію Кабінетом Міністрів України діяльності органів виконавчої влади щодо розроблення про­ектів актів законодавства, виконання планів роботи Кабінету Міні­стрів України з урахуванням пріоритетів державної політики;

8) проводять юридичну і фахову експертизу та готують експертні висновки до проектів актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, щодо їх відповідності Конституції та законам України, іншим актам законодавства, пріоритетам державної політики, визначеним у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України і планах його роботи;

9) вносять в установленому порядку пропозиції щодо повернення проектів актів законодавства та інших документів, поданих на розгляд Кабінету Міністрів України, у разі порушення встановлених Регламентом Кабінету Міністрів України вимог щодо їх підготовки та оформлення;

10) надають допомогу працівникам органів виконавчої влади у доопрацюванні повернутих проектів актів законодавства та інших документів шляхом забезпе­чення проведення консультацій, нарад тощо;

11) готують аналітичні, інформаційні, довідкові та інші матеріали з питань, що розглядають­ся Кабінетом Міністрів України та урядовими комітетами;

12) готу­ють висновки і довідки з правових питань для Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України і надають їм право­ві консультації;

13) здійснюють в установленому порядку організа­ційне, експертно-аналітичне та інформаційне забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Верховною Радою України та її орга­нами, депутатськими фракціями;

14) організовують відповідно до законодавства розгляд питань, порушених у зверненнях і запитах народних депутатів України або групи народних депутатів України, звернень комітетів, Спеціальної контрольної комісії з питань при­ватизації, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, що надійшли до Кабінету Міністрів України, та підготовку висновків до проектів законів, надісланих Верховною Радою України;

15) забезпечують організацію представлення та су­проводження проектів законодавчих актів, поданих Кабінетом Міні­стрів України Верховній Раді України, у її комітетах та на пленарних засіданнях;

16) забезпечують надсилання органам виконавчої влади для вивчення і візування закони, що надійшли на підпис Президен­тові України, та опрацьовують в установленому порядку відповідні пропозиції;

17) проводять в установленому порядку моніторинг ви­конання органами виконавчої влади рішень Кабінету Міністрів Укра­їни та урядових комітетів, вирішення порушених у листах Прем’єр- міністра України питань та виконання планів організації підготовки проектів актів законодавства, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України і постанов Верховної Ради України в частині дотримання строків, визначених для їх виконання;

18) опрацьовують кореспонденцію, що надходить до Кабінету Міністрів України, та готують в установлено­му порядку за результатами її розгляду проекти відповідних листів Прем’ єр-міністра України, Першого віце-прем’ єр-міністра України;

19) здійснюють комплексне забезпечення протокольних та церемоні­альних заходів за участю Прем’ єр-міністра України, Першого віце- прем’єр-міністра України;

20) забезпечують координацію роботи з підготовки органами виконавчої влади матеріалів для проведення Прем’єр-міністром України, Першим віце-прем’єр-міністром Украї­ни переговорів з представниками іноземних держав і міжнародних організацій;

21) організовують роботу, пов’язану з погодженням Ка­бінетом Міністрів України відповідних кадрових призначень;

22) готують проекти актів Кабінету Міністрів України з питань призна­чення на посаду і звільнення з посади заступників міністрів і керів­ників центральних органів виконавчої влади, які не входять до скла­ду Кабінету Міністрів України, та їх заступників, а також інших осіб, призначення на посаду і звільнення з посади яких згідно із законо­давством здійснюється Кабінетом Міністрів України;

23) опрацьову­ють матеріали і готують в установленому порядку проекти подань про призначення на посаду Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України та про призна­чення на посаду і звільнення з посади голів місцевих держадміні­страцій;

24) організовують в установленому порядку проведення органами виконавчої влади моніторингу економічного та соціально­го розвитку держави, окремих галузей економіки, сфер діяльності, регіонів і розроблення у разі потреби пропозицій щодо коригування державної політики;

25) забезпечують в установленому порядку до­ступ громадськості до інформації про діяльність Кабінету Міністрів України, Прем’ єр-міністра України, Першого віце-прем’ єр-міністра України шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міні­стрів України (Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади);

26) сприяють в установленому порядку взаємодії Кабінету Міністрів України з об’єднаннями громадян, міжнародними організаціями, за­собами масової інформації тощо;

27) готують відповідно до компе­тенції пропозиції щодо замовлення проведення науково-дослідних робіт;

28) здійснюють заходи щодо підготовки та реалізації проектів міжнародної допомоги, реципієнтом яких є Секретаріат;

29) прово­дять постійний моніторинг та аналіз результатів розгляду судами справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, вивчають причини і умови, що стали підставою для такого розгляду;

30) забезпечують в установленому порядку координацію Кабінетом Міністрів України роботи із здійснення органами виконав­чої влади заходів щодо організації забезпечення мобілізаційної під­готовки та мобілізації в Україні, розроблення проекту мобілізаційно­го плану України і подання його для затвердження Президентові України;

31) здійснюють заходи щодо забезпечення функціонування системи управління державою в особливий період і у разі введення режиму надзвичайного стану;

32) організовують в установленому порядку розгляд звернень органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій;

33) органі­зовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем’єр-міністру України, Першому віце-прем’єр-міністру України;

34) здійснюють контроль за вирішенням порушених у зверненнях громадян питань, дотриманням законодавства про звернення громадян;

35) забезпечу­ють організацію та проведення особистого прийому громадян члена­ми Кабінету Міністрів України;

36) забезпечують ведення діловодства у Секретаріаті;

37) забезпечують дотримання режиму секретності та збереження службової таємниці;

38) редагують проекти актів зако­нодавства та інших документів;

39) проводять облік і систематизацію актів законодавства та підтримують їх тексти у контрольному стані;

40) виконують інші функції відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату здій­снює:

1) фінансове, матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Секретаріату;

2) управління майном, закріпленим за Секретаріатом, та майном під­приємств, установ і організацій, що віднесені до сфери управління Департаменту;

3) організаційні заходи щодо проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та підготовку відповідних документів для розгляду на тендерному комітеті Секретаріату.

Припинення повноважень Кабінету Міністрів України не є під­ставою для звільнення з посад державних службовців, інших праців­ників Секретаріату, крім державних службовців Апарату Прем’єр- міністра України, служби Першого віце-прем’ єр-міністра України.

31 питання… До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів викон. влади з питань, віднесених до його відання.
Міністра та його заступників призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження міністра та його заступників на цих посадах припиняє Президент України. Міністр може мати не більше одного першого заступника і трьох заступників. Це правило не поширюється на Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України.
Фінансування видатків на забезпечення діяльності міністерств здійснюється за рахунок коштів Держбюджету.
Гранична чисельність міністерства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру міністерства затверджує міністр.
Штатний розпис, кошторис видатків міністерства затверджує міністр за погодженням з Міністерством фінансів України.
Міністерства можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів міністерства здійснює у встановленому порядку міністр.
Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного міністерства.
Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.
Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням міністра відповідного міністерства.
Питання висвітлено згідно до Указу Президента №1572/99 “Про систему центральних органів виконавчої влади”.

32 питання..

http://toro.org.ua/status_organiv_vlady

http://www.studfiles.ru/preview/5483759/page:14/

33 питання… Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України. Порядок розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад голів місцевих державних адміністрацій затверджений постановою Кабінету Міністрів.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

34 питання.. Поняття місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питаннямісцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

· народовладдя;

· законності;

· гласності;

· колегіальності;

· поєднання місцевих і державних інтересів;

· виборності;

· правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

· підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

· державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

· судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду;

• сільську, селищну, міську раду;

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення.

-165-

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який водночас є головою її виконавчого комітету.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Вихід зі складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

Місцевий референдум є формою прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та іншими законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

Загальні збори громадян за місцем проживання є зібранням усіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування у їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається иредстав-

- 166-

ницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради У встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується у порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. Тобто сільські, селищні, міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування. Під останнім слід розуміти виборний орган (раду), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Зазначимо, що усі представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законодавством України.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних У містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Загалом під виконавчим органом ради мають на увазі органи, які відповідно до Конституції України та законодавства про місцеве самоврядування, створюються сільськими, селищними, міськими, районними у містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених згаданим законодавством. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад ПІДКОНТРОЛЬНІ та підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. У сільських Радах, що представляють територіальні громади, які налічують До 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади аоо сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися.

-167-

У цьому разі функції виконавчого органу ради, крім розпоряджання земельними та природними ресурсами, здійснює сільський голова одноособове.

Сільський, селищний, міський голова — головна посадова особа територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Він обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Він не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час, займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. На них поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законодавством про статус депутатів рад.

Територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше як один раз на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Сільські, селищні, міські, районні у місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. При цьому органи самоорганізації населення розглядаються законодавцем як представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території у межах села, селища, міста. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законодавством України.

Органи місцевого самоврядування з метою ефективнішого здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів терито-

- 168-

ріальних громад можуть об'єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об'єднань, які підлягають реєстрації відповідно до законодавства в органах Міністерства юстиції України. Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування. Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування.

Питання...

http://www.osvita-plaza.in.ua/publ/istorija_stanovlennja_i_rozvitku_sistemi_miscevogo_samovrjaduvannja_v_ukrajini/132-1-0-6651

http://pidruchniki.com/15290527/pravo/istoriya_rozvitku_mistsevogo_samovryaduvannya_ukrayini

36 питання … Система місцевого самоврядування включає:

· територіальну громаду;

· сільську, селищну, міську раду;

· сільського, селищного, міського голову;

· виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

· районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси

· територіальних громад сіл, селищ, міст;

· органи самоорганізації населення.

Конституція України визначає місцеве самоврядування як право територіальних громад - жителів селищ, сіл, міст - самостійно вирішувати питання місцевого значення в границях Конституції й законів України.

Це право відповідні територіальні громади здійснюють безпосередньо, тобто шляхом проведення місцевих референдумів, або через органи місцевого самоврядування. У систему органів місцевого самоврядування входять сільські, селищні, міські ради і їхні виконкоми, а також районні й обласні ради, які представляють спільних нтерес сіл, селищ, міст. Останні можуть дозволяти створювати з ініціативи жителів органи самоорганізації населення - домовики, вуличні; квартальні й інші комітети й наділяти їхньою частиною своєї компетенції, фінансів, майна.

На відміну від колишньої, радянської моделі керування місцевими справами, органи місцевого самоврядування в Україні мають недержавний статус, що відповідаємо положенням Всесвітньої Декларації місцевого самоврядування Європейської хартії про місцеве самоврядування. Однак органам місцевого самоврядування законом може бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади З питань здійснення ними цих повноважень вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади

http://uadoc.zavantag.com/text/26326/index-1.html

37 питання …

http://www.0zd.ru/gosudarstvo_i_pravo/pravovij_status_teritorialnoi_gromadi.html

http://megalib.com.ua/content/9095_Fynkcii_i_povnovajennya_teritorialnih_gromad.html

Питання

http://www.osvita-plaza.in.ua/publ/povnovazhennja_silskikh_selishhnikh_miskikh_rad/132-1-0-6666

39 питання … Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи.

Сільський, селищний, міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради

5) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.