Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тести для перевірки знань(дисципліна «Психологічний спецпрактикум по спеціалізаціям та основи психологічної практики (практична психологія)») Виберіть одну правильну відповідь:
1. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями психологічна сторона конкретного виду діяльності виступають: а) психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо; б)вікова психологія, психологія аномального розвитку, спеціальна психологія, порівняльна психологія; в)соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості. 2. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями психологічна сторона розвитку виступають: а) психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо; б)вікова психологія, психологія аномального розвитку, спеціальна психологія, порівняльна психологія; в)соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості. 3. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями психологічна сторона відношення людини до суспільства виступають: а) психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо; б)вікова психологія, психологія аномального розвитку, спеціальна психологія, порівняльна психологія; в)соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості. 4. Наукова психологія - це а) історично закріплений у традиціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної практики тощо; б) галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності. в) галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності. 5. Практична психологія - це а) галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності; б) галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності; в) історично закріплений у традиціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної практики тощо. 6. Побутова психологія - це а) галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності; б) галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності; в) історично закріплений у традиціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної практики тощо. 7. Психологічна технологія - це а) цілісна методична система, що складається з п’яти основних частин: просвітницької, профілактичної діагностичної, інтерпретаційної, корекційної; б) цілісна методична система, що складається з трьох основних частин: діагностичної, інтерпретаційної і корекційної; в) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична робота, реабілітація, дорадча функція, психогігієна. 8. Об'єкт наукової психології: а) конкретна людина у конкретних життєвих обставинах (індивідуальність); б) "абстрактна" середньостатистична людина; в) конкретна людина, індивідуальність. 9. Об'єкт практичної психології: а) конкретна людина у конкретних життєвих обставинах (індивідуальність); б) "абстрактна" середньостатистична людина; в) конкретна людина, індивідуальність. 10. Об'єкт побутової психології: а) "абстрактна" середньостатистична людина; б) конкретна людина у конкретних життєвих обставинах (індивідуальність); в) конкретна людина, індивідуальність. 11. Предмет наукової психології: а) механізми душевного життя та поведінки; б) поведінка, життєва ситуація, життєві плани; в) життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях. 12. Предмет практичної психології: а)життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях; б) поведінка, життєва ситуація, життєві плани; в) механізми душевного життя та поведінки. 13. Предмет побутової психології: а) поведінка, життєва ситуація, життєві плани; б) життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях; в) механізми душевного життя та поведінки. 14. Кінцева мета наукової психології: а) корекція поведінки і розвитку; б) вплив на поведінку й розвиток, їх корекція; в) встановлення наукових фактів, законів, механізмів. 15. Кінцева мета практичної психології: а) корекція поведінки і розвитку; б) встановлення наукових фактів, законів, механізмів; в) вплив на поведінку й розвиток, їх корекція. 16. Кінцева мета побутової психології: а) встановлення наукових фактів, законів, механізмів б) вплив на поведінку й розвиток, їх корекція; в) корекція поведінки і розвитку. 17. Вимоги до спеціаліста (наукова психологія): а) знання, життєвий досвід, інтуїція; б) знання; в) життєвий досвід, інтуїція. 18. Вимоги до спеціаліста (практична психологія): а) життєвий досвід, інтуїція; б) знання, життєвий досвід, інтуїція; в) знання. 19. Вимоги до спеціаліста (побутова психологія): а) життєвий досвід, інтуїція; б) знання; в) знання, життєвий досвід, інтуїція. 20. Національна система соціально-психологічної служби – це а) об'єднання державних органів й організацій та приватних науково-дослідних установ, що виконують практичну роботу в галузі прикладної психології та прикладної соціології; б) об'єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, прикладної психології та прикладної соціології; в) об'єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки та прикладної психології. 21. Практична реалізація ідеї створення національної системи соціально-психологічної служби почалась у: а) грудні 1990 р.; б) квітні 1991 р.; в) березні 1992 р.; г) січні 1993 р.; д) травні 1996 р. 22. До Національної системи соціально-психологічної служби входять: а) психологічні та соціально-психологічні служби і підрозділи, які функціонують у різних відомствах; територіальні об'єднання, які надають соціально-психологічні послуги населенню; б) соціально-психологічні служби державної адміністрації; в) соціально-психологічні служби і підрозділи, які функціонують у різних відомствах. 23. Основними спеціалістами національної системи соціально-психологічної служби є: а) психологи-консультанти, практикуючі психологи, соціологи, соціальні працівники, соціальні педагоги, методисти соціально-психологічних служб; б) психологи-консультанти, практикуючі психологи, методисти соціально-психологічних служб; в) психологи-консультанти, практикуючі психологи, соціологи, соціальні працівники, соціальні педагоги. 24. Основні функції національної системи соціально-психологічної служби: а) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична; б) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, просвітницька, профілактична робота; в) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична робота, реабілітація, дорадча функція, психогігієна. 25. Головна мета національної системи соціально-психологічної служби: а) забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини від політики й управління державою до сімейних стосунків і міжособової взаємодії; б) забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя і водночас - підтримка розвитку і захист психічного здоров'я особистості; в)забезпечення необхідних соціально-психологічних умов суспільного життя і водночас - підтримка розвитку і захист психічного здоров'я особистості. 26. Вищим органом управління Національної системи соціально-психологічної служби є: а) Рада головних психологів відомств і областей, Український науково-методичний центр соціальної роботи, Координаційна група, Рада з практичної психології, Товариства психологів; б) Рада головних психологів відомств і областей, науково-методичний центр, Рада з практичної психології, практикуючі спеціалісти, управління психологічною службою; в) Рада головних психологів відомств і областей, об'єднання державних органів й організацій, Координаційна група, Рада з практичної психології, Товариства психологів, практикуючі спеціалісти; г) Рада головних психологів відомств і областей, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи, Координаційна група, Рада з практичної психології, Товариства психологів, практикуючі спеціалісти; д) Рада головних психологів відомств і областей, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи, соціально-психологічні служби державної адміністрації. 27. Порівняння структури практичної психології за кордоном і в нашій країні дає можливість назвати основні її напрями: а) психологія політичної діяльності, управління та масових комунікацій, спортивна психологія, медична психологія, практична психологія системи освіти, соціальна педагогіка; б) юридична психологія, військова психологія, медична психологія, практична психологія системи бізнесу, соціальна робота; в) психологія політичної діяльності, юридична психологія, військова та спортивна психологія, медична психологія, соціологія; г) юридична психологія, військова та спортивна психологія, медична психологія, практична психологія системи освіти, психологія управління і виробництва, психологія сім'ї та соціального захисту населення; д) юридична психологія, військова та спортивна психологія, медична психологія, практична психологія системи освіти, психологія управління і виробництва, психологія сім'ї соціальна педагогіка, соціальна робота. 28. Етичний кодекс психолога – це: а) нормативний акт, сукупність етичних норм і правил поведінки, які склалися в психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність; б) нормативний акт, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними, і встановлює покарання для осіб, які здійснюють цей злочин; в) нормативний акт, який являє сукупність правових норм діяльності психолога. 29. Зі скількох розділів складається Етичний кодекс психолога: а) 5; б) 6; в) 7. 30. Основні розділи Етичного кодексу психолога: а) загальні положення, межі дії кодексу, про права, про покарання, особлива частина, додатки; б) загальні положення, права психолога, обов’язки психолога, відповідальність психолога, порядок оскарження дій психолога; в) відповідальність, компетентність, захист інтересів клієнта, конфіденційність, етичні правила психологічних досліджень, кваліфікована пропаганда психології, професійна кооперація. 31. Етичний кодекс психолога було прийнято на першому Установчому з'їзді Товариства психологів у: а) грудні 1990 р.; б) квітні 1991 р.; в) березні 1992 р.; г) січні 1993 р.; д) травні 1996 р. 32. Положення "Про психологічну службу системи освіти України" має: а) 7 розділів; б) 7 розділів та один додаток; в) 7 розділів та два додатки; г) 5 розділів та два додатки; д) 5 розділів та один додаток. 33. У якому розділі (Положення "Про психологічну службу системи освіти України") визначено структуру психологічної служби системи освіти: а) І; б) ІІ; в) ІІІ; г) ІV; д) V. 34. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога вищої категорії: а) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік; б) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік; в) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників; г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки; д) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік. 35. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога спеціаліста І категорії: а) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік; б) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік; в) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік; г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки; д) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників; 36. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога спеціаліста ІІ категорії: а) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік; б) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік; в) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників; г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки; д) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік. 37. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога спеціаліста: а) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік; б) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік; в) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік; г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки; д) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників. 38. Головна мета шкільної психологічної служби: а) контроль за процесом навчання і виховання дітей з метою підвищення якості навчання і виховання; б) максимальне сприяння психічному, особистісному, індивідуальному розвитку школярів, що забезпечує їм на момент закінчення школи психологічну готовність до самовизначення в самостійному житті; в) виявлення резервів психічного розвитку дитини, їх реалізація в навчанні та вихованні; г) аналіз і прогнозування поведінки учнів, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична робота; д) розв'язання спільно з представниками інших спеціальностей - педагогами, дефектологами, соціологами, юристами, лікарями тощо - різноманітних питань, що стосуються долі дітей, які потребують специфічних умов для задоволення своїх потреб. 39. Головна функція шкільної психологічної служби: а) психологічне забезпечення процесів навчання і виховання; б) контроль за процесом навчання і виховання; в) розвиток індивідуальності учня; г) надання психотерапевтичної допомоги співробітникам; д) дослідження і оптимізація соціально-психологічного клімату. 40. Завданнями шкільної психологічної служби є: а) побудова процесів відповідно до закономірностей психічного розвитку та формування особистості, відповідність основним положенням психологічної теорії виховання і навчання; б) виявлення резервів психічного розвитку дитини, їх реалізація в навчанні та вихованні, контроль за процесом навчання і виховання дітей з метою підвищення якості навчання і виховання; в) розв'язання спільно з представниками інших спеціальностей - педагогами, дефектологами різноманітних питань, що стосуються долі учителів, які потребують специфічних умов для задоволення своїх потреб; г) розробкою навчальних програм, створення підручників; д) формування особистості з метою розробки шляхів застосування психологічних знань. 41. Рівні на яких функціонує шкільна психологічна служба: а) науковий, актуальний, перспективний; б) прикладний, актуальний, перспективний; в) науковий, прикладний, практичний, актуальний, перспективний; г) науковий, прикладний, практичний; д) практичний, актуальний, перспективний. 42. Найперші психологічні служби з'явилися на промислових підприємствах у: а) кінці ХІХ початок ХХ століття; б) 70-80 роках ХХ століття; в) 60-70 роках ХХ століття; г) 90-х роках; д) кінець ХІХ століття. 43. На думку М.Ю Шейніса психолог в організації, будує свою діяльність на основі першої моделі яка ґрунтується на: а) вбачає сенс діяльності практичного психолога у наданні психотерапевтичної допомоги співробітникам, які мають різноманітні психологічні труднощі; б) здійснюється у межах системи управління персоналом і спрямований на створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності і особистісного зростання працівників; в) володінні навичками ефективного спілкування, психодіагностики та психологічної просвіти; г) ідеї, що сутність діяльності практичного психолога полягає у психологічному супроводі трудової діяльності працівників; д) ідеї, що психолог повинен здійснювати науково-методичне забезпечення кадрової і виховної роботи, тому він стає творцем та реалізатором всієї кадрової роботи організації. 44. На думку М.Ю Шейніса психолог в організації, будує свою діяльність на основі другої моделі яка ґрунтується на: а) вбачає сенс діяльності практичного психолога у наданні психотерапевтичної допомоги співробітникам, які мають різноманітні психологічні труднощі; б) здійснюється у межах системи управління персоналом і спрямований на створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності і особистісного зростання працівників; в) володінні навичками ефективного спілкування, психодіагностики та психологічної просвіти; г) ідеї, що сутність діяльності практичного психолога полягає у психологічному супроводі трудової діяльності працівників; д) ідеї, що психолог повинен здійснювати науково-методичне забезпечення кадрової і виховної роботи, тому він стає творцем та реалізатором всієї кадрової роботи організації. 45. На думку М.Ю Шейніса психолог в організації, будує свою діяльність на основі третьої моделі яка ґрунтується на: а) вбачає сенс діяльності практичного психолога у наданні психотерапевтичної допомоги співробітникам, які мають різноманітні психологічні труднощі; б) володінні навичками ефективного спілкування, психодіагностики та психологічної просвіти; в) здійснюється у межах системи управління персоналом і спрямований на створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності і особистісного зростання працівників; г) ідеї, що сутність діяльності практичного психолога полягає у психологічному супроводі трудової діяльності працівників; д) ідеї, що психолог повинен здійснювати науково-методичне забезпечення кадрової і виховної роботи, тому він стає творцем та реалізатором всієї кадрової роботи організації. 46. У роботі з керівництвом практичний психолог розв'язує такі задачі: а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу; б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації; в) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів; г) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження д) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами. 47. У роботі з персоналом практичний психолог забезпечує: а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу; б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації; в) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів; г) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження; д) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами. 48. З партнерами і клієнтами практичний психолог здійснює: а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу; б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації; в) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження; г) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів; д) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами. 49. При взаємодії малого підприємства із засобами масової інформації практичний психолог: а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу; б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації; в) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами; г) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження; д) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів. 50. З метою організації рекламної кампанії практичний психолог: а) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами; б) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу; в) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації; г) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів; д) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження. 51. Підготовлений спеціаліст-психолог може обіймати такі посади (за Державним класифікатором професій): а) психолог, науковий співробітник (з психології), консультант медико-психолого-педагогічної комісії, головний консультант, консультант із суспільно-політичних питань; б) психолог, науковий співробітник (з психології), консультант медико-психолого-педагогічної комісії, учитель, вихователь; в) психолог, науковий співробітник (з психології), соціальний педагог, соціолог, консультант із суспільно-політичних питань; г) психолог, практичний психолог, учитель, управлінець, соціолог; д) психолог, практичний психолог, психолог-консультант, соціальний педагог. 52. Зазначте види діяльності практичного психолога: а) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна психокорекція, виставка літератури, психолого-педагогічні консиліуми, групова психотерапія; б) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна психокорекція, виставка літератури, «телефон довіри», психотерапія; в) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна та групова психотерапія, психокорекція, психодіагностика; г) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна та групова психотерапія, психолого-педагогічні консиліуми, психодіагностика; д) просвітницька робота, психоконсультування, психологічна експертиза, «телефон довіри», психодіагностика. 53. Психолог повинен володіти дослідницькими (гностичні) вміннями, а саме: а) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів; б) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності; в) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності; г) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом; д) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності. 54. Психолог повинен володіти інтерактивно-комунікативними вміннями, а саме: а) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів; б) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності; в) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності; г) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом; д) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності. 55. Психолог повинен володіти діагностичними вміннями, а саме: а) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів; б) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності; в) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності; г) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності; д) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом. 56. Психолог повинен володіти дидактичними вміннями, а саме: а) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом; б) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів; в) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності; г) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності; д) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності. 57. Психолог повинен володіти проектувальними вміннями, а саме: а) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності; б) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності; в) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом; г) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів; д) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності. 58. Юридичні права практичного психолога: а) захист діяльності практичного психолога та гуманне ставлення до людини; б) захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог; в) захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів, відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами; г) захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою; д) захист прав та інтересів клієнта. 59. Соціальні права практичного психолога: а) захист діяльності практичного психолога та гуманне ставлення до людини; б) захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог; в) захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів, відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами; г) захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою; д) захист прав та інтересів клієнта. 60. Моральні права практичного психолога: а) захист діяльності практичного психолога та гуманне ставлення до людини; б) захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог; в) захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів, відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами; г) захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою; д) захист прав та інтересів клієнта. 61. Хто із вчених вважав, що особистість психолога-професіонала повинна відзначатися досконалим володінням теоретичними знаннями і способами роботи: а) В. Панком, Н. Чепелєва; б) Д.Б.Богоявленська; в) О. Ф. Бондаренко; г) І. В. Дубровіна; д) Н. Чепелєва. 62. Визначення професійної придатності особистості здійснюється за такими критеріями: а) фізичний стан, психічне здоров'я, інтелект, система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості, особливості мотиваційної сфери; б) фізичний стан, психічне здоров'я, інтелект, акцентуації характеру; в) енергія, соціальний інтелект, система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості, особливості мотиваційної сфери; г) фізичний стан, контактність, система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості, особливості мотиваційної сфери; д) фізичний стан, психічне здоров'я, адаптація, соціальна активність; 63. Модель особистості практикуючого психолога (Н. В. Чепелєвої) включає наступні складові: а) мотиваційно-цільова, когнітивна, професійна, світоглядна, регулятивна; б) інтелектуальна, творча, операційно-технологічна, комунікативно-рольова, регулятивна; в) багатопланова, когнітивна, операційно-технологічна, комунікативно-рольова, світоглядна; г) інтелектуальна, когнітивна, світоглядна, комунікативно-рольова, регулятивна; д)мотиваційно-цільова, когнітивна, операційно-технологічна, комунікативно-рольова, регулятивна. 64. Мотиваційно-цільова підструктура моделі психолога характеризується: а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект; б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння; в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект; г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція; д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект. 65. Когнітивна підструктура моделі психолога характеризується: а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект; б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння; в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект; г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція; д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект. 66. Операційно-технологічна підструктура моделі психолога характеризується: а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект; б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння; в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект; г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція; д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект. 67. Комунікативно-рольова підструктура моделі психолога характеризується: а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект; б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння; в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект; г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція; д)соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект. 68. Регулятивна підструктура моделі психолога характеризується: а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект; б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння; в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект; г)забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція; д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект. 69. Ядром діяльності практикуючого психолога є: а) спілкування (комунікації, інтеракції та перцепції); б) відкритість; в) інтуїція; г) спостережливість; д) саморозвиток. 70. В структурі спілкування виділяють такі складові: а)вияв особистої турботи про клієнта, вміння вибирати дистанцію, відкритість; б) емпатія, відкритість, доброзичливість, зберігати психологічну дистанцію; в) спостережливість, інтуїція, емпатія, рефлексія, вміння керувати собою; г) доброзичливість, інтуїція, емпатія, творчість, вміння керувати собою; д) здатність до емпатії, рефлексія, конфіденційність, уважність. 71. Формування особистості практичного психолога проходить три етапи: а) науковий, прикладний, побутовий; б) професійний, науковий, соціальний; в) практичний, світоглядний, моральний; г) світоглядний, професійний, особистісний; д) правовий, соціальний, моральний. 72. У процесі спілкування з клієнтом психолог, на думку Р.С.Нємова, повинен виявляти такі якості: а) партнерство, емоційну стійкість, співчуття, творчість, уважність, гостинність; б) здатність до емпатії, відкритість, доброзичливість, вміння вибирати і зберігати оптимальну психологічну дистанцію, вияв особистої турботи про клієнта, довіра до клієнта; в) толерантність, врівноваженість, здатність до емпатії, гнучкість мислення; г) логічність, відкритість, доброзичливість, демонстративність, турботливість; д) комунікабельність, здатність до емпатії, вміння вибирати і зберігати оптимальну психологічну дистанцію, вияв особистої турботи про клієнта. 73. Здатність до емпатії: а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта; б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання; в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування; г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною; д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою. 74. Вияв особистої турботи про клієнта: а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта; б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання; в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування; г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною; д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою. 75. Довіра до клієнта: а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта; б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання; в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування; г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною; д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою. 76. Відкритість: а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта; б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання; в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування; г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною; д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою. 77. Доброзичливість: а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта; б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання; в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування; г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною; д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою. 78. Форми просвітницької діяльності:. а) лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо; б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування; в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо; г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження; д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги. 79. Форми психопрофілактичної роботи є: а)лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо; б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування; в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо; г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження; д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги. 80. Форми психодіагностичної роботи: а)лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо; б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування; в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо; г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження; д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги. 81. Форми психокорекційної роботи: а)лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо; б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування; в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо; г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження; д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги. 82. Соціально-психологічна профілактика – це: а) система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку; б) зміна поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ; в) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу; г) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості; д) надання спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно-наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває нові можливості у розв’язанні своїх психологічних проблем. 83. Психодіагностика передбачає: а) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу; б) зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ; в) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку; г) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості; д) надання спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно-наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває нові можливості у розв’язанні своїх психологічних проблем. 84. Психологічний діагноз – це: а) система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку; б) зміна поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ; в) опис індивідуальних особливостей психіки конкретної людини (або соціально-психологічних особливостей конкретної соціальної групи); г) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку; д) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості; 85. Психологічна корекція націлена на: а) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу; б) зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ; в) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку; г) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості; д) надання спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно-наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває нові можливості у розв’язанні своїх психологічних проблем. 86. Психотерапія спрямована на: а) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу; б) зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ; в) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у ро
|