Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тести для перевірки знань

(дисципліна «Психологічний спецпрактикум по спеціалізаціям та основи психологічної практики (практична психологія)»)

Виберіть одну правильну відповідь:

 

1. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями психологічна сторона конкретного виду діяльності виступають:

а) психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо;

б)вікова психологія, психологія аномального розвитку, спеціальна психологія, порівняльна психологія;

в)соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості.

2. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями психологічна сторона розвитку виступають:

а) психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо;

б)вікова психологія, психологія аномального розвитку, спеціальна психологія, порівняльна психологія;

в)соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості.

3. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями психологічна сторона відношення людини до суспільства виступають:

а) психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо;

б)вікова психологія, психологія аномального розвитку, спеціальна психологія, порівняльна психологія;

в)соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості.

4. Наукова психологія - це

а) історично закріплений у тра­диціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної прак­тики тощо;

б) галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності.

в) галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності.

5. Практична психологія - це

а) галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності;

б) галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності;

в) історично закріплений у тра­диціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної прак­тики тощо.

6. Побутова психологія - це

а) галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності;

б) галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої позиції та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини, оптимізацію її індивідуального розвитку та збереження її індивідуальності;

в) історично закріплений у тра­диціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної прак­тики тощо.

7. Психологічна технологія - це

а) цілісна методична система, що складається з п’яти основних частин: просвітницької, профілактичної діагностичної, інтерпретаційної, корекційної;

б) цілісна методична система, що складається з трьох основних частин: діагностичної, інтерпретаційної і корекційної;

в) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консульта­тивно-методична, просвітницька, профілактична робота, реабілітація, дорадча функція, психогігієна.

8. Об'єкт наукової психології:

а) конкретна людина у конкретних життєвих обставинах (індивідуальність);

б) "абстрактна" середньостатистична людина;

в) конкретна людина, індивідуальність.

9. Об'єкт практичної психології:

а) конкретна людина у конкретних життєвих обставинах (індивідуальність);

б) "абстрактна" середньостатистична людина;

в) конкретна людина, індивідуальність.

10. Об'єкт побутової психології:

а) "абстрактна" середньостатистична людина;

б) конкретна людина у конкретних життєвих обставинах (індивідуальність);

в) конкретна людина, індивідуальність.

11. Предмет наукової психології:

а) механізми душевного життя та поведінки;

б) поведінка, життєва ситуація, життєві плани;

в) життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях.

12. Предмет практичної психології:

а)життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях;

б) поведінка, життєва ситуація, життєві плани;

в) механізми душевного життя та поведінки.

13. Предмет побутової психології:

а) поведінка, життєва ситуація, життєві плани;

б) життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях;

в) механізми душевного життя та поведінки.

14. Кінцева мета наукової психології:

а) корекція поведінки і розвитку;

б) вплив на поведінку й розвиток, їх корекція;

в) встановлення наукових фактів, законів, механізмів.

15. Кінцева мета практичної психології:

а) корекція поведінки і розвитку;

б) встановлення наукових фактів, законів, механізмів;

в) вплив на поведінку й розвиток, їх корекція.

16. Кінцева мета побутової психології:

а) встановлення наукових фактів, законів, механізмів

б) вплив на поведінку й розвиток, їх корекція;

в) корекція поведінки і розвитку.

17. Вимоги до спеціаліста (наукова психологія):

а) знання, життєвий досвід, інтуїція;

б) знання;

в) життєвий досвід, інтуїція.

18. Вимоги до спеціаліста (практична психологія):

а) життєвий досвід, інтуїція;

б) знання, життєвий досвід, інтуїція;

в) знання.

19. Вимоги до спеціаліста (побутова психологія):

а) життєвий досвід, інтуїція;

б) знання;

в) знання, життєвий досвід, інтуїція.

20. Національна система соціально-психологічної служби – це

а) об'єднання державних органів й організацій та приватних науково-дослідних установ, що виконують практичну роботу в галузі прикладної психології та прикладної соціології;

б) об'єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, прикладної психології та прикладної соціології;

в) об'єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки та прикладної психології.

21. Практична реалізація ідеї створення національної системи соціально-психологічної служби почалась у:

а) грудні 1990 р.;

б) квітні 1991 р.;

в) березні 1992 р.;

г) січні 1993 р.;

д) травні 1996 р.

22. До Національної системи соціально-психологічної служби входять:

а) психологічні та соціально-психологічні служби і підрозділи, які функціонують у різних відомствах; територіальні об'єднання, які надають соціально-психологічні послуги населенню;

б) соціально-психологічні служби державної адміністрації;

в) соціально-психологічні служби і підрозділи, які функціонують у різних відомствах.

23. Основними спеціалістами національної системи соціально-психологічної служби є:

а) психологи-консультанти, практикуючі психологи, соціологи, соціальні пра­цівники, соціальні педагоги, методисти соціально-психоло­гічних служб;

б) психологи-консультанти, практикуючі психологи, методисти соціально-психоло­гічних служб;

в) психологи-консультанти, практикуючі психологи, соціологи, соціальні пра­цівники, соціальні педагоги.

24. Основні функції національної системи соціально-психологічної служби:

а) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консульта­тивно-методична;

б) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, просвітницька, профілактична робота;

в) аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консульта­тивно-методична, просвітницька, профілактична робота, реабілітація, дорадча функція, психогігієна.

25. Головна мета національної системи соціально-психологічної служби:

а) забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності лю­дини від політики й управління державою до сімейних стосунків і міжособової взаємодії;

б) забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності лю­дини в усіх сферах суспільного життя і водночас - підтримка розвитку і захист психічно­го здоров'я особистості;

в)забезпечення необхідних соціально-психологічних умов суспільного життя і водночас - підтримка розвитку і захист психічно­го здоров'я особистості.

26. Вищим органом управління Національної системи соціально-психологічної служби є:

а) Рада головних психологів відомств і областей, Український науково-методичний центр соціальної роботи, Координаційна група, Рада з практичної психології, Товариства психологів;

б) Рада головних психологів відомств і областей, науково-методичний центр, Рада з практичної психології, практикуючі спеціалісти, управління психологічною службою;

в) Рада головних психологів відомств і областей, об'єднання державних органів й організацій, Координаційна група, Рада з практичної психології, Товариства психологів, практикуючі спеціалісти;

г) Рада головних психологів відомств і областей, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи, Координаційна група, Рада з практичної психології, Товариства психологів, практикуючі спеціалісти;

д) Рада головних психологів відомств і областей, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи, соціально-психологічні служби державної адміністрації.

27. Порівняння структури практичної психології за кордоном і в нашій країні дає можливість назвати основні її напрями:

а) психологія політичної діяльності, управління та масових комунікацій, спортивна психологія, медична психологія, практична психологія системи освіти, соціальна педагогіка;

б) юридична психологія, військова психологія, медична психологія, практична психологія системи бізнесу, соціальна робота;

в) психологія політичної діяльності, юридична психологія, військова та спортивна психологія, медична психологія, соціологія;

г) юридична психологія, військова та спортивна психологія, медична психологія, практична психологія системи освіти, психологія управління і виробництва, психологія сім'ї та соціального захисту населення;

д) юридична психологія, військова та спортивна психологія, медична психологія, практична психологія системи освіти, психологія управління і виробництва, психологія сім'ї соціальна педагогіка, соціальна робота.

28. Етичний кодекс психолога – це:

а) нормативний акт, сукупність етичних норм і правил поведінки, які склалися в психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність;

б) нормативний акт, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними, і встановлює покарання для осіб, які здійснюють цей злочин;

в) нормативний акт, який являє сукупність правових норм діяльності психолога.

29. Зі скількох розділів складається Етичний кодекс психолога:

а) 5;

б) 6;

в) 7.

30. Основні розділи Етичного кодексу психолога:

а) загальні положення, межі дії кодексу, про права, про покарання, особлива частина, додатки;

б) загальні положення, права психолога, обов’язки психолога, відповідальність психолога, порядок оскарження дій психолога;

в) відповідальність, компетентність, захист інтересів клієнта, конфіденційність, етичні правила психологічних досліджень, кваліфікована пропаганда психології, професійна кооперація.

31. Етичний кодекс психолога було прийнято на першому Установчому з'їзді Товариства психологів у:

а) грудні 1990 р.;

б) квітні 1991 р.;

в) березні 1992 р.;

г) січні 1993 р.;

д) травні 1996 р.

32. Положення "Про психологічну службу системи освіти України" має:

а) 7 розділів;

б) 7 розділів та один додаток;

в) 7 розділів та два додатки;

г) 5 розділів та два додатки;

д) 5 розділів та один додаток.

33. У якому розділі (Положення "Про психологічну службу системи освіти України") визначено структуру психологічної служби системи освіти:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ІV;

д) V.

34. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога вищої категорії:

а) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік;

б) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік;

в) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників;

г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки;

д) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік.

35. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога спеціаліста І категорії:

а) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік;

б) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік;

в) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік;

г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки;

д) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників;

36. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога спеціаліста ІІ категорії:

а) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік;

б) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік;

в) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників;

г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки;

д) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік.

37. Визначте кваліфікаційні вимоги до практичного психолога спеціаліста:

а) достатній професіоналізм, використовує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді - 1 рік;

б) професійна компетентність, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культура та моральні якості. Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік;

в) високий рівень професіоналізму, добре володіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, високі результативність, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників Стаж на посаді - не менше 3 років, при вченій ступені - 1 рік;

г) високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, високі результативність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді - не менше 8 років, при вченій ступені - 3 роки;

д) професійна компетентність, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

38. Головна мета шкільної психологічної служби:

а) контроль за процесом навчання і виховання дітей з метою підвищення якості навчання і виховання;

б) максимальне сприяння психічному, особистісному, індивідуальному розвитку школярів, що забезпечує їм на момент закінчення школи психологічну готовність до самовизначення в самостійному житті;

в) виявлення резервів психічного розвитку дитини, їх реалізація в навчанні та вихованні;

г) аналіз і прогнозування поведінки учнів, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична робота;

д) розв'язання спільно з представниками інших спеціальностей - педагогами, дефектологами, соціологами, юристами, лікарями тощо - різноманітних питань, що стосуються долі дітей, які потребують специфічних умов для задоволення своїх потреб.

39. Головна функція шкільної психологічної служби:

а) психологічне забезпечення процесів навчання і виховання;

б) контроль за процесом навчання і виховання;

в) розвиток індивідуальності учня;

г) надання психотерапевтичної допомоги співробітникам;

д) дослідження і оптимізація соціально-психологічного клімату.

40. Завданнями шкільної психологічної служби є:

а) побудова процесів відповідно до закономірностей психічного розвитку та формування особистості, відповідність основним положенням психологічної теорії виховання і навчання;

б) виявлення резервів психічного розвитку дитини, їх реалізація в навчанні та вихованні, контроль за процесом навчання і виховання дітей з метою підвищення якості навчання і виховання;

в) розв'язання спільно з представниками інших спеціальностей - педагогами, дефектологами різноманітних питань, що стосуються долі учителів, які потребують специфічних умов для задоволення своїх потреб;

г) розробкою навчальних програм, створення підручників;

д) формування особистості з метою розробки шляхів застосування психологічних знань.

41. Рівні на яких функціонує шкільна психологічна служба:

а) науковий, актуальний, перспективний;

б) прикладний, актуальний, перспективний;

в) науковий, прикладний, практичний, актуальний, перспективний;

г) науковий, прикладний, практичний;

д) практичний, актуальний, перспективний.

42. Найперші психологічні служби з'явилися на промислових підприємствах у:

а) кінці ХІХ початок ХХ століття;

б) 70-80 роках ХХ століття;

в) 60-70 роках ХХ століття;

г) 90-х роках;

д) кінець ХІХ століття.

43. На думку М.Ю Шейніса психолог в організації, будує свою діяльність на основі першої моделі яка ґрунтується на:

а) вбачає сенс діяльності практичного психолога у наданні психотерапевтичної допомоги співробітникам, які мають різноманітні психологічні труднощі;

б) здійснюється у межах системи управління персоналом і спрямований на створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності і особистісного зростання працівників;

в) володінні навичками ефективного спілкування, психодіагностики та психологічної просвіти;

г) ідеї, що сутність діяльності практичного психолога полягає у психологічному супроводі трудової діяльності працівників;

д) ідеї, що психолог повинен здійснювати науково-методичне забезпечення кадрової і виховної роботи, тому він стає творцем та реалізатором всієї кадрової роботи організації.

44. На думку М.Ю Шейніса психолог в організації, будує свою діяльність на основі другої моделі яка ґрунтується на:

а) вбачає сенс діяльності практичного психолога у наданні психотерапевтичної допомоги співробітникам, які мають різноманітні психологічні труднощі;

б) здійснюється у межах системи управління персоналом і спрямований на створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності і особистісного зростання працівників;

в) володінні навичками ефективного спілкування, психодіагностики та психологічної просвіти;

г) ідеї, що сутність діяльності практичного психолога полягає у психологічному супроводі трудової діяльності працівників;

д) ідеї, що психолог повинен здійснювати науково-методичне забезпечення кадрової і виховної роботи, тому він стає творцем та реалізатором всієї кадрової роботи організації.

45. На думку М.Ю Шейніса психолог в організації, будує свою діяльність на основі третьої моделі яка ґрунтується на:

а) вбачає сенс діяльності практичного психолога у наданні психотерапевтичної допомоги співробітникам, які мають різноманітні психологічні труднощі;

б) володінні навичками ефективного спілкування, психодіагностики та психологічної просвіти;

в) здійснюється у межах системи управління персоналом і спрямований на створення соціально-психологічних умов для успішної професійної діяльності і особистісного зростання працівників;

г) ідеї, що сутність діяльності практичного психолога полягає у психологічному супроводі трудової діяльності працівників;

д) ідеї, що психолог повинен здійснювати науково-методичне забезпечення кадрової і виховної роботи, тому він стає творцем та реалізатором всієї кадрової роботи організації.

46. У роботі з керівництвом практичний психолог розв'язує такі задачі:

а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу;

б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації;

в) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів;

г) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження

д) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами.

47. У роботі з персоналом практичний психолог забезпечує:

а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу;

б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації;

в) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів;

г) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження;

д) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами.

48. З партнерами і клієнтами практичний психолог здійснює:

а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу;

б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації;

в) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження;

г) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів;

д) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами.

49. При взаємодії малого підприємства із засобами масової інформації практичний психолог:

а) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу;

б) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації;

в) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами;

г) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження;

д) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів.

50. З метою організації рекламної кампанії практичний психолог:

а) контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію, організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах, веде переговори щодо розміщення реклами;

б) формування кадрової політики, підбір персоналу, формування навичок роботи в команді, мотивацію персоналу;

в) розробка найефективнішої структури організації, прогнозування напрямків подальшого розвитку організації, формування стилю діяльності та іміджу організації;

г) формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами, зміцнення зв'язків з постійними клієнтами, допомогу в пошуку нових партнерів;

д) розробляє стратегію, висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами, проводить психологічну експертизу реклами, маркетингові дослідження.

51. Підготовлений спеціаліст-психолог може обіймати такі посади (за Державним класифікатором професій):

а) психолог, науковий співробітник (з психології), консультант медико-психолого-педагогічної комісії, головний консультант, консультант із суспільно-політичних питань;

б) психолог, науковий співробітник (з психології), консультант медико-психолого-педагогічної комісії, учитель, вихователь;

в) психолог, науковий співробітник (з психології), соціальний педагог, соціолог, консультант із суспільно-політичних питань;

г) психолог, практичний психолог, учитель, управлінець, соціолог;

д) психолог, практичний психолог, психолог-консультант, соціальний педагог.

52. Зазначте види діяльності практичного психолога:

а) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна психокорекція, виставка літератури, психолого-педагогічні консиліуми, групова психотерапія;

б) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна психокорекція, виставка літератури, «телефон довіри», психотерапія;

в) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна та групова психотерапія, психокорекція, психодіагностика;

г) просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна та групова психотерапія, психолого-педагогічні консиліуми, психодіагностика;

д) просвітницька робота, психоконсультування, психологічна експертиза, «телефон довіри», психодіагностика.

53. Психолог повинен володіти дослідницькими (гностичні) вміннями, а саме:

а) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

б) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

в) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності;

г) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

д) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності.

54. Психолог повинен володіти інтерактивно-комунікативними вміннями, а саме:

а) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

б) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

в) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності;

г) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

д) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності.

55. Психолог повинен володіти діагностичними вміннями, а саме:

а) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

б) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності;

в) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

г) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності;

д) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом.

56. Психолог повинен володіти дидактичними вміннями, а саме:

а) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

б) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

в) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності;

г) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності;

д) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності.

57. Психолог повинен володіти проектувальними вміннями, а саме:

а) формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов, здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини, проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини, консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності;

б) визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань, поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням, знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності;

в) оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини, впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб, реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові, встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

г) продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу, здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності, організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

д) методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину, використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу, інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності.

58. Юридичні права практичного психолога:

а) захист діяльності практичного психолога та гуманне ставлення до людини;

б) захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог;

в) захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів, відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами;

г) захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою;

д) захист прав та інтересів клієнта.

59. Соціальні права практичного психолога:

а) захист діяльності практичного психолога та гуманне ставлення до людини;

б) захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог;

в) захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів, відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами;

г) захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою;

д) захист прав та інтересів клієнта.

60. Моральні права практичного психолога:

а) захист діяльності практичного психолога та гуманне ставлення до людини;

б) захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог;

в) захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів, відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами;

г) захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою;

д) захист прав та інтересів клієнта.

61. Хто із вчених вважав, що особистість психолога-професіонала повинна відзначатися досконалим володінням теоретичними знаннями і способами роботи:

а) В. Панком, Н. Чепелєва;

б) Д.Б.Богоявленська;

в) О. Ф. Бондаренко;

г) І. В. Дубровіна;

д) Н. Чепелєва.

62. Визначення професійної придатності особистості здійснюється за такими критеріями:

а) фізичний стан, психічне здоров'я, інтелект, система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості, особливості мотиваційної сфери;

б) фізичний стан, психічне здоров'я, інтелект, акцентуації характеру;

в) енергія, соціальний інтелект, система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості, особливості мотиваційної сфери;

г) фізичний стан, контактність, система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості, особливості мотиваційної сфери;

д) фізичний стан, психічне здоров'я, адаптація, соціальна активність;

63. Модель особистості практикуючого психолога (Н. В. Чепелєвої) включає наступні складові:

а) мотиваційно-цільова, когнітивна, професійна, світоглядна, регулятивна;

б) інтелектуальна, творча, операційно-технологічна, комунікативно-рольова, регулятивна;

в) багатопланова, когнітивна, операційно-технологічна, комунікативно-рольова, світоглядна;

г) інтелектуальна, когнітивна, світоглядна, комунікативно-рольова, регулятивна;

д)мотиваційно-цільова, когнітивна, операційно-технологічна, комунікативно-рольова, регулятивна.

64. Мотиваційно-цільова підструктура моделі психолога характеризується:

а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект;

б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння;

в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект;

г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція;

д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект.

65. Когнітивна підструктура моделі психолога характеризується:

а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект;

б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння;

в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект;

г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція;

д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект.

66. Операційно-технологічна підструктура моделі психолога характеризується:

а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект;

б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння;

в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект;

г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція;

д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект.

67. Комунікативно-рольова підструктура моделі психолога характеризується:

а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект;

б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння;

в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект;

г) забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція;

д)соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект.

68. Регулятивна підструктура моделі психолога характеризується:

а) особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця, професійно важливі якості пізнавальних процесів Базовими особистісними якостями є професійна рефлексія та професійний інтелект;

б) передбачає сформовану позитивну мотивацію до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння;

в) передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога, включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань, компонент цієї підструктури є практичний інтелект;

г)забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження, провідним компонентом виступає професійна саморегуляція;

д) соціально-когнітивні і комунікативні уміння, акторські та режисерські, організаційні якості, базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект.

69. Ядром діяльності практикуючого психолога є:

а) спілкування (комунікації, інтеракції та перцепції);

б) відкритість;

в) інтуїція;

г) спостережливість;

д) саморозвиток.

70. В структурі спілкування виділяють такі складові:

а)вияв особистої турботи про клієнта, вміння вибирати дистанцію, відкритість;

б) емпатія, відкритість, доброзичливість, зберігати психологічну дистанцію;

в) спостережливість, інтуїція, емпатія, рефлексія, вміння керувати собою;

г) доброзичливість, інтуїція, емпатія, творчість, вміння керувати собою;

д) здатність до емпатії, рефлексія, конфіденційність, уважність.

71. Формування особистості практичного психолога проходить три етапи:

а) науковий, прикладний, побутовий;

б) професійний, науковий, соціальний;

в) практичний, світоглядний, моральний;

г) світоглядний, професійний, особистісний;

д) правовий, соціальний, моральний.

72. У процесі спілкування з клієнтом психолог, на думку Р.С.Нємова, повинен виявляти такі якості:

а) партнерство, емоційну стійкість, співчуття, творчість, уважність, гостинність;

б) здатність до емпатії, відкритість, доброзичливість, вміння вибирати і зберігати оптимальну психологічну дистанцію, вияв особистої турботи про клієнта, довіра до клієнта;

в) толерантність, врівноваженість, здатність до емпатії, гнучкість мислення;

г) логічність, відкритість, доброзичливість, демонстративність, турботливість;

д) комунікабельність, здатність до емпатії, вміння вибирати і зберігати оптимальну психологічну дистанцію, вияв особистої турботи про клієнта.

73. Здатність до емпатії:

а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта;

б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання;

в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування;

г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною;

д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою.

74. Вияв особистої турботи про клієнта:

а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта;

б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання;

в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування;

г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною;

д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою.

75. Довіра до клієнта:

а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта;

б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання;

в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування;

г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною;

д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою.

76. Відкритість:

а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта;

б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання;

в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування;

г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною;

д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою.

77. Доброзичливість:

а) зовнішня поведінки психолога (міміка, пантоміміка, жести), яка демонструє щиру зацікавленість, турботу психолога про клієнта;

б) готовність психолога бути відкритим як особистість для клієнта, прагнення психолога в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки, психолог показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання;

в) емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем, вміння в будь-яких ситуаціях, за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування;

г) віра в його здібності і можливості самостійно подолати проблеми, психолог готовий розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною;

д) вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини - клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою.

78. Форми просвітницької діяльності:.

а) лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо;

б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування;

в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо;

г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження;

д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги.

79. Форми психопрофілактичної роботи є:

а)лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо;

б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування;

в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо;

г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження;

д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги.

80. Форми психодіагностичної роботи:

а)лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо;

б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування;

в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо;

г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження;

д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги.

81. Форми психокорекційної роботи:

а)лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо;

б) індивідуальне та групове консультування, психолого-педагогічне, психолого-управлінське консультування;

в) лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо;

г) психологічна експертиза, індивідуальне та групове тестування, опитування, бесіди, анкетування, гра, психологічні вправи, спостереження;

д) корекційно-розвивальні вправи, психокорекційні заняття, тренінги.

82. Соціально-психологічна профілактика – це:

а) система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку;

б) зміна поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ;

в) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу;

г) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості;

д) надання спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно-наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває нові можливості у розв’язанні своїх психологічних проблем.

83. Психодіагностика передбачає:

а) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу;

б) зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ;

в) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку;

г) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості;

д) надання спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно-наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває нові можливості у розв’язанні своїх психологічних проблем.

84. Психологічний діагнозце:

а) система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку;

б) зміна поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ;

в) опис індивідуальних особливостей психіки конкретної людини (або соціально-психологічних особливостей конкретної соціальної групи);

г) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку;

д) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості;

85. Психологічна корекція націлена на:

а) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу;

б) зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ;

в) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку;

г) глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості;

д) надання спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно-наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває нові можливості у розв’язанні своїх психологічних проблем.

86. Психотерапія спрямована на:

а) обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу;

б) зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного змісту корекційних вправ;

в) систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у ро


<== предыдущая | следующая ==>
Раздел 4. Тематика самостоятельной контролируемой работы. | Стили деревянной мозаики

Date: 2016-08-31; view: 245; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию