Основні положення еволюційної теорії

Основні положення теорії Дарвін висловив в 1859 р. в книзі «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження сприятливих порід в боротьбі за життя», розвинув в подальших працях — «Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення» (1868) і «Походження людини і статевий добір» (1871). До близь­ких висновків незалежно прийшов А. Уоллес (1858). Назву «дар­вінізм» запропонував Т. Гекслі (1860). Рушійними силами еволюції Дарвін вважав спадкову мінли­вість і природний добір. Він вперше поставив у центрі уваги ево­люційної теорії не окремі особини, а види і внутрішньовидові угруповання. Дарвін зібрав численні докази існування спадкової мінливості організмів і в природі, і в умовах одомашнення. Він виділив дві основні форми мінливості: невизначену і визначену, надаючи основне значення в еволюції невизначеній мінливості. Пізніше було з'ясовано, що певна мінливість (модифікації) не спа­дкова. В умовах одомашнення на основі спадкової мінливості ор­ганізмів шляхом штучного добору людина створила численні по­роди домашніх тварин і сорти культурних рослин. Аналогічно Дарвін прийшов до висновку, що і в природних умовах діє твор­чий чинник, рушійний і направляючий еволюцію організмів, — природний добір. Дарвін показав, що в природі організмам будь-якого виду властива постійна боротьба за існування, що склада­ється з їх взаємодій з чинниками зовнішнього середовища (абіо­тичними і біотичними) і внутрішньовидової конкуренції. Бороть­ба за існування звичайно приводить до загибелі значне число осо­бин в кожному поколінні будь-якого виду і до вибіркової участі особин в розмноженні. Неминучим результатом спадкової мінли­вості організмів і боротьби за існування є природний добір — пе­реважне виживання і участь в розмноженні найбільш пристосо­ваних особин кожного виду. Наслідками природного добору є ви­доутворення, яке супроводжується закріпленням пристосовування, дивергенція і прогресивна еволюція Пристосованість організмів до навколишнього середовища носить відносний характер. Окремий випадок природного добору — статевий добір, який забезпечує розвиток ознак, пов'язаних з функцією розмноження. Дарвін вперше дав наукове, логічно послідовне і матеріалісти­чне рішення найважливіших проблем еволюційного вчення і піді­рвав позиції метафізичних і ідеалістичних уявлень в біології — креаціонізму, віталізму тощо. Після публікації теорії Дарвіна еволюційні ідеї отримали широке розповсюдження. Вчення Дар­віна покладене в основу наукового обґрунтування походження людини. Розкриті ним закони еволюції дозволили створювати на науковій основі нові породи домашніх тварин і сорти культурних рослин, тобто сприяли розвитку селекції. Еволюційна теорія зро­била великий вплив на розвиток палеонтології, ембріології, сис­тематики, а в XX ст. — генетики та екології. Проте класичний дарвінізм залишив невирішеним ряд важливих питань (сутність спадковості, механізми виникнення спадкової і не спадкової мін­ливості та їх еволюційна роль, сутність і структура біологічного виду).