Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 5. Витрати виробництва

В С Т У П

 

Мікроекономіка як складова економічної теорії вивчає поведінку і механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами (індивідами, домашніми господарствами, підприємствами, організа­ціями, тобто мікросистемами), які прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів і для яких до того ж можна знайти альтернати­вне використання. У центрі уваги мікроекономіки перебуває пове­дінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативного їх використання тощо.

Мета дисципліни – сформувати ринково-орієнтований еконо­мічний світогляд учасника суспільного виробництва, здатного до ді­яльності економіста-фахівця або самостійної підприємницької дія­льності; допомогти йому оволодіти універсальним інструментарієм прийняття раціональних господарських рішень.

Одне з важливих завдань курсу – скласти уявлення про те, що успіх будь-якого бізнесу залежить не лише від наявності стартового капіталу і підприємницького таланту, а й від знання закономірнос­тей функціонування економічних мікросистем у різних ринкових ситуаціях та вміння їх ефективно використовувати.

Відповідно до програми курсу “Мікроекономіка” самостійне його вивчення проводиться за такою структурою:

Тема 1. Вступ до мікроекономіки. Предмет та метод.

Тема 2. Теорія поведінки споживача.

Тема 3. Попит та пропозиція. Теорія еластичності.

Тема 4. Теорія граничних продуктів та мікроекономічна модель фірми.

Тема 5. Витрати виробництва.

Тема 6. Ринок досконалої конкуренції.

Тема 7. Монопольний ринок.

Тема 8. Ринок монополістичної конкуренції.

Тема 9. Олігополія.

Тема 10. Попит на фактори виробництва. Ринок праці

Тема 11. Ринок капіталу та ринок землі.

Вивчення курсу “Мікроекономіка” студентами передбачає засвоєння матеріалу дисципліни на лекціях, практичних заняттях та консультаціях. Оволодіння навчальною дисципліною на належному рів­ні вимагає від студентів чіткої організації своєї самос­тійної роботи без якої неможливе успішне навчання та формування високопрофесійного фахівця. Основне завдання цих методичних реко­мендацій полягає в тому, щоб звернути увагу студентів при самостійному вивченні мікроекономіки на вузлові питання кожної теми, дати поради щодо використання навчальної літератури.

Методичні рекомендації включають:

– зміст тем курсу за програмою;

– методичні рекомендації до вивчення тем;

– перелік основних термінів та понять, ґрунтовне засвоєння яких є обов’язковим;

– перелік обов’язкової та додаткової літератури до всіх тем курсу;

– питання для самоконтролю;

– тестові завдання.

Тема 1. Вступ до мікроекономіки. Предмет і метод

1.1. Зміст теми за програмою

Мікроекономіка як складова економічної теорії. Проблема обме­женості ресурсів та необхідність вибору. Крива виробничих можли­востей. Економічні блага. Альтернативна вартість економічного блага. Координація вибору: стихійний порядок та ієрархія.

Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки. Предмет дисципліни. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні. Індивід. Домашнє господарство. Фірма. Держава.

Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки. Метод порівняльного аналізу; граничний аналіз; позитивний та нор­мативний аналіз. Мікроекономічне моделювання. Граничні, рівноважні та оптимізаційні моделі. Мікроекономічний інструментарій: графіки, лінійні та нелінійні залежності, математичне моделювання.

Мета, завдання і зміст дисципліни. Мета та завдання мікроеко­номіки. Застосування та межі мікроекономічної теорії.

1.2. Методичні рекомендації до вивчення теми

Головним завданням теми є розкриттясутності і мети мікроекономічного аналізу, його концептуальної основи; місця мікро­економіки у загальній теоретичній економіці, роль цієї галузі знань у формуванні методологічної, термінологічної та інструмен­тальної бази прикладної економіки.

Необхідно вміти:визначити основні проблеми мікроекономіки та основні методи дослідження, якими користується мікроекономіка.

У підручниках представлене широке коло авторських поглядів на проблематику даної теми: варто звернути увагу на викладення матеріалу у підручниках Дж. Долана і Д. Ліндсея [6], П. Самюелсона і В. Нордгауза [21], О. Ястремського і О. Гриценко [1], а також на викла­дення вступних положень у розділі “Економічний образ мислення” підручника П. Хейне [24].

 

1.3. Основні терміни та поняття

Економічне благо, ресурси, економічний вибір, межа виробни­чих можливостей, ефективність, альтернативна вартість, трансакційні витрати, суб’єкти мікроекономіки, методи мікроекономічного аналізу, модель, граничний аналіз.

Запитання для самоконтролю знань

1. Що таке обмеженість ресурсів і чому вона примушує людину робити вибір?

2. Обмеженість яких ресурсів, на Вашу думку, стримує можли­вості економічного розвитку?

3. Поясніть на прикладах принцип альтернативних витрат.

4. Поясніть сутність та причини виникнення трансакційних витрат в економіці.

5. Що вивчає мікроекономіка?

6. Визначте роль кожного із суб’єктів мікроекономіки на ринках товарів та на ринках ресурсів.

7. Поясніть принцип раціональної поведінки.

8. У чому полягає різниця між оптимізаційними та рівноважними економічними моделями?

9. Визначте сфери застосування мікроекономічної теорії.

 

1.5.Тестові завдання

1) Не належить до суб'єктів мікроекономіки

1. Держава.

2. Домогосподарство.

3. Ринок.

4. Фірма.

2) Альтернативна вартість вимірюється:

5. Індексом споживчих цін.

6. Ціною товару, що купується.

7. Кількістю одного блага, від якої потрібно відмовитись заради одержання додаткової одиниці іншого блага.

8. Кількістю ресурсів, необхідних для виробництва даного товару.

3) Альтернативні витрати нового ресторану – це:

1. Оплата праці охорони та іншого персоналу.

2. Ціна будівництва ресторану в майбутньому році.

3. Зміна реальної ставки податку, що виплачується з доходів ресторану.

4. Ціна інших товарів та послуг, виробництво яких принесене в жертву будівництву цього ресторану.

 

4) Для студентів альтернативними витратами навчання в університеті є:

1. Розмір стипендії.

2. Максимальний заробіток, що можна одержувати, якщо кинути навчання.

3. Витрати держави на освіту середньостатистичного спеціаліста.

4. Витрати батьків на освіту студента.

 

5) Економічне поняття «обмеженість ресурсів» означає:

1. Відсутність у країнах певних природних ресурсів.

2. Неможливість задоволення всіх людських потреб.

3. Стан ресурсів у період економічного спаду.

4. Високі ціни на товари, які обмежують можливість їх придбання.

6) Економічні блага - це

1. Блага, що споживаються шляхом простого привласнення без певних витрат на його придбання.

2. Блага, які споживаються шляхом купівлі-продажу і існують в обмеженій кількості.

3. Блага, які використовуються для виробництва товарів.

4. Матеріальні об’єкти, які задовольняють потреби людини і вироблені для купівлі-продажу.

 

7) Економічний вибір – це:

1. Вибір такої комбінації ресурсів, що дозволить мінімізувати середні витрати на одиницю виробленої продукції.

2. Вибір виробництва такого товару, який найбільше потрібен суспільству.

3. Вибір тієї моделі розвитку економіки країни, яка підвищить добробут її населення.

4. Вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімуму витрат.

 

8) Найбільш ефективне виробництво на кривій виробничих можливостей показує:

1. Точка К.

2. Точка П.

3. Точка М

4. Всі точки на кривій

товар А

 

 

К

П

 

М

 

0 товар В

 

9) Повне використання всіх ресурсів на кривій виробничих можливостей показує будь-яка

1. Точка, що лежить поза кривою виробничих можливостей.

2. Точка, що лежить усередині кривої виробничих можливостей.

3. Точка, що лежить на кривій виробничих можливостей.

4. Точка, що лежить на кривій виробничих можливостей, у якій досягається найбільш повне задоволення потреб членів суспільства.

 

10) Рух по кривій виробничих можливостей означає, що змінюються:

1. Ціни товарів, що виробляються.

2. Потреби споживачів.

3. Альтернативні витрати виробництва.

4. Прибутки виробників.

11) У студентській їдальні готують котлету по-київськи та курячу відбивну. При незмінному обсязі ресурсів можливі такі комбінації загального випуску (шт.) за рік:

 

Варіанти Котлета по-київськи куряча відбивна
А    
Б    

 

Альтернативні витрати збільшення виробництва котлет по-київськи з 25 до 30 будуть виражатися в курячих відбивних:

1. 12-5=7 2. (5+12)/2=8,5 3. 12 4. (40+28)/2 = 34

12) Точка, що знаходиться за межами кривої виробничих можливостей показує

1. Комбінацію двох товарів, які можна виробити при ефективному виробництві.

2. Комбінацію двох товарів, які можна виробити при неефективному виробництві.

3. Комбінацію двох товарів, що не може бути досягнутою при даній обмеженій кількості ресурсів та за даної технології.

4. Всі попередні відповіді невірні.

13) У людини, що відпочиває і яка має можливість одержати роботу з оплатою від 4 до 6 гривень за годину, альтернативні витрати однієї години дозвілля дорівнюють:

1. 4 гривні 2. 5 гривень 3. 6 гривень 4. 7 гривень

14) Характеристиками економічного блага виступають:

1. Спроможність задовольняти потребу.

2. Рідкість.

3. Цінність.

4. Вірно все зазначене.

15) Що з переліченого вивчає мікроекономіка?

1. Проблеми економічного зростання

2. Виробництво в масштабі всієї економіки

3. Чисельність зайнятих в господарстві

4. Загальний рівень цін

5. Виробництво цукру і динаміка його ціни

16) До альтернативних витрат виготовлення торту є

1. Амортизація устаткування.

2. Втрачена можливість виготовлення з цих же продуктів іншого кондитерського виробу.

3. Витрати на оренду кондитерської.

4. Витрати на заробітну плату кондитеру.

5. Витрати на муку та інші інградієнти.

 

17) Нормативна економіка дає відповідь на питання:

1. Якою економіка має бути?

2. Яким є фактичний стан економіки?

3. Як поліпшити стан економіки?

4. Як поєднати економічну науку та політику?

18) Опосередкований метод наукового дослідження, за якого оригінальний об'єкт аналізу замінюється ідеальним, називають:

1. Моделюванням.

2. Спостереженням.

3. Експериментом.

4. Абстрагуванням.

19) Метод дослідження, коли об'єкт дослідження розумово або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо, називається:

1. Науковою абстракцією.

2. Синтезом.

3. Дедукцією.

4. Аналізом.

20) Поведінку економічних суб’єктів первинної ланки (домогосподарств, фірм) вивчає:

1. Мікроекономіка.

2. Макроекономіка.

3. Мегаекономіка.

4. Мезоекономіка.

1.6. Рекомендована література

3, 6(гл. 1), 12 (розд. 1), 15(т. 1), 22 (розд. 1), 39, 40, 43 (тема 1).

Тема 2. Теорія поведінки споживача

2.1. Зміст теми за програмою

Корисність і уподобання в економічній теорії. Чинники, що визначають поведінку споживача. Уподобання споживача. Поняття корисності. Кардиналістська модель споживача. Функція корисності. Сукупна та гранична корис­ність.

Закон спадної граничної корисності економічного блага. Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності. Закон спадної граничної корисності економічного блага.

Ординалістський (порядковий) метод визначення корисності. Побудова кривих байдужості. Карта кривих байдужості. Властивості кривих байдужості. Окремі випадки кривих байдужості. Поняття взаємозамінних благ, взаємодоповню­ючих благ, нейтральних благ, благ з від’ємною корисністю. Гранична норма заміщення.

Бюджетне обмеження споживача. Чинники, що обмежують попит споживача. Модель можливого. Поняття нахилу бюджетної лінії. Вплив зміни доходу споживача, системи оподаткування, субсидій, квот тощо на положення бюджетної лінії. Зміна цін та її вплив на бюджет споживача.

Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтер­претація. Вибір оптимального споживчого кошика. Методи знахо­дження точки рівноваги.

Реакція споживача на зміну доходу. Крива «дохід-споживання». Функція попиту від доходу: крива Енгеля. Поняття нормальних благ та благ нижчої споживчої цінності. Функції Торнквіста.

Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-спожи­вання». Крива індивідуального попиту. Поняття звичайних благ та благ Гіффена.

2.2. Методичні рекомендації до вивчення теми

Теорія поведінки споживача, пояснює, як споживачі витрачають свої доходи, маючи за мету досягти якнайкращого задоволення своїх потреб. Моделювання процесу вибору споживача відбувається у три етапи: на першому досліджуємо смаки та уподобання (модель бажаного), на другому визначаємо бюджетні обмеження (модель можливого), на третьому знаходимо оптимальний вибір (зіставляємо бажане та можливе).

Студент повинен вміти:обчислювати показники сукупної та граничної корисності, графічно інтерпретувати їх динаміку; моделю­вати раціональний вибір споживача з позицій кардина­ліст­ського та ординалістського підходів, обчислювати граничну норму заміщення, виконувати графічну побудову кривих байдужості та бюджетної лінії.

Основні положення теорії поведінки споживача докладно викла­дені майже в усіх основних підручниках. Самостійний тренінг розв’язання типових завдань можна здійснити за посібниками*: Гамільтон Дж. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Р.Піндайка і Д. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. [32].

У темі також аналізується вплив зміни доходу та цін на вибір споживача. Дослідження питання щодо реакції споживача на зміну ціни блага при незмінності інших умов дозволяє побудувати криву індивідуального попиту. Вивчення теми дещо розширює сферу застосування апарату кривих байдужості, дає змогу пов’язати споживання окремого блага із доходом споживача, зрозуміти механізм розкладання сукупної зміни обсягу попиту на складові для різних видів благ. Студенту необхідно вмітивиконувати графічну побудову ліній “доход-споживання”, “ціна-споживання”, кривої Енгеля, кривої індивідуального попиту, вміти графічно виділити ефект доходу та ефект заміщення за умови зміни обсягу попиту.

У процесі самостійного опрацювання теми варто звернути особливу увагу на те, що у підручниках Е. Дж. Долана та Д. Ліндсея, К. Макконела та С. Брю практично не розглядається зазначений матеріал. У підручнику О. Ястремського та О. Гриценко, а також В. Д. Базилевича подано не лише нормативний матеріал з теми, але й проведено аналіз впливу ефектів доходу та заміщення за Є.Слуцьким і Д.Хіксом.

 

2.3. Основні терміни та поняття

Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження. Вибір споживача. Гра­нична норма заміщення. Гранична корисність. Ефект заміщення. Ефект доходу. Карта кривих байдужості. Корисність. Крива байду­жості. Максимізація корисності. Рівновага споживача. Спадна гра­нична корисність. Сукупна корисність. Теорія поведінки споживача. Функція корисності. Криві індивідуального попиту. Крива “доход – споживання”. Крива “ціна – споживання”, нормальні товари”. Товари нижчої споживчої цінності. Звичайні товари. Товари Гіффена. Ефект доходу. Ефект заміщення.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Що означає термін “корисність товару”? Чи є синонімами поняття “корисність” та “користь” по відношенню до певного товару?

2. Який зміст має поняття “сукупна користь” і “гранична корис­ність”? Чи піддається корисність виміру? Чи може набувати гра­нична корисність від’ємного значення?

3. У чому полягає суть закону спадної граничної корисності?

4. Чим керується споживач, здійснюючи свій вибір при купівлі товарів?

5. Яку ситуацію можна розглядати як стан рівноваги споживача?

6. Чим принципово відрізняються оцінки корисності товару за концепцією граничної корисності та концепцію кривих байдужості?

7. Яку інформацію містить в собі крива байдужості?

8. Які властивості рис кривих байдужості? Чому криві байдужості не можуть перетинатися?

9. У чому полягає суть поняття гранична норма заміщення одного товару іншим? Як змінюється її значення під час руху вздовж кривої байдужості?

10. Що показує бюджетна лінія? Як зміниться положення бюд­жет­ної лінії, якщо грошовий доход споживача:

а) збільшиться;

б) зменшиться.

11. Як зміниться положення бюджетної лінії, якщо ціна товару,

кіль­кість якого відмічається на горизонтальній осі:

а) збільшиться;

б) зменшиться.

12. Яку точку на бюджетній лінії, що нанесена на карту кривих

байдужості, вибере споживач, який поводить себе раціонально?

13. Яким чином карта кривих байдужості та бюджетна лінія можуть бути використані для побудови кривої попиту?

14. Яким є нахил кривої “доход-споживання”, якщо обидва товари є нормальними?

15. Яким є нахил кривої “доход-споживання”, якщо продукти харчування є нормальним товаром, обсяг якого відкладається на вертикальній осі, а одяг – товаром нижчої споживчої цінності, обсяг якого відкладається на горизонтальній осі?

16. За наявності лише двох товарів чи можуть вони обидва бути товарами нижчої споживчої цінності? Чому?

 

2.5. Тестові завдання

1) Теорiя поведiнки споживача передбачає, що споживач намагається максимiзувати.

1. Рiзницю мiж загальною та граничною кориснiстю.

2. Граничну кориснiсть.

3. Кожну з перерахованих величин.

4. Загальну кориснiсть.

 

 

2) Положення та нахил кривої байдужостi для окремого споживача пояснюється:

1. Тiльки цiнами товарiв, що купуються.

2. Тiльки його вподобаннями.

3. Його вподобаннями та розмiрами доходу.

4. Вподобаннями, розмiрами доходу та цiнами товарiв, що купуються.

 

3) Будь-яка точка, що знаходиться на iзоквантi, чи на iзокостi, означає:

1. Кiлькiсть продуктiв, що виробляються.

2. Обсяг продуктiв у грошовому вираженнi.

3. Суму витрат.

4. Комбiнацiю фiзичних обсягів ресурсiв.

 

4) Загальна кориснiсть росте, коли гранична кориснiсть:

1. Збiльшується чи зменшується, але є величиною позитивною.

2. Зменшується.

3. Збiльшується.

4. Збiльшується у повiльному темпi.

 

5) Збiльшення доходу споживачiв графiчно відповідає:

1. Паралельному зміщенню бюджетної лiнiї лiворуч.

2. Паралельному зміщенню бюджетної лiнiї праворуч.

3. Зменшенню нахилу бюджетної лiнiї.

4. Збiльшенню нахилу бюджетної лiнiї.

 

6) Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лiнiєю. Отже вiн:

1. Максимiзує кориснiсть.

2. Бажає купити бiльше товарiв, нiж дозволяє його бюджет.

3. Не повнiстю використовує свiй бюджет.

4. Знаходиться у станi споживчої рiвноваги.

 

7) Рівновага споживача на картi кривих байдужостi – це:

1. Спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якiй нахил бюджетної лiнiї та нахил кривої байдужостi співпадають.

2. Точка перетину бюджетної лiнiї та кривої байдужостi.

3. Точка на найвищій з кривих байдужостi.

4. Точка, розташована на границі множини, обмеженої бюд­жет­ною лiнiєю та осями координат.

 

8) Яке з наступних тверджень є невiрним?

1. Кожна точка на кривiй байдужостi означає комбiнацiю двох товарiв.

2. Всi точки на бюджетнiй лiнiї означають однаковий рiвень корисностi.

3. Кожна точка на бюджетнiй лiнiї означає комбiнацiю двох товарiв.

4. Всi точки на кривiй байдужостi означають однаковий рiвень корисності.

 

9) Ефект доходу має місце в наступному випадку:

1. Здешевлення товарів призводить до того, що споживач може купити більше даного товару, не скорочуючи обсягу придбання інших товарів.

2. Коли доходи людей падають, вони купують менше даного товару.

3. Обсяг покупок деяких товарів скорочується за умови збільшення доходів людей.

4. За умови зростання доходів, люди зберігають частину доходу, що збільшується.

 

10) Ефект заміни – це зростання попиту на благо, що спричинене:

1. Зміною загального рівня цін на всі товари.

2. Пропозицією нових благ-замінників.

3. Зміною у смаках та вподобання споживача.

4. Зміною у реальному доході, спричиненою зниженням цін на блага, що споживаються домогосподарством.

 

11) Які з наведених характеристик належать до нижчої споживчої цінності благ?

1. Попит на благо зростає, якщо його ціна зменшується.

2. Попит на благо скорочується, якщо зменшується ціна благазамінника.

3. Попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають.

4. Еластичність за доходом більша за нуль.

 

12) Які з наведених рис характеризують блага Гіффена?

1. Перехресна еластичність менша за нуль.

2. З підвищенням ціни даного блага обсяг попиту на нього зростає.

3. Еластичність за доходом менша за нуль.

4. Зниження ціни блага призводить до скорочення обсягу попиту на нього.

 

13) Крива Енгеля є прямою лінією з додатним нахилом, якщо:

1. Частка даного блага у структурі споживання із зростанням доходу залишається незмінною.

2. Еластичність за доходом дорівнює одиниці.

3. Благо є доповнювачем відносно даного.

4. Благо є нейтральним благом відносно зміни доходу.

 

14) У стані рівноваги споживач, який хоче випити 3 склянки чаю, вибере

0 1 2 3 4 5 6 7 8 склянки чаю
MU  
0 1 2 3 4 5 6 7 8 бутер- бродів, шт.  
MU  

 

 

1. 5 бутербродів. 2. 6 бутербродів. 3. 7 бутербродів. 4. 3 бутерброди.

 

товар В
15) Яка комбінація має таку ж саму цінність для споживача, як і у стані рівноваги, але яка виходить за межі його бюджетних можливостей?

товар А
Е
С
А
D
B

 


1. D. 2. B. 3. C. 4. Е. 5. А.

 

2.6. Рекомендована література

1 (т. 21), 2 (розд. 2-6), 3, 5 (розд. 4-6), 15 (т. 4, 5), 17 (розд. 3, 4), 19 (розд. 6), 21 (т. 1, гл. 4), 22 (розд. 3, 4), 23, 24, 29, 30, 39, 40, 43, 49.

Тема 3. Попит та пропозиція. Теорія еластичності

3.1. Зміст теми за програмою

Попит та закон попиту. Зміна попиту та зміна обсягу попиту, фактори зміни (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).

Пропозиція та закон пропозиції. Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції, фактори зміни (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).

Взаємодія попиту та пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку, дефіциту. Ринкова ціна та ціна рівноваги, обсяг рівноваги. Механізм встановлення ринкової рівноваги (павутиноподібна модель). Вплив зміни попиту та пропозиції на рівновагу, взаємодія змін попиту та пропозиції. Поняття надлишку споживача та надлишку виробника.

Поняття «еластичності» для загального випадку. Концепція еластичності взаємозв’язаних показників.

Еластичність попиту. Основні властивості еластичності. Еластичність попиту за чинниками впливу: еластичність попиту за власною ціною блага, еластичність попиту за ціною взаємодопов­нюючого блага та за ціною взаємозамінного блага (перехресна еластичність), еластичність попиту за доходом. Зв’язок між еластич­ністю попиту за власною ціною блага та доходом виробника.

Еластичність пропозиції. Фактори впливу на еластичність про­позиції. Еластичність пропозиції за власною ціною блага, еластичність пропозиції за цінами факторів виробництва.

Застосування теорії еластичності.

 

3.2. Методичні рекомендації до вивчення теми

Завдання теми – показати, як попит та пропозиція працюють на конкурентних ринках окремих товарів, як формується ринкова рівновага. За допомогою апарату кривих попиту та пропозиції визначається ринкова ціна в точці перетину двох кривих, де ринкові сили врівноважуються. Необхідно зрозуміти особливості впливу цінових та нецінових детермінант попиту та пропозиції, вміти виконувати графічну побудову лінії попиту та пропозиції, ілюструвати зміну обсягів попиту або пропозиції, а також зміну попиту чи пропозиції в цілому; аналізувати вплив зміни попиту та пропозиції на стан рівноваги, практично застосувати аналіз рівноваги до проблем, пов’язаних з державним втручанням у дію ринкового механізму.

Основні положення даної теми розкриті в кожному підручнику з мікроекономіки. Два осно­вних підходи до аналізу встановлення рівноважної ціни (Л. Вальраса та А. Маршалла) доступно викладено у підручнику Р. Нуреєва [18]. У цих роботах також можна ознайомитися з проблемами ло­кальної та глобальної стійкості рівноваги, можливістю існування єдиною точки рівноваги або множини точок рівноваги, павутиноподібними моделями та знайти велику кількість ці­кавих прикладів наслідків державного регулювання ринку.

Тема дозволяє поглибити аналіз попиту та пропозиції за допомогою поняття еластичності – показника, що відображає чутли­вість реакції попиту чи пропозиції за різними факторами впливу.

Знайомство з концепцією еластичності можна почати з підручників П.Самуельсона і В.Нордгауза [21], Дж.Э.Долана і Д.Ліндсея. [6].

3.3. Основні терміни та поняття

Попит (індивідуальний, ринковий), функція попиту, закон попиту, пропозиція, закон пропозиції, функція пропозиції, зміна обсягу попиту, зміна попиту, зміна обсягу пропозиції, зміна пропозиції, крива попиту, крива пропозиції, ринкова рівновага, надлишок та дефіцит товарів на ринку, надлишок споживача, надлишок виробника, еластичність, коефіцієнт еластичності, еластичність попи­ту за власною ціною блага, еластичність попиту за доходом, перехресна еластичність попиту, еластичність пропозиції

 

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Що таке “попит”, “обсяг попиту”, “функція попиту”. У чому полягає суть закону попиту? Який характер має крива попиту?

2. Які фактори визначають попит? Що відбувається з кривою попиту у випадку, коли діє кожен з них?

3. Чим відрізняються явища, означені термінами: “зміна обсягу попиту” та “зміна попиту”? Наведіть приклади причинно-наслід­ко­­вих зв’язків.

4. Що таке “пропозиція”, у чому полягає суть закону пропозиції?

5. Які фактори впливають на пропозицію? Що відбувається з кривою пропозиції, якщо діє кожен з них?

6. У чому полягає різниця між термінами “зміна обсягу пропозиції” та “зміна пропозиції”? Наведіть приклади причинно-наслідкових зв’язків.

7. Що таке ціна “рівноваги”, як її обчислити?

8. У чому полягає рівноважна функція цін на ринку?

9. Чому для вимірювання чутливості попиту використовуються проценти, а не абсолютні величини?

10. Що означають поняття “абсолютно еластичний попит” та “абсолютно нееластичний попит”? Якого вигляду набуває їх графічне зображення?

11. Як оцінюється еластичність попиту за доходом?

12. В чому суть перехресної еластичності попиту?

13. Яка методика обчислення еластичності пропозиції? В яких межах змінюється її показник?

 

3.5. Тестові завдання

1) Закон попиту передбачає, що:

1. Якщо доходи у споживачів зростають, то вони завжди купують більше товарів.

2. Крива попиту звичайно має позитивний нахил.

3. Перевищення пропозиції над попитом викличе зниження ціни.

4. Коли ціна товару падає, обсяг запланованих покупок зростає.

 

2) За законом пропозицiї зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується:

1. Зростанням обсягу пропозицiї.

2. Зростанням пропозицiї.

3. Зменшенням пропозицiї.

4. Зменшенням обсягу пропозицiї.

 

3) Змiна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту?

1. Смакiв та уподобань споживачiв.

2. Розмiрiв та розподiлу нацiонального доходу.

3. Цiни товару.

4. Кiлькостi чи вiку споживачiв.

 

4) Скорочення пропозицiї товару веде до збiльшення:

1. Попиту на взаємодоповнюючі товари.

2. Виторгу продавця, якщо попит на товар є еластичним за цiною.

3. Виторгу продавця, якщо попит на товар є нееластичним за доходом.

4. Попиту на взаємозамiнні товари.

 

5) Яке iз вказаних нижче значень коефiцiєнта еластичностi за прибутками вiдноситься до товарiв першої необхiдностi?


1. Менше 0.

2. Бiльше 0, але менше 1.

3. 1.

4. Бiльше 1.


 

6) Коли ринкова цiна нижча за ціну рiвноваги, то:

1. З’являються надлишки товарiв.

2. Виникає дефiцит товарiв.

3. Формується ринок покупцiв.

4. Падає цiна ресурсiв.

7) Якщо пропозиція товару нееластична, а попит на нього скорочується, то загальний виторг продавця:

1. Скорочується тоді, коли попит є еластичним.

2. Зростає.

3. Скорочується.

4. Скорочується тоді, коли попит є нееластичним.

 

8) В мiру того, як цiна знижується, а обсяг попиту зростає (припускаючи, що функцiя попиту лінійна):

1. Еластичнiсть попиту по доходу скорочується.

2. Загальний виторг збiльшується до точки, в якiй еластичнiсть рiвна одиницi, пiсля чого виторг зменшується.

3. Стимулюється споживання товарiв-замiнникiв.

4. Коефiцiєнт еластичностi не змiнюється.

 

9) У випадку, коли не дивлячись на змiну цiни на готельні номери, загальний виторг готелю не змiнюється, коефiцiєнт цiнової еластичностi:


1. Бiльше 1.

2. Менше 1.

3. Рiвний 0.

4. Рiвний 1.


 

10) Коли будь-яка кількість товару продається по однаковій ціні, то попит на цей товар є:

1. Абсолютно нееластичним.

2. Нееластичним.

3. Еластичним.

4. Абсолютно еластичним.

 

11) Якщо попит на сiльськогосподарськi продукти не еластичний, то при гарному врожаї прибутки фермерiв:

1. Виростуть, бо збільшиться обсяг продукції, що продається.

2. Виростуть, бо підвищення попиту викличе збiльшення цiн на продукцiю.

3. Залишаться незмiнними, бо вiдносне збiльшення обсягу продажу буде дорiвнювати вiдносному зниженню цiн.

4. Скоротяться, бо вiдносне зниження цiн буде бiльшим за вiдносне збiльшення обсягу продажу.

 

12) Припустимо, що пропозицiя товару Х абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар виросте, то ціна рiвноваги:

1. Збiльшиться, а обсяг рiвноваги залишиться незмiнним.

2. Зменшиться, а обсяг рiвноваги збiльшиться.

3. I обсяг рiвноваги зменшаться.

4. Збiльшиться, а обсяг рiвноваги зменшиться.

 

13) Якщо цiна знижується, а обсяг попиту зростає за лiнiйної функцiї попиту, то:

1. Еластичнiсть попиту по доходу скорочується.

2. Сукупний виторг збiльшується до точки одиничної еластичності, пiсля чого виторг зменшується.

3. Стимулюється споживання товарiв-замiнникiв.

4. Коефiцiєнт еластичностi не змiнюється.

 

14) Прикладом еластичного попиту може слугувати попит на:


1. Послуги готелю.

2. Послуги ритуальної служби.

3. Хліб.

4. Сіль.


 

15) Якщо збільшення ціни на чай на 3% викликало збільшення попиту на каву на 6%, то коефіцієнт перехресної еластичності попиту дорівнює

1. 2. 2. 18. 3. 9. 4. 0,5.

 

16) Якщо цінова еластичність пропозиції сирої нафти складає 2,5, на скільки повинна піднятися ціна, щоб обсяг виробництва збільшився на 20%?

1. На 8 %. 2. На 12,5 %. 3. На 50 %. 4. На 17,5 %.

 

17) Якщо попит на жувальну гумку еластичний за ціною, то зниження ціни на неї призведе до

1. Росту витрат населення на жувальну гумку.

2. Зниження витрат населення на жувальну гумку.

3. Зменшення виручки від продажу жувальної гумки.

4. Зниження попиту на продукти харчування.

 

18) Якщо на товари з ефектом сноба збільшити ціну, то виробник отримає:

1. Більшу виручку від продажу.

2. Меншу виручку від продажу.

3. Таку ж саму виручку від продажу.

4. Інформації не достатньо, щоб зпрогнозувати ситуацію.

 

19) Якщо на товари Гіфена збільшити ціну, то виробник отримає:

1. Меншу виручку від продажу.

2. Більшу виручку від продажу.

3. Таку ж саму виручку від продажу.

4. Інформації не достатньо, щоб зпрогнозувати ситуацію.

 

20) Як вплине подорожчання бензину на ціну рівноваги картоплі на базарі?

1. Залишиться незмінною.

2. Зросте, оскільки обсяги постачання скоротяться і попит підвищиться.

3. Знизиться через активізацію попиту на інші товари.

4. Зросте, оскільки пропозиція цього товару на ринку зменшиться.

 

3.6. Рекомендована література

1 (т.19, 20), 2 (розд. 1, 15, 16), 3, 5 (розд 2, 3), 6 (гл. 3), 12 (розд. 2, 3), 15 (т.3), 21 (т. 1, гл. 5), 20 (гл. 5), 22 (розд.2, 3), 30, 40, 41, 43, 48.

Тема 4. Теорія граничних продуктів та мікроекономічна

модель фірми

4.1. Зміст теми за програмою

Фірма як суб’єкт ринку та виробнича ринкова система. Фак­тори виробництва та їх класифікація. Мотивація поведінки фірми. Економічні періоди функціонування фірми та множина можливих комбінацій ресурсів. Миттєвий, короткостроковий та довгостроковий періоди функціонування фірми.

Поняття та параметри виробничої функції. Виробнича функ­ція та економічна ефективність виробництва. Способи побудови виробничої функції (табличний, алгебраїчний, графічний). Основні властивості виробничих функцій.

Сукупний, середній та граничний продукт у короткостроковому періоді: означення, графічний аналіз взаємного розміщення кривих. Закон спадної продуктивності факторів виробництва.

Двофакторна виробнича функція. Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант. Гранична норма технічного заміщення. Границі замі­щення факторів.

Зміна технології, зміна масштабу у довгостроковому періоді. Постійний, спадний та зростаючий ефект від збільшення масштабу виробництва.

4.2. Методичні рекомендації до вивчення теми

 

У темі поглиблюється аналіз пропозиції. Студент повинен розумітироль і місце підприємства у життєдіяльності сучасного суспільства, мати чіткі уявлення про нього як про ринково-виробничу систему; осмислити взаємозв'язок найважливіших параметрів підпри­ємства як мікроекономічної моделі. Зв'язок між варіаціями факторів виробництва, обсягом випу­ску продукції, еластичністю виробництва, еластичністю взаємозаміщення та еластичністю масштабу; вміти за допомогою карти ізокост та карти ізоквант здійснити вибір комбінації виробничих факторів за критерієм мінімізації витрат чи максимізації випуску, межі розширення виробництва у короткостроковому періоді та оптимальний шлях його роз­витку в довгостроковому періоді.

Уявлення про підприємство як виробничо-ринкову систему та його найважливіші параметри як макроекономічної моделі можна набути, вивчивши матеріал підручнику Р.М. Нурєєва [18].

Найзмістовніше теорія виробництва викладена у Д.Н.Хаймана [24]. Доступне викладення окремих питань теми, можна знайти в підручниках С.Фішера та ін.[23], Дж.Долана і Д.Ліндсея [6], П.Самуельсона і В.Нордгауза [21], О.Ястремського і О.Гриценко [1].

4.3. Основні терміни та поняття

Виробництво. Виробнича функція. Гранична норма техно­логічного заміщення. Граничний продукт. Економічна ефективність. Еко­но­мія від масштабів виробництва. Закон спадної доходності фак­тора виробництва. Ізокванта. Карта ізоквант. Короткостроковий та довго­ст­роковий періоди. Крива граничного продукту. Крива серед­нього продукту. Крива сукупного продукту. Негативний ефект масш­табу. Позитивний ефект масштабу. Постійні та змінні фактори. Постій­ний ефект масштабу. Середній продукт. Сукупний продукт. Технологічна ефективність.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Поясність поняття “виробнича функція”.

2. Дайте визначення сукупного, середнього та граничного продукту.

3. Поясніть феномен “затухання” кривої виробничої функції і сформулюйте правило спадної продуктивності (віддачі).

4. Що таке ізокванта, карта ізоквант?

5. Як ви розумієте “взаємозамінність” ресурсів (виробничих факторів, витрат)? Наведіть приклади.

6. Дайте визначення граничної норми технічного заміщення – MRTS.

7. У яких межах може відбуватись заміщення одного з факторів іншими? Оцініть словесно відповідні виробничі функції.

8. Охарактеризуйте словесно і графічно виробничу функцію з постійною, спадною, зростаючою віддачею від масштабів виробництва.

4.5.Тестові завдання

1) Взаємозв’язок між можливими варіантами сполучень факторів виробництва та заданим обсягом продукції відображається за допомогою:

1. Виробничої функції;

2. Кривої сукупного продукту;

3. Кривої виробничих можливостей.

4. Еластичності пропозиції.

 

1) Iзокванта iлюструє:

1. Рiзнi комбінації ресурсів, з яких можна виробити заданий обсяг продукту.

2. Криву сукупного продукту.

3. Рiзнi обсяги продукту, які можна виробити за даної кількості ресурсiв.

4. Криву середнього продукту.

 

3) В міру руху вниз по ізокванті гранична норма технологічного заміщення (МRTS)

1. Збільшується.

2. Не змінюється.

3. Зменшується.

4. Спочатку зменшуються, а потім зростає.

 

4) Граничний продукт може бути алгебраїчно записаний у вигляді:


1. ∆Q × ∆L.

2. Q/L.

3. Q/∆L.

4. ∆Q/∆L.


 

5) Дія негативного ефекту масштабу означає, що:

1. Обсяги ресурсів зростають повільніше, ніж обсяги виробленої продукції.

2. Обсяги ресурсів зростають швидше, ніж обсяги виробленої продукції.

3. Темпи зростання обсягів ресурсів і продукції однакові.

4. Зростання не відбувається.

 

6) За яких умов діє закон спадної граничної продуктивності:

1. При пропорційному зростанні всіх ресурсів.

2. За умови, що запас усіх ресурсів виробника необмежений у короткостроковому періоді.

3. За умови, що не змінюються витрати хоча на один ресурс.

4. При необмеженості трудових ресурсів.

 

7) Існуюча залежність між змінами значень середнього (АР) і граничного (МР) продуктів змінного фактора вказує на те, що в точці перетину кривих цих продуктів:

1. АР досягає максимуму.

2. МР досягає максимуму.

3. АР досягає мінімуму.

4. МР досягає мінімуму.

 

8) Короткостроковий період – це проміжок часу,

1. Протягом якого фірма може змінити обсяги використання лише деяких із ресурсів, що забезпечують випуск продукції.

2. Протягом якого всі фактори виробництва залишаються незмінними, тобто виробництво є сталим.

3. Протягом якого можна змінити обсяги використання всіх без винятку факторів виробництва.

4. Протягом якого не можливо реалізувати всю виготовлену продукцію.

 

9) При зростанні обсягу виробництва ізокванта буде зрушуватися:


1. Вгору і праворуч.

2. Вниз і праворуч.

3. Вгору і ліворуч.

4. Вниз і ліворуч.


 

10) У довгостроковому періоді:

1. Не існує фіксованої кількості ресурсів.

2. Всі ресурси фіксовані.

3. Рівень принаймні одного з ресурсів неможливо змінити.

4. Всі попередні відповіді не вірні.

 

11) У короткостроковому періоді:

1. Не існує фіксованої кількості ресурсів.

2. Всі ресурси фіксовані.

3. Рівень принаймні одного з ресурсів неможливо змінити.

4. Кількість праці неможливо змінити.

 

12) Якщо при певному обсязі випуску середній продукт (АР) змінного фактора досягає свого максимуму, то це означає:

1. Що він дорівнює граничному продукту.

2. Що значення сукупного продукту починає знижуватися.

3. Що значення граничного продукту стає від’ємним.

4. Що середній продукт нижчий граничного продукту.

 

13) Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті означає:

1. Комбінацію фізичних обсягів ресурсів.

2. Обсяг продуктів в грошовому вимірі.

3. Суму витрат.

4. Кількість продуктів, що виробляються.

 

14) Досягнення максимального обсягу випуску при певній технології означає, що:

1. Граничний продукт дорівнює нулю, а середній продукт знижується.

2. Середній продукт досягає свого максимуму, а граничний продукт дорівнює нулю.

3. Досягається максимум значень граничного продукту при мінімальних значеннях середнього продукту.

4. Середній і граничній продукт дорівнюють один одному.

 

15) Середній продукт змінного фактора – це:

1. Відношення сукупного продукту змінного фактора до обсягу цього фактора, що зайнятий у виробництві.

2. Загальний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількості змінного фактора за умови незмінності усіх інших.

3. Збільшення сукупного продукту змінного фактора відносно до збільшення змінного фактора на одну одиницю.

4. Відношення граничного продукту до кількості змінного фактора, що зайнята у виробництві.

 

16) Якщо граничний продукт (МР) змінного фактору досягає максимального значення, це означає, що в цій точці:

1. Зростає і середній (АР), і сукупний продукт (ТР).

2. Сукупний продукт (ТР) набуває максимального значення.

3. Середній продукт (АР) збільшується, а сукупний (ТР) продукт зменшується.

4. Середній продукт (АР) зменшується, а сукупний продукт (ТР) збільшується.

 

17) Якщо граничний продукт (МР) при певному значенні змінного фактору дорівнює нулю, це означає, що в цій точці:

1. Сукупний продукт (ТР) набуває максимального значення.

2. Середній продукт (АР) збільшується.

3. Сукупний продукт (ТР) зменшується.

4. Середній продукт (АР) зменшується, а сукупний продукт (ТР) збільшується.

 

18) Дія закону спадної віддачі означає, що:

1. Зі збільшенням змінного фактору виробництва середній продукт цього фактору збільшується, досягаючи свого максимуму, а потім знижується.

2. Зі збільшенням застосовуваних факторів виробництва ефект масштабу збільшується.

3. Обсяг випуску продукції за окремих технологій має тенденцію до скорочення.

4. За зміни обсягу виробництва граничний продукт не зростає.

 

4.6. Рекомендована література

 

1 (т. 22), 3, 14 (розд. 5), 16 (гл. 5), 15 (т. 6), 17 (розд. 6), 19 (розд. 7), 21 (т. 1, гл. 6), 22 (розд. 5), 30, 39, 40, 48, 54.

Тема 5. Витрати виробництва

5.1. Зміст теми за програмою

Поняття і види витрат. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат. Альтернативні витрати. Явні та неявні; внутрішні та зовнішні витрати. «Нормальний прибуток» як елемент витрат. Економічний та бухгалтерський прибуток.

Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Постійні, змінні, сукупні, середні та граничні витрати. Означення, графічний аналіз особливостей взаємного розташування та закономірностей зміни кожного з видів витрат, точки мінімуму та їх взаємне розта­шування. Закон зростаючих граничних витрат.

Витрати виробництва в довгостроковому періоді. Криві довго­термінових витрат та їх види. Поняття ізокости: означення, побудова, властивості. Карта ізокост.

Рівновага виробника: вибір комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску. Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретації.

5.2. Методичні рекомендації до вивчення теми

До найважливіших параметрів підприємства як мікроеконо­мічної моделі належать витрати виробництва, доход, прибуток. Феномен обмеженості всіх видів ресурсів вимагає при виробництві будь-яких товарів відмову від використання тих самих ресурсів для виробництва інших благ. Таким чином, всі витрати можна розглядати як альтернативні. Кожна фірма в стратегічному плані прагне приймати такі рішення, які б дозволили їй в умовах обмеженості ресурсів максимізувати свій прибуток.

Студент повинен розумітивзаємозв'язки функції виробництва та функції витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах, принцип зрос­тання граничних витрат (зниження дохідності) та його прояв у коротко- та довгостроковому періодах, вмітиобчислювати витрати виробництва та виковувати економічні обгрунтування вибору мінімально ефективного розміру підприємства та оптимальної потужності діючого підприємства.

Основні питання цієї теми можна знайти в будь-якому підручнику з мікроекономіки. Взаємозв’язок виробничої функції та функ­ції витрат най­краще відображений в підручнику О.Ястремського і О.Гриценко [1]. Концеп­цію мінімально ефективного розміру підприємства в доступній формі викладено у К.Р. Макконелла і С.Л. Брю [41]; варіанти технологічного вибору підприємства в процесі вироблення довгострокової стратегії розвитку представлені в підручнику Д.Н. Хаймана [21].

5.3. Основні терміни та поняття

Альтернативні витрати. Бухгалтерські витрати. Бухгалтерський прибуток. Витрати у короткостроковому та довгостроковому періо­дах. Граничні витрати. Економічні витрати. Економічний прибуток. Змінні витрати. Ізокоста. Мінімізація витрат. Нормальний прибуток. Постійні витрати. Прибуток. Середні витрати. Сукупні витрати.

Запитання для самоконтролю знань

1. Що таке витрати і прибуток з точки зору економістів?

2. Дайте визначення і наведіть приклади постійних, змінних, незворотних витрат.

3. У чому полягає різниця між короткостроковими і довго­стро­ко­вими часовими інтервалами?

4. Накресліть графік і прокоментуйте типовий характер зміни витрат у короткостроковому періоді.

5. Що таке “ізокоста”?

6. Сформулюйте умову мінімізації витрат. Проаналізуйте власти­вості карти ізокост.

7. Зобразіть графічно траєкторію розширення виробничої діяльності фірми.

8. Накресліть графік і прокоментуйте типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.

9. З якими варіантами вибору стикається фірма у процесі вироб­лення довгострокової стратегії розвитку?

10. Який вплив може справити на структуру галузі та чи інша форма кривої довгострокових АТС.

 

5.5. Тестові завдання

1) Середнi сукупні витрати досягають мiнiмальної величини за обсягу виробництва, який характеризується:

1. Рівністю АVС та АТС.

2. Рівністю МС та АТС.

3. Максимальним прибутком.

4. Рівністю МС та АVС.

 

2) Якщо AVC скорочується із зростанням обсягу виробництва, то:

1. МС повинні бути нижчим, від AVC.

2. МС також повинні скорочуватись.

3. ТС також повинні скорочуватись.

4. АТС повинні бути нижчими від AVC.

 

3) Будь-яка точка, що знаходиться на iзоквантi, чи на iзокостi, означає:

1. Кiлькiсть продуктiв, що виробляються.

2. Обсяг продуктiв у грошовому вимірі.

3. Суму витрат.

4. Комбiнацiю фiзичних обсягів ресурсiв.

 

4) Під постійними витратами розуміються:

1. Витрати на ресурси, згідно з цінами на момент придбання.

2. Витрати, які мають місце навіть тоді, коли нічого не виробляється.

3. Неявні витрати виробництва.

4. Витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами.

 

5) У довгостроковому періоді для фірми:

1. Усі витрати є змінними.

2. Фіксовані витрати зростають швидше, ніж змінні.

3. Усі витрати є постійними.

4. Змінні витрати зростають швидше, ніж фіксовані.

 

6) Фірма досягає мінімального рівня витрат, коли:

1. Граничні продукти факторів виробництва дорівнюють нулю.

2. Граничні продукти всіх факторів виробництва дорівнюють їх цінам.

3. Граничні продукти всіх факторів виробництва однакові.

4. Вірної відповіді немає.

 

7) Стан рівноваги виробника досягається тоді, коли:

1. Співвідношення цін факторів дорівнює співвідношенню їх граничних продуктів.

2. Виробництво здійснюється з мінімальними витратами.

3. Використовують найбільш дешеві фактори.

4. Заміщення факторів не призводить до зростання обсягу випуску.

 

8) Виробник збільшив витрати всіх факторів виробництва на 30%, обсяг виробництва при цьому зріс на 25%. Це означає, що

1. Діє закон спадної віддачі.

2. Спостерігається постійна віддача від масштабу.

3. Спостерігається негативний ефект від масштабу.

4. Спостерігається позитивний ефект від масштабу.

 

10) Відрізок кривої довгострокових середніх витрат у випадку від’ємного ефекту масштабу є


1. Спадним.

2. Висхідним.

3. Горизонтальним.

4. U-подібним


 

11) Граничні витрати фірми:

1. Постійно зростають.

2. Можуть перевищувати загальні витрати.

3. Рівні середнім витратам у точці їхнього мінімуму.

4. Позитивні, якщо загальні витрати зростають.

 

12) Граничні витрати розраховуються за формулою:


1. TVC + TFC.

2. TVC / Q.

3. ∆TVC / Q.

4. ∆ TC / ∆ Q.

5. TFC / Q.


 

13) Змінні витрати фірми – це

1. Витрати на ресурси, що платить фірма постачальникам.

2. Мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції при найбільш сприятливих умовах виробництва.

3. Витрати, які несе фірма навіть у тому випадку, якщо продукція не виробляється.

4. Витрати, величина яких залежить від обсягу виробництва.

5. Ні одна з попередніх відповідей не є вірною.

 

14) Неправильним щодо кривої граничних витрат на короткостроковому етапі є таке твердження:

1. Граничні витрати дорівнюють середнім витратам, коли середні витрати мають мінімальне значення.

2. Коли середні витрати скорочуються, то граничні витрати виявляються меншими середніх витрат.

3. Граничні витрати більші середніх витрат тоді, коли обсяг виробленої продукції перевищує оптимальний.

4. На величину граничних витрат не впливає зміна цін на фактори виробництва.

5. Граничні витрати не залежать від постійних витрат.

 

15) Ніколи не має U- подібної форми крива:

1. AVC 2. МС 3. AFC 4. АТС

 

16) Нормальний прибуток –

1. Це різниця між бухгалтерськими витратами і неявними витратами.

2. Економічні витрати плюс неявні витрати.

3. Економічні витрати мінус неявні витрати.

4. Це економічні витрати мінус явні і неявні витрати.

5. Належить до неявних витрат.

6. Належить до явних витрат.

17) Причиною U-подібності більшості кривих середніх витрат у короткостроковому періоді є:

1. Дія закону спадної граничної продуктивності.

2. Ефект доходу.

3. Ефект масштабу.

4. Ефект заміщення.

 

18) U-подібна форма кривої середніх витрат у довгостроковому періоді пояснюється

1. Першим законом Госсена.

2. Другим законом Госсена.

3. Законом спадної граничної продуктивності.

4. Ефектом масштабу.

 

19) У короткостроковому періоді фірма виробляє 500 одиниць продукції. Середні змінні витрати складають 2 грн., середні постійні витрати – 0,5 грн. Загальні витрати складають:


1. 2,5 грн.

2. 1250 грн.

3. 750 грн.

4. 1100 грн.


 

20) Чистий економічний прибуток –

1. Це різниця між бухгалтерським прибутком і неявними витратами.

2. Економічні витрати плюс неявні витрати.

3. Економічні витрати мінус неявні витрати.

4. Це економічні витрати мінус явні і неявні витрати.

5. Належить до неявних витрат.

6. Належить до явних витрат.

5.6. Рекомендована література

 

1 (т. 23), 2 (розд. 20, 21), 3, 14 (розд. 6), 15 (т. 6), 17 (розд. 7), 19 (розд. 7), 21 (т. 1, гл. 7), 22 (розд. 5), 30, 39, 40, 43 (т. 6), 48, 54.

Тема 6. Ринок досконалої конкуренції

6.1. Зміст теми за програмою

Поняття ринкової структури. Види ринкових структур та їх ознаки.

Характерні риси ринку досконалої конкуренції. Досконало конкурентна фірма та умови її функціонування. Ринковий попит та крива попиту на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції.

Сукупний, середній та граничний дохід фірми, їх графічне відо­браження. Граничний дохід та його співвідношення з кривою попиту на продукцію фірми.

Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді. Максимізація прибутку. Дослідження умов прибутковості та збитко­вості фірми: графічний аналіз впливу ринкової ціни на взаємне розміщення кривих сукупних витрат, сукупного доходу та прибутку фірми – досконалого конкурента. Ринкова ціна та умови: прибутко­вості, беззбитковості, збитковості, повного згортання виробництва фірми (графічно). Пропозиція фірми та ринкова пропозиція.

Конкурентна стратегія фірми у довгостроковому періоді.

Ефективність ринку досконалої конкуренції.

 

6.2. Методичні рекомендації до вивчення теми

Умови взаємодії між суб’єктами ринків та процес ціноут­ворення залежить від ринкової структури, яка визначається певними характеристиками. У темі 6 дослідження зосереджене на аналізі фірми, що діє в умовах досконалої конкуренції: необхідно визначити цілі підпри­ємства у короткост­роковому періоді; універсальні правила поведінки підприємства (вибір оп­тимальних обсягів виробництва) за умов зміни ринкової ситуації; механізм встановлення рівноваги підприємства та галузі за виникнення економічних прибутків або збитків. Студент повинен вмітивизначати обсяги випуску продукції, що максимізують прибу­ток чи мінімізують збитки або забезпечують беззбиткову роботу; обчислю­вати сукупний прибуток і прибуток на одиницю про­дук­ції, рівноважні ці­ни, величину пропозиції конкурентного підпри­ємства; обґрунтовувати лінію поведінки підприємства за умов динамічності кон’юнктури ринку.

Основні положення теми розкриті в кожному підручнику з мікро­економіки. В доступній формі в підручниках П. Самуельсон і В. Нордгауз [19], С. Фішер та ін. [20].

Принципи поведінки підприємств-виробників в умовах доско­налої кон­куренції, питання ринкової рівноваги на ринку досконалої конкуренції в коротко- та довгостроковому періодах дуже грунтовно і водночас доступно розглянуто у Д.Н. Хаймана [24]. Різноманітні типи кривих пропозиції галузі в довгостроковому періоді можна вивчити за підручником В.Д. Базилевича [8], переваги та недолі­ки ринків досконалої конкуренції чітко визначені у Р.Нуреєва [16].

 

6.3. Основні терміни та поняття

Ринкова структура, досконала конкуренція, сукупний дохід, середній дохід, граничний дохід, стратегія максимізації при­бутку, стратегія беззбитковості, стратегія мінімізації збит­ків, стратегія згортання виробництва, пропозиція фірми, про­позиція галузі, довгострокова рівновага, парадокс прибутку, довгострокова крива про­по­зиції, крива попиту кон­ку­рентної фірми, крива пропозиції конкурентної фірми.

Запитання для самоконтролю знань

1. У чому полягають особливості ринку досконалої конку­ренції?

2. Визначте правило максимізації прибутку в умовах досконалої конкуренції.

3. Який вигляд має крива попиту на ринку досконалої конкуренції?

4. Чи може фірма за умов досконалої конкуренції впливати на ринкову ціну?

5. Чим керується досконалий конкурент, визначаючи оптималь­ний обсяг виробництва?

6. За яких умов досконалий конкурент функціонує на рівні беззбитковості?

7. Що таке граничний дохід та як він співвідноситься з кривою попиту на продукцію фірми?

8. Розкрийте сутність парадоксу прибутку.

9. За яких умов на ринку досконалої конкуренції досягається рівновага у довгостроковому періоді?

10. Охарактеризуйте чинники, що впливають на форму кривої довгострокової пропозиції на конкурентному ринку.

11. До якої ринкової структури належить готельний бізнес? Відповідь обґрунтуйте.

 

6.5. Тестові завдання

1) У короткостроковому перiодi фірма, що діє на ринку досконалої конкуренції, припинить виробництво, коли виявиться, що:

1. Цiна менша за мінімальні середні змінні витрати.

2. Нормальний прибуток менший за середньо галузевий.

3. Загальний дохід менший від загальних витрат.

4. Ціна продукту менше загальних витрат.

 

2) Крива пропозицiї конкурентної фiрми у короткостроковому періоді – це:

1. Крива граничних витрат.

2. Частина кривої середнiх сукупних витрат, яка має спадний характер.

3. Частина кривої граничних витрат, розташована вище за криву середнiх змiнних витрат.

4. Частина кривої середнiх сукупних витрат, яка має зростаючий характер.

 

3) Якi з нижченазваних видiв витрат не беруться до уваги при прийняттi рiшень щодо оптимального обсягу виробництва фiрми?

1. Середнi змiннi витрати.

2. Бухгалтерськi витрати.

3. Граничнi витрати.

4. Середнi постiйнi витрати.

 

4) Економiчний прибуток:

1. Еквiвалентний нормальному бухгалтерському прибутку.

2. Має мiсце кожен раз, коли сукупні витрати перевищують прибуток фiрм.

3. Не може мати мiсце на конкурентному ринку в довгостроковому перiодi.

4. Iснує завжди, коли граничний прибуток перевищує сукупний прибуток фiрм.

 

5) Яке з нижченазваних визначень найбiльш точно вiдповiдає поняттю "нормальний прибуток"?

1. Прибуток, який отримує фiрма при МС=МR.

2. Прибуток, який отримує типова фiрма в галузi.

3. Прибуток, який фiрма отримала б при нормальному веденнi справ.

4. Мiнiмальний прибуток, необхiдний для продовження фiрмою дiяльностi даного спрямування.

6) Яке з названих тверджень означає, що умови досконалої конку­ренції не виконуються?

1. Фiрма знаходиться у стані рiвноваги, коли її граничний прибуток дорiвнює граничним витратам.

2. Крива граничних витрат перетинає криву середнiх сукупних витрат у точцi мiнiмуму АТС.

3. Крива попиту на продукт фiрми має негативну спрямованість.

4. Кривi середнiх та граничних витрат мають U-подiбну форму.

 

7) Поняття “досконало конкурентна фірма” передбачає, що:

1. Це фірма, яка не чинить впливу на формування ринкової ціни.

2. Це фірма, яка використовує тільки методи легальної конкуренції.

3. Це фірма, яка використовує будь-які форми конкуренції для завоювання ринку.

4. Це фірма, яка домагається встановлення бажаної ціни.

 

8) У довготерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:

1. Працює на рівні нульового економічного прибутку.

2. Завжди гарантовано має при


<== предыдущая | следующая ==>
Вода – неоціненний скарб, якого залишається все менше | Тема 7. Монопольний ринок

Date: 2016-05-25; view: 2239; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию