Підвищенню ефективності підприємницької діяльності значною мірою сприяє оптимізація витрат підприємства

Оптимальними треба вважати такі витрати на виробництво і реалізацію продукції (послуг), які забезпечують підприємницькій структурі отримання максимально можливого прибутку.

Не менш важливе значення для підвищення ефективності підприємницької діяльності має поступова оптимізація, або наближення розмірів діючих підприємств до оптимальних значень.

Оптимальним прийнято вважати такий розмір підприємства, за якого забезпечується отримання максимально можливого прибутку за мінімальних витрат виробничо-фінансових ресурсів..

5. Аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку підприємництва

Кожний суб'єкт господарювання діє в певному навколишньому економічному і соціальному середовищі. Тому об'єктивно будь-яке підприємство чи організація повинні враховувати зовнішні чинники, які відчутно впливають на рівень ефективності виробництва (іншої діяльності). Передусім обов'язково потрібно враховувати державну економічну і соціальну політику, структурні зміни в економіці й суспільстві, а також спиратися на.

Внутрішнє середовище функціонування підприємництва визначається внутрішніми, тобто ситуаційними чинниками усередині підприємства. До них належать мета, технологія, працівники, структура, організація та стиль управління, а також мотивація підприємницької діяльності.

ЧИННИКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ АКТИВНОСТІ

Мотивація економічних агентів у перехідній економіці суттєво відрізняється від мотивації за нормальних ринкових умов. Якщо за умов розвинутої ринкової економіки максимізація прибутку є переважаючим мотивом порівняно з такими цілями, як збільшення обсягів виробництва, розмірами власної заробітної плати, збереженням кількості зайнятих на підприємстві тощо, то у перехідній економіці спостерігається поліваріантність цілей діяльності.

У процесі функціонування підприємств на ринку поступово виявлятимуться найефективніші форми господарювання, їх співвідношення за формами і структурою власності, спеціалізацією та, на цій основі, формуватимуться нові конкурентоспроможні підприємницькі системи. Тоді економіка, в тому числі й промисловість, запрацює ефективно, чому повинна всіляко сприяти економіко-правова політика держави.

4. Удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності

Важливим елементом сучасної економічної системи є оптимальне поєднання державного регулювання економіки з ринковими важелями саморегулювання. Вирішальна роль при цьому належить державному управлінню та регулюванню.

Основним завданням державного регулювання є створення оптимальних умов для ефективного функціонування підприємницького сектору та розвитку на цій основі національної економіки. В умовах трансформації економіки України об'єктивна потреба регулювання підприємництва зумовлена цілями економічної політики держави, зокрема:

— поступовим переходом до ринкової економіки;

— створенням сприятливих умов для вільної творчої праці, реалізації підприємницької ініціативи;

— підпорядкуванням суспільного виробництва потребам та інтересам людей;

— підвищенням престижу підприємництва;

— забезпеченням високої ефективності діяльності підприємницьких структур тощо.

У світовій практиці існують два підходи до регуляторної реформи: революційний (шляхом швидкої адміністративної реформи, реформування цілими блокам через заміну законів, кодексів та ін.) і поступове регулювання шляхом заміни адміністративних процедур, збільшенням контролю за виконанням рішень, запровадження критерію ефективності у перегляді регулювань тощо. В Україні на сучасному етапі трансформаційного розвитку був обраний саме другій підхід.