Тема № 4 товарний ринок

Припущення аналізу сукупної пропозиції в кейнсіанській теорії:

􀂃 економіка функціонує в умовах неповного використання факторів виробництва;

􀂃 ціни, номінальна заробітна плата й інші номінальні величини є відносно жорсткими, повільно реагують на ринкові коливання;

􀂃 реальні величини (обсяг випуску, зайнятість, реальна заробітна плата тощо) є більш гнучкими, швидше реагують на ринкові коливання.

Крива АS у кейнсіанської моделі горизонтальна (рис. 3.4).

Причинами відносної жорсткості номінальних величин у короткостроковому періоді є: тривалість трудових договорів, державне регулювання мінімальної заробітної плати, східчастий характер зміни цін і заробітної плати; діяльність профспілок.

Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни відсоткової ставки та рівня цін.

Аналіз короткострокової кривої AS вводить в економічний аналіз дуже важливе поняття: потенційний ВВП.

Потенційний ВВП – це той максимальний обсяг ВВП, який може бути вироблений в економіці країни за умови використання всіх її виробничих можливостей і повній зайнятості робочої сили.

У довгостроковому періоді зростання цін більше не є стимулом подальшого приросту виробництва.

Припущення аналізу сукупної пропозиції в класичній теорії:

􀂉 обсяг випуску залежить тільки від кількості факторів виробництва (праці і капіталу) і технології, і не залежить від рівня цін;

􀂉 зміни в факторах виробництва і технології відбуваються повільно;

􀂉 економіка функціонує в умовах повної зайнятості факторів виробництва, отже, обсяг випуску дорівнює потенційному;

􀂉 ціни і номінальна заробітна плата - гнучкі, за допомогою їх змін підтримується рівновага на ринках.

Крива АS у цих умовах вертикальна на рівні випуску при повній зайнятості факторів

Передбачається, що ціни на ресурси змінюються в тій самій пропорції, що й ціни на товари і послуги, тобто економіка при будь-якому рівні цін пропонує той самий обсяг реального випуску.

У макроаналізі розглядають такі складові кривої сукупної пропозиції:

[1] горизонтальну (кейнсіанську);

[1] проміжну (висхідну);

[1] вертикальну (класичну).

На фазах кризи й депресії ціни можуть залишатися незмінними при мінливому обсязі ВВП, тобто можливість реалізувати залежані на складі товари не стимулює зростання цін. Тому на зазначених фазах циклу графік являє собою лінію, яка наближається до горизонталі, а горизонтальний відрізок називається кейнсіанським.

На фазі підйому стимулом зростання ВВП є підвищення цін (інфляція), а відрізок називається висхідним (проміжним).

На фазі піка (бума) економіка цілком використовує всі потужності при повній зайнятості, що робить відрізок графіка лінією, що наближається до вертикалі (класичний відрізок).

Ціновим фактором сукупної пропозиції є власні ціни товарів. Вплив цін товарів на обсяг ВВП ілюструється за допомогою руху по кривій АS.

Причини спадів в економічному розвитку економісти пояснюють по-різному.

1. Перша концепція полягає в тому, що на певному етапі розвитку економіки сукупне пропонування перевищує сукупний попит, частина товарів не реалізується, що потребує зменшення обсягів їх виробництва і приводить до початку кризи.

2. Монетаристи вважають, що початок кризи пов'язаний з грошовою політикою в державі. Коли пропозиція грошей зменшується, ставка проценту по кредитам банків зростає. Це приводить до зменшення інвестиційного попиту, що погіршує процес реалізації інвестиційних товарів (засобів виробництва) і збільшення запасів нереалізованої продукції.

3. Деякі економісти пояснюють економічні кризи так званим “шоком пропонування”. Коли ціни на ресурси, і перш за все, на енергоносії, різко збільшуються, підприємці закупають менше ресурсів і виробляють менше продукції, що і призводить до падіння обсягів виробництва ВВП.

4. Початок економічних криз також пов'язують з політичними кризами в державі. Зміна урядів чи їх економічної політики, зміна політичних систем також може викликати економічну кризу в країні.

Таким чином, економічні кризи з`являються в результаті цілої низки причин, але проявляються в значному перевищенні сукупної пропозиції над сукупним попитом і зменшенні обсягів виробництва реального ВВП.

Економічний розвиток України в 1990-ті роки характеризувався надзвичайно глибокою економічною кризою. В кінці 1999 року реальний ВВП України складав лише 40, 3 % від рівня реального ВВП 1990 року. Таким чином, спад в економіці України за ці роки – 59,7 % реального ВВП. Це один з найбільш глибоких економічних спадів в історії світової економіки. Але не можна назвати ситуацію в українській економіці класичним діловим циклом, оскільки в Україні відбулося переплетіння декількох криз: системної (пов`язаної з переходом від командної до ринкової системи), структурної (неефективність структури економіки, висока питома вага важкої матеріало – і фондоємкої промисловості), і економічної (значне скорочення обсягів виробництва).

Ринкова економіка постійно прагне до рівноваги. Економічна рівновага – це рівновага між сукупним попитом та сукупною пропозицією тобто АD=АS. Рівновага між ними визначає рівноважний ВВП і рівноважні ціни. Перетинання кривих АD і АS встановлює рівноважний обсяг випуску і рівень цін в економіці

Макроекономічна рівновага – це збіг величин AD і AS.

Стан рівноваги економічної системи характеризується формулою:

AD=AS. (4.2)

Графічне зображення кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції в одній системі координат є моделлю “AD-AS”.