Методологія педагогічного дослідження

Дошкільна педагогіка, як і будь-яка наука, може ус­пішно розвиватися за умови постійного поповнення новими фактами. Для нагромадження, пізнання та інтерпретації їх потрібен добір науково обґрунтованих методів дослідження, що залежать від сукупності методологічних принципів - основних положень, на яких ґрунтується дослідницьке і практичне перетворення педагогічних систем. Вони повин­ні бути обґрунтованими, узагальненими і обов'язковими для виконання. Система вихідних положень, принципів, способів пізнання, перетворення дійсності утворює методо­логію науки, яка репрезентує компоненти наукового до­слідження, об'єкт, предмет, завдання аналізу, сукупність необхідних для їх вирішення дослідницьких засобів, а та­кож формує уявлення про послідовність дій дослідника у процесі розв'язання поставлених завдань. З огляду на це методологія педагогіки як науки є сукупністю положень про педагогічне пізнання і перетворення дійсності.

Основою методології педагогіки є вчення про структу­ру і функції педагогічного знання; вихідні, фундаменталь­ні педагогічні положення (теорії, концепції, гіпотези), які мають загальнонаукове наповнення; вчення про логіку і методи педагогічного дослідження, способи використання здобутих знань для вдосконалення педагогічної практики. Ця схема співвідноситься з методологією педагогіки і її га­лузей, що виникають на межі наук.

Визначальні положення про мету, структуру, функції і методи науково-педагогічного дослідження формують методологію педагогічного дослідження, яка передбачає об'єктивний розгляд педагогічних явищ у їх розвитку та взаємозв'язку.

Педагогічне дослідження — процес наукового визначення, вивчення та аналізу результатів актуальної педагогічної проблеми.

Виховання є надзвичайно складним процесом, остаточ­но вирішити проблеми якого практично неможливо, що обумовлює постійну необхідність нових наукових досліджень. Творчий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення виховання і навчання дітей дошкільного віку утворює зміст педагогічного дослідження. Ґрунтується воно на вихідних положеннях, які об'єднуються у концепцію дослідження — систему вихідних теоретичних положень, якає основою дослідницького пошуку. У процесі науково-м» пошуку прийняті вихідні положення перевіряють, роз­пинають, коригують, за необхідності — відкидають (зміна абомодернізація концепції).

Педагогічне дослідження здійснюється на теоретико-методологічному, теоретичному і методичному, а також к історико-педагогічному рівнях. Теоретико-методологіч­ний рівень педагогічного дослідження спрямований на аналіз існуючих і створення нових педагогічних теорій. Ефективність таких досліджень оцінюють за ступенем новизни і теоретичної значущості здобутих результатів та їх впливу на розвиток педагогіки. Теоретичний і методич­ний рівні забезпечують вирішення теоретичних і методич­них проблем навчання і виховання дітей. їх ефективність пов'язують насамперед із якістю розв'язання конкретних навчально-виховних завдань. 1сторико-педагогічне дослі­дження має на меті вивчення конкретних проблем історії педагогіки. Його ефективність обумовлена не лише но­визною виявлених дослідником даних, а й прогностич­ним їх значенням для розвитку науки і практики. Ефек­тивність дослідження оцінюють за результатами постав­лених завдань.

Структурними елементами науково-педагогічного до­слідження є вибір об'єкта і предмета дослідження, форму­лювання його мети, завдань і гіпотези, вибір і застосуван­ня методів, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків та науково-практичних рекомендацій.

Педагогічне дослідження є складним, тривалим проце­сом, який охоплює кілька етапів:

1. Обґрунтування проблеми дослідження. Для цього необхідно вивчити теорію, історію питання, реальний стан його на даний час. Проблема дослідження відображає не відповідність між уявленнями про питання та його суть характеризує суперечність між типовим станом явища, яке досліджують, і вимогами до нього. Проблема має бути актуальною; у виборі об'єкта і предмета дослідження ви ходять з потреби його вивчення. Визначення проблеми вимагає особливого бачення, заснованого на досвіді наукової діяльності та знаннях. Вирішення проблеми і є метою до слідження. На основі теоретичного аналізу і реального ста ну проблеми на практиці дослідник визначає конкретні завдання.

Об'єктами педагогічного дослідження є елементи педа­гогічної системи. На відміну від предмета, об'єкти дослідження існують незалежно від дослідника. Предметом дослідження є частина об'єкта, яка безпосередньо підлягає дослідженню. Проблема дослідження завжди пов'язана з удосконаленням предмета дослідження, поліпшенням йо­го стану в педагогічній практиці, поглибленням теоретич­них уявлень про нього.

В організації дослідження особливо важливим є фор­мулювання гіпотези (наукового припущення), яка перед­бачає процес і висновки дослідження. Це припущення ви­будовується на попередньому вивченні проблеми. Наукове дослідження неможливе без висунення і перевірки гіпотез. Успішність дослідження і його значущість великою мірою залежать від того, наскільки плідною є гіпотеза, чи вияв­ляє вона закономірності, чи створює передумови для побу­дови нових наукових концепцій.

Перший етап закінчується вибором методів досліджен­ня на основі специфіки проблеми і завдань, які поставив перед собою дослідник. Такими завданнями можуть бути вивчення проблеми, прийомів і операцій, спрямованих на досягнення мети дослідження та вирішення його завдань. Методи повинні відповідати етапові дослідження. Наприк­лад, для початкового етапу придатні методи теоретичного пошуку: підбір та опрацювання наукових джерел, вивчен­ня педагогічної практики тощо.

2. Вирішення поставлених завдань. Для практичної пе­ревірки гіпотези застосовують констатуючі, формуючі та контрольні методи. Насамперед дослідник вивчає первин­ний стан педагогічного явища, вдаючись до констатуючих методів: спостереження, бесіди, вивчення матеріалів робо­ти дошкільних закладів, соціометрії, експерименту. Виконання формуючих методів вносить зміни у педагогічний ін(, які дослідник вважає необхідними для досягнення ні (спостереження, експеримент, бесіди, опитування педагогів і батьків, вивчення робіт дітей, тестування). За допомогою контрольних методів виявляють успішність застосування формуючих методів.

Для оцінки правильності дослідницького пошуку, а за необхідності — коригування його, дослідник постійно використовує моніторинг (англ. monitoring — спостереження) — збір, обробку та аналіз інформації про хід дослідження, його проміжні та остаточні результати. Основою моніторингу є система діагностики, яка передбачає необхідний набір критеріїв (узагальнених показників).

3. Теоретичний аналіз результатів, формулювання висновків і педагогічних рекомендацій, упровадження їх у практику. Цей етап завершує дослідження. З'ясувавши, що гіпотеза не підтвердилася, дослідник змушений висунути нову і відповідно до неї здійснити нове дослідження. Про успішність дослідження свідчить використання його результатів у теорії і практиці дошкільного виховання.

Педагогічне дослідження у сфері дошкільної педагогіки має такі суттєві особливості, зумовлені його об'єктом:

— особистість дитини перебуває на стадії становлення, і ому дослідження повинно сприяти її розвитку;

— оскільки кожне досліджуване явище, що розвивається, пов'язане з іншими, то його необхідно вивчати по­слідовно, зважаючи не лише на окремо взяті параметри, а й на їх зв'язок з іншими аспектами розвитку;

— дослідження проблем дошкільної педагогіки, як правило, здійснюється в умовах реального педагогічного процесу;

— вивчення особливостей виховання і розвитку дитини має відбуватися з відома батьків і педагогів.

Необхідною умовою успіху педагогічного дослідження є його зв'язок із практикою. Специфіка його зумовлена не­рівномірністю перебігу процесів виховання і розвитку, непередбачуваністю їх результатів. Дослідження покликане здобути різнобічні дані про динаміку розвитку педагогіч­ного явища з огляду на умови, в яких воно функціонує. Результати педагогічного дослідження, як правило, потребу­ють тривалої перевірки, бо виявляються не відразу. Попри те, саме завдяки таким дослідженням пропонуються і реалізовуються найсуттєвіші нововведення в педагогічну практику.

Отже, головним критерієм ефективності науково-педа­гогічного дослідження є здобуття нового наукового резуль­тату, що є передумовою вдосконалення процесу виховання і навчання дітей.

Date: 2016-05-14; view: 351; Нарушение авторских прав