Завдання 1. Переваги й недоліки економіко-географічного положення Австралії

Загалом, економіко-географічне положення Австралії можна оцінити як вигідне. Проте існують окремі негативні риси, які переважно залежать від фізико-географічного положення країни.

Завдання 2. Усю історію Австралії можна розділити на два різних, слабко пов'язаних між собою, періоди.

1-й етап. Історія Австралії до європейців. Австралія була заселена людьми ще в глибоку давнину. Перші люди потрапили на континент 50-60 тисяч років тому з Південно-Східної Азії через Індонезійський архіпелаг. Вони розселилися на більшій частині материка і проникли на о. Тасманія. Генетичні дослідження свідчать про те, що було кілька хвиль міграцій і зв'язок з іншим світом ніколи повністю не переривався. На момент прибуття європейців загальна чисельність аборигенів становила порядку 250–300 тисяч чоловік.

2-й етап. Австралія в 1788–1918. Колонізація. У 1788 році в Австралії було засноване перше англійське поселення — майбутнє місто Сідней. З часом у міру зростання населення внаслідок притоку іммігрантів з Британії утворювалися нові колонії. Колонізація континенту англійцями супроводжувалася винищенням корінного населення. Залишки аборигенів відтіснялися у внутрішні безплідні землі. На початок 70-х років 19 століття було повністю знищено тасманійців. З кінця 18-го до середини 20-го століть чисельність тубільців скоротилася в 5-6 разів. Важливим переломним моментом в історії країни стали 50-і роки 19 сторіччя. Наслідком відкриття золотих родовищ у Вікторії стала «золота лихоманка» 1851–1861 та швидкий розвиток економіки австралійських колоній. Почалася масова вільні імміграція. За це десятиріччя населення зросло втроє — з 405 тисяч до 1,2 мільйонів людей. До 1900 року населення країни перевищило 3765 тисяч. До середини 50-их років 19 сторіччя австралійські колонії керувалися губернаторами, яких призначав англійський уряд. У той же час Австралія була безправною «білою колонією» Британії.

Друга половина 19 століття. У кінці 19-ого століття була фактично заборонена імміграція в країну людей «неєвропейських рас». З тих пір політика заборони «кольорової» імміграції, так звана політика «білої Австралії» неухильно проводилася усіма урядами країни аж до другої половини 20-го століття. 1 січня 1901 набрав чинності акт англійського парламенту про створення Австралійського Союзу. Федерація у складі 6 штатів, колишніх колоній, дістала статус домініону.

Початок ХХ століття В 1904 році вперше у світі в Австралійському Союзі був сформований лейбористський уряд.

Австралійська антарктична територія - сектор Антарктики, на який претендує Австралія, являється її зовнішньою територією. Територія поділена на 9 районів: Земля Енбері, Земля Кемпа, Земля Мак-Робертсона, Земля Принцеси Єлизавети, Земля Вільгема ІІ, Земля Королеви Мері, Земля Уілкса, Земля Георга V, Земля Отса.

Права Австралії на данну територію признані Об`єднаним Королівством, Новою Зеландією, Францією та Норвегією.

Завдання 3. В Австралії забезпеченість природними ресурсам в 20 разів перевищує середні світові показники. Таке явище можна пояснити тим, що в Австралії проживає 0,3% населення при тому, що її площа становить 5,8% земної поверхні. Забезпеченість природно-ресурсним потенціалом визначається перш за все розподілом мінеральної сировини, пасовищ, водних та лісових ресурсів країни в розрахунку на одну особу.

Зараз рудники і кар'єри розкидані по всій території. Особливу роль у цьому відношенні відіграють штати Західна Австралія (залізна руда, боксити, нікель, золото, алмази), Квінсленд (боксити, мідь, срібло, свинець, цинк, вугілля), Новий Південний Уельс (вугілля, свинець, цинк). Треба відзначити прибережне розміщення родовищ мінеральної сировини. Один з найбільших у світі залізорудних басейнів знаходиться майже на узбережжі Індійського океану, найбільші в світі поклади бокситів – на берегах затоки Карпентарія, вугільні кар'єри – вздовж Тихоокеанського узбережжя. Північна територія має величезні незаймані родовища урану.

Розвиток гірничодобувної промисловості Австралії супроводжувався будівництвом шахт і кар'єрів, гірняцьких поселень, залізниць, автошляхів і морських портів. Все це сприяло освоєнню величезної території континенту.

Нові відкриття мінеральних руд, зроблені на континенті за останні 10-15 років, висунули країну на одне з перших місць у світі по запасах і видобутку таких корисних копалин, як залізна руда, боксити, свинцево-цинкові руди.

Найбільші в Австралії поклади залізної руди, які почали розроблятися з 60-х років минулого століття, знаходяться в районі хребта Хамерсли на північно-заході країни (родовища Маунт-Ньюмен, Маунт-Голдсуерта та ін.)

Завдання 4. Середня густота населення Австралії має значно нижчі показники ніж інші розвинені країни світу. цей показник становить 2,6 ос/км². Проте даний показник має істотні відмінності в залежності від території. Через особливості природних умов 90% населення розміщена в східному та південно-східному районі країни. Значна частина населення проживає в зоні не більшій ніж 80 км від моря. Населення внутрішніх районів сконцентроване переважно біля центрів гірської промисловості. Густота населення в цих місцях становить 1 ос/км². Австралія являється високо урбанізованою країною (90% міського населення). За темпами збільшення кількості міського населення Австралія займає перше місце в світі. Проте існує проблема фермерського розселення. Ферми внутрішніх районів країни розташовані на відстані десятків чи сотень кілометрів. В країні є 5 міст мільйонників: Сідней, Мельбурн, Брісбен, Перш, Аделаїда. При цьому в столиці м. Канберрі проживає понад 370 тис. ос.