Короткі теоретичні відомості. Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул

Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на вічко й імена функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у вічку, де знаходиться формула. Формула починається зі знаку рівняння "=". У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, -, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами.

Приклади формул: =(А4+В8)*С6, =F7*С14+B12.

Константи – текстові або числові значення, що уводяться у вічко і не можуть змінюватися під час обчислень.

Посилання на вічко або групу вічок – спосіб, яким можна зазначити конкретне вічко або декілька вічок. Посилання на окреме вічко – його координати. Значення порожнього вічка дорівнює нулю.

Посилання на вічка бувають двох типів:

· відносні, коли вічка позначаються відносним зсувом від вічка з формулою (наприклад: F7).

· абсолютні, коли вічка позначають координатами таблиці в сполученні зі знаком $ (наприклад: $F$7).

Комбінація попередніх типів, наприклад, F$7.

При копіюванні формул відносні посилання змінюються на розмір переміщення.

Для звертання до групи вічок використовують спеціальні символи:

: (двокрапка) – формує звертання до вічок, що знаходяться між двома операндами. Наприклад: С4:С7 звертається до вічок С4, С5, С6, С7.

; (крапка з комою) – позначає об'єднання вічок. Наприклад, D2:D4;D6:D8 – звертання до вічок D2, D3, D4, D6, D7, D8.

Для уведення формули у вічко потрібно увести знак '=' і необхідну формулу для обчислення. Після натискання клавіші Enter у вічку з'явиться результат обчислення. Формула з'являється в рядку редагування при виділенні вічка, що містить формулу.

Функції

Функціями в Microsoft Excel називають об'єднання декількох обчислювальних операцій для розв’язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументів указуються числові значення або адреси вічок.

Наприклад:

=СУММ(А5:А9) – сума вічок А5, А6, А7, А8, А9;

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення вічок G4, G5, G6.

Функції можуть входити одна в іншу, наприклад:

=СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2);

Для уведення функції у вічко необхідно:

1. виділити вічко для формули;

2. викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ;

3. у діалоговому вікні, що з'явилося, вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функция;

4. натиснути кнопку ОК;

5. у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна увести аргументи функції (числові значення або посилання на вічка);

6. щоб не указувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться праворуч поля, і виділити мишею ділянку вічок, що містять аргументи функції; для виходу з цього режиму слід натиснути кнопку , яка знаходиться під рядком формул; натиснути ОК.

Уставити у вічко функцію суми СУММ можна за допомогою кнопки .

Масиви формул зручно використовувати для уведення однотипних формул і обробки даних у вигляді таблиць. Наприклад, для обчислення модуля від чисел, розміщених у вічках B1, C1, D1, E1 замість уведення формул у кожне вічко можна увести одну формулу – масив для усіх вічок. Microsoft Excel додає навколо масиву формул фігурні дужки { }, по яким його можна відрізнити.

Для створення масиву формул необхідно:

1. виділити вічка, в яких повинен знаходитися масив формул або увести формулу звичайним способом, вказавши в якості аргументів групу вічок-аргументів ABS(B1:E1);

2. у останньому вікні замість кнопки ОК натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

Для редагування масиву формул потрібно:

1. виділити вічка, в яких знаходиться масив;

2. натиснути мишею усередині рядка редагування і відредагувати формулу;

3. натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

Якщо формула у вічку не може бути правильно обчислена, Microsoft Excel виводить у вічко повідомлення про помилку. Якщо формула містить посилання на вічко, що містить значення помилки, то замість цієї формули також буде виводитися повідомлення про помилку.

Значення помилок:

#### – ширина вічка не дозволяє відобразити число в заданому форматі;

#ИМЯ? – Microsoft Excel не зміг розпізнати ім'я, використане в формулі;

#ДЕЛ/0! – у формулі робиться спроба поділу на нуль;

#ЧИСЛО! – порушені правила задавання операторів, прийняті в математиці;

#Н/Д – таке повідомлення може з'явитися, якщо в якості аргументу задане посилання на порожнє вічко;

#ПУСТО! – невірно зазначене перетинання двох областей, що не мають загальних вічок;

#ССЫЛКА! – у формулі задане посилання на неіснуюче вічко;

#ЗНАЧ! – використаний неприпустимий тип аргументу.

Хід роботи

1. Створіть у своїй папці файл Excel під назвою Лабораторна5Прізвище і збережіть його у папці з номером своєї групи на Робочому столі.

2. В файлі створити таблицю з заголовком Вступні іспити, в якій повинні бути заголовок та графи: № з/п, Прізвище, Ім’я, Математика, Фізика, Укр. мова, Середній бал, Примітка. Назви граф розташувати по центру клітинки.

3. Заповнити цю таблицю для 10–ти абітурієнтів таким чином:

1) Першу графа № з/п - це порядкові номера, починаючи з 1 (бажано використати автозаповнення).

2) Наступні три графи Математика, Фізика, Укр. мова заповнюються будь-якою відповідною інформацією (за 5 бальною шкалою).

3) Ввести формули для обчислення середнього балу, використавши відповідну функцію.

4) В графі Примітка вивести Зараховано або Незараховано. Умова вступу до ВНЗ: середній бал більший ніж 7,2.

4. Встановити точність обчислень – до сотих.

5. Доповнити таблицю такими рядками: Найвищий бал, Найнижчий бал (назви рядків вводяться в перший стовпчик). Використавши вмонтовані функції МАКС та МИН, знайти для кожного предмету найвищий та найнижчий бал, розмістивши його в відповідній комірці таблиці.

6. Використовуючи відповідні функції доповнити таблицю такою інформацією:

· Кількість учнів, які стали студентами;

· Кількість учнів, які отримали середній бал, більший 7;

· Кількість учнів, які отримали середній бал, менший 6;

· Середній бал для всіх учнів групи;

· Середній бал для учнів, які були зараховані до навчального закладу.

7. Виконати форматування таблиці.

8. Скопіювати створену таблицю на Лист2 та включити режим відображення формул.

9. Перейменувати Лист2 на Таблиця_формули.

10. Зберегти створені таблиці.

Контрольні питання

1. Які повідомлення про помилки ви знаєте?

2. Які категорії вбудованих функцій ви знаєте?

3. Що таке відносна та абсолютна адресація клітинок в формулах?

4. Опишіть дії, що призводять до додавання вбудованих функцій в клітинках таблиці.

5. Як використовують в формулах функції авто заповнення?

6. Які типи даних використовують статистичні функції?

7. Які типи даних використовують текстові функції?

8. Як виконуються операції копіювання таблиць на інші листки книги?

9. Як відтворити формули в таблицях, які мають розрахунки?

10. Як побудувати свою формулу в клітинці таблиці?

Лабораторна робота №6

Тема: Створення та корегування діаграм у Excel.

Мета: Отримання практичних навичок відображення табличної інформації у графічному вигляді, перегляду та друку таблиць і діаграм.

Обладнання: IBM - сумісні ПК.