Основні методи культивування вірусів

1. У організмі лабораторних тварин.

2. У курячих ембріонах.

3. У клітинних культурах - основний метод.

Номенклатура вірусів. Назва родини вірусів закінчується на “viridae”, рода- “virus”, для виду використовують спеціальні назви, наприклад - вірус краснухи, вірус імунодефіциту людини - ВІЛ, вірус парагрипу людини типа 1 і так далі.

Віруси бактерій (бактеріофаги). Природним місцем існування фагів є бактеріальна клітина, тому фаги поширені кругом. Фагам властиві загальні біологічні особливості, властиві вірусам. Найбільш морфологічно поширений тип фагів характеризується наявністю головки- ікосаедра, відростка (хвоста) із спіральною симетрією (часто має порожнистий стержень і скоротливий чохол), шипи та відростки (ниток), тобто зовні нагадують сперматозоїда. Взаємодія фагів із клітиною (бактерією) специфічна, тобто бактеріофаги здатні інфікувати лише певні види і фаготипи бактерій.

Основні етапи взаємодії фагів та бактерій

1. Адсорбція (взаємодія специфічних рецепторів).

2. Введення вірусної ДНК (ін'єкція фага) здійснюється за рахунок лізісу ділянки клітинної стінки, скорочення чохла, заштовхування стержня хвоста

через цитоплазматичну мембрану в клітину, уприскування ДНК у цитоплазму.

3. Репродукція фага.

4. Вихід дочірніх популяцій.

За спектром дії на бактерії фаги поділяють на:

- полівалентні (лізірують близькоспоріднені бактерії, наприклад сальмонели);

- моновалентні (лзірують бактерії одного виду);

- типоспецифічні (лізірують лише визначених збудників).

На твердих середовищах фаги виявляють за допомогою спот (spot) - тесту (утворення негативної плями при вирощуванні колоній) або методом агарових шарів (титрування по Грациа).

Практичне використання бактеріофагів.

1. Для ідентифікації (визначення фаготипу).

2. Для фагопрофілактики (купірування спалахів).

3. Для фаготерапії (лікування дисбактеріозів).

4. Для оцінки санітарного стану довкілля і епідеміологічного аналізу.

Контрольні запитання

1. Яка номенклатура прийнята для визначення назви прокаріотів?

2. Розмір, форма і будова дріжджових клітин.

3. Способи розмноження дріжджів.

4. У чому полягає сутність брунькування дріжджів?

5. Які функції виконують спори у дріжджів на відміну від бактерій?

6. Класифікація дріжджів. Характеристика їх родин та окремих родів і видів.

7. Назвіть представників справжніх дріжджів, які найчастіше використовуються в харчовій промисловості.

8. Які дріжджі найчастіше спричиняють псування харчових продуктів?

9. Будова тіла і клітини плісеневих грибів.

10. Способи розмноження плісеневих грибів.

11. У чому полягає відмінність ендоспор та аскоспор?

12. Чим відрізняються аскоспори від базидіїв?

13. Систематика плісеневих грибів.

14. Назвіть найпоширеніших збудників псування харчових продуктів і промислових товарів серед плісеневих грибів.

15. Що таке віруси? Яку будову вони мають?

16. Які фази взаємодії вірусів та організму-господаря Вам відомі? Охарактеризуйте їх.