Визначення рівня безробіття. Кількість безробітних – це абсолютний показник безробіття, що вказує його розмір

Кількість безробітних – це абсолютний показник безробіття, що вказує його розмір.

Рівень загального безробіття (РБ) визначається як частка від ділення загального числа безробітних (Чб) на чисельність економічно активного населення (Ча):

РБ = Чб /Ча х 100% або РБ = Чб / Чп х 100%,

де Чп – чисельність працездатного населення у працездатному віці

або РБ = Чб / Чтр х 100%,

де Чтр – чисельність трудових ресурсів

абоРБ = Чб / Чз х 100%,

де Чз – чисельність робітників і службовців, зайнятих у народному господарстві.

Рівень зареєстрованого безробіття (РБз) обчислюється шляхом ділення числа зареєстрованих безробітних (Чз) до чисельності економічно активного населення (Ча):

РБз = Чз / Ча х 100%

Загальний коефіцієнт безробіття (складний) розраховується як співвідношення невикористаного фонду робочого часу безробітних або непрацездатних) до гіпотетичного (потенційного) фонду робочого часу всього працездатного населення:

Кс.б. = (Фбез + Фн.з.) / Фгіп,

де: Кс.б. – складний коефіцієнт безробіття;

Фбез – фонд робочого часу безробітних;

Фн.з. – фонд робочого часу повністю незайнятих;

Фгіп – гіпотетичний фонд робочого часу всього працездатного населення.

Регулювання процесу безробіття забезпечується збалансованістю між різними фондами, які стосуються праці, зайнятості. Зокрема, взаємозв’язок між показниками фонду оплати праці, заробітної плати та обсягом фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття зобразимо на рис.

Рис. Активна та пасивна політика регулювання безробіття