Оформлення графічних матеріалів

Основним графічним документом проекту внутрігосподарського землеустрою є проектний план, який складають на основі плану-оригіналу на конкретне землекористування. Тому на проектному плани завжди є існуючі елементи і проектні. Існуючі елементи показують чорним кольором, а проектні - червоним.

Зовнішня межа на проектному плані завжди залишається без змін викреслюється так само, як і на плані землекористування. Тобто лініями товщиною 0,4мм, а межові знаки – кронциркулем діаметром 1,2 мм. В точках суміжних землекористувань пишуться літери А, Б, В, Г, суміжності відтіняють довільними кольорами шириною смуги 2-3 мм підписують довжини ліній шрифтом 2 - 2,5 мм і ставлять номери точок окружної межі - першої, останньої та кратних п'яти.

Населенні пункти викреслюють без розшифровки кварталів, на контурі пишеться назва і площа села, контур штрихується через 2 мм під кутом 45° чорним кольором. Запроектовані ділянки населених пунктів штрихують червоним кольором. Існуючі виробничі центри, господарські двори, ферми підписують чорним кольором, а проектні – червоним: ГОСП.ДВ, ТР.БР, МТФ, ЛІТ.ТАБ і т.д.

Землі сторонніх користувань та шляхи, які мають смуги відводу, викреслюють тонкими лініями -0,1-0,15 мм по межі відводу На поворотах колами показують місця постановки межових знаків, а зсередини проводять відтінювання червоним кольором лініями товщиною 0,5 мм. За межами землекористування підписують виходи шляхів. Нові запроектовані шляхи креслять червоним кольором і не відтіняють. Шляхи, які за проектом закриваються, перекреслюють червоними хрестиками розміром 1,5 х 1,5 мм з інтервалом 2 - 3 см

Шляхи шириною 6 м і більше креслять двома суцільними лініями, а менше 6м- однією пунктирною лінією та суцільною. За суцільну лінію беруть межі поля. Пунктирну лінію проводять на віддалі 1,0 мм, від суцільної. Довжину пунктиру проектного шляху беруть 2 мм, а існуючого - 4 мм. Проектні шляхи креслять червоним кольором, а існуючі чорним. Шляхи підписують у вигляді дробу, у чисельнику якого - ширина в метрах, в знаменнику - площа в гектарах; висота цифр 1,8-2 мм.

Лісозахисні смуги викреслюють колами діаметром 1,0 мм через 8 - 10 мм навколо меж поля, яку відтіняють кольоровою тушшю. Існуючі лісосмуги креслять тушшю і кола заливаюсь зеленим кольором, а проектні - червоною, без заливання. Кожна лісосмуга підписується у вигляді дробу, в чисельнику якого ширина в метрах, в знаменнику - площа в гектарах. Якщо ширина лісосмуги більша 15 м. то в масштабі 1: 10000 така лісосмуга викреслюється у вигляді контуру, з одного боку - суцільною лінією, з другого - крапковим пунктиром. Суцільну лінію креслять від шляху.

Межі сільськогосподарських угідьвикреслюють крапковим пунктиром. Із ріллі можуть виділитись контури орної перезволоженої, з осушувальною мережею, зі зрошувальною мережею, еродовані, засолені і засмічені каміннями. Існуючу ріллю показують у вигляді чистого контуру, на проектній ріллі закреслюють умовні знаки і пишуть червоним кольором слово РІЛЛЯ.

Сіножаття викреслюють з розподілом їх по видах: суходільні, заливні і заболочені та підвидах: чисті, поліпшені, з купинами, з чагарником і т. д.

Пасовища викреслюють з розподілом їх по видах культурні, суходільні, заболочені та підвидах: чисті, з купинами, чагарником і т.д.

Сітка для умовних знаків сіножатей і пасовищ робиться розміром 5x5 мм, а на великих контурах може збільшуватись в 2-3 рази. Існуючі умовні знаки викреслюють чорним кольором, а проектні - червоним.

Багаторічні насадження: сади, ягідники, виноградники й інші плантації викреслюють згідно з таблицею умовних знаків чорним кольором, а проектні - червоним. Кола існуючих садів заливають зеленим кольором, а проектні не заливають. Сітку для умовних знаків садів, ягідників і виноградників можна збільшувати в 2-3 рази, розміри знаків не змінюються.

Перелоги за проектом внутрігосподарського землеустрою не заливаються. Тому умовні знаки існуючих перелогів закреслюють і викреслюють червоним кольором умовні знаки угідь, в які переводяться перелоги.

Лісові угіддя зображають умовними топографічними знаками згідно з таблицями: ліс, вирубані ділянки, горілий, сухостійний ліс. На контурах лісу та чагарнику, які виконують ґрунтозахисну або водоохоронну роль пишуть відповідний скорочений напис: ВДХР. ГРЗ.

Болота і землі, зайняті водою, викреслюють топографічними умовними знаками. Берегові лінії річок, озер і ставків викреслюють тонкою лінією синього кольору річки шириною до 3 м викреслюють одною лінією від 3 до 6 м- двома, а більше 6 м - в масштабі плану. Ділянки річок, які пересихають показують крапковим пунктиром синього кольору. Болота зображають чорним крапковим пунктиром і штрихують синім кольором. Зрошувальні і осушувальні канали викреслюють залежно від масштабу плану. В масштабі 1: 10000 канали шириною до 3 м креслять однією лінією 0,1 - 0,3 мм, від 3 до 6 - двома лініями, а більше 6 м - в масштабі плану - синім кольором. Кожен відрізок каналу підписують у вигляді дробу, в чисельнику якого - ширина в метрах, в знаменнику площа в гектарах На плані можуть бути показані угіддя, що не використовуються в сільському господарстві: яри, ями, кургани, піски, солонці і інші. Такі угідь викреслюють згідно з існуючими умовними топографічними знаками.

При розробці проекту внутрігосподарського землеустрою малопродуктивні угіддя переводяться в більш цінні, що називається трансформуванням угідь. Угіддя, які трансформують, показують чорним кольором, а угіддя, в які трансформуються - червоним. Межі угідь, які переводяться, і їх топографічні знаки закреслюють червоним хрестом.

Проектні межі угідь і сівозмін відтіняють відповідним кольором з товщиною лінії 0,5 мм. Лінію відтінювання завжди проводять з внутрішнього боку контуру. Межу між двома угіддями відтіняють тільки з одного боку. Угіддя, межею яких є польовий шлях відтіняють з боку, протилежного від пунктиру. Якщо шляхи викреслено двома суцільними лініями і вони є межею проектних угідь, то відтінювання проводять з двох боків шляху. Але коли шлях є стороннім землекористувачем, тоді відтінювання проводиться з його середини.

Відтінювання меж угідь проводять паралельними лініями на віддалі – 0,5 мм. Межі угідь, які співпадають з межею землекористування, з середини не відтіняють, межу землекористування завжди відтіняють ззовні смугою 2 - 3 мм. Запроектовані поля в сівозмінах відкреслюють чорною тушшю лініями товщиною 0,1 - 0,15 мм і відтінюють тушшю відповідного кольору товщиною 0,5 мм, а саме: поля польової, овочевої і спеціальної сівозмін - червоною тушшю, кормової - синьою, ґрунтозахисної - жовтою. Якщо по межі поля запроектована лісосмуга, то лінію відтінювання проводять між лінією і умовними знаками лісосмуги. Якщо всередині поля знаходиться лісосмуга, канал, річка, озеро, що ділить поле на окремі робочі ділянки, поле відтушують тільки із зовнішнього боку, а кожну робочу ділянку не відтінюють. А якщо поле складається із окремих робочих ділянок, вправлених в „інші” угіддя, то відтінюють кожну робочу ділянку а зовнішню межу поля показують умовно тонкою пунктирною лінією, яка оконтурює всі ділянки поля. В такому випадку кожен штрих відтінюють тим же кольором.

Всі поля нумерують. Номер і величина площі поля пишеться по середині поля, паралельно до нижньої рамки у вигляді дробу – номер у чисельнику, площа у знаменнику. Номер поля пишуть тим же кольором, що і відтінюють межі, тобто: польової, овочевої і спеціальної сівозміни – червоним кольором, кормової – синім, ґрунтозахисної – жовтим. Площі пишуть чорним кольором. Якщо поле складається із окремих робочих ділянок вкраплених в інших угіддях, площу пишуть на кожній ділянці, а номер – на найбільшій ділянці. На цій же ділянці пишуть загальну площу поля.

У випадках коли поле розділено магістральним шляхом, яром чи річкою номери і площі ставлять на кожній ділянці, а найбільший пишуть номер і загальну площу всього поля. Номери полів пишуть римськими числами, а площі арабськими. Розмір номерів на робочих ділянках пишуть значно меншим, ніж на полях сівозмін. Розмір шрифту вибирають відповідно до розміру ділянки. Для того, щоб сівозміни одного виду відрізнялися на плані, номери пишуть різними шрифтами: прямим з відсічками, з нахилом, прозорим і т.д. В умовних знаках показують, який шрифт відповідає якій сівозміні. Крім того на плані рекомендується підписувати словами назву сівозміни: польова сівозміна, кормова сівозміна і т.д. По межах кожного поля пишуть довжину і ширину поля, на контурах, що трансформуються, пишеться площа. Якщо поля діляться на бригадні ділянки, то кожне з них підписується дробом: у чисельнику – номер бригади (бр. 1), у знаменнику – площа. Межа бригадних ділянок відтінюється зеленою лінією товщиною 0,5 мм.

Межі проектних ділянок сівозмін викреслюють суцільними лініями товщиною 0,1 мм і відтінюють коричневими лініями товщиною 0,5мм. Ділянки сівозміни нумерують римськими числами коричневого кольору у вигляді дробу: у чисельнику номер, у знаменнику – площа. Бригадні ділянки сіножатей підписують арабськими цифрами. Розмір підписів, залежить від площі на плані.

Існуючі шляхи на сіножатях креслять чорним кольором, а проектні – червоним кольором. Якщо відбулась трансформація якихось угідь в сіножаті, то умовні знаки трансформованих угідь закреслюють і креслять червоним кольором умовні знаки сіножатей.

Межі гуртових ділянок пасовищ викреслюють тонкою чорною лінією і відтінюють жовтою тушшю з товщиною лінії 0,5 мм.

Кожна гуртова ділянка підписується у вигляді дробу: в чисельнику – номер римськими числами, в знаменнику – площа гуртової ділянки.

Ділянки черговості стравлювання в межах гуртових ділянок викреслюють тонкою чорною лінією з відтінювання червоною тушшю з товщиною лінії 0,5мм. Такі ділянки підписують у вигляді дробу: в чисельнику червоним – номер ділянки арабськими числами, а в знаменнику – площа. Скотопрогони викреслюють у вигляді паралельних ліній з проведенням додаткових штрихів довжиною 1 мм кутом 45” через кожні 8 мм зі зміщенням на 1/2 відносно другої сторони.

Існуючі пасовища і скотопрогони викреслюють чорною тушшю, а проектні червоною.

Особливості виготовлення копії проектного плану в чорно - білому зображенні. Проект внутрігосподарського землеустрою виготовляється в декількох екземплярах. Для розмноження план виготовляють на прозорому матеріалі - лавсані. В такому разі його викреслюють в чорно-білому зображенні, тобто всі проектні елементи викреслюють чорною тушшю, з деякими особливостями. Населені пункти штрихують тонкими лініями, тільки існуючі - через 2 мм, а проектні - через 4 мм і на проектних пишуть слово "проект", існуючі сади викреслюють колами з заливанням їх чорною тушшю, а проектні залишають не залитими.

Проектні ягідники відрізняються від існуючих написанням слова "проект". Проектні виноградники відрізняються від існуючих розрідженою в 2-3 рази густотою значків і написанням слова "проект".

Існуючі лісосмуги креслять колами, які заливають чорною тушшю, а проектні залишаються не залитими. Проектні виробничі ділянки відрізняються від існуючих наявністю слова "проект".

Трансформація земельних угідь показується чорною тушшю. Номери полів і інших проектних ділянок пишуть чорною тушшю, дотримуючись різних шрифтів і їх розмірів. Обов’язково підписують назву сівозміни інших проектних ділянок: польова сівозміна, ґрунтова ділянка, сінокосозміна і т.д.

За межами проектного плану викреслюють і заповнюють штамп, експлікацію по угіддях та експлікацію по сівозмінах, роблять опис суміжних земель, умовні знаки, підписують масштаб, картуш. Перед кресленням лавсан розрізають на аркуші необхідного формату і витримують в приміщенні тиждень - два, щоб він розпрямився від повздовжнього натягу. Перед кресленням лавсан протирають чистим бензином або розчином оцтової кислоти, щоб зняти жирову плівку. Потім на матову поверхню тампоном наносять тонкий шар злегка підігрітого клейового розчину фотографічного желатину з добавкою галуну. Клейовий розчин готують за рецептом: розчин желатину (2 - 3%) - 100 мл: галун хромовий -30г, спирт етиловий -30г.