Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб

Відведення земельної ділянки охоплює поняття надання, вилу­чення, викупу, зміни цільового призначення земель. Громадяни та юридичні особи як суб'єкти права згідно із Земельним кодексом України можуть набувати земельні ділянки у приватну власність або у постійне користування чи оренду (строкове користування). У постійне користування земельні ділянки можуть придбати юридич­ні особи із земель державної і комунальної власності. У тимчасове користування громадяни і юридичні особи набувають земельні ді­лянки за договором оренди.

У приватну власність громадяни одержують земельні ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, а також внаслідок передачі їм земель державної і комунальної власності через приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини і виділення в натурі (на місцевості) та передача у власність земель­ної ділянки у розмірі належної їм земельної частки (паю).

Створення землеволодінь і землекористувань підприємств, організацій і установ несільськогосподарського призначення має свої особливості у змісті та методах і, як правило, супроводжується пере­розподілом земель між їх категоріями і галузями народного господарювання, а інколи і відведенням продуктивних земель. Особли­вості їх утворення поза межами населених пунктів полягає ще й у тому, що переважну частину території займають землі сільськогос­подарських чи лісогосподарських підприємств, землі об'єктів і тери­торій природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. Нові землекористування чи зем­леволодіння, як правило, створюються переважно за рахунок цих земель.

Землі, придатні для потреб сільського господарства, мають нада­ватися насамперед для сільськогосподарського використання. У разі відведення таких земель зі зміною їх цільового призначення рішен­ня ухвалюють органи виконавчої влади або місцевого самовряду­вання відповідно до їх компетенції.

Земельні ділянки несільськогосподарських об'єктів досить різні за площею, розміщенням, конфігурацією і характером впливу на довкілля.

Об'єктами землеустрою для несільськогосподарських потреб мо­жуть бути земельні ділянки для розміщення:

- промислових підприємств;

- транспортних магістралей;

- ліній зв'язку, електропостачання тощо;

- підприємств добувної та іншої промисловості;

- підприємств водогосподарського, будівельного та іншого при­значення;

- установ і організацій органів влади, науки, освіти, охорони здо­ров'я та ін.

За характером використання земель, розміщення і впливу на на­вколишнє природне середовище всі об'єкти землеустрою несільськогосподарського призначення можна поділити на такі основні види:

1. Площове землекористування підприємств, яке поділяють на:

- невеликі за площею земельної ділянки, які не порушують ор­ганізацію території;

- великі за площею земельні масиви, на яких розміщуються ве­ликі промислові підприємства і які можуть істотно змінювати як організацію території, так і розселення;

- значні за площею земельні масиви або ділянки, зайнятті під­приємствами добувної промисловості, водосховищами і спорудами ГЕС, ТЕС, АЕС.

2. Лінійне землекористування споруд, що характеризується розтягнутими земельними ділянками (залізничні і автомобільні дороги, лінії зв'язку, електропередач, лісосмуги, різні трубопроводи тощо).

Створення землекористування підприємств несільськогосподарського призначення відбувається через такі стадії:

1) попереднє погодження і вибір місця розташування об'єкта;

2) надання земельної ділянки з урахуванням попереднього пого­дження й на основі затвердженого проекту підприємства;

3) перенесення проекту в натуру (відведення земель);

4) оформлення й видача документів на право власності або кори­стування земельною ділянкою.

При створенні землекористування підприємств несільськогосподарського призначення використовують такий порядок землевпо­рядних дій:

1. Підготовчі роботи, вибір і погодження місця розташування об'єкта.

2. Складання й обґрунтування проекту.

3. Затвердження проектної документації й ухвалення рішення про надання земельної ділянки.

4. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

5. Оформлення землевпорядної документації й документів, що засвідчують право на землю.

При створенні землекористування несільськогосподарських під­приємств потрібно дотримуватися таких вимог:

- земельна ділянка має розміщуватися з урахуванням інтересів усіх галузей і категорій підприємств;

- розташування ділянки має створювати територіальні умови для нормального функціонування підприємства;

- відповідність природних умов, площі й конфігурації вимогам створюваного землекористування підприємства;

- забезпечення раціонального використання земель, що зали­шаються у користуванні існуючих землекористувачів, і зниження витрат на поліпшення угідь;

- забезпечення збереження цінних сільськогосподарських угідь;

- порушення внутрішньогосподарської організації території, а також компактності й цілісності сільськогосподарського землекори­стування мають бути найменшими;

- недопущення порушень в охороні навколишнього природного середовища.

Проект створення землекористування підприємств несільськогосподарського призначення складається з таких частин:

1. Установлення й обґрунтування площі попередньо погодженої земельної ділянки.

2. Впорядкування розташування ділянки на території землеко­ристування, з якого вилучається земельна ділянка.

3. Визначення складу й цінності земель у межах створеного зем­лекористування несільськогосподарського підприємства.

4. Виявлення негативних наслідків вилучення й розроблення заходів щодо їх запобігання.

5. Визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва.

6. Визначення видів і розмірів збитків землекористувачів, урахо­вуючи упущену вигоду.

7. Підготовка технічних умов для зняття, зберігання й викорис­тання родючого шару ґрунту з ділянки, що відводиться.

8. Проведення рекультивації порушених земель.

9. Підготовка пропозицій за умовами надання земельної ділянки.

10. Розроблення пропозицій щодо реорганізації (впорядкування) існуючих землекористувань.

При розміщенні землекористування великих промислових під­приємств, АЕС, ТЕС, ГЕС ефективним способом економії земель є створення великих промислових вузлів або агломерації з розміщен­ням у них загальних об'єктів допоміжних виробництв.

При розміщенні великих промислових підприємств відмінними ознаками є:

- надання земель не тільки для безпосередньо промислового під­приємства, а й для розміщення майданчиків з метою створення по­селень. Наприклад, для розміщення Дністровської ГЕС потрібні були промисловий майданчик, основна і накопичувальна водойми, залізнична й автомобільні дороги, будівництво нового населеного пункту, створення санітарно-захисних зон та інших споруд;

- надання земельних ділянок великим промисловим підприємс­твам і вилучення цих земель із сільськогосподарського обігу зумов­лює реорганізацію існуючих господарств, зміни їх спеціалізації й удосконалення системи розселення;

- розміщення великих промислових підприємств має повною мі­рою забезпечити захист землі і навколишнього природного середо­вища, що потребує додаткових капітальних вкладень на земле- і природоохоронні заходи.

При організації землекористування великих водойм виділяють такі зони:

- затоплення;

- підтоплення;

- переформування берегів;

- мілководну;

- погіршення організаційно-територіальних умов для викорис­тання окремих земельних ділянок.

Особливості утворення водойм полягають у тому, що при цьому сільськогосподарські землекористування можуть виявитися в тако­му стані:

- сільськогосподарські угіддя повністю затоплюються;

- земельні угіддя затоплюються частково й для нормального фу­нкціонування водойми потрібно доповнити частину земель замість вилучених або змінити спеціалізацію господарства;

- створення водойм впливає на розташування землекористувань господарств і на виникнення в них недоліків землекористування.

У всіх цих випадках виникає потреба у розв'язуванні таких питань:

1. Збереження землекористування сільськогосподарських підпри­ємств з можливою зміною їхніх розмірів, розміщення і спеціалізації.

2. Об'єднання землекористувань з іншими й створення на цій ос­нові нового землекористування.

3. Повна ліквідація сільськогосподарського землекористування.

4. Реорганізація землекористування.

Питання організації водойм і обґрунтування проекту розміщення земельних ділянок розв'язують звичайними методами, як і для ін­ших несільськогосподарських підприємств.

Певні особливості має створення підприємств гірничорудної про­мисловості. Земельна ділянка, потрібна для організації гірничих робіт, надається в порядку так званого «гірничого відводу».

Сутність гірничого відводу полягає у виділенні частини надр для промислової розробки покладів корисних копалин, що є в них. При цьому земельна ділянка надається в установленому порядку після проведення гірничого відводу. Розмір і конфігурація земельної ді­лянки визначаються структурою гірничодобувного підприємства й параметрами гірничого відводу.

Особливість землеустрою зумовлюється характером гірничодо­бувних підприємств, яким властиві:

- динамічність землекористування в часі й просторі (у потребі нових земель, у гірничому відводі і звільненні земель у порушеному стані);

- обмеженість терміну користування наданими земельними ді­лянками;

- значний вплив на навколишнє природне середовище;

- необхідність відтворення спожитих земельних ресурсів (прове­дення рекультивації).

Особливості землеустрою при розміщенні лінійних споруд (заліз­ничних і шосейних доріг, ліній зв'язку, трубопроводів тощо) полягає в тому, що для них:

- розробляють проекти відведення земельних ділянок у постійне користування, оренду або власність;

- окремо надають землі в оренду на період будівництва;

- створюються сприятливі умови їх територіального розміщення, які впливають на ефективність виробництва й використання землі.

- ділянки, надані в оренду, підлягають поверненню після відно­влення їх первинної родючості.