Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів

Ч. 4 ст. 307 КК передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. 307.

Таке звільнення застосовується за наявності певних умов, а саме, якщо особа:

1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги;

2) вказала джерело їх придбання;

3) сприяла розкриттю злочинів у сфері обігу цих засобів та речовин.

Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Добровільна здача – це дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби та психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.

Вказати джерело придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів означає, що винний повідомляє достовірні відомості про особу, яка реалізувала йому засоби (речовини), або де саме він придбав їх. Обсяг цієї інформації має бути достатнім для встановлення джерела збуту засобів (речовин).

Сприяння розкриттю злочинів у сфері незаконного обігу полягає у сумлінному наданні винним допомоги правоохоронним органам у процесі розслідування відповідної кримінальної справи.

Ч. 4 ст. 309 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності винної особи.

Особа визнається такою, що розпочала лікування від наркоманії, як у тих випадках, коли її поміщено в стаціонарний лікувальний заклад, так і тоді, коли її почали лікувати амбулаторно, а також коли вона поставлена на чергу для госпіталізації.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що протидія «наркотичній» злочинності в державі може бути ефективною лише в разі використання всіх засобів організаційного, фінансового і правового впливу. Декриміналізація деяких із розглянутих кримінально-правових норм та усунення відповідних обмежень у заохочувальних приписах їхніх положень могли б значно зменшити навантаження на органи досудового розслідування МВС України. Крім того, це стимулювало б наркозалежних осіб до здачі значно більших обсягів наркотичних засобів, що, своєю чергою, цілком відповідало б політиці держави щодо протидії незаконному обігу цих речовин.

Висновок:
Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Предметом злочинів можуть бути:

1) наркотичні засоби (ст. ст. 305 – 309, 313 – 320 КК);

2) психотропні речовини (ст.ст. 305 – 309, 313 – 314, 315, 317 – 320 КК);

3) їхні аналоги (ст.ст. 305 – 309, 313 – 315, 317, 320 КК);

4) прекурсори (ст.ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК);

5) снотворний мак і конопля (ст. 310 КК);

6) отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321 КК);

7) одурманюючі засоби (ст.ст. 322, 324 КК);

8) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326 КК);

9) токсини (ст. 326 КК);

10) допінг (ст. 323 КК);

11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327 КК).

Зокрема, положення ч. 4 ст. 307 кодексу передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів із метою збуту, якщо ця особа:

— добровільно здала вказані засоби та речовини;

— указала на джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 ККУ підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту є її постзлочинна поведінка, складовими якої є добровільне звернення цієї особи до лікувального закладу та початок її лікування від наркоманії.

Аналіз кримінальних законодавств деяких країн СНД дає змогу дійти висновку про необхідність вилучення ч. 1 ст. 309 з ККУ як застарілий кримінально-правовий припис, що не відповідає сучасним тенденціям розвитку кримінального законодавства України.

Окрім того, ч. 4 ст. 309 ККУ пропонуємо викласти в такій редакції: «Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу й розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без

мети збуту».

Нарешті, ч. 4 ст. 311 ККУ передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконний обіг прекурсорів за умови її постзлочинної поведінки, що передбачає:

— добровільну здачу прекурсорів, призначених для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин;

— зазначення джерела їх придбання або сприяння розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

У всіх розглянутих правових положеннях, що передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності, міститься одне загальне обмеження, яке полягає в застосуванні відповідних заохочувальних приписів лише за умови вчинення злочинів, предметом яких стали невеликі обсяги наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів.

Список використаної літератури

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та доповн. станом на 15 жовт. 2005р.: (відповідає офіц. текстові) – К. Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 172с. – (Кодекси України);

3. Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР (в редакції від 8 липня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 36. - Ст. 317.

4. Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 115 лютого 1995 р..№ 62/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. - № 10. - Ст. 62.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду №3 від 27 лютого 1998 р. "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами". www.rada.gov.ua

6. Постанова Пленуму Верховного Суду №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів". www.rada.gov.ua

7. Коржанський М.Й. Нариси кримінального права. – К., 1999.

8. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

9. Кримінальне право України: Особлива частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право, 2001.

10. Михайленко П.П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України. – К., 1999.

11. Музика А.А. Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні. — К., 1998.

12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001.

13. Ухаль А.М., Шеремет А.П. Наркоманія: суть і боротьба з нею. Навчально-довідковий посібник. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2001.