Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми: полягає у тому, що на сьогодні дитяча книга потребує якісного виконання, адже існують певні стандарти для такого типу літератури. Багато видавців ігнорують їх, випускаючи у світ неякісну та непридатну для читання продукцію. Видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” позиціонує себе як перше приватне дитяче видавництво незалежної України. Саме його обирають мільйони дітей нашої держави та країн Східної Європи. Багато відомих письменників високо оцінюють продукцію видавництва, а симбіоз якісного контенту та цікавих ілюстрацій зводить книги видавництва на найвищі сходинки книжкових рейтингів. “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-­ГА” є провідним центром у розвитку української дитячої книги, тому система функціонування та здобутки видавництва є цінною базою для вивчення фахівцями видавничої галузі.

Мета дослідження: розглянути внутрішнє наповнення та художнє оформлення продукту видавництва на прикладі серії книг про Гаррі Поттера.

Об’єкт дослідження: функціонування видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”.

Предмет дослідження: продукція видавництва, а саме серія книг “Гаррі Поттер”.

Завдання дослідження: проаналізуватитекст видання на якість перекладу, дослідити обкладинку видання на доречність та адекватність оформлення.

Аналіз джерел і літератури: для написання курсової роботи було використано як первинні, так і вторинні джерела. У підготовці теоретичного матеріалу були опрацьовані статті Емілії Огар, інтерв’ю з Іваном Малковичем та головна веб-сторінка видавництва. Грунтовною базою для практичного матеріалу стали праці Емілії Огар, Світлани Антонової, Надії Дзюбишиної-Мельник, Андрія Костецького та інших.

Методи дослідження: у дослідженні використовується ряд методів: аналіз (дослідження серії книг про Гаррі Поттера на предмет перекладу та художнього оформлення), метод порівняння (для порівняння серії книг “Гаррі Поттер” із стандартами України про дитячі видання), метод часткової індукції (визначення впливу продукції видавництва на розвиток дитячої книги).

Наукова новизна одержаних результатів: наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні продукції “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” як якісної та пристосованої для дитячої аудиторії.

Практичне значення одержаних результатів: отримані в результаті виконання курсової роботи дані про внутрішнє та зовнішнє наповнення книжкової продукції видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” можуть бути використані видавцями та фахівцями у галузі видавничої справи у роботі з дитячою книгою.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, теоретичної та практичної частин, висновків та списку джерел. У вступі зазначено актуальність поставленої проблеми, мету та завдання роботи, методи дослідження, наукову новизну та та практичне значення цієї праці. У першому теоретичному розділі подано інформацію щодо історії видаництва, склад авторів та художників. У другому практичному розділі викладено аналіз серії книг “Гаррі Поттер” на предмет внутрішнього контенту та зовнішнього оформлення. У висновках подано основні результати проведеного дослідження.

РОЗДІЛ 1

«Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Історія видавництва

У 1992 році на поле українського книгодрукування вийшло нове дитяче видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Заснував його відомий український поет, колишній член редакції журналу «Соняшник» ― Іван Антонович Малкович. Перше, що привабило читачів молодого видавництва, це його незвичайна назва, яка пов’язана з оповіданням Івана Франка «Грицева шкільна наука». У творі діти вчилися читати, повторюючи фразу «А-баба-галамага», яка з діалекту означає «а баба верзе дурниці». Ще однією особливістю видавництва є вікове призначення продукції «для малят від 2 до 102 років». «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» одразу поставило собі мету випускати у світ саме першокласну дитячу продукцію. Акцент робився на оригінальність творів та якість поліграфічного виконання.

Діяльність «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» була розпочата з публікації у липні 1992 року дитячої абетки, яка містила 36 сторінок (дод. 1). Книга вийшла друком на картоні й накладом 50 тисяч примірників. «Я не думав спочатку про видавництво, я думав про одну книжку. Це була абетка, вона починалася з «Ангела», принципово. Я не хотів, щоб вона починалася з «Акули» чи з «Автобуса», чи ще з чогось. Хотілося саме з «Ангела», ― згадує Іван Малкович [13]. У 1993 році вийшло видання казки «Котик та півник». Згодом у 1995 році права на цю книгу купує американське видавництво Alfred A. Knopf. Це був перший випадок в історії українського книговидавництва, коли велика іноземна компанія зі світовим ім’ям купила ліцензію в українського ви-давця [15, С. 7].

До кінця 1990-х видавництво Малковича випускає у світ такі продукти, як «Снігова королева», «Улюблені вірші», «Казки Туманного Альбіону», «Пан Коцький». За допомогою цих видань «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» створює собі репутацію якісного, але дорогого та недоступного простому люду видавництва. Зваживши на такий недолік 31 грудня 2001 року Малкович запроваджує акцію «Міні-диво», аби зробити дитячу книгу доступною кожному. Видавництво видає 16-сторінкову маленьку збірку казок накладом у мільйон примірників. Особливістю книги була її ціна ― одна гривня за примірник. За допомогою такої акції книги видавництва стали доступними для кожного. Того ж року видавництво брало участь у Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку, де книги Малковича малий величезний успіх. Через деякий час, на вмовляння російських книгоманів, Іван Антонович погодився видавати книжки у Росії тільки за умови, що вони виходитимуть з приміткою «Без права продажи в Украине» [1].

З 2002 року «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» починає видавати семитомник історії про Гаррі Поттера Джоан Роулінг, який здобув популярність у багатьох країнах світу. Обкладинка українського варіанту видання здобула найбільшу популярність як серед читачів, так і видавців, адже Малкович отримав дозвіл на власну версію оформлення. Так, у своєму телеінтерв’ю для британської газети Джоан Роулінг тримала в руках саме український переклад своєї книги. До основних томів також додались книги «Казки барда Бідла» та «Фантастичні тварини і де їх шукати», які безпосередньо пов’язані з головним сюжетом. А в 2015 році була надрукована нова книга авторки «Квідич крізь віки». Серія «поттеріани» й до сьогодні не зменшується в кількості продажу примірників. Головними ознаками успіху книг є гарний переклад Віктора Морозова та чудово підібраний ілюстративний матеріал Владислава Єрка [1].

Саме після видання «поттеріани» видавництво виходить на рівень підлітковою літератури. У 2004 році виходить збірка повістей Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», яка здобула нагороду на Національному конкурсі «Книга року-2004» (дод. 2). Протягом сімнадцяти років під назвою «Книги, які здолали час» «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» друкує переклади таких знаменитих творів:

· Крихітка Цахес (1998);

· Аліса в Задзеркаллі (2001);

· Аліса в Країні Див (2001);

· Тарас Бульба (2005);

· Мандри Ґуллівера (2015).

У 2008 році Малкович видає книгу «Гамлет, принц данський» у перекладі Юрія Андруховича (дод. 3). Це видання, отримавши гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Найкраща книга львівського книжкового форуму», започатковує серію творів для дорослих, до якої згодом увійшли «Кафка. Твори», «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, «Несподівана вакансія» Джоан Роулінг, «Дім на горі» Валерія Шевчука, «Я з Небесної Сотні» Марка Рудневича та ін.

У своєму портфоліо «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» має книжку «The Cat and the Rooster», адаптований переклад казки «Котик та півник» англійською мо-вою (дод. 4). Малкович запровадив у 2009 році видання «Дитячого Євангеліє» з благословіннями Першоієрархів найбільших традиційних християнських церков в Україні [1]. Також за сім років у світ вийшли три томи «100 казок» ― збірка найкращих народних оповідей і казок українського народу. З плином часу «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» сформувало окремі серії видань, що відрізняються за певним жанром тексту та стилем обкладинки. Таким чином, на 2016 рік нараховується вісім серій:

· Антологія Світової Поезії;

· Гаррі Поттер;

· Доросла серія;

· Книги, які здолали час;

· Міні-диво;

· СміхоТерапія;

· Українська Поетична Антологія;

· Поза серіями.

Видавництво славиться своїми нагородами. Так, у 2002 році на Форумі видавців у Львові «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» здобуває відзнаку найкращого видавництва року в Україні. Книги Малковича щороку посідають призові місця в рейтингу «Книжка року» у номінації «Дитяче свято». За час свого існування «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видало більше ніж 100 назв книжок загальним обсягом понад 4 мільйони примірників. Видавництво навіть надрукувало найбільшу книгу в Україні — «Абетку» вагою 250 кілограмів, розміром 3х4 метри, за яку потрапило до Книги рекордів України. «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» є найуспішнішим дитячим видавництвом, адже права на його книжки були придбані видавцями дев’ятнадцятьох країн світу [1].

Творчий склад

«А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» друкує велику кількість як вітчизняних, так й іноземних авторів. У їхньому списку більше сімдесяти прізвищ знаменитих письменників України, Польщі, Франції, Чехії, Австрії та Великобританії. Видавництво надрукувало доробки таких відомих закордонних авторів, як Ганс Християн Андерсен, брати Грім, Оскар Вайлд, Франц Кафка, Антуан де Сент-Екзюпері, а також сучасні твори Джоан Роулінг та Яна Твардовського [11, с. 26]. Серед продукції «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» є збірка «Улюблені вірші» ― найбільше зібрання авторів-поетів (дод. 5). Видання отримало нагороди у рубриках «Найкраще видання 1996 року» та Національний конкурс «Мистецтво книги України-1999». До «Улюблених віршів» увійшли такі знамениті поети дитячої лірики, як Микола Вінграновський, Леонід Глібов, Павло Тичина, Наталя Забіла, Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Максим Рильський, Олена Пчілка, Робер Деснос, Макс Жакоб, Юліан Гувін та ін. [1].

Малкович позиціює себе як видавець, котрий цінує «своє, українське», тому видавництво здебільшого спеціалізується на виданні сучасних вітчизняних авторів. Творчий склад «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» підготував до друку повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба», «Ніч перед Різдвом», «Повісті Гоголя у 2-х томах»; дитячі романи Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько» у трьох серіях та «Казки дракона Омелька». У 2014 році видавництво випустило у світ збірку віршів Сергія Жадана «Динамо Харків» у яскраво-червоній обкладинці. Найдрукованішим за весь час існування видавництва є сам Іван Малкович. Окрім збірок віршів за його упорядкуванням та власних перекладів, він видав такі твори як «Золотий павучок», «Різдвяна рукавичка», «Ліза та її сини», «Велике місто, маленький зайчик або Мед для мами».

Як відомо, «А‑БА‑БА‑ГА‑ЛА‑МА‑ГА» славиться якісними та адаптовани-ми для дитячої аудиторії перекладами. Видавництво має у своєму арсеналі кількох високоякісних перекладачів. Слід згадати Юрія Андруховича ― провідного українського поета та есеїста, який виконав переклад книг «Гамлет, принц данський» та «Цинамонові крамниці».

Талановитим перекладачем та другом видавництва є Віктор Морозов ― популярний український композитор та музикант. Крім музичної діяльності він займається перекладами відомих зарубіжних творів. Зокрема для «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Віктор Євгенович переклав відому серію «поттеріани», переклад якої вважається одним з найкращих у світі, а також повісті Роалда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика» та «Матильда» [1].

Однією з найголовніших ознак якості продукту для видавництва є художнє оформлення. Безперечно, обкладинка створює перше враження від книги, а ілюстрації допомагають засвоювати текст видання. Особливе значення має художнє оформлення у дитячій літературі, адже найменші читачі приділяють значну увагу саме малюнкам, переглядаючи та інтуїтивно пов’язуючи їх з контекстом [12, С. 146].

Головним художником та ілюстратором є Кость Лавро, відомий своїм власним національним стилем малюнку: поєднання українського авангарду 20‑х років з рисами народного малярства [1]. Становлення Костя Лавра як графіка та художника пов’язано з появою та розвитком власне видавництва «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». За час їхньої співпраці побачили світ такі книжки: «Козак Петро Мамарига» М. Вінграновського, «Дитяча Євангелія», «Пан Коцький», «Абетка», «Гуморески» П. Глазового, «Улюблені вірші-2» тощо [1].

Ще одним з найвизначніших майстрів книжкової графіки видавництва Малковича є Владислав Єрко ― творець обкладинок для видань відомого пись-менника Паула Коельо. Він також ілюстрував твори Шекспіра, Свіфта, Гофмана, Льюїса Керрола, Германа Гессе, Умберто Еко, Річарда Баха. Завдяки своєму художньому оформленню серії книг «Гаррі Поттер» здобув популярність у ба-гатьох країнах світу. Приголомшливою стала його обкладинка до «Снігової Королеви» Ганса Крістіана Андерсена (дод. 6). Сам Коельо казав: «Це найдиво-вижніша дитяча книга, яку я бачив у своєму житті» [1].

З видавництвом співпрацює відомий український митець ― Євгенія Гапчинська. Популярна художниця-живописець, набувши слави малюнками маленьких ангелів, проілюструвала такі книги як «Чарлі і шоколадна фабрика», «Матильда» і «Ліза та її сни» [1]. Сторінки видань «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» також оформлювала Оксана Ігнащенко, зокрема книги «Бременські музиканти», «Робін-Бобін» у серії «Міні-диво», «Білосніжка та семеро гномів».

Видавництву пощастило мати справу з одним із найвідоміших українських книжкових графіків ― Володимиром Голозубовим. Спочатку художник працював ілюстратором у видавництві «Веселка». Згодом вступив до творчого складу «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» й у 1997 році вийшло їхнє спільне видання «Рукавича», яке отримало 1-шу премію на Всеукраїнському конкурсі «Художник і друкарство» [2].

Ілюстрації для видання «Ой ти, коте Марку» виконав найвідоміший представник українського наївного малярства Олесь Семерня. Його роботи зберігаються в колекціях Павла Загребельного, Олеся Гончара, Дмитра Павличка, Івана Малковича, Миколи Волги та інших відомих діячів української культури [1].

Художнє оформлення для видавництва готували такі українські ілюстратори: Вікторія Ковальчук ― «Вовк і семеро козенят», Максим Паленко ― «Чудове Чудовисько» і «Джури», Володимир Харченко ― «Абетка», Катерина Штанко ― «Дракони, вперед!».

З розвитком новітніх технологій на лоно художнього мистецтва вийшли представники «комп’ютерної графіки». Для видавництва Малковича готували обкладинки такі відомі комп’ютер-ілюстратори, як Наталя Колпакова та Арсен Джанікян. «А‑БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» завжди було першим кроком у світ для молодих художників. Саме у ньому дебютували такі молоді ілюстратори, як Сергій Савченко ― «Песик та його місячні друзі», Ростислав Попський ― «Пригоди короля Мацюся» та Яна Гранковська з малюнками до книги «Казки‑Джатаки» [1].

РОЗДІЛ 2

«Робота творчого складу видавництва над серією книг про Гаррі Поттера»

Переклад

З 2002 року видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» почало друкувати серію книг у семи томах «Гаррі Поттер», яка одразу здобула шалену популярність серед читачів різних вікових категорій. У 2014 році до основного семитомника додалися ще дві книги: «Казки Барда Бідла» та «Фантастичні звірі і де їх шукати». Видавництво кожного року передруковує примірники, адже попит на роман не зменшується.

Серія поттеріани надрукована за точними вимогами стандартів України щодо дитячої продукції: «ДСТУ 29.6-2002» та «ДСанПіН 5.5.6-138-2007». Кожен том надрукований на фінському папері кремового кольору, який знижує контрастність сприйняття шрифту, кегель ― 10 Пт, довжина рядка ― 110 мм, накреслення вічка нормальне пряме, інтерліньяж у межах норми. Книги призначені для середнього та старшого шкільного віку, а тому поліграфічне виконання відповідає вимогам найменшої ― третьої вікової групи.

Одним з основних джерел успіху серії «Гаррі Поттер» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» є переклад роману Віктора Морозова українською мовою. Текст легко сприймається дитячою аудиторією завдяки зрозумілим реченням, які, здебільшого, мають 1-2 підрядні частини. Абзаци не перевантажені вставними конструкціями чи зворотами, тому читач повністю сприймає кожен з них. У романі вживаються лексеми літературної української мови з додаванням певних емоційно забарвлених слів.

Одну з найбільших частин тексту займають специфічні власні назви та терміни магічного світу, які сформовані такими методами як транскрибування, дослівний переклад, калькування та заміна відповідником зі збереженням внутрішньої чи зовнішньої форми. Так їх можна розділити на п’ять великих груп: імена та прізвища героїв, власні назви певних структур, назви заклять, абревіатури, інші реалії чарівного світу.

Імена та прізвища героїв транскрибують за звучанням в мові оригіналу власними мовними засобами української мови, наприклад Дамблдор ― Dumbledore [ˈdəmbəlˌdɔː], Амбридж ― Umbridge [ʌmˈbrɪdʒ]. Також це стосується іноземних слів вітання та прощання, наприклад aurevoir [oʁvwaʁ] французькою перекладено як о ревуар.

Власні назви певних структур, наприклад редакції газети чи закладу, перекладені дослівно: «Щоденний Віщун» (Daily Prophet), «Дірявий Казан» (Leaky Cauldron). Назви чар є найбільш цікавим прошарком власних найменувань. Більшість з них мають зв’язок між назвою та результатом дії. Такі закляття перекладаються дослівно, але зі зміною зовнішньої форми задля гармонійного звучання. Наприклад закляття «Obliviate» (від англ. oblivion ― забуття), яке має стирати пам’ять людини, перекладено як «Забуттятус», що повністю відповідає результатові його дії. Аналогічним способом перекладено закляття «Stupefy» (від англ. stupefy ― одурманювати, оглушити), яке має притупляти розум людини. В українському перекладі Віктора Морозова це «Глушилято». Інші ж закляття, які мають назву, значеннєво не пов’язану з результатом, перекладені методом калькування, наприклад Wingardium Leviosa ― Вінґардіум Левіоза (закляття, що підіймає будь-що в повітря).

Ще однією не менш складною для перекладу групою є абревіатури. У цьому випадку використовується заміна відповідниками зі збереженням саме зовнішньої форми. Наприклад екзамени, які повинен скласти кожен учень магічної школи, англійською мають назву OWL (Ordinary Wizarding Level ― Середній Чаклунський Рівень). У свою чергу слово owl перекладається як сова. Ось чому в українському варіанті деякі лексеми замінені недослівними відповідниками, аби зберегти зовнішню форму ― СОВ (Середні Оцінки Взірцевих учнів).

Інші реалії чарівного світу (п’ята група) переважно потребують збереження внутрішньої форми лексеми під час перекладу, адже основним є значення слова, а не його структура. За приклад взято термін «Death Eaters» ― «смертежери», який в українському перекладі, змінивши зовнішню форму, зберігає початкове значення.

Для передачі певних стильових ознак деяких героїв застосовується модифікація мовних елементів у їхніх репліках. Насамперед, це використовується задля вирізнення окремих персонажів серед інших, підкреслення їхнього особливого мовлення. Наприклад відбувається видозміна слів та їхніх форм у прямій мові героя, що погано володіє нею: тута, перші кляси, тєжкий тощо. А ось на підкреслення невихованості та зверхності, один з персонажів постійно вживає кальковану лексему карочє. Якщо ж говорити про героїв книги, які є іноземцями і погано знають англійську мову (у нашому випадку ― українську), то тут перекладачі намагалися відтворити вимову слова з притаманним персонажеві акцентом. Наприклад дійова особа з Франції замінює букву р на г: одгужитися, збигаємося та ін.

Як і в багатьох книгах для молоді, в серії «Гаррі Поттер» вживається такий пласт нелітературної лексики як сленг. Переважно це використовується задля зближення читача з персонажем. У творі виявлено значну кількість позитивно забарвлених лексем, які передають емоційне піднесення дійової особи, її ставлення до певних явищ та предметів, наприклад: кльовий, супер, класно, офігіти тощо. Яскраво виражені також і негативно забарвлені лексеми сленгу, які передають зневажливе ставлення персонажу до іншої дійової особи чи події: заткнутися, понти, врубитися, параша, тупак і т. д. Чи виправдане вживання таких лексем сказати важко, адже, з одного боку, це сприяє зближенню рецепієнта з героями твору, а з іншого ― введення в тезаурус читача (зокрема дитини) слів негативного відтінку.

Важливим аспектом тексту, призначеного для дітей, є звуконаслідувальні слова, які додають динамічності викладу, тим паче у книгах, де немає ілюстрацій. Томи серії «Гаррі Поттер» насичені такими елементами. Здебільшого вони передають звуки вибухів, падіння предметів, виконання заклять тощо: торох, бах, лясь.

Підсумовуючи вищесказане можна стверджувати, що для перекладу твору використовувалися різні методи відтворення оригіналу українською мовою. Текст книг адаптований до зазначених вікових груп та має елементи, характерні для нашої доби. Відсутність ілюстрацій компенсується динамічними змінами подій, які супроводжуються емоційно забарвленою лексикою.

Художнє оформлення

Перше, що бачить маленький читач, коли бере до рук книгу ― це обкладинка, адже саме з неї починається знайомство рецепієнта з видавничою продукцією. Зовнішнє оформлення потребує і смаку редактора, і майстерності художника. Саме обкладинка створює перше враження від книги, і від того, наскільки якісно вона була виконана, залежить значна частина успіху видання. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» має у своєму творчому складі велику кількість професійних художників-графіків. Серед них й ілюстратор серії про Гаррі Поттера Владислав Єрко.

Художнє оформлення всіх томів серії є повнокольоровим та виконане на палітурках. На кожній обкладинці семи книг, які витримані в єдиному стилі, зображено персонажі та істоти, що зіграли важливу роль у творі. У центрі завжди знаходиться головний герой, який з кожним наступним томом «дорослішає». Особливістю семитомника є картинка, яка складається з корінців книг (дод. 7). Такий спосіб оформлення зацікавлює читачів та спонукає придбати всі частини «поттеріани». Після випуску всіх томів серії у світ, видавництво почало розповсюджувати зібрання у подарунковому форматі.

Вихід першої книги «Гаррі Поттер і філософськи камінь» був затриманий через проблеми з обкладинкою (дод. 8). Англійська сторона наполягала на використанні американського варіанту, але Івану Малковичу вдалось вибороти права на власну версію, яка мала великий успіх.

Сприйняття дитиною обкладинки починається з розгляду малюнку як завершеної композиції. Діти осмислюють зображення цілісно, поєднуючи всі його елементи в єдиний образ. Існують правила, яких повинен дотримуватися художник у формуванні композиційного задуму: передача руху (динаміки), спокою (статики), дотримання золотого перерізу (однієї третини). Поєднання цих трьох елементів створює ідеальний образ для сприйняття.

Одним з головних аспектів формування композиції є дотримання в зображенні золотого перерізу однієї третини. Умовно, це поділ малюнка на 9 рівних частин за допомогою двох паралельних та горизонтальних ліній. Найважливіші елементи зображення мають розташовуватися уздовж цих ліній або на їх перетині ― в точках сили.

Уздовж першої горизонтальної лінії розташована назва книг «Гаррі Поттер», виконана художнім шрифтом, що нагадує форму блискавки. Це одна з головних точок сили, яка діє на рецепієнта під час огляду зображення. Специфічною рисою дитячої книжкової графіки є виділення в композиції центру уваги, який розташований уздовж другої горизонтальної лінії. У цій частині зображено головного героя з іншими важливими у книзі персонажами. Наприклад на обкладинці тому «Гаррі Поттер і таємна кімната» можна чітко виокремити у другій частині перерізу постать самого Гаррі Поттера, який безпосередньо є центром уваги (дод. 9). Теж саме стосується і третьої частини серії «Гаррі Поттер і в’язень азкабану», де точкою сили є два персонажа (дод. 10). У рамках третього перерізу формується фон, який не є центром уваги та потребує детального розгляду. Там можуть бути розташовані другорядні герої, речі, будинки, небесні світила тощо.

Ще одним, не менш важливим критерієм формування композиції є передача руху. Створення динаміки у зображенні досягається за допомогою жесту, який є відображенням моменту руху. Він є проявом душевного настрою героя, його психологічного стану. Саме тому, дивлячись на обкладинку та аналізуючи її, дитина одразу сприймає настрій героя. Важливо позитивно подати персонажа, щоб викликати у рецепієнта симпатію до нього. На прикладі книги «Гаррі Поттер і келих вогню» можна простежити динаміку завдяки руху головного героя у повітрі та жестом дракона (дод. 11). А вогонь об’єднує два силуети в єдине ціле. На обкладинці тому «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» динамічність зображення досягається шляхом змалювання жестів героя в обох руках (дод. 12). Однією Гаррі Поттер тримає паличку, в іншій ― прозору кулю. Поза персонажа відкрита, а жест протягнутої долоні створює позитивний образ і сприймається дітьми як доброзичливий.

Останній пункт у створенні композиції є дотримання спокою. Важливу роль у цьому відводять фону або середовищу, в якому відбувається дія. Це може бути інтер’єр чи пейзаж позаду персонажа. Наприклад на обкладинці книги «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» чітко можна простежити сформований фон з будинками та вежами однотонних кольорів (дод. 13).

Контраст займає провідне місце у роботі з фоном, адже потрібно виділити центр уваги з‑поміж елементів заднього плану. Для виокремлення головного використовують різні прийоми: зіставлення добра і зла, поєднання контрастних кольорів, світлого та темного, веселого і сумного тощо. На обкладинці частини «Гаррі Поттер і напівкровний принц» застосовано поєднання кількох методів: зіставлення контрастних кольорів (синього та жовтого), а також зображення добра у образі двох постатей та зла ― у вирі субстанції під ними (дод. 14).

Отже, цілісність композиції залежить від здатності художника виділяти головне поміж другорядного, від уміння розміщувати елементи художнього оформлення відповідно до правила золотого перерізу однієї третини. Митець повинен створювати логічні зв'язки між усіма елементами зображення, використовувати контраст, поєднувати динамічну складову малюнка зі статичною. Проаналізувавши семитомник «поттеріани» можна зробити висновок, що художники «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» дотрималися всіх наведених вище правил. Саме тому видання про Гаррі Поттера приваблюють мільйонів читачів як дитячої, так і дорослої аудиторії.

ВИСНОВКИ

«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» ― це видавництво світового рівня, яке випускає у світ продукцію для дитячої аудиторії. Почавши свою діяльність у 1992 році, воно й до сьогодні невпинно працює над якістю дитячої книги. Головний редактор та власник видавництва Іван Малкович бере активну участь як у написанні текстів, так і в доборі ілюстрацій. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» має у своєму творчому складі багато професійних перекладачів та талановитих художників-графіків, які створюють високоякісні видання для маленьких читачів.

Проаналізований семитомник роману «Гаррі Поттер» підтверджує високий рівень продукції видавництва. Книги виконані з дотриманням правил та норм технічного оформлення й поліграфічного виконання. Переклад здійснений у адаптованому форматі до читацької аудиторії (середній та старший шкільний вік). Власні назви перекладалися за таким методами: транскрибува-ння ― переклад за звучанням слова у мові першотвору, дослівний переклад, калькування ― копіювання іншомовного слова засобами української мови та заміна відповідником зі збереженням внутрішньої чи зовнішньої форми слова. У творі були знайдені приклади сленгу, модифікації мовних одиниць задля передачі особливого стилю персонажа, використання звуконаслідування як елементу динаміки тексту.

Зовнішнє художнє оформлення не поступається внутрішньому наповненню книг серії. Обкладинки виконані за правилами конструювання композиції для дитячих видань. Дотримані такі вимоги як: передача руху в зображенні, використання статичної складової, збереження правила золотого перерізу однієї третини. Малюнки обкладинок повнокольорові, видання обрамлені палітурками. Кожен том серії гармонічно пов’язаний з іншими єдиним стилем виконання оформлення.

Отже, проаналізувавши роботу творчого складу видавництва на прикладі серії видань про Гаррі Поттера, можна зробити висновки, що «А-БА-БА-ГА-ЛА‑МА-ГА» друкує книжкову продукцію високої якості. Поєднання адекватного перекладу та доцільного оформлення доповнюється цікавими маркетинговими рішеннями. А доступність книг кожному покупцеві робить видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» одним із лідерів книжкового ринку України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Видавництво "А‑БА‑БА‑ГА‑ЛА‑МА‑ГА" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://ababahalamaha.com.ua/ (дата звернення 14.04.16). ― Заголовок з екрану.

2. Білан О. І. Допомагають ілюстрації / О. І. Білан // Дошкільне виховання. ― Київ, 2001. – №4. – С. 14.

3. Владимиров Л. Какие иллюстрации нравятся детям / Л. Владимиров // Книжное обозрение. ― М., 1995. ― № 2. ― С. 72-74.

4. Гавенко С. Кваліметричний аналіз поліграфічного виконання дитячих видань українського книжкового ринку [Електронний ресурс] / С. Гавенко, М. Мартинюк // Вісник Книжкової палати. ― 2011. ― №2. ― С. 15‑17. ― Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2011_2_4 (дата звернення 19.04.16). ― Заголовок з екрану.

5. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Розкажу тобі я ще й про те... (Мова дитячої літератури) / Н. Я. Дзюбишина-Мельник // Культура слова. ― Київ, 1991. ― №41. ― С. 62-68.

6. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Художній стиль і мова творів для дітей / Н. Я. Дзюбишина-Мельник // Культура слова. ― Київ, 1992. ― №42. ― С. 85-90.

7. Костецький А. Дещо про дитячу літературу / А. Костецький // Українcька дитяча література: Хрестоматія: У 2 ч. / Упор. І. Луценко, А. Подолин-ський, Б. Чайковський. ― Київ: Вища школа, 1992. ― Ч. 2. ― С. 21.

8. Коцарев О. Іван Малкович: „Перевага дитячої літератури на книжковому ринку ― загальносвітова, а не українська тенденція“ [Електронний ре-сурс] / О. Коцарев // Український журнал. ― Київ, 2010. ― Режим досту-пу до ресурсу: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/1025 (дата звернення 25.03.16). ― Заголовок з екрану.

9. Леоніденко О. Революціонер Малкович [Електронний ресурс] / О. Леоні-денко // Книжковий огляд. ― 2002. ― Режим доступу до ресурсу: http://www.web-standart.net/magaz.php?aid=3051 (дата звернення 12.03.16). ― Заголовок з екрану.

10. Недогибченко І. Ю. Книга для дітей в Україні: до проблем якості / Недо-гибченко І. Ю. ― Режим доступу до ресурсу: http://www.journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1382 (дата звернення 17.03.16). ― Заголо-вок з екрану.

11. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки / Е. І. Огар. ― Львів: Аз-Арт, 2002. ― 159 с.

12. Олійник В. А. Сучасний погляд українського художника-ілюстратора на оформлення дитячої книги (на прикладі творчості Костя Лавра) [Електронний ресурс] / В. А. Олійник // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. ― 2011. ― №7. ― С. 146‑149. ― Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2011_7_38 (дата звернення 21.04.16). ― Заголовок з екрану.

13. Рахманін С. Дійова особа: засновник приватного дитячого видавництва “А‑ба‑ба‑га‑ла‑ма‑га” Іван Малкович [Електронний ресурс] / С. Рахма-нін // Радіо Свобода. ― 2006. ― Режим доступу до ресурсу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/951803.html (дата звернення 02.04.16).― Заголовок з екрану.

14. Сологуб Н. М. Про мову видань дитячої літератури / Н. М. Сологуб. // Література. Діти. Час. ― Київ, 1979. ― №79. ― С. 120-125.

15. Тимошик М. С. Плюси й мінуси сучасного російського книговидання // Друкарство. – 2004. – Ч. 6. – С. 5-11.

16. Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей: ДСанПіН 5.5.6-138-2007. ― [На заміну ДСанПіН 5.5.6.084-2002; чинний від 2007-02-09]. ― (Національний стандарт України).

17. ДСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ― [Чинний від 2002-08-01]. ― (Галузевий стандарт України).

18. Cummins J. Children’s book Illustration and Design, Pbc Intl, Better World Books Ltd / J. Cummins. ― Dunfermline, 1997.

ДОДАТКИ