Практична робота № 2

Тема: «Визначення витрат дощової води»

Розрахункові витрати дощової води визначають за методом граничних інтенсивностей, л/с:

, (2.1)

де – середнє значення коефіціента, що характеризує поверхню басейна стоку;

A і n – параметри, які визначаються за результатами обробки багаторічних спостережень;

F – розрахункова площа стоку, га;

T – розрахункова тривалість дощу, хв.

У разі відсутності оброблених даних параметр A можна визначити за формулою:

, (2.2)

де – інтенсивність дощу для даної місцевості тривалістю 20 хв при =1, визначається за рисунком 2.1;

– показник ступеня;

– період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу, рік;

– середня кількість дощів за рік.

Рисунок 2.1 – Значення величин інтенсивності

Параметри n, і m визначаються за таблицею 2.1.

Таблиця 2.1 – Визначення параметрів n, і m

Район	Значення n	m
P ≤1	P > 1
Рівнинні області	0,71	0,64		1,54
Схід, Південний Крим	0,67	0,57		1,62

Витрати дощової води для гідравлічного розрахунку визначаються за формулою:

(2.3)

де – клефіцієнт, що дозволяє зменшити витрати води завдяки заповненню вільної ємкості колектора під час виникнення напірного режиму (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 – Значення залежно від n

Показник ступеня n	≤0,4	0,5	0,6
Коефіцієнт	0,75	0,7	0,65

При уклонах місцевості 0,01 – 0,03 значення коефіцієнта слід зменшити на 10 – 15 %, але при уклонах більше 0,03 = 1.

Якщо кількість ділянок при всіх уклонах 4 – 10, то значення допускається зменшити на 10 %, і на 15 % – якщо кількість ділянок менше, ніж 4.

Розрахункову площу належить приймати для всієї ділянки чи для частини її, що дає максимальну витрвту стоку.

У випадках, коли площа стоку колектора більша за 300 га, в формулу (2.1) слід вводити коефіцієнт К, який враховує нерівномірність випадіння дощу за площєю (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 – Значення коефіцієнта К

Періодом одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р є проміжок часу, за який може спостерігатися дощ з інтенсивністю, що перевищує розрахункову, один раз. Конкретне значення параметра Р при розрахунку каналізаційних мереж вибирається залежно від умов розташування колекторів (таблиця 2.4, 2.5).

Таблиця 2.4 – Періоди одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу для населених пунктів

Умови розташування колектора	Період Р, рік, при
на проїздах місцевого значення	на магістральних вулицях	< 60	60 – 80	80 – 120
Сприятливі	Сприятливі	0,33 – 0,5	0,33 – 1,0	0,5 – 1,0
Середні	Середні	0,5 – 1,0	1,0 – 1,5	1 – 2
Несприятливі	Несприятливі	2 – 3	2 – 3	3 – 5
Особливо несприятливі	Особливо несприятливі	3 – 5	3 – 5	5 – 10

Таблиця 2.5 – Періоди одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу для промислових районів

Умови розташування колектора	Період Р, рік, при
	70 – 100	> 100
Порушення технологічних процесів підприємства	0,33 – 0,5	0,5 – 1
Немає порушень	0,5 – 1	1 – 2	3 – 5

Значна частина дощових опадів поглинається грунтом, накопичується в понижених місцях, затримується рослинним покровом, залишається у вигляді змоченого шару на водонепроникній поверхні та випаровується.

Втрата води визначається за допомогою коефіцієнта стоку, який є змінним і залежить від тривалості та інтенсивності дощу, характеру поверхні території та її похилу.

Середні значення коефіцієнта слід визначати як середньозважену величину від розподілу площ басейну між різновидами поверхні.

Коефіцієнт окремих різновидів поверхні визначають за таблицею 2.6 та 2.7.

Таблиця 2.6 – Значення залежно від поверхні

Поверхня
Покрівля будинків і споруд, асфальтобетонні покриття доріг	За таблицею 2.7
Покриття доріг з брущатки і чорного щебеню	0,224
Булижні покриття доріг	0,145
Покриття з щебеню, які оброблені в’яжучими	0,125
Гравійні садово-паркові доріжки, площадки	0,09
Грунтові поверхні	0,064
Газони	0,038

Таблиця 2.7 – Значення залежно від параметра А

Параметр А
	0,32	0,30	0,29	0,28	0,27	0,26	0,25	0,24	0,23

Розрахункова тривалість дощу визначається для кожної ділянки колектора відповідно до часу протікання води від найвищої точки басейну до межі ділянки за формулою:

(2.4)

де – тривалість накопичення та протікання дощової води від найбільш віддаленої точки до лотока поїжджої частини вулиці (час поверхневої концентрації). В населених пунктах при відсутності в середині кварталу закритої дощової мережі час поверхневої концентрації 5 – 10 хв, при їх наявності 3 – 5 хв;

– тривалість протікання дощової води по вуличних лотоках:

(2.5)

де – довжина ділянок лотоків, м;

– розрахункова швидкість течії на ділянках, м/с;

– тривалість протікання дощової води по трубах:

(2.6)

де – довжина розрахункових ділянок колектора, м;

– розрахункова швидкість течії на ділянці, м/с.

Якщо розрахункова тривалість протікання дощової води менше, ніж 10 хв, в формулу 2.1 слід ввести поправковий коефіцієнт 0,8 при Т = 5 хв і 0,9 при Т = 7 хв.

Пропускну здатність при великому заглибленні колектора обчислюють з урахуванням напірного режиму.