Вплив температури на розвиток комах

Для завершення всього свойого розвитку кожному виду комах потрібна певна кількість теплової енергії. Ця її кількість позначається поняттям сума тепла (С). Вона може бути визначена шляхом перемноження ефективної температури (t - t1) на тривалість розвитку в днях (n), ттобто за формулою C = (t - t1)*n, где t – температура, що спостерігається, а t1 – температура порога розвитку (Бей – Биенко, 1980). Для фітономуса нижній поріг розвитку = + 12ºС.

Таблиця 2

Розрахунок суми ефективних температур

В період з травня по вересень накопичується 677,8 ºС ефективних температур при порозі 12ºС. Для розвитку одного покоління фітономуса необхідна сума ефективних температур – 650ºС. Значить, за рік вид може дати 1 покоління, що підтверджується належністю виду до моновольтинних комах.

5.1.2. Залежність розвитку комахи від вологості середовища

Вплив вологості розкривається по різному. Він полягає у зміні вмісту води в тканинах комахи, а у зв’язку з цим впливає на його поведінку, виживаємість та плодючість. В опрацьованій мною літературні відсутні дані, щодо впливу вологості на ріст і розвиток фітономуса.

5.1.3.Загальний вплив температури і вологості середовища

Для оцінки й анализу впливу температури і вологості на комах у природному середовищі використовується метод клімограм. Кліматичні дані по Харківскій області за 2015 рік наведені в табл. 3. Клімограма наведена на рис.19.

Рис. 19 Клімограма погодних умов 2015 р

У березні 2015 р. середньодобові температури у І, ІІ та ІІІ декадах перевищували багаторічні показники відповідно на 5,7; 6,2 та 2,6 °С, а кількість опадів навпаки була значно вищою за багаторічні показники, відповідно на 24,7; 2,7 та 51,9 мм, що сприяло відновленню вегетації озимини але в той же час сприяло розвитку хвороб. ГТК був надмірно високим (10,5–13,0) і відповідно характеризував перезволоження.

У І декаді квітня температура була на 0,7 °С нижчою за середні багаторічні показники, при кількості опадів 55,9 мм, що сприяло розвитку хвороб. ГТК становив 10,5, що характеризує перезволоження. У ІІ та ІІІ декадах квітня середньодобові температури були на 2,1 та 2,7 °С вищими за багаторічні, а кількість опадів була на 2,4 та 7,1 мм меншою. ГТК цих періодів становив відповідно 0,9 та 0,5, що характеризує умови як посушливі.

У І декаді травня температура була на 0,2 °С вищою за середні багаторічні показники, при кількості опадів 31,7 мм, що сприяло розвитку хвороб. ГТК становив 2,2, що характеризує надмірне зволоження. У ІІ декаді травня середньодобові температури були на 0,6 °С вищими за багаторічні, а кількість опадів у ІІ декаді була на 5,2 мм меншою. ГТК цього періоду становив 0,5, що характеризує погодні умови як посушливі. У ІІІ декаді травня середньодобова температура становила 21,2 °С, що на 4,8 °С вище за кліматичну норму. Кількість опадів становила 7,0 мм, що на 14 мм менше за багаторічні показники. ГТК періоду становив 0,3 і характеризував погодні умови як посушливі.

У І декаді червня температура була на 3,5 °С вищою за середні багаторічні показники, при кількості опадів 13,6 мм, що не сприяло розвитку хвороб, адже ГТК становив 0,6, що характеризує недостатнє зволоження. У ІІ декаді червня середньодобові температури були на 3,9 °С вищими за багаторічні, а кількість опадів у ІІ декаді була на 5,6 мм меншою. ГТК цього періоду становив 0,7, що характеризує недостатнє зволоження. У ІІІ декаді травня середньодобова температура становила 21,7 °С, що на 1,8 °С вище за кліматичну норму. Кількість опадів становила 74,5 мм, що на 52,5 мм менше за багаторічні показники. ГТК періоду становив 3,4 і характеризував надмірне зволоження.

У І декаді липня температура була на 3,2 °С вищою за середні багаторічні показники, при кількості опадів лише 0,3 мм, що не сприяло розвитку хвороб. ГТК становив 0,01, що характеризує посушливі погодні умови. У ІІ декаді липня середньодобові температури були на 2,7 °С нижчими за багаторічні, а кількість опадів була на 5,6 мм меншою. ГТК цього періоду становив 1,3, що характеризує оптимальне зволоження. У ІІІ декаді травня середньодобова температура становила 23,2 °С, що на 2,7 °С вище за кліматичну норму. Кількість опадів становила 18,7 мм, що на 6,3 мм менше за багаторічні показники. ГТК періоду становив 0,8 і характеризував недостатнє зволоження.

У І декаді серпня температура була на 3,7 °С вищою за середні багаторічні показники, при кількості опадів 0 мм, що не сприяло розвитку хвороб. ГТК становив 0, що характеризує посушливі погодні умови. У ІІ декаді серпня середньодобові температури були на 0,9 °С вищими за багаторічні, а кількість опадів була 0 мм. ГТК цього періоду становив 0, що характеризує посушливі погодні умови.

5.1.4. Роль світла у формуванні річного і сезонного циклів розвитку комахи

Роль світла як екологічного фактора в житті комах, без сумніву, велика і в деяких країнах перевищує роль температури и вологості. Довгий фотоперіод сприяє безперервному розвитку багатьох видів, в той час як короткий фотоперіод, що починається в кінці літа – на початку осені, стимулює перехід у стан діапаузи. Світло відіграє важливу роль у формуванні однорічного і сезонного циклів розвитку. Світло може по різному впливати на життя комах і їх активність.

В опрацьованій мною літературні відсутні дані, щодо впливу тривалості світлового для на ріст і розвиток фітономуса.

5.1.5. Значення повітряних потоків у розселенні виду

Вітер, як горизонтальний повітряний потік, є одним з важливих зовнішніх факторів розселення. Сильні пориви ветру іноді призводять переміщення довгоносиків на сотні кілометрів.(Фабр, 1971).

5.2.Гідроедафічні фактори

Фітономус в жодній із фаз свого розвитку не пребуває у водному середовищі.

Грунт як середовище життя є чимось середнім між повітряним водним середовищем. Грунт – трифазна система, що складається з твердої, рідкої і газоподібної фаз. За відношенням до грунту як до середовища життя комахи поділяються на 3 групы: геобіонти – постійно живуть у грунті; геофіли – живуть у грунті лише в одній із фаз свойого розвитку; геоксени – тимчасово живуть у грунті. Фітономуси є геокссенами, бо з осені до весни перебувають у поверхневому шарі грунту, де і зимують. Таким чином, у формированні грунту вони не приймають активної участі.(Фабр,1963).

5.3. Біотичні фактори

5.3.1. Екологічний зв'язок комах з рослинами

Дорослі особини та личинки фітономуса є фітофагами і маючи гризучий ротовий апарат живляться вегетативною масою кормових рослин. Живитися вони можуть я дикими так і культурними видами люцерни, завдаючи значних збитків народному господарству (Литвинов, Євтушенко, 2005). За харчовою спеціалізацією вони є монофагами. Жуки об’їдають листя з країв, а на соковитих стеблах вигризають ямки. З появою бічних гілочок живляться їхніми верхівками, виїдають отвори в прилистках. Шкода від жуків незначна, найбільших збитків завдають личинки. Спочатку вони живляться молодими бруньками, згодом вигризають на листі довгасті отвори, знищують верхівки стебел, зачаткові та молоді листки, бутони. Личинки старших віків перегризають стебла з суцвіттями. Пошкоджені рослини мають сірий колір, зав’язі засихають.

5.3.2. Взаємодія з іншими організмами

Окрім людини на шкідливі організми у посівах озимої пшениці значно впливають інші фактори живої природи. Найбільш вразливі до впливу інших організмів є комахи. Майже кожен шкідник має своїх природних ворогів серед комах, кліщів, нематод, бактерій і вірусів. Корисні організми можуть бути ентомофагами-хижаками, паразитами чи викликати хвороби комах.

Яйця фітономуса заражають паразити Patasson sp. з родини Mymaridae (ендопаразити), Peridesmia discus Walk. з родини Pteromalidae (ектопаразит). На личинках паразитують Bathyplectes (Canidia) curculionis Thoms. та Cryptus sp. з родини Ichneumonidae, Eulophus sp. З родини Pteromalidae; на передлялечці паразитують Dibrachoides sp. з родини Pteromalidae, на лялечці – Necremnus leucartros з родини Eulophinae, Pimpla sp., з родини Ichneumonidae. Личинок знищують хижі жужелиці родів Pterostichus та Ophonus, а також жуки семикрапкового сонечка Coccinella septempunctata L., мінливої корівки — Adonia variedata Goeze. (Литвинов, Євтушенко, 2005).

5.4. Антропогенні фактори

Серед усіх факторів, що впливають на шкідливі організми поряд із кліматом стоїть антропогенний фактор. Вплив людини на природу взагалі та шкідливі організми зокрема неможливо недооцінити. Сільське господарство вносить свої корективи у чисельність видів, ареал їх поширення, кормову базу, умови існування і т.д. Найзначнішого впливу шкідливі організми зазнають від заходів захисту рослин, котрі направлені на регулювання їх чисельності.

Організація сучасного захисту рослин від шкідливих організмів ґрунтується на системному принципі. Сучасні способи і засоби захисту рослин охоплюють такі методи:

• агротехнічний — використання агрозаходів, спрямованих на підвищення продуктивності рослин, як чинника, що змінює умови життя шкідливих організмів;

• селекційно-генетичний — створення і впровадження сортів і гібридів сільськогосподарських культур, генетичне захищених від шкідників, збудників хвороб та бур'янів;

• біологічний — використання паразитичних або хижих тварин (комах, кліщів, птахів), а також мікроорганізмів — збудників хвороб комах для обмеження розмноження шкідників;

• біотехнічний — використання особливостей хімічної комунікації комах, біохімічних механізмів їх розвитку і генетичних закономірностей відтворення;

• ентомологічний карантин рослин — комплекс заходів, спрямованих на запобігання завезенню й проникненню в країну з-за кордону нових видів шкідників;

• хімічний — застосування отруйних для шкідників речовин, які, потрапляючи різними шляхами в організм шкідливих об'єктів, спричинюють їх загибель. (Литвинов, Євтушенко, 2005).

На фітономуса значно впливає боронування посівів до відростання в два сліди або дискування загущених посівів люцерни. Скошування люцерни у фазу стеблування (у разі масової появи личинок) при полуторному укосі. На насіннєвих посівах за наявності 5 – 8 жуків або 20 – 30 личинок на 100 помахів сачком застосування інсектицидів.