Практичному застосуванні здобутих знань та сформованих умінь і навичок

Звичайно: «Той хто шукає – той знайде, якщо тільки правильно шукає», як говорив це Чеширський кіт у книзі Л. Керола: «Аліса в країні чудес». Якщо людина має мету та цілеспрямовано йде до неї – рано чи пізно, вона її досягне. Так через пару років тренування(незважаючи на те, що був такий час, коли я не ходив на шахи) я таки здобув її – свою першу грамоту за третє місце і вже зовсім скоро і другу і третю. Позитивне підкріплення сприяє кращому засвоєнню матеріалу і це було видно. Людина навчається завжди, як я це вже говорив і навіть зараз здобувши деяких значних для мене успіхів в шахах, якраз тих, про які я мріяв, я продовжую здобувати досвід, а результати мого досвіду можна описати з двох боків: матеріального та нематеріального (психологічного). Тільки заради прикладу наводжу результати мого матеріального досвіду на практиці у процесі навчання:

· Після декількох нагород, я почав грати за свою школу, будучи чотири роки підряд її капітаном та здобуваючи призові місця на щорічних районних змаганнях;

· Звичайно мрії дитячі теж здійснив, як не крути, однак того, чого у нас немає – нам завжди хочеться, я мріяв про хоч одну медаль (як це зараз не смішно з боку може виглядати, одначе приємно все-таки), яку на чергових шкільних змаганнях вдалося вибороти;

· З відставкою старого та приходом нового тренера я спостерігав різке піднесення мого рівня гри (все-таки багато чого залежить насамперед від людини, яка тебе вчить);

· Буквально можна сказати переді мною та моїми шаховими друзями відкрилися нові горизонти: уже за місяць тренувань нас троє найсильніших гуртківців на Всеукраїнських змаганнях виконали норму другого розряду;

· Багато потім було нагород, про які колись я навіть і не мріяв, бо вони здавались неосяжними, але на все свій час, останніми пунктиками була моя остання мрія, якої я дуже хотів досягнути та вище якої я планку собі і не ставив: з часом я став трьох разовим чемпіоном свого клубу, який налічував більше ста осіб, потім трьох разовим чемпіоном міста, а потім двократним чемпіоном району серед школярів. За три роки тренерства мого наставника я добився тих вершин, які не міг дати мені попередній, хто-зна, якби він був і раніше, можливо рівень був би й вищим, однак: Те що мало статися – те сталося, у будь-якому випадку я завдячую і поважаю їх обох;

· На даний час, незважаючи на відсутність тренувань, однак тримаючись на минулому досвіді та на практичних заняттях, я продовжую гру, захищаючи честь Філософського факультету імені Львівського національного університету імені Івана Франка, досягнувши за словами тамтешнього нашого вчителя рівня умовного першого розряду (однак не маючи офіційного його підтвердження, називатиму його умовним);

· Затвердивши офіційно перший розряд (який умовно вже є, однак правила є правилами та необхідно матеріального доказу цього) я можу навчати шахів інших у офіційних установах;

Як ми бачимо: мрії – збуваються, варто тільки поставити мету та цілеспрямовано йти до неї. Кожна нагорода, що стосується матеріального для мене – це насамперед спогад, який назавжди закарбувався в пам’яті та згадавши про який стає приємно на душі. Однак здобувши цього всього досвіду і отримавши достатньо матеріальних нагород, задовольнивши свою потребу в цьому, я розумію, що насправді це не головне, хоча добре, що й воно є, як матеріальне доведення моїх зусиль, головне нематеріальний досвід, який дала мені ця чудова гра, а саме завдяки їм я в житті можу:

· Бачити заздалегідь ситуацію, яка склалася не тільки в шахах, але й у житті, давати їй детальний аналітичний аналіз та об’єктивну оцінку, вміти знаходити правильний вихід, вираховувати можливі помилки та уникати їх;

· Краще розвинути дрібну моторику рук;

· Прораховувати різноманітні варіанти, а також думати за людину, що і як вона може зробити;

· Вести себе толерантно та тактовно, вміти чекати, бути спокійним та завжди у гармонії із самим собою;

· Загалом краще мислити(у зв’язку із забезпеченням більшої кількості зв’язків між нейронами): швидше приймати рішення, краще використовувати у різноманітних випадках спосіб дедукції та індукції, коли це необхідно, краще орієнтуватися у просторі, завдяки розвитку гіпокампу, який за це відповідає, вирішувати складні логічні задачі, розвивати уяву та й усі способи мислення від наочного і до абстрактного;

· Вміти організовувати свій робочий день;

· Мати добре відчуття часу (однак, якщо не тренуватись, воно може атрофуватися);

· Та й загалом вміти корисно відпочивати;

Прикладів можна наводити багато-багато, однак мої роботи завжди є такими, що здатні з проекту перетворитися у трактат, тому необхідно завершувати.

Висновок

Отже, з усього вищесказаного ми бачимо, як добре мати корисне хобі, а також стільки задоволення та досягнень воно може собою приносити, до речі, що цікаво: недавно був ухвалений закон у Львові, який повідомляє про те, що скоро у всіх школах міста, шахи з’являться як окрема дисципліна, яка покращує розвиток мислення. Тому фактично можна сказати, що я особисто пройшов цей шлях, починаючи від засвоєння загальної інформації і до формування досвіду, який офіційно матиму можливість передавати наступним поколінням юних шахістів. Однак, як я завжди кажу: людина повинна бути розвиненою всебічно і наш досвід не повинен зупинятися на вивченні тільки чогось єдиного, у нашому житті потрібно вміти всього, звичайно по мірі наших можливостей. Ніколи не буває і не помішає зайвого досвіду навіть тоді, коли він є поганим для вас, адже на помилках ми вчимося і я думаю немає такого шахіста, який за весь час своєї гри в шахи ні разу не зазнав би поразки. Та й все-таки: у світі немає випадковостей і що мало трапитись, те трапилось і я впевнений, що набутий мною досвід в цій справі не є марним, а стане в пригоді мені в майбутньому, так само як і був до сих пір, а можливо й допоможе мені змінити життя інших на краще, збагачуючи та раціонально використовуючи його у своїй майбутній професії психолога. Щиро дякую за увагу!:)