Дніпропетровськ УДХТУ 2016

ОХОРОНА ПРАЦІ

1.1 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

Дослідницька робота на тему «Дослідження хімічних процесів активації ЗШВ ТЕС» проводилась в лабораторії кафедри ТНР та Е №34 ДВНЗ «Українського державного хіміко-технологічного університету». Приміщення знаходиться на третьому поверсі триповерхової будівлі з білої силікатної цегли і по своєму устаткуванню, влаштуванню та плануванню відповідає вимогам будівельних норм і правил, санітарним нормам [1].

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори підрозділяються за природою дії на наступні групи:

– фізичні;

– хімічні;

– біологічні;

– психофізіологічні.

При виконанні науково-дослідницької роботи в лабораторії кафедри

ТНР та Е №34, на працюючого може оказувати вплив дія хімічних і фізичних факторів виробництва.

У виробничій сфері чинники поділяються на вражаючі, небезпечні і шкідливі.

Вражаючі чинники можуть призводити до загибелі людини. Небезпечні чинники викликають в окремих випадках травми чи раптове погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного і фізичного стану). Шкідливі чинники можуть викликати захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формах.

За характером і природою дії всі небезпечні і шкідливі чинники відповідно до ГОСТу 12.0.002-80 поділяють на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

Визначені наступні шкідливі та небезпечні фізичні та хімічні фактори для працюючого.

1.1.1 Хімічні негативні фактори та їх вплив на організм людини

При роботі з реактивами могли виникати хімічні та термічні опіки, отруєння, захворювання шкіри та верхніх дихальних шляхів. За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки [2]:

І — надзвичайно шкідливі;

ІІ — високошкідливі;

ІІІ — помірно шкідливі;

ІV — малошкідливі.

До хімічних небезпечних та шкідливих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на: загально-токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, та ті, що впливають на репродуктивну функцію.

При роботі в лабораторії використовувались наступні речовини та матеріали:

· Сірчана кислота (H₂SO₄)

Сильна двох основна кислота, що відповідає вищому ступеню окислення сірки (+6). При звичайних умовах концентрована сірчана кислота - важка масляниста рідина без кольору і запаху. У техніці сірчаної кислотою називають її суміші як з водою, так і з сірчаним ангідридом SO₃. Якщо молярне співвідношення SO₃: H₂O <1, то це водний розчин сірчаної кислоти, якщо> 1, - розчин SO₃ в сірчаній кислоті (олеум).

Сірчана кислота - безбарвна їдка важка масляниста рідина без запаху, з густиною 1,84 г/см³, змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Концентрована сірчана кислота дуже бурхливо реагує з водою. З цієї причини слід завжди розбавляти сірчану кислоту, наливаючи її у воду, а не навпаки. За характером токсичної дії на організм людини сірчана кислота і близькі до неї продукти - надзвичайно токсичні речовини, яким присвоєно клас небезпеки II. Їх пари уражують дихальні шляхи, шкіру, слизові оболонки, викликають утруднення дихання, кашель, нерідко - ларингіт, трахеїт, бронхіт. Гранично допустима концентрація парів сірчаної кислоти в повітрі робочої зони виробничих приміщень - 1 мг/м³. При гострому отруєнні подразнююча дія туману сірчаної кислоти проявляється вже при 1 мг/м³.

У здорових людей рефлекторні зміни дихання виявляються вже при 0,35-5 мг/м³. При більш високих концентраціях можуть з’явитися кровава мокрота, блювота (іноді з кров’ю), пізніше – тяжкі запальні захворювання бронхів та легенів. При попаданні на шкіру викликає сильні рани (опіки). Дрібні бризки при попаданні в очі можуть привести до втрати зору. Вдихання концентрованих гарячих парів може призвести до втрати свідомості і важкого ураження легеневої тканини. При попаданні сірчаної кислоти всередину негайно після прийому з'являються різкі болі в області рота і всього травного тракту, сильна блювота з домішкою спочатку червоної крові, а потім бурими масами. Одночасно з блювотою починається сильний кашель. Розвивається різкий набряк гортані і голосових зв'язок, що викликає різке утруднення дихання. Зіниці розширюються, а шкіра обличчя набуває темно-синього кольору. Відзначається падіння і ослаблення серцевої діяльності. Смерть настає при дозі в 5 міліграмів. При отруєнні сірчаною кислотою необхідне термінове промивання шлунку і прийом магнезії. Те ж саме, що і для HNO₃, але H₂SO₄, пролиту на підлогу, нейтралізують гашеним вапном.

Люди, що працюють з токсичними кислотами, забезпечуються спецодягом та засобами особистого захисту. Концентрована сірчана кислота при неакуратному поводженні з нею може викликати хімічний опік.

· Перманганат калію

Марганцевокислий калій, калієва сіль манганової кислоти. KMnO₄ є сильним окиснювачем. У залежності від pH розчину окисляє різні речовини, відновлюючись до сполук марганцю різного ступеня окислення. У кислому середовищі — до сполук марганцю (II), в нейтральній — до сполук марганцю (IV), у сильно лужному — до сполук марганцю (VI). Пил перманганату калію токсична. ГДК пилу сполук марганцю в повітрі 0,3 мг/куб. м (у перерахунку на двоокис марганцю). Вдихання пилу викликає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, кашель.З'єднання марганцю - сильні отрути. За ступенем впливу на організм перманганат калію відноситься до 2-го класу небезпеки.

· Щавлева кислота (етандиова кислота) НООССООН

Представляє собою безколірні моноклінні гігроскопічні кристали, легко розчинні у воді, обмежено - в етиловому спирті та діетиловому ефірі, нерозчинні у хлороформі, петролейном ефірі та бензолі.

Щавлева кислота це двох основна гранична карбонова кислота. Належить до сильних органічних кислот. Володіє усіма хімічними властивостями, характерними для карбонових кислот. Солі та ефіри щавлевої кислоти називаються оксалатами. Щавлева кислота утворює кислі та середні ефіри, аміди, хлорангидрид. У природі міститься у щавлі, ревені та деяких інших рослинах у вільному вигляді та у вигляді оксалатів калію та кальцію. Щільність 1,36 г/см³. Температура плавлення - 189,5° C, температура сублімації - 125° C, температура розкладання - 100-130° C, температура декарбоксилювання - 166-180° C. Хімічна формула: С₂Н₂O₄

Щавлева кислота - (ГДК 1 мг/м³ ) сильна органічна кислота. При роботі з щавлевої кислотою слід застосовувати ЗІЗ.

Технічна щавлева кислота - горюча речовина, в який осів стані пожежонебезпечна. За ступенем впливу на організм відноситься до речовин 3-го класу небезпеки. Клас небезпеки: 2. Володіє сильним подразнюють шкіру, слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів. Щавлева кислота та її солі токсичні. У твердому стані або концентрованих розчинах щавлева кислота може викликати опіки шкіри, очей та слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів. При тривалому контакті дратівливою дією володіють навіть 5-10%-ні розчини. У великих кількостях небезпечна - може призвести до тяжких уражень нирок. При роботі з щавлевої кислотою слід застосовувати ЗІЗ.

· Азотна кислота, нітратна кислота (HNO₃)

Азотна кислота за обсягом виробництва посідає серед інших кислот друге місце після сірчаної кислоти. Все зростаючий обсяг виробництва HNO₃ пояснюється величезним значенням азотної кислоти і її солей для народного господарства. Азотна кислота є одним з вихідних продуктів для отримання більшості азотовмісних речовин. До 70-80% її кількості витрачається на отримання мінеральних добрив. Одночасно азотна кислота застосовується при отриманні вибухових речовин майже всіх видів, нітратів і ряду інших технічних солей; в промисловості органічного синтезу; в ракетній техніці, як окислювач в різних процесах і в багатьох інших галузях народного господарства.

Азотна кислота за ГОСТ 12.100776 ССБТ відноситься до III класу небезпеки (помірно-небезпечні). Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Має тенденцію набувати жовтого відтінку через накопичення оксидів азоту, при довгому зберіганні. Зазвичай азотна кислота має концентрацію 68%, оскільки саме таким є склад її азеотропної суміші з водою (t окип = 120,7 °C). Якщо ж концентрація перевищує 86%, то вона називається димною кислотою. В залежності від кольору "диму" концентрована кислота поділяється на білу та червону в концентраціїї, більшій за 95%.

Гранично - допустима масова концентрація пару азотної кислоти (ГДК) в робочій зоні виробничих приміщень - 2 мг/м3. Нітратна кислота – токсична речовина. Потрапивши на шкіру, викликає її пожовтіння й опіки. Дим, що містить туман HNO₃, дратує верхні дихальні шляхи, викликає коньюктивіт і вражає рогівку очей.

При попаданні на шкіру людини, змити водою, нейтралізувати. Вивести на свіже повітря і викликати швидку допомогу, HNO₃, пролиту на підлогу, слід змити водою ГДК парів HNO₃ в повітрі робочої зони виробничих приміщень 2мг / м³.

· Соляна кислота (хлористоводнева кислота)

Водний розчин хлористого водню HCl, являє собою прозору безбарвну рідину з гострим запахом хлористого водню. Технічна кислота має жовтувато-зелений колір через домішок хлору і солей заліза. Максимальна концентрація соляної кислоти близько 36% HCl; такий розчин має щільність 1,18 г / см3. Концентрована кислота на повітрі "димить", так як виділяється газоподібний HCl утворює з водяною парою дрібні крапельки соляної кислоти.Соляна кислота не горюча, не вибухонебезпечне. Вона є однією з найсильніших кислот, розчиняє (з виділенням водню і утворенням солей - хлоридів) всі метали, які стоять у ряді напруг до водню.

Хлориди утворюються і при взаємодії соляної кислоти з оксидами і гідроокисами металів. З сильними окислювачами вона поводиться як відновник. ГДК HCl 5 мг/м³, клас небезпеки – 3.

Соляна кислота дуже небезпечна для здоров'я людини. При попаданні на шкіру викликає сильні опіки. Особливо небезпечне потрапляння в очі. При попаданні соляної кислоти на шкірні покриття її необхідно негайно змити сильним струменем води. Дуже небезпечні туман і пари хлороводню, що утворюються при взаємодії з повітрям концентрованої кислоти. Вони подразнюють слизові оболонки і дихальні шляхи.

Тривала робота в атмосфері HCl викликає катари дихальних шляхів, руйнування зубів, помутніння рогівки очей, виразку слизової оболонки носа, шлунково-кишкові розлади. Гостре отруєння супроводжується хриплістю голосу, задухою, нежиттю, кашлем. У випадку витоку або розливу соляна кислота може завдати істотної шкоди навколишньому середовищу. По-перше, це призводить до виділення пари речовини в атмосферне повітря в кількостях, які перевищують санітарно-гігієнічні нормативи, що може спричинити отруєння всього живого, а також появи кислотних опадів, які можуть призвести до зміни хімічних властивостей ґрунту і води.

· Сульфосаліцилова кислота (Салици сульфонового кислота)

Білий кристалічний порошок; необмежено розчинний у воді, етанолі, ацетоні, діетиловому ефірі. Відноситься до 3-го класу небезпечності, може викликати опіки та подразнення шкіри. Сульфосаліцилова кислота (Саліцілсульфоновая кислота) використовується:

- як реагент для виявлення і розділення іонів Fe, A1, Be, Hg, Ti, Zr, Tl, U та ін., Для визначення Fe в сплавах, алюмінії та інших об'єктах.

- в аналітичній хімії як маскує агент для деяких металів і для спектрофотометричного визначення Fe, U, Be;

- в медицині, завдяки здатності осаджувати білки з їх розчинів сульфосаліцилову кислоту використовують для нефелометріческого визначення білків

- сульфосаліцилової кислоти і її солі мають анти-септичних дією і ін.

· Трилон Б

Трилон Б - назва торгової марки, що стало загальновживаним назвою динатриевой солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА) з групи комплексонов (кисла сіль цинку і ортофосфорної кислоти). Крім ЕДТА, динатрієва сіль хромотроповой кислоти також є цінним хімічним продуктом, який має застосування в промисловості і хімії.

Виглядає Трилон Б як білий порошок у вигляді кристалів, проводиться хлоруванням водного розчину натрію.ГОСТ10652 73. Динатрієва сіль розчиняється в лугах і воді і майже не розчиняється в спиртах.Трилон Б не токсичний, вибухо- і вогне-безпечний. Вигідна ціна динатриевой солі обумовлена ​​популярністю препарату і його виробництва. Повсюдно застосування динатриевой солі в різних сферах промисловості за рахунок властивостей активного розчинення нерозчинних солей. Здатний викликати бронхіти, знижувати сприйнятливість клітин і тканин до інсуліну, уповільнювати процеси окислення ліпідів, викликати пошкодження шкіри і слизових оболонок ГДК Трилон Б 10 мг/м³, клас небезпеки – 3.

При роботі рекомендовано використовувати індивідуальні засоби захисту (рукавички, респіратори, халати), так як може викликати роздратування шкіри, слизових оболонок, дихальних органів. Як і на інші харчові добавки, на трилон Б може розвинутися алергія.

· Гідроксид амонію

З'єднання, що утворюється при взаємодії води й аміаку, в побуті така речовина найчастіше називають аміачною водою або нашатирним спиртом. Сфера застосування даного хімічної сполуки досить широка, що обумовлено властивостями гідроксиду амонію, що роблять його корисним для численних потреб. Аміачну воду з концентрацією 25% отримують в промислових масштабах шляхом насичення води синтезованим в лабораторних умовах аміаком у формі газу або аміаком, отриманими в результаті коксування вугілля. Розчин гідроксиду амонію являє собою безбарвну рідину з характерним різко вираженим запахом. Людство знайшло безліч шляхів використання аміачної води, а саме:

Ø Розбавлений до 10% розчин гідроксиду амонію активно застосовується в медицині і відомий під назвою нашатирний спирт. Завдяки специфічному запаху його використовують для виведення хворого з непритомного стану і викликання блювоти.

Ø Нашатирний спирт є відмінним дезинфікуючим засобом при обробці саден, ран і подряпин і використовується в якості ефективних примочок при укусах комах і для розтирання рук при міозитах і невралгії;

Ø Аміачна вода використовується в процесі виробництва азотних добрив з солей амонію;

Ø Сода, різні барвники і багато миючі засоби виготовляються із застосуванням гідроксиду амонію;

Ø У харчовій промисловості це з'єднання маркується як Е527 і використовується як емульгатора і стабілізатора.

При гострому отруєнні викликає велике сльозовиділення та біль в очах, задуху, сильні приступи кашлю, запаморочення голови, біль у шлунку, блювоту, затримку сечі. Після дії дуже високих концентрацій потерпілі сильно збуджені, стан буйного маячення, не можуть стояти. Дія на шкіру: викликає подразнення вологої шкіри, опіки. Гідроксид амонію - ГДК – 20 мг/м³, клас небезпеки – 4.[1,2].

1.1.2. Фізичні негативні фактори та їх вплив на організм людини

Лабораторія характеризувалась наступними фізичними небезпечними та шкідливими факторами:

- небезпечний рівень напруги в електричному колі, так як наше обладнання живиться від електричного струму, то при його ушкодженні, чи недбалості використання, можливе ураження електричним струмом;

- підвищений рівень вібрації та шуму на робочому місці (мішалка механічна, витяжні шафи, кулькова лабораторний млин, лабораторна щокова дробарка), що може викликати головну біль, нервовий розлад, порушення ЦНС;

- підвищена температура поверхні обладнань, що може призвести до опіків (електрична плитка);

- наявність токсичних і подразнюючих речовин;

- підвищена загазованість повітря робочої зони при порушенні норм кратності повітрообміну;

- рухомі механізми і рухомі частини лабораторного устаткування, які можуть призвести до механічних травм (мішалки та млини).

- -гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;

- відсутність чи нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном;

Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації [3].

1.2. Розрахуємо можливу концентрацію окису вуглецю при можливій розгерметизації апарату. Розрахунок ведемо згідно індивідуального завдання. Вихідні дані приведені в таблиці 1.2.1

Таблиця 1.2.1 - Вихідні дані для розрахунку можливої концентрації речовин у повітрі робочої зони.

1. Розрахуємо масу речовини:

(1.2.1)

де V – об’єм речовини, 0,63 м³;

ρ – густина речовини, 1,25 кг/м³.

m = 0,63*1,25 = 0,7875 кг

2. Знаходимо об’єм приміщення:

(1.2.2)

де а – довжина приміщення, 60 м;

b – ширина приміщення, 30 м;

h – висота приміщення, 702 м.

м³

3. Знаходимо концентрацію речовини у повітрі приміщення:

(1.2.3)

де m – маса речовини, кг;

V_пр– об’єм приміщення,м³ ;

С = 0,7875 ∙ 10⁶ / 1263600 = 0,6232 мг/м³

При можливій розгерметизації апарату отримана аварійна концентрація окису вуглецю в повітрі робочої зони буде становити 0,6232 мг/м³. Робимо висновок, що концентрація нашої речовини (СО) не перевищує граничнодопустиму концентрацію, та далека від показника СL₅₀ і не є смертельною для людини. Умови праці проектованого об’єкта є безпечними для життя [2].

Джерелом шуму та вібрації слугує система вентиляції (витяжна шафа). У лабораторії головним видом використовуваної електричної енергії є електрострум. Прилади працюють від напруги 220~380 В. Дія електричного струму на людину носить багаторазовий характер. Проходячи через організм людини, електричний струм викликає термічну, електролітичну, а також біологічну дію.

1.3.Оцінка пожежовибухонебезпеки проектованого об’єкта

В дослідній роботі вихідні речовини використовуються в розчинах, тому показники по пожежонебезпеці відсутні.

Згідно індивідуального завдання розрахуємо концентраційні межі вибухонебезпечності суміші. В таблиці 1.3.2 приведені дані для розрахунку.

Таблиця 1.3.2 – Вихідні данні для розрахунку вибухонебезпечності горючих газів

Для більшості речовин, які не вступають між собою в хімічну реакцію, нижня (верхня) межа вибуховості їх суміші, розраховують за правилом Ле Шательє, яке передбачає адитивність горючих властивостей складної суміші, % об:

1. Нижня межа вибухонебезпечності суміші:

(1.3.1)

де С₁, С₂,...С_n – концентрація n –го горючого компонента у суміші, %об.;

НКМВ₁, НКМВ₂,... НКМВ_n – нижня концентраційна межа вибуховості n –го горючого компонента, % об.

%, об

2. Верхня концентраційна межа вибухонебезпечності:

(1.3.2)

де ВКМВ₁, ВКМВ₂,... ВКМВ_n – верхня концентраційна межа вибуховості n–го горючого компонента, % об.

%, об

Суміш вибухонебезпечна в межах 1,091 – 34,262 %, об.

З точки зору пожежної безпеки особливу увагу слід приділити електричній плиті, сушильній шафі та електромішалці.

1.4. Профілактичні заходи з охорони праці

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при проведенні нормативно-методичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров'я працюючих в лабораторії.

Колективні заходи:

1. Усе електрообладнання при напрузі понад 36 В, а також обладнання та механізми, які можуть виявитися під напругою, надійно заземляються;

2. Приміщення лабораторії повинно забезпечуватися природним, штучним та суміщеним освітленням залежно від характеристики зорової роботи. Місцеве освітлення повинно застосовуватися в комбінації із загальним освітленням. Застосування лише місцевого освітлення забороняється. Світильники місцевого освітлення за своїм улаштуванням повинні відповідати категорії і групі вибухонебезпечних речовин і бути влаштовані так, щоб працівник міг за бажанням змінити напрям світлового потоку.

3. Столи та витяжні шафи, призначені для роботи з хімічно активними речовинами, повинні мати захисні бортики, покриті негорючим матеріалом та повинні бути стійкими до їхнього впливу.

4. Приміщення лабораторії обладнуються загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого накопичення шкідливих хімічних речовин - місцевими відсмоктувачами.;

5. Підлога приміщення лабораторії повинна мати рівну, неслизьку, зручну для очищення поверхню, бути стійкою до дії механічних навантажень, вологи і агресивних середовищ.

6. Наявність кутка з первинними заходами пожежної безпеки та надання першої медичної допомоги.

7. Всі хімічні речовини зберігаються в спеціально відведених ящиках столів, на стінках яких є опис хімікатів. Всі реактиви знаходяться в промаркованій тарі. Їдкі і отруйні речовини зберігаються в витяжній шафі,в кількості,що не перевищує середньодобову потребу в них.

8. Робота з їдкими, отруйними,легко летючими речовинами проводиться тільки у витяжній шафі, забезпеченій комунікаціями для відведення води, електроенергії і раковиною для стоку води. Поверхні робочих столів і витяжної шаф покриті не горючими антикорозійними матеріалами.

9. Приступаючи до роботи з електроприладами працівник повинен пройти спеціальну підготовку і перевірку знань правил охорони праці при експлуатації електроустановок. Працівник в процесі роботи повинен проходити: повторні інструктажі – не рідше одного разу на квартал; перевірку знань інструкції з охорони праці.

Передбачено пожежна сигналізація та телефонний зв’язок.Нормальні санітарно-гігієнічні і метеорологічні умови в лабораторії забезпечуються природною і штучною вентиляцією. Природна вентиляція здійснюється шляхом притоку повітря через віконні та дверні отвори. Для запобігання потраплянню парів шкідливих речовин в повітря лабораторії слугує місцева вентиляція, а саме витяжна шафа в котрій проводяться роботи з небезпечними речовинами.У приміщенні лабораторії передбачено природнє і штучне освітлення, передбачене відповідно до загальних вимог діючи будівельних норм і правил. При недоліку природного освітлення здійснюється штучне освітлення. Виконувані в лабораторії роботи відповідають V розряду (роботи малої точності).

До первинних засобів пожежної безпеки відносять: два вогнегасника, відро з піском та двома накидками з вогнезахисної тканини.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для убезпечення одно- го працюючого і можуть стосуватися як галузі техніки безпеки (наприклад, спеціальний одяг, взуття, шоломи, бронежилети, які захищають від травм), так і до галузі виробничої санітарії (респіратори, протигази, спеціальні окуляри, маски, що захищають від шкідливих виробничих факторів):

1. Наявність спеціального одягу: халат, гумові рукавички

2. Для роботи з концентрованими кислотами гумові рукавиці, прорезинений фартух.

Обидві категорії способів захисту передбачають запобігання чи зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Засоби індивідуального захисту застосовуються в тому випадку, якщо безпеку роботи не можна забезпечити конструкцією і розміщенням устаткування, організацією робочого процесу, архітектурно-планувальними рішеннями, засобами колективного захисту [10].

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вредные вещества в промышленности. [Текст]: справочник в 3-х томах / Под ред. Лазарева Н. В. – М.: Химия, 1991. – 271 с.

2. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. [Текст] – Введ. с 1989–01–01. – М.: ИПК изд-во стандартов, 1989. – 126 с.

3. ГОСТ 12.0.003–74. Опасные и вредные производственные факторы. [Текст] – Введ. с 1976–01–01. – М.: Изд-во стандартов, 1976. – 2 с.

4. ГОСТ 12.1.044–84. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. [Текст] – Введ. с 1985–07–01. – М.: Изд-во стандартов, 1985. – 134 с.

5. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения [Текст]: справ. изд., в 2 кн. – М.: Химия, 1990. – 914 с.

6. Бесчастнов, М. В. Взрывобезопасность и противоаварийная защита химико-технологических процессов. [Текст]: справ. изд. / М. В. Бесчастнов – М.: Химия, 1983. – 471 с.

7. ГОСТ 12.2.003–91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. [Текст] – Введ. с 1992–01–01. – М.: Изд-во стандартов, 1992. – 9 с.

8. ГОСТ 12.1.019-79. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

9. ДНАОП 0.03–1.07–73 Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання. [Текст] – Введ. з 1973–01–01. К.: ІМЦ, 1973. – 12 с.

10. Захаров, Л. Н. Техника безопасности в химической лаборатории. [Текст]: справ. изд. / Л. Н. Захаров – Л.: Химия, 1991. – 336 с.

11. Методичні вказівки (1932) до виконання практичних робіт з курсу „Безпека життєдіяльності” для студентів ІІ курсу технологічних спеціальностей заочної форми навчання. [Текст]: метод. вказівки / Укл. В.О. Герасименко, Г.Г. Рунова. – Дніпропетровськ: ДВНЗ „УДХТУ”, 2010. – 34 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

з курсу:

“ОХОРОНА ПРАЦІ”

ТЕМА ДИПЛОМУ:

«Дослідження хімічних процесів активації ЗШВ ТЕС»

ОСВІТНЬО–КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВЕНЬ “БАКАЛАВР”

Студентки факультету ТНР,

групи 4-онс-5

Піценко Ілони

Дніпропетровськ УДХТУ 2016