Кольорово-графічне вирішення

Розробка колірного вирішення художнього оформлення книги та його елементів - ілюстрацій базується на законах гармонії. Гармонія колірного вирішення - це врівноважений вплив енергії кольорів на людину. В основу принципу гармонії кольорів положено фізіологічний закон доповнення: якщо видалити із спектру природного світла один колір, а за допомогою лінзи зібрати кольори, які залишилися, то отриманий змішаний колір буде додатковим у відношенні до видаленого. Кожен колір у відношені до суміші всіх останніх кольорів спектру є кольором, який доповнює. Назва “додаткові кольори” свідчить про доповнення одного кольору до загальної енергії природного світла [36, 18].

Поняття «гармонія кольорів» двоїсте, оскільки поєднує в собі: об’єктивні характеристики кольорів, закони відбиття світла пофарбованого поверхнею та суб’єктивне зорове сприйняття кольору, умови, за яких відбувається вплив кольору на людину. З цього приводу, поєднання окремих кольорів у композицію залежить від художнього задуму, порядку та почерговості розташування кольорів, від розмірів і форми колірної плями, тону чи відтінку кольору та, головним чином, від фізіологічного впливу кольору на людину.

Колір має об’єктивні та суб’єктивні властивості. До об’єктивних факторів впливу кольору на людину належать: чистота і насиченість кольору. Однак сприйняття кольору є суб’єктивним процесом, який залежить від суб’єктивних факторів впливу кольору на людину, до яких належать: національна приналежність, культурні традиції регіону, вік, стать, культурний рівень індивідуума, особливості нервово-психологічного складу дитини [36].

Ілюстрації до пригодницького роману Яна Мартела «Життя Пі», виконані в різнокольоровій гамі, за допомогою акварельних фарб. Залежно від ступеня вологості паперу виділимо такі акварельні техніки, як «робота по-мокрому» («англійська» акварель) і «робота по-сухому» («італійська» акварель). Ілюстрації виконано у техніці «італійської» акварелі у поєднанні з прийомами таких графічних інструментів, як рапідограф та пастельні олівці.

Робота «по-сухому» полягає в тому, що фарба наноситься на сухий аркуш паперу одним, двома, або кількома шарами, завдяки чому можна досягти більш складного відтінку та більшої плотності кольору. Одношаровий метод «по-сухому» більш прозорий і повітряний, ніж лісіровка. Лісіровка - це багатошарове нанесення акварельної фарби прозорими мазками один шар поверх іншого, при цьому щоразу необхідно досягати повного висихання попереднього. Таким чином, фарба в різних шарах не змішується, а працює на просвіт. При роботі в цій техніці можна побачити межі мазків. Це не псує живописне зображення, а надає йому своєрідної фактури.

В роботі над ілюстраціями лісіровка без особливих складнощів дозволила виконати мазки потрібної форми і тональності, забезпечивши тим самим необхідний контроль над фарбою. Застосований метод нанесення фарби став незамінним в процесі створення зображень інтер'єрів і віддалених планів пейзажних панорам. М'якість світлотіні в спокійному розсіяному світлі з безліччю рефлексів і складність нюансного вирішення інтер'єру можуть бути передані лише технікою лісіровки. В зображенні панорам пейзажів, в яких необхідно передати майже невловимі тональні градації кольору перспективних планів, не можна користуватися загальними прийомами, а лише лісіровкою. Поступово накладаючи шар за шаром акварельну фарбу, замінюючи один колір на інший, легше підібрати необхідний відтінок для кожного елемента малюнку і отримати потрібне колірне рішення.