Теми лабораторних занять

Лабораторні заняття не передбачені програмою навчальної дисципліни.

9. САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема 1. Особливості уявлень про державу та право у країнах стародавнього сходу та античному світі.

1. Шляхом створення порівняльної таблиці порівняйте погляди на державу Конфуція та Лао- цзи.

Тема 2. Державно-правові вчення середньовіччя.

Питання для самостійного вивчення:

1. Політико-правові ідеї середньовічних єресей.

Тема 3. Вчення про державу і право в період відродження.

1. Шляхом тез охарактеризуйте погляд на державу та право Ж. Ж. Руссо.

Тема 4. Державно правові вчення в Європі в період Буржуазних революцій та в США в період боротьби за незалежність.

Питання для самостійного вивчення:

1. Конституція США - та її вплив на розвиток політичної думки.

Тема 5. Вчення про державу і право Європи XVIII початку XIX ст.

Питання для самостійного вивчення:

1. Ідеї та концепції школи позитивного права.

Тема 6. Основні державно-правові вчення XIX - поч. ХХ ст.

1. Підготуйте презентацію що б охарактеризувала погляди на розвиток держави і права вчених 19 ст. (країна або правова концепція на)

Тема 7. Особливості формування та розвитку державно правової думки в Україні.

1. Випишіть основні характеризуючи тези правової концепції сформованої Кирило-Мефодіївським товариством.

2. Опишіть правові погляди М. Міхновського.

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи

підготовки до семінарських та індивідуальних занять, модульного і семестрового контролю

Вивчення навчального курсу складається з активної участі студентів у лекціях, семінарських заняттях, а також їх самостійної та індивідуальної роботи.

Метою самостійної роботи студентів є засвоєння системи знань, набуття вмінь і навичок для наступного застосування їх у практичній діяльності. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від навчальних занять час.

Основними формами самостійної роботи в процесі вивчення курсу є:

– уважне слухання і конспектування лекцій;

– робота над конспектами лекцій, планами семінарських занять;

– вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами;

– робота із каталогами бібліотек з метою пошуку необхідної інформації;

– опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою;

– конспектування самостійно вивченого матеріалу, підготовка доповідей, рефератів, написання курсових робіт;

– активна участь у семінарських заняттях;

– участь у наукових гуртках, наукових конференціях, виставках.

Уважне слухання і конспектування лекцій з предмету.

Важливе місце у підготовці до семінарських занять відіграють лекції. Лекції є тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів у раціональнішому напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та надають йому знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз’яснюють складніші поняття та положення дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тією необхідною масою знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу, а також нормативно-правові джерела здійснюються викладачем в ході проведення лекції. Тому, під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати важливішу та необхідну масу інформації, що надається. В кінці лекції студент може поставити викладачеві питання щодо роз’яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної для студента інформації та надасть йому змогу в подальшому проаналізувати її.

Робота над конспектами лекцій, планами семінарських занять з дисципліни

При підготовці до семінарських занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію. При опрацюванні матеріалу лекції студент звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом семінарського заняття, що знаходиться у робочій програмі із обраної дисципліни. При відсутності у конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповному розкритті того чи іншого питання лекції або винесенні їх на самостійне опрацювання студентом чи написання ним реферату, доповіді зобов’язує його звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників та нормативно-правових джерел.

Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою

Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовим джерелами, науковою і спеціальною літературою необхідно так, щоб отримати з них максимум теоретичних знань та необхідних відомостей. При роботі з цими джерелами студент, в першу чергу, повинен ознайомитись із їх змістом, щоб визначити чи потрібно опрацьовувати дане джерело і чи стосується воно навчального курсу, що вивчається, і лише після цього відбирає необхідний для вивчення матеріал з цього джерела (глави, розділу і т. ін.) та розпочинає його вивчення. При опрацюванні матеріалунеобхідно з’ясувати суть питання, що вивчається, не уникаючи при цьому визначення суті незрозумілих чи незнайомих слів, термінів та не з’ясувавши їх змісту у словниках, довідниках, контексті речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі з науковою і спеціальною літературою потрібно аналізувати прочитане, порівнюючи з прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, відмічати незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на семінарському занятті. Тому під час опрацювання матеріалу за підручником, навчальним посібником, опрацюванні матеріалів нормативно-правових актів бажано і необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання, помітки на полях книги чи нормативно-правового акту, виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксацію опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою студент може отримати посилання на джерела, які не вказані в робочій програмі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.

Робота з каталогами бібліотек з метою пошуку необхідної інформації

Для належної підготовки фахівця-правознавця вивчення тієї чи іншої правової дисципліни тільки за допомогою конспекту лекцій та навчальних посібників, підручників є недостатнім. В більшості випадків належна підготовка можлива тільки при опрацюванні необхідного матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою. Перелік такої літератури, як правило, наводиться у робочій програмі навчальної дисципліни, тому завдання студента зводиться до пошуку цього матеріалу.

Для отримання необхідної літератури він зобов’язаний розпочати її пошук у бібліотеці. Якщо у робочій програмі наводиться список додаткової літератури з усіма необхідними реквізитами (автор, назва джерела, місце та рік видання), то необхідно звернутися до алфавітного каталогу бібліотеки та знайти у ньому картку з необхідним джерелом та бібліотечним шифром. Якщо ж студент проводить наукове дослідження обраної правової проблеми, готує наукову доповідь, виступ на конференцію і йому не відомі реквізити джерела або саме джерело, то необхідно звернутися до систематичного бібліотечного каталогу. В цьому випадку завдання студента зводиться до пошуку необхідної галузі (підгалузі) права, що охоплює розшукувану інформацію, а потім, в межах цієї галузі (підгалузі) до знаходження картки з необхідним джерелом та бібліотечним шифром.

В подальшому студент повинен оформити бібліотечне замовлення на літературу встановленого зразку, до якого вносить шифр знайденого джерела та усі необхідні реквізити.

Участь у семінарських заняттях.

Метою семінарського заняття є стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення специфіки, формування у них здібностей застосування одержаних знань в практичній діяльності.

При підготовці до семінарського заняття студент опрацьовує рекомендовану літературу (підручники, навчальні посібники, наукову та спеціальну літературу) та нормативно-правові джерела, конспектує необхідний матеріал відповідно до плану семінарського заняття.

Семінарські заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, дискусія, рольові ігри та ін.

Продуктивнішими і найраціональнішими формами семінарського заняття є співбесіда та дискусія. Вони дають можливість обговорити питання всебічно та залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвинути їх мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу та зобов’язують готуватися до кожного заняття всіх студентів.

Студент, який бере участь у семінарському занятті при обговоренні того чи іншого питання, повинен: чітко формулювати основні теоретичні положення; обґрунтовувати і доводити свої міркування; надавати повну і стислу відповідь на поставлене запитання; доповнювати доповідача та ін.

В кінці семінарського заняття викладач робить висновок щодо рівня підготовки студентів до заняття, відзначає переваги й недоліки відповідей, аналізує і оцінює надані відповіді та визначає завдання на наступне заняття.

Використання у самостійній підготовці студентів новітніх технологій

У навчальному процесі, в тому числі й у самостійній роботі студентів, в останній час значно зросла роль новітніх технологій – починають активно використовуватися різноманітні технічні засоби та технології (комп’ютер, відеотехніка, мережа Internet, інформаційні банки тощо). Зручнішим для використання у навчальному процесі є комп’ютер, так як він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу, надає наробкам студентівзакінченого й естетичного вигляду.

При роботі студента з персональним комп’ютером йому слід пам’ятати, що найпоширенішими, доступними і зручними у використанні системами пошуку і зберігання нормативно-правової інформації є:

– інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів «Право»;

– інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів «Юрист Плюс»;

– інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів «Ліга»;

– інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів «Нормативні акти України»;

– інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів «Електронний інформаційний бюлетень Верховної Ради України».

Використовуючи той чи інший напрям пошуку, студент отримує необхідний масив нормативно-правових актів, який у вигляді систематизованого за часом прийняття або тематикою (за вибором студента) переліку виводиться на екрані і є доступним для подальшого ознайомлення студентом. Інформаційна пошукова система «Право» обладнана зручними підказками й інструментами роботи з нею (асистент, базами фінансової інформації, картотеками, закладками, перекладачем та ін.), що робить її досить зручною у використанні студентами. При необхідності вибрані правові документи можуть бути роздруковані або скопійовані студентом на дискети з метою подальшого опрацювання.

З метою плідної самостійної підготовки студентів до занять ними можуть бути досить ефективно використані сканер, ксерокс, принтер та ін.

Великий обсяг необхідної правової та наукової інформації містить у собі також мережа Internet, яка може бути використана студентами у підготовці до занять, написанні доповідей, рефератів, курсових робіт та ін.

Активне і раціональне використання студентами у самостійній роботі засобів технічного забезпечення і новітніх технологій сприятиме ефективній підготовці студентів до навчальних занять та розширенню і поглибленню знань.

10. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Скласти доповідь – презентацію на обравши одну з тем:

1. Політико-правова думка в Україні в XVII ст. – XVIII ст.

2. Кирило-Мефодіївське братство.

3. Політико-правові погляди Україні в кінці XIX початку XX ст.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Пояснювально-ілюстративний метод – застосовується в ході лекцій та у процесі самостійної роботи студентів для передачі великих масивів навчальної інформації в опрацьованому вигляді.

Репродуктивний метод – застосовується в ході практичних занять і процесі самостійної роботи, передбачає набуття студентами навичок використання визначених алгоритмів вирішення навчальних та професійних завдань.

Метод проблематизації та евристичний метод – застосовуються в ході лекційних, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

1. Опитування на семінарських заняттях;

2. Захист наукових доповідей;

3. Тестування.

4. Підсумковий контроль – залік.

13. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТОРОЛЮ

1. Завдання курсу “Історія політичної і правової думки”.

2. Актуальність вивчення курсу (дискусійність, альтернативність рішень).

3. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в ІІ-І тис. до н.е.

4. Державно-правова ідеологія Стародавнього Китаю.

5. Загальна характеристика державно-правової ідеології в Стародавній Греції.

6. Ідеальна держава у вченнях Платона.

7. Сократ про державу і право.

8. Аристотель про державу і право.

9. Державно-правове вчення Фоми Аквінського.

10. Державно-правове вчення Марсілія Падуанського.

11. Державні і правові ідеї Київської Русі.

12. Основні напрямки державно-правової думки України під час перебування у складі Речі Посполитої.

13. Загальна характеристика європейської державно-правової ідеології епохи Відродження.

14. Політична доктрина Нікколо Макіавеллі (Італія).

15. Державно-правова ідеологія утопічного соціалізму (Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія))

16. Вчення Гуго Гроція про право і державу.

17. Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.

18. Державно-правова доктрина Томаса Гоббса.

19. Політико-правове вчення Джона Локка.

20. Загальна характеристика державно-правової ідеології епохи Просвітництва у Франції. (Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо)

21. Розвиток державно-правових теорій в США в період боротьби за незалежність. (О. Гамільтон, Т. Джеферсон)

22. Вчення Імануіла Канта про державу і право.

23. Вчення Гегеля про державу і право.

24. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньї, Георг Пухта).

25. Юридичний позитивізм та його сутність.

26. Сутність ліберальних теорій про державу і право у Німеччині.

27. Сутність ліберальних теорій про державу і право у Франції.

28. Англійська ліберальна думка про державу і право.

29. Лібералізм у США про державу і право.

30. Державні і правові вчення в Росії ХVІІІ ст. Феофан Прокопович.

31. Концепція”Москва-третій Рим” (Філофей, І. Спнін).

32. Марксизм про державу і право.

33. В.І.Ленін про державу і право.

34. Погляди на державу і право Івана Вишенського.

35. Погляди Петра Могили на державу і її правителя.

36. Погляди Богдана Хмельницького на державу і право.

37. Погляди Івана Мазепи. Проект конституції Пилипа Орлика.

38. Політико-правові погляди Григорія Сковороди.

39. Погляди на державу і право М.Костомарова.

40. Державно-правові концепції М.Драгоманова.

41. Теорія незалежності України М. Міхновського

42. Антидемократичні Теорії держави (Фашизм, нацизм)

43. Особливості розвитку політико-правової думки в повоєнний період.

44. Розвиток держави і права згідно з теорією еліт

45. Теорія технократичної держави

14. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Завдання для самостійної роботи