Життєвий цикл товару

Послуга–специфічний товар

ТЕСТИ 1-1

1Чим вища частка … у валовому національному доході, тим вищий рівень економічного розвитку країни та добробут її громадян.

1. Банківського сектору

2. Засобів виробництва

3. Продовольчих товарів

4. Послуг

2Об’єкт купівлі продажу, об’єкт комерційної діяльності це:

1.Послуга

2. Продукція

3. Робота

4. Товар

3Комерційна діяльність – діяльність з метою:

1)Забезпечення продовольчої безпеки;

2)Отримання прибутку;

3)Підвищення добробут громадян.

4Особливістю стану ринку послуг на сучасному етапі становлення ринкових відносин в Україні є:

1) зменшення кількості послуг на ринку;

2) незбалансованість ринкових механізмів;

3) досконала конкуренція між СПД;

3) якісне регулювання ринку послуг з боку держави;

4) заповнення ринку низькоякісними послугами;

5) незахищеність споживачів послуг.

5Найбільш ефективним фактором, який забезпечує розвиток економіки та спонукає підприємства і підприємців підвищувати якість товарів та послуг є:

1) корупція;

2) конкуренція;

3) державний контроль якості товарів;

4) зменшення податкового тиску.

6Суб’єктами взаємовідносин у сфері товарних відносин (споживання) у СРСР були:

1) населення;

2) держава;

3) СПД – фізичні особи;

4) СПД – юридичні особи.

7Суб’єктами взаємовідносин у сфері товарних відносин (споживання) в незалежній Україні є:

1) населення;

2) держава;

3) СПД – фізичні особи;

4) СПД – юридичні особи.

цим держава, яка у відповідності до Конституції України зобов’язана забезпечити створення ринкової соціально-орієнтованої економіки, є регулятором на ринку.

8Держава повинна проводити споживчу політику, яка гарантує споживчу безпеку в країні, а саме:

1) якість, кількість, безпеку товарів, їх доступність;

2) забезпечувати захист прав споживачів;

3) стимулювати монополію на ринку;

4) обмежувати розвиток конкуренції на ринку.

9Основним завданням товарознавства як науки – є формування ринку товарів та забезпечення державної політики у споживчій сфері, яка визначається компромісом інтересів держави – СПД – споживача, з пріоритетом інтересів:

1) держави;

2) споживача;

3) СПД.

10Хто був споживачами товарів в у СРСР?

населення,

фізична особа - СПД

юридична особа - СПД,

держава.

11Хто є споживачами товарів в умовах ринку?

населення,

фізична особа - СПД

юридична особа - СПД,

держава.

12Хто є споживачем товару у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів»?

1) громадян, який отримує, замовляє або має намір отримати чи замовити товар для особистих потреб;

2)громадянин, що потребує товар для задоволення особистих потреб;

3)громадянин, що отримує товар для задоволення особистих потреб.

13Хто є споживачем послуги?

1)громадян, який отримує, замовляє або має намір отримати чи замовити послуги для особистих потреб;

2)громадянин, що потребує задоволення особистих потреб;

3)громадянин, що отримує замовлену послугу для особистих потреб.

14Товаром та об’єктами досліджень у товарознавстві в незалежній Україні є:

1) енергоносії,

2) земля, її надра;

3) цінні папери;

4) рухоме та нерухоме майно фізичних та юридичних осіб;

5) ідеї;

6) продовольчі товари,

7)непродовольчі товари

8) послуги

15Вторинний ринок майна утворюють:

1) рухоме майно фізичних осіб

2) земля, її надра;

3) цінні папери;

4) непродовольчі товари;

5) нерухоме майно юридичних осіб;

5) послуги.

16Товар, за визначенням К. Маркса, є:

1) зовнішній предмет, річ, яка завдяки її властивостям задовольняє які-небудь людські потреби”;

2) любий об’єкт купівлі продажу.

17Властивостями товару у матеріальній формі є:

1) а-відчутний, б-невідчутний;

2) а-купівля товару призводить до виникнення права власності на нього, б-купівля товару не призводить до виникнення права власності на нього;

3) а-видимий, б-невидимий;

4) а-можна ідентифікувати, б-неможна ідентифікувати;

5) а-можна маркувати, б-неможна маркувати;

6) а-можна зберігати, б-неможна зберігати;

7) а-можна транспортувати, б-неможна транспортувати;

8) а-має матеріальну форму, б-є процесом.

9) а)- споживання товару співпадає у часі з його виготовленням, б- споживання товару не співпадає у часі з його виготовленням.

10) а- може бути предметом договору застави, оренди, б- не може бути предметом договору застави, оренди;

11) а-товар можна повернути, б-товар неможливо повернути;

12) а- товар можна охороняти, б-товар неможливо охороняти.

18Властивостями товару у нематеріальній формі є:

1) а-відчутний, б-невідчутний;

2) а-купівля товару призводить до виникнення права власності на нього, б-купівля товару не призводить до виникнення права власності на нього;

3) а-видимий, б-невидимий;

4) а-можна ідентифікувати, б-неможна ідентифікувати;

5) а-можна маркувати, б-неможна маркувати;

6) а-можна зберігати, б-неможна зберігати;

7) а-можна транспортувати, б-неможна транспортувати;

8) а-має матеріальну форму, б-є процесом.

9) а)- споживання товару співпадає у часі з його виготовленням, б- споживання товару не співпадає у часі з його виготовленням.

10) а- може бути предметом договору застави, оренди, б- не може бути предметом договору застави, оренди;

11) а-товар можна повернути, б-товар неможливо повернути;

12) а- товар можна охороняти, б-товар неможливо охороняти.

19Властивостями послуги є:

1) а-відчутна, б-невідчутна;

2) а-купівля послуги призводить до виникнення права власності на неї, б-купівля послуги не призводить до виникнення права власності на неї;

3) а-видима, б-невидима;

4) а-можна ідентифікувати, б-неможна ідентифікувати;

5) а-можна маркувати, б-неможна маркувати;

6) а-можна зберігати, б-неможна зберігати;

7) а-можна транспортувати, б-неможна транспортувати;

8) а-має матеріальну форму, б-є процесом.

9) а- споживання послуги співпадає у часі з її виготовленням, б- споживання послуги не співпадає у часі з її виготовленням.

10) а- може бути предметом договору застави, оренди, б- не може бути предметом договору застави, оренди;

11) а-її можна повернути, б-її неможливо повернути;

12) а-її можна охороняти, б-її неможливо охороняти.

20Право власності на товар полягає у праві:

1) купити товар;

2) володіти товаром;

3) перепродажі товару;

4) користуватися товаром;

5) розпоряджатися товаром;

6) утилізувати товар;

21Товар це:

1) робота на замовлення, виробничий процес, результатом якого може бути як матеріальна так і нематеріальна продукція;

2) матеріальний результат діяльності який призначені для задоволення реальних чи потенціальних потреб;

3) безпосередньо діяльність яка призначені для задоволення реальних чи потенціальних потреб;

4) матеріальна та нематеріальна продукція або матеріальна річ, яка не є результатом труда, призначені для купівлі-продажу.

22Продукція це:

1) робота на замовлення, виробничий процес, результат якого може бути як матеріальним так і нематеріальним;

2) матеріальний результат діяльності або безпосередньо діяльність-процес, які призначені для задоволення реальних чи потенціальних потреб.

23Послуга це:

1) безпосередньо діяльність яка призначені для задоволення реальних чи потенціальних потреб;

2) робота на замовлення, виробничий процес, результатом якого може бути як матеріальна так і нематеріальна продукція;

3) матеріальний результат діяльності який призначені для задоволення реальних чи потенціальних потреб.

24Продукція стає товаром, тільки коли вона є:

1) матеріальним об’єктом;

2) нематеріальним об’єктом;

3) об’єктом купівлі-продажу.

25Послуга стає товаром, тільки коли вона є:

1) матеріальним об’єктом;

2) нематеріальним об’єктом;

3) об’єктом купівлі-продажу.

26Право власності на результат надання послуги виникає якщо:

1) після отримання послуги не має матеріального підтвердження її отримання;

2) після отримання послуги є матеріальне підтвердження її отримання;

3) надання послуги пов’язане з транспортуванням, збереженням або покращенням якості речі.

27Право власності на результат надання послуги не виникає якщо:

1) після отримання послуги не має матеріального підтвердження її отримання;

2) після отримання послуги є матеріальне підтвердження її отримання;

3) надання послуги пов’язане з транспортуванням, збереженням або покращенням якості речі.

РИСИ

28Загальними характерними рисами, які визначають специфіку послуг є:

1) нерозривність виробництва і споживання;

2) мінливість якості;

3) нездатність до зберігання;

4) здатність до транспортування;

5) відчутність;

6) невідчутність;

7) можливість їх маркувати.

29Нерозривний взаємозв’язок виробництва і спожи­вання означає, що:

1) права власності на послугу (право володіння, користування, розпорядження) не виникає;

2) послуги невід’ємні від того, хто їх надає та виробляє;

3) обслуговування покупця є складовою якості послуги.

4) якість послуги істотно залежить від того, хто, де і коли її надає.

5) послугу неможливо продемонструвати, побачити, спробувати або вивчити до отримання.

30Нездатність послуг до зберігання означає, що:

1) права власності на послугу (право володіння, користування, розпорядження) не виникає;

2) послуги невід’ємні від того, хто їх надає та виробляє;

3) обслуговування покупця є складовою якості послуги.

4) якість послуги істотно залежить від того, хто, де і коли її надає.

5) послугу неможливо продемонструвати, побачити, спробувати або вивчити до отримання.

31Мінливість послуг означає, що:

1) послуги невід’ємні від того, хто їх надає та виробляє;

2) якість послуги істотно залежить від того, хто, де і коли її надає.

3) обслуговування покупця є складовою якості послуги.

4) права власності на послугу (право володіння, користування, розпорядження) не виникає;

5) послугу неможливо продемонструвати, побачити, спробувати або вивчити до отримання.

32Невідчутність, або нематеріальний характер по­слуг означає, що:

1) права власності на послугу (право володіння, користування, розпорядження) не виникає;

2) послуги невід’ємні від того, хто їх надає та виробляє;

3) послугу неможливо продемонструвати, побачити, спробувати або вивчити до отримання.

4) якість послуги істотно залежить від того, хто, де і коли її надає.

5) обслуговування покупця є складовою якості послуги.

33Чинники, які мають найсуттєвіший вплив на мінливість послуг:

1) діяльністю держави щодо зменшення монополізму у сфері послуг;

2) діяльністю держави щодо розробки стандартів обслуговування та якісного надання послуг;

3) діяльністю держави щодо підвищення конкуренції у сфері послуг;

4) діяльністю СПД по організації підбору і роботи з персона­лом підприємства;

5) сам покупець, його унікальність.

Економічна категорія "інфраструктура"

34У національній економіці будь-якої країни існує поділ на непересічні групи галузей:

1) галузі, що обслуговують процес виробництва матеріальних благ;

2) галузі інфраструктури;

3) галузі, що задовольняють потреби держави;

4) галузі, що задовольняють культурно-побутові, соціальні і особисті потреби населення;

5) галузі матеріального виробництва.

35 Базові галузі матеріального виробництва це:

1) промисловість;

2) забезпечення життєдіяльності населення;

3) сільське господарство;

4) будівництво;

5) транспорт;

6) інфраструктура.

36Галузі інфраструктури це:

1) базові галузі матеріального виробництва;

2) галузі матеріального виробництва та галузі невиробничої сфери, функціонування яких спрямоване на задоволення всього комплексу потреб в послугах.

3) транспортні галузі;

4) будівництво.

37Національна (народногосподарча) інфраструктура це:

1) залізниці;

2) аеропорти;

3) мости;

4) системи електропостачання;

5) наукові заклади;

6) системи водопостачання; урядові установи;

7) системи теплопостачання; автомагістралі;

8) фінансове і банківське обслуговування.

38Регіональна інфраструктура це:

1) залізниці;

2) аеропорти;

3) мости;

4) системи електропостачання;

5) наукові заклади;

6) системи водопостачання; урядові установи;

7) системи теплопостачання; автомагістралі;

8) фінансове і банківське обслуговування.

39Інфраструктуру, як сектор економіки поділяють на групи галузей

1) виробничу;

2) будівництво;

3) транспорт;

4) соціальну;

5) інституційну;

6) сільське господарство.

40Виробнича інфраструктура це:

1) галузі, що обслуговують процес виробництва матеріальних благ;

2) галузі, що обслуговують процес виробництва нематеріальних благ;

3) галузі, що задовольняють культурні, соціально-побутові і особисті потреби населення;

4) галузі, що задовольняють потреби держави.

5) галузі, що задовольняють корпоративні потреби.

41Соціальна інфраструктура це:

1) галузі, що обслуговують процес виробництва матеріальних благ;

2) галузі, що обслуговують процес виробництва нематеріальних благ;

3) галузі, що задовольняють культурні, соціально-побутові і особисті потреби населення;

4) галузі, що задовольняють потреби держави.

5) галузі, що задовольняють корпоративні потреби.

42Інституційна інфраструктура це:

1) галузі, що обслуговують процес виробництва матеріальних благ;

2) галузі, що обслуговують процес виробництва нематеріальних благ;

3) галузі, що задовольняють культурні, соціально-побутові і особисті потреби населення;

4) галузі, що задовольняють потреби держави.

5) галузі, що задовольняють корпоративні потреби.

43До сфери послуг, окрім речових об'єктів (інфраструктури), зараховують:

1) процес надання послуг;

2) споживачів послуг;

3) державні контролюючі органи;

4) працівників, які надають послуги.

44Доцільно поділити всю сферу соціальної інфраструктури на:

1)соціально-побутову;

2)медичну;

3)соціально-культурну;

4)пенсійного забезпечення;

5)соціального страхування.

Соціально-побутова інфраструктура об'єднує:

1) об'єкти, які забезпечують першочергові потреби людей;

2) об'єкти, які створюють певні матеріальні умови життєдіяльності людей;

3) об'єкти культури;

4) об'єкти, що забезпечують надання духовних, тобто неречових послуг.

45Соціально-культурна інфраструктура об'єднує:

1) об'єкти, які забезпечують першочергові потреби людей;

2) об'єкти, які створюють певні матеріальні умови життєдіяльності людей;

3) об'єкти культури;

4) об'єкти, що забезпечують надання духовних, тобто неречових послуг.

46До соціально-побутової інфраструктури увійдуть такі галузі та заклади:

1) заклади фізичної культури і спорту;

2) установи соціального забезпечення;
3) житлово-комунальне господарство;

4) побутове обслуговування;

5) культури і мистецтва;

6) торгівля й громадське харчування;

7) пасажирський транспорт;

8) зв'язок (у частині надання послуг населенню);

9) освіти;

10) установи охорони здоров'я.

47До соціально-культурної інфраструктури увійдуть такі галузі та заклади:

1) заклади фізичної культури і спорту;

2) установи соціального забезпечення;
3) житлово-комунальне господарство;

4) побутове обслуговування;

5) культури і мистецтва;

6) торгівля й громадське харчування;

7) пасажирський транспорт;

8) зв'язок (у частині надання послуг населенню);

9) освіти;

10) установи охорони здоров'я.

48За відношенням до певної інфраструктури послуги поділяються на послуги що:

1) обслуговують процес виробництва матеріальних благ;

2) обслуговують процес виробництва нематеріальних благ;

3) задовольняють культурні, соціально-побутові і особисті потреби населення;

4) задовольняють потреби держави.

ТЕСТИ 1–2

Класиф

49За платністю послуг послуги поділяються на такі сегменти:

1) платні;

2) безплатні;

3) комерційні;

4) неприбуткові.

50Безплатні послуги надаються:

1) державою

2) церквами, благодійними фондами;

3) комерційними організаціями.

51Платні послуги надаються:

1) державою

2) церквами, благодійними фондами;

3) комерційними організаціями.

52Послуги комерційні надаються з метою:

1) отримання прибутку;

2) реалізації функцій і завдань держави.

53Державні послуги, надаються з метою:

1) отримання прибутку;

2) реалізації функцій і завдань держави.

54Групу комерційних послуг можна поділити на підгрупи:

1) підгрупу однорідних послуг;

2) підгрупу супутніх послуг;

3) підгрупу самостійних послуг;

4) підгрупу соціальних послуг;

5) підгрупу універсальних послуг.

55Підгрупа супутніх послуг це:

1) послуги, які надаються при реалізації всіх видів товарів, крім товарів, які є послугами;

2) послуги, які не пов’язані з реалізацією іншого товару;

3) послуги, які в залежності від обставин можуть бути, як супутніми так і самостійними.

56Підгрупа самостійних послуг це:

1) послуги, які надаються при реалізації всіх видів товарів, крім товарів, які є послугами;

2) послуги, які не пов’язані з реалізацією іншого товару;

3) послуги, які в залежності від обставин можуть бути, як супутніми так і самостійними.

57Універсальні послуги це:

1) послуги, які надаються при реалізації всіх видів товарів, крім товарів, які є послугами;

2) послуги, які не пов’язані з реалізацією іншого товару;

3) послуги, які в залежності від обставин можуть бути, як супутніми так і самостійними.

58Самостійні послуг це:

1) освіти;

2) посередницькі послуги;

3) послуги торгівлі;

4) збереження, та консервації;

5) побутові;

6) транспортні;

7) житлово-комунальні;

8) громадського харчування;

9) охорони здоров'я;

10) туристично-екскурсійні;

11) науково-технічні;

12) фінансово-банківські.

59Універсальні послуги це:

1) освіти;

2) посередницькі послуги;

3) послуги торгівлі;

4) збереження, та консервації;

5) побутові;

6) транспортні;

7) житлово-комунальні;

8) громадського харчування;

9) охорони здоров'я;

10) туристично-екскурсійні;

11) науково-технічні;

12) фінансово-банківські.

60Супутні послуги це:

1) освіти;

2) посередницькі послуги;

3) послуги торгівлі;

4) збереження, та консервації;

5) побутові;

6) транспортні;

7) житлово-комунальні;

8) громадського харчування;

9) охорони здоров'я;

10) туристично-екскурсійні;

11) науково-технічні;

12) фінансово-банківські.

61Універсальні послуги це:

1) освіти;

2) посередницькі послуги;

3) послуги торгівлі;

4) збереження, та консервації;

5) побутові;

6) транспортні;

7) житлово-комунальні;

8) громадського харчування;

9) охорони здоров'я;

10) туристично-екскурсійні;

11) науково-технічні;

12) фінансово-банківські.

62В умовах коли пропозиція послуги на ринку перевищує попит на неї послуга знаходиться:

1) у конкурентному середовищі ринку;

2) поза конкурентним середовищем ринку.

63В умовах коли попит на послуги на ринку перевищує пропозицію послуга знаходиться:

1) у конкурентному середовищі ринку;

2) поза конкурентним середовищем ринку.

64За функціональним призначенням виділяють послуги:

1) ремонт квартир;

2) для СПД або підприємств;

3) консуль­таційні;

4) побутові;

5) культурно-розважальні;

6) які не потребують безпосереднього контакту вико­навця із споживачем;

7) технічне обслуговування та ремонт електропобутових приладів;

8) які потребують безпосереднього контакту виконавця із споживачем;

9) інформаційні;

10) для населення.

65За об'єктом обслуговування виділяють послуги:

1) ремонт квартир;

2) для СПД або підприємств;

3) консуль­таційні;

4) побутові;

5) культурно-розважальні;

6) які не потребують безпосереднього контакту вико­навця із споживачем;

7) технічне обслуговування та ремонт електропобутових приладів;

8) які потребують безпосереднього контакту виконавця із споживачем;

9) інформаційні;

10) для населення.

66За формою надання послуги виділяють послуги:

1) ремонт квартир;

2) для СПД або підприємств;

3) консуль­таційні;

4) побутові;

5) культурно-розважальні;

6) які не потребують безпосереднього контакту вико­навця із споживачем;

7) технічне обслуговування та ремонт електропобутових приладів;

8) які потребують безпосереднього контакту виконавця із споживачем;

9) інформаційні;

10) для населення.

67За суб'єктом обслуговування виділяють послуги:

1) ремонт квартир;

2) для СПД або підприємств;

3) консуль­таційні;

4) побутові;

5) культурно-розважальні;

6) які не потребують безпосереднього контакту вико­навця із споживачем;

7) технічне обслуговування та ремонт електропобутових приладів;

8) які потребують безпосереднього контакту виконавця із споживачем;

9) інформаційні;

10) для населення.

68Дайте визначення об’єкта стандартизації в сфері послуг:

1)групи та підгрупи однорідних послуг, види послуг, окремі послуги, складові послуг і процесів обслуговування, обов’язкові та рекомендовані вимоги до них;

2)послуга, виробничих процес надання послуги, результати послуг, що підлягають стандартизації;

3)документ, який вміщує вимоги та норми, які регламентують порядок та умови обслуговування.

69Дайте визначення поняття „група однорідних послуг”:

1)група послуг, які об’єднані єдиним нормативним документом;

2)послуги, коло виконання яких, міститься в певній обмеженій сфері;

3)сукупність послуг, що характеризуються загальним цільовим або функціональним призначенням.

70Дайте визначення поняття „підгрупа однорідних послуг”:

1)частина групи однорідних послуг, які виконуються на підставі загальних нормативних документів;

2)частина групи однорідних послуг, що характеризуються загальним функціональним призначенням і визначеними споживчими властивостями;

3)частина групи однорідних послуг, які об’єднуються більш специфічними питаннями надання послуг.

71Дайте визначення терміна „вид послуги”:

1)складова підгрупи однорідних послуг, що характеризуються загальними конструктивними, технологічними рішеннями або іншими ознаками;

2)група послуг, якій властиві загальні риси (конструктивне, технічне рішення тощо);

3)складова окремої групи, яка характеризується загальними ознаками.

72Що являє собою система сертифікації групи однорідних послуг?

1)система сертифікації послуг, що відносяться до однієї групи;

система сертифікації, що відноситься до послуг, до яких застосовуються одні і ті ж конкретні стандарти і правила та така ж сама процедура;

2)сертифікація послуг, що надаються однією установою.

73Послуги, що можуть бу­ти об'єктом зовнішньої торгівлі:

1) повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів;

2) індивідуальні;

3) соціальні;

4) державні;

5) зв'язок;

6) міжнародні кредитні і страхові угоди;

7) інфраструктурні.

74Послуги, що не можуть бу­ти об'єктом зовнішньої торгівлі:

1) повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів;

2) індивідуальні;

3) соціальні;

4) державні;

5) зв'язок;

6) міжнародні кредитні і страхові угоди;

7) інфраструктурні.

Життєвий цикл товару

75У відповідності до стандарту Міжнародної організації по стандартизації (ІСО) життєвий цикл товару, як матеріального об’єкту (продовольчої та непродовольчої продукції), який досліджує товарознавство складається з:

1) 11етапів та 4 стадії;

2) 7етапів та 2 стадій;

3) 9 етапів та 4 стадії.

76Життєвий цикл товару, як нематеріального об’єкту (послуги), який досліджує товарознавство складається з:

1) 11етапів та 4 стадії;

2) 7етапів та 2 стадій;

3) 9 етапів та 4 стадії.

77Показник збереженості товару у часі є одним з найважливіших для оцінки якості товару, для зовнішнього матеріального об’єкту має значення:

1) більше «нуля»;

2) менше «нуля»;

3) „нуль”.

78Показник збереженості товару у часі є одним з найважливіших для оцінки якості товару як зовнішнього об’єкту, для послуги має значення:

1) більше «нуля»;

2) менше «нуля»;

3) „нуль”.

ЯКІСТЬ

79Дайте визначення поняття „обслуговування”?

1) це діяльність виконавця при безпосередньому контакті із споживачем послуги;

2) це задоволення потреб споживача виконавцем;

3) це контактування споживача з виконавцем.

80Що являє собою надання послуги?

1) результат взаємодії виконавця або постачальника та споживача;

2) діяльність виконавця або постачальника, яка необхідна для забезпечення послуги;

3) період часу, протягом якого споживач отримує надання послуги, яка замовлена.

81Що являє собою технологічний процес виконання послуги?

1) результат діяльності виконавця або постачальника;

2) результат взаємодії виконавця або постачальника та споживача;

3) основна частина процесу надання послуги, що пов’язана із зміною стану об’єкта послуги.

82Що таке замовлення на послугу?

1) угода між споживачем та виконавцем послуги, що визначає юридичні, економічні, технічні відносини сторін;

2) угода між споживачем та виконавцем (постачальником) при виконанні особистої послуги;

3) акт, складений споживачем на отримання будь-якої послуги.

83Що таке сертифікація послуг?

1) діяльність щодо підтвердження відповідності послуг встановленим у стандартах вимогам;

2) перелік усіх видів послуг, що підлягають сертифікації;

3) діяльність щодо виявлення недоліків у сфері надання послуг.

84Продовжить визначення „орган з сертифікації послуг – це:”

1) орган, який проводить діяльність щодо надання послуг, до яких застосовуються конкретні стандарти та правила;

2) установа, яка надає сертифіковані послуги населенню;

3) орган, що виконує сертифікацію відповідності послуг.

85Що являє собою об’єкт сертифікації у сфері послуг?

1) товар, процес надання послуги, що пов’язана з даним товаром;

2) орган, що займається сертифікацією послуг;

3) результат послуги, процес надання послуг, що підлягають сертифікації.

86Дайте визначення сертифікованої послуги:

1) послуга, яка відповідає нормам і правилам, які передбачені у даній системі сертифікації;

2) послуга, яка пройшла сертифікацію;

3) послуга, яка пройшла перевірку на якість.

87Дайте визначення поняття „якість послуги”?

1) корисна дія послуги, яка задовольняє встановлені або ті, що передбачаються, потреби споживачів;

2) сукупність характеристик послуги, які визначають її здатність задовольняти встановлені або ті, що передбачаються, потреби споживача;

3) характеристика декількох властивостей послуги, які складають її якість.

88Дайте визначення поняття „якість обслуговування”:

1) сукупність властивостей послуги, процесів та умов обслуговування для задоволення потреб споживачів;

2) умови обслуговування, які забезпечують задоволення встановлених потреб;

3) сукупність характеристики процесу та умов обслуговування, які забезпечують задоволення встановлених або тих, що передбачаються потреб споживача.

89Що вміщує в собі термін „показник якості послуги”?

1) характеристика декількох властивостей послуг, які задовольняють потреби споживача;

2) сукупність властивостей послуги, які складають її якість і відповідають вимогам споживачів;

3) кількісна характеристика однієї або декількох властивостей послуги, які характеризують її якість.

90Що таке показник якості обслуговування?

1) сукупність властивостей послуги, процесів та умов обслуговування для задоволення потреб споживачів;

2) кількісна характеристика однієї або декількох властивостей обслуговування, які складають його якість;

3) характеристика властивостей обслуговування, яка забезпечує задоволення встановлених потреб.

91Продовжить визначення „рівень якості послуги – це:”

1) характеристика якості послуги, яка базується на порівнянні значень деяких показників;

2) відносна характеристика якості послуги, яка базується на порівнянні фактичних значень показників її якості з нормативними значеннями цих показників;

3) характеристика якості послуги, яка базується на порівнянні якості окремих показників.

92Продовжить визначення „рівень якості обслуговування – це:”

1) відносна характеристика якості обслуговування, яка базується на порівнянні фактичних значень показників його якості з нормативними значеннями цих показників;

2) характеристика якості обслуговування, яка базується на порівнянні значень деяких показників;

3) характеристика якості обслуговування, яка базується на порівнянні якості окремих показників.

93Продовжить визначення „контроль якості послуг – це:”

1) сукупність операцій, яка вміщує оцінки декількох характеристик послуги;

2) корисна дія послуги, яка задовольняє встановлені або ті, що передбачаються потреби споживачів;

3) сукупність операцій, яка вміщує проведення вимірів, випробувань, оцінки однієї або декількох характеристик послуги і порівняння отриманих результатів зі встановленими вимогами.

94Продовжить визначення „контроль якості обслуговування – це:”

1) характеристика операцій, яка вміщує проведення вимірів та оцінки декількох характеристик обслуговування;

2) сукупність операцій, яка вміщує проведення вимірів, випробувань, оцінки однієї або декількох характеристик обслуговування і порівняння отриманих результатів зі встановленими вимогами;

3) діяльність, яка вміщує проведення випробувань та дає оцінку якості обслуговування.

95Дайте визначення системи якості послуг:

1) організаційна структура, яка здійснює контроль за якістю послуг;

2) сукупність нормативно-технічної документації, яка призначена для визначення якості послуг;

3) сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю послуг.

96Що таке правила обслуговування?

1) документ, який повністю висвітлює основні правила обслуговування;

2) документ, який вміщує вимоги та норми, які регламентують порядок та умови обслуговування;

3) нормативний документ, який вміщує вимоги щодо якісного надання послуг.

97В якому випадку Програма забезпечення якості послуг може успішно реалізовуватися лише за рахунок спроможності держави виконувати свої функції щодо захисту ринку від небезпечних та неякісних послуг та безпосередньо захисту прав споживачів?

1) після кількісного насичення ринку послугами;

2) в умовах монополізації ринку відповідного виду послуг або в умовах ненасиченності ринку відповідними послугами.

98В якому випадку Програма забезпечення якості послуг може успішно реалізовуватися лише за рахунок конкуренції?

1) після кількісного насичення ринку послугами;

2) в умовах монополізації ринку відповідного виду послуг або в умовах ненасиченності ринку відповідними послугами.

99Фактори, які впливають на рівень забезпечення якості послуг це:

1)конкуренція;

2)діяльність державних органів ціноутворення;

3)діяльність державних органів стандартизації, метрології та сертифікації;

4)діяльність державних контролюючих органів.

100Що являє собою система сертифікації послуг?

1) система, за вимогами та правилами якої проводиться сертифікація послуг;

2) система, яка розробляє порядок та управління проведення сертифікації послуг;

3) система, яка має власні правила процедури та управління для проведення сертифікації відповідності послуг.

101Продовжить визначення „акредитація органу з сертифікації послуг – це:”

1) складання переліку усіх видів послуг, що підлягають сертифікації;

2) діяльність щодо виявлення недоліків у сфері надання послуг;

3) процедура, за допомогою якої вповноважений орган офіційно визначає правомочність органу з сертифікації послуг виконувати конкретні роботи.

102Дайте визначення сертифікованої послуги:

1) послуга, яка відповідає нормам і правилам, які передбачені у даній системі сертифікації;

2) послуга, яка пройшла сертифікацію;

3) послуга, яка пройшла перевірку на якість.