Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Структура літературної освіти ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Літературна освіта, що реалізується в закладах України різних типів, має структуру, що відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап (дитячий садок) – початкова школа (1–4 класи) – основна школа (5–9 класи) – старша школа (10–11 класи). Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в 5–11 класах загальноосвітньої школи має три етапи: Основна школа (5–9 класи):
Старша школа (10–11 класи) – творчо-критичне читання (3-й етап). Частини й етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, побудовою програм і відповідних методик, але поміж ними має бути тісний зв’язок і наступність, адже всі разом вони складають єдину систему літературної освіти. 5–7 класи – прилучення до читання (1-й етап). Порівняно з початковою школою предмети, що забезпечують літературну освіту, в основній школі розмежовуються. Це розмежування закріплюється в окремих програмах, підручниках, хрестоматіях, посібниках. Курс літератури в 5–7 класах має будуватися на підставі проблемно-тематичного принципу. Завдання вивчення літератури в 5–7 класах є такими:
8–9 класи – системне читання (2-й етап). Вивчення літератури у 8–9 класах загальноосвітньої школи базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів. Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні знайомляться зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості. У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому дисципліни, що забезпечують літературну освіту в цей період, повинні сприяти становленню особистісних якостей юнацтва. Завдання вивчення літератури у 8–9 класах:
10–11 класи – творчо-критичне читання (3-й етап). Оптимальним у викладанні літератури для цієї вікової категорії учнів буде комплексний принцип, згідно з яким до вивчення в школі старшокласникам будуть запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського, психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку. Осягнення цих творів має ґрунтуватися на попередніх знаннях (про літературні епохи, напрями, течії, про загальний розвиток культури й філософської думки), що збагачуються й розширюються в старшій школі. Навчання в старшій школі є профільним, що визначає специфіку викладання літератури. У зв’язку з цим доречно виокремити два підходи (відповідно й два типи програм, підручників, посібників, хрестоматій: 1) для нефілологічних профілів (фізико-математичного, природничого, спортивного та інших профілів); 2) для філологічного профілю. Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для кожної культурної людини. На цьому етапі можливою є інтеграція літературних курсів та введення предмету "Література", завданнями якого в 10–11 класах нефілологічного профілю є:
Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає сліпого копіювання вищої освіти, адже це призведе до протилежного результату, зменшенню інтересу до предмета. Завдання, сформульовані вище, є актуальними й для профільного навчання літератури. Але специфічними завданнями у 10–11 класах філологічного профілю є такі:
Директор департаменту загальної
|