Розподіл амортизаційних відрахувань

Прямолінійний метод має свої переваги та недоліки. Переваги полягають у: простоті розрахунку, рівномірності розподілу суми амортизації між обліковими періодами, забезпечується порівняння собівартості продукції з доходами від її реалізації. Недоліки: не враховується моральне зношування, необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації об’єкта, відмінність виробничої потужності об’єкта основних засобів у різні роки його експлуатації.

Амортизаційні відрахування за методом зменшення балансового залишку визначаються за допомогою фіксованого (постійного) відсоткавід залишкової вартості об’єкта. Норма амортизації в цьому випадку

розраховується за формулою:

На t = Нап·((100 – Нап)/100) t-1 %,

де t – рік корисної експлуатації об’єкта;

Нап – підвищена норма амортизації, %.

Якщо розрахункову величину амортизаційних відрахувань віднести до первинної вартості основних фондів, то норми амортизації розподіляють за регресивною шкалою.

За даним методом річні амортизаційні відрахування протягом періоду експлуатації постійно зменшуються і в результаті не повністю компенсують амортизовану вартість основних фондів. Тому доволі часто використовується комбінація методів зменшеного залишку і рівномірної амортизації (здійснюється в другій половині терміну експлуатації основних фондів). Це дозволяє повністю амортизувати їх первинну вартість.

Наприклад, на підприємстві встановлено певного типу обладнання вартістю 100 тис. грн. Списання проводяться в розмірі 20 % від балансового залишку. Щорічні амортизаційні відрахування виглядають так:

За три роки списано 48,8 тис. грн, тобто 18,8 тис. грн – прибуток, прихований у витратах виробництва, який повністю звільнений від оподаткування і перерахований в амортизаційний фонд. Кошти з амортизаційного фонду можуть бути використані для інвестицій.

За методом прискореного зменшення балансового залишку річна сума амортизації визначається як добуток балансового залишку об’єкта на початок звітного періоду та норми амортизації, яка обчислюється із терміну корисного використання об’єкта і подвоюється. Ліквідаційна вартість об’єкта в такому разі не береться до уваги. У попередньому прикладі річна норма амортизації обладнання становила 20 %, отже, подвійна норма дорівнюватиме 40 %.

Розрахунок амортизації для кожного року корисної амортизації обладнання приведено в табл. 15.

Таблиця