Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Теоретичні відомості. Основні поняття і визначення, що стосуються системи допусків і посадок, встановлені ДСТУ 2500-94
|
|
Основні поняття і визначення, що стосуються системи допусків і посадок, встановлені ДСТУ 2500-94.
Одним з параметрів, які характеризують деталь як геометричне тіло, є її розмір.
Розмір − числове значення лінійної величини (діаметр, довжина тощо) у вибраних одиницях вимірювання.
Отвір − термін, що умовно застосовується для позначення внутрішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи.
Вал − термін, що умовно застосовується для позначення зовнішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи. У з’єднанні шпонки з пазом вала шпонка є валом, а паз вала є отвором.
Розміри з’єднуваних поверхонь називаються з’єднуваними розмірами, а розміри не з’єднуваних (вільних) поверхонь називаються вільними розмірами.
Наприклад, з’єднуваними розмірами будуть зовнішній діаметр юбки поршня і внутрішній діаметр циліндра двигуна (вони входять у з’єднання один з одним), а вільними розмірами будуть висота поршня і висота циліндра.
Умовно розміри позначаються літерами латинського алфавіту. Розміри, що належать до отворів, позначаються великою літерою D а розміри, що належать до валів − малою літерою d.
В машинобудуванні всі розміри в технічній документації задають і зазначають у міліметрах.
Розміри деталей визначаються розрахунками на міцність, жорсткість, або приймаються зконструктивних міркувань з подальшим їх округленням до найближчого, як правило, більшого розміру із рядів нормальних лінійних розмірів за ГОСТ 6636-69, в якому встановлено нормальні лінійні розміри чотирьох рядів: Ra5, Ra10, Ra20 і Ra40. Такий розмір у системі допусків прийнято називати номінальним розміром.
а) б)
Рис. 7.1.
Номінальний розмір − розмір, відносно якого визначаються відхилення (рис. 7.1, а і б). Він є однаковим для отвору і вала, які утворюють з’єднання і називається номінальним розміром з’єднання.
Номінальні розміри позначають: Dn (D) – отвору; dn (d) – вала.
Розміри, одержані при виготовленні деталей, відрізняються від номінальних внаслідок впливу похибок оброблювання, тому їх називають дійсними (справжніми) розмірами.
Дійсний розмір − розмір елемента, встановлений вимірюванням. Дійсні розміри позначають: De – отвору; de – вала.
Дійсні розміри деталей в партії, виготовленій на одному і тому ж верстаті з однієї і тієї ж установки будуть завжди відрізнятися один від одного внаслідок впливу похибок оброблювання, тобто відбувається розсіювання розмірів.
Тому зону (поле) розсіювання дійсних розмірів обмежують призначенням граничних допустимих розмірів.
Граничні розміри − два гранично допустимі розміри елемента, між якими повинен знаходитись (або яким може дорівнювати) дійсний розмір.
Розрізняють найменший і найбільший граничні розміри.
Найменший граничний розмір − найменший допустимий розмір елемента (рис. 7.1, а). Його позначають: Dmin − для отвору; dmin − для вала.
Найбільший граничний розмір − найбільший допустимий розмір елемента (рис. 7.1, а). Його позначають: Dmax − для отвору; dmax − для вала.
Умови придатності дійсних розмірів записуються так:
для отвору: Dmin ≤ De≤ Dmax
для вала: dmin ≤ de ≤ dmax.
Вихід дійсних розмірів за межі їх граничних значень свідчить про наявність браку. Якщо для отвору дійсний розмір De менший за найменший граничний розмір Dmin,тобто De < Dmin,буде мати місце брак поправний, а якщо De > Dmax − має місце непоправний брак. Аналогічно для вала: de > dmax − має місце поправний брак, а брак непоправний, якщо de < dmin.
Граничні розміри задаються граничними відхиленнями від номінального розміру.
Відхилення розміру − алгебраїчна різниця між розміром (дійсним або граничним) і відповідним номінальним розміром. Його позначають: Е − для отвору; e − для вала.
Дійсне відхилення розміру - алгебраїчна різниця між дійсним і відповідним номінальним розмірами.
Його позначають: Еe – для отвору; ее − для вала.
Граничне відхилення розміру − алгебраїчна різниця між граничним і відповідним номінальним розмірами.
Верхнє відхилення розміру (ES, es)– алгебраїчна різниця між найменшим граничним і відповідним номінальним розмірами:
– для отвору; 
– для вала.
Нижнє відхилення розміру (EІ, еі)– алгебраїчна різниця між найменшим граничним і відповідним номінальним розмірами
– для отвору; 
– для вала.
Величина граничних відхилень визначає точність розміру, а величина дійсного відхилення визначає придатність розміру.
За відомими номінальними розмірами і їх граничними відхиленнями, граничні розміри визначаються за формулами:
для отвору: 
; 
;
для вала: 
; 
.
Граничні відхилення можуть бути додатними, від’ємними, або одне з них може бути рівне нулю. У розрахункові формули відхилення розмірів потрібно підставляти з їх знаками.
Допуск розміру Т − різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами або алгебраїчна різниця між верхнім і нижнім граничними відхиленнями (рис. 7.1, б).
Допуск розміру отвору:
, або 
.
Допуск розміру вала:
,або 
.
Допуск − це абсолютна величина без знака. Якщо в розрахунках допуск одержується величиною від’ємною, то це свідчить про помилки, допущені в розрахунках.
Будь-який з допусків, що встановлюється даною системою допусків називається стандартним допуском і позначається літерами IT (скорочення слів ISO Tolerance (допуск ISO). Надалі під терміном "допуск" слід розуміти "стандартний допуск".
В системі допусків та посадок прийняте таке поняття як поле допуску, яке не слід розуміти як допуск.
Поле допуску − поле, обмежене найбільшим і найменшим граничними розмірами, яке визначається величиною допуску і його положенням відносно номінального розміру. В разі графічного зображення поле допуску міститься між двома лініями, що відповідають верхньому та нижньому відхиленням відносно нульової лінії (рис. 7.1, б).
Нульова лінія − лінія, що відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхилення розмірів в разі графічного зображення полів допусків та посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхилення відкладаються вверх від неї, а від’ємні − вниз (рис. 7.1, б).
Розташування поля допуску відносно номінального розміру або нульової лінії визначається одним з двох відхилень − верхнім або нижнім, яке називається основним.
Основне відхилення − одне з двох граничних відхилень (верхнє чи нижнє), що визначає розташування поля допуску відносно нульової лінії. В даній системі допусків та посадок основним є те відхилення, яке розташоване ближче до нульової лінії. На рис. 7.1, б основним є нижнє відхилення (ЕІ, еі).
Date: 2016-05-13; view: 609; Нарушение авторских прав