Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень

59.Основні забруднювачі повітря житлових приміщень, основні індикаторні показники ступеня забруднення приміщень.

Джерела забруднення повітря житлових приміщень – продукти життєдіяльності організму людей, які виділяються шкірою та дихання(продукти розкладання поту, шкірного сала, змертвілого епідермісу, інші продукти життєдіяльності, які виділяються у повітря приміщення пропорційно кількості людей, терміну їх перебування у приміщенні та кількості СО2, який накопичуєтьсяу пвітрі пропорційно перерахованим забруднювачам а тому використовується як показник ступеня забруднення цими речовинами приміщень(як індикатор цих забруднень). Через шкіру і дихання виділяється основному органічні продукти обміну речовин, для оцінки ступення забруднюванення визначають окислюваність повітря(вимірюють кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію K2Cr2O7. (чисте повітря якщо показник =4-6 мг!м3 кисню) в приміщеннях з дуже поганим сан. Станом може= 20 мг!м3.

60.Вплив різних концентрацій СО2 на організм людини, ГДК СО2 для побутових, громадських та виробничих приміщень..

Концентрація СО2 збільшується пропорційно кількості людей і терміну їх перебування в приміщенні, але недосягає шкідливих для організму рівня, відображає ступінь забруднення повітря іншими продуктами життєдіяльності. І лише в замкнутих недостатньо вентильованих приміщеннях за рахунок бродіння горіння кількість СО2 може досягати концентрацій небезпечних для здоров»я. Концентрація СО2 2-2,5% не викликає помітних відхилень в самопочутті; до 4% - підвищення інтенсивності дихання, серцевої діяльності, зниження працездатності; При 5% - задишка підвищення серцевої діяльності, зниження працездатності. 6% -зниження розумової діяльності, головні болі, запаморочення: 7%- нездатність контролювати свої дії, втрату свідомості і навіть смерть. 10% викликає швидку, а 15-20% миттєву смерть через параліч дихання. Для визначення СО2 використовують методи Суботіна-нагорського з гідроксидом барію, Калмикова, інтерферометричний, портативний експресний метод Лунге –цеккендорфа (Прохорова).Граничнодопустима концентрація СО2 в житлових приміщеннях =0,07-0,1%, у виробничих до 1 – 1,5%

61. Гігієнічне значення вентиляцій житлових та громадських будинків показники ефективності вентиляції.

Повітря приміщень вважається чистим, якщо концентрація СО2 не перевищує 0,07%(по Петенкоферу), або 0,1%(по Флюге). На цій підставі розраховують необхідний об»єм вентиляції- кількість свіжого повітря, яке повинно надходити в приміщення, щоб концентрація СО2 не перевищувала норму, за формулою: V= K*n/(P-P1). Вентиляція- одна із складових у комплексі заходів щодо оздоровлення виробничого середовища,забезпечення оптимальних умов праці і відпочинку.Вентиляційні пристрої підтримують в межах норми заданих метереологічнихумов і чистоти повітря, стану повітря робочої зони який відповідає санітарному законодавству щодо температури, відносної вологості,вмісту в ньому пилу, токсичних речовин. Розрізняють природну і штучну механічну вентиляцію. За організацією повітрообміну вентиляцію поділяють на загально обмінну(зміна повітря в усьому об»ємі приміщенні), місцеву(повітрообмін на окремій частині приміщення). Природна вентиляція здійснюється внаслідок теплового або вітряного тиску й поділяється на неорганізовану та організовану(аерацію).Ефективність аерації: визначити метеорологічні умови у виробничому приміщенні та санітарний стан повітря робочої зони за умов роботи аераційної систем; з»ясувати напрямок руху повітря біля відкритих аераційних отворів; визначити кількість повітря, що виділяється з приміщення через аераційний отвір; розрахувати і порівняти об»єми припливного та витяжного повітря,оцінити повітрообмін у виробничому приміщенні і ефективність аерації. Виміри цих показників проводить лікар з гігієни праці.

62.Визначення поняття «мікроклімату», його гігієнічне значення.

Мікроклімат-сукупність фізичних факторів виробничого середовища: температура, вологість, рухомість повітря, і теплове випромінювання від навколишніх поверхонь обладнання і відкритих джерел) що впливають на тепловий стан організму.

Поділяється на комфортний і дискомфортний. На стан виробничого мікроклімату впливають: характер технологічного процесу, умови повітрообміну і приміщенні, метеорологічні умови зовнішньої атмосфери, період року, доби. Мікроклімат впливає на загальний стан здоров»я людини, на функції органів і систем які забезпечують терморегуляцію, а саме на фізичні процеси(тепловіддача конвекцією, радіацією, потовипаровуванням) і хімічні (зміни рівня обмінниї процесів), які забезпечуються ЦНС і серцево- судинною системою, ендокринної системою.в разі перебування людини в дискомфортних умовах виникають патологічні стани.

63. Гігієнічне значення вологості повітря, показники вологості повітря, методи вимірювання. Вологість впливає на теплообмін організма.Вологість характеризується: 1.Абсолютною вологістю – (пружність) водяної пари, що знаходиться даний момент в повітрі (Па), або кількість водяної пари в грамах, яка міститься в 1 м3 повітря у момент дослідження. 2.Максимальна вологість – пружність водяної пари(Па) при повному насиченні повітря вологою при даній температурі. 3.Відносна вологість відношення абсолютної вологості до максимальної вираженої у відсотках.Вологість повітря вимірюється психрометрами: статичними(психрометр Августа), і динамічними (аспірацій ний психрометр Ассмана). Для систематичного спостереження за вологістю повітря використовують гігрограф. При визначені вологості повітря за допомогою аспіраційного психрометра виходять із показань «сухого» і «вологого» термометрів, таблиць,графіками. Статичний метод: 1. Абсолютна вологість =A=f-a*(t-t1)B 2.відносна: P=(A*100%)/F Динамічний метод 1.Абсолютна:A= t-0,5*(t-t1)B/755 2.Відносна:P=A*100/F. Норми відносної вологості(%) в теплий період- 30-60; в холодний і перехідний період-30-45; допустима 65.

64. Гігієнічне значення температури оточуючих предметів(радіаційна температура, інфрачервоне випромінювання), методи вимірювання.

Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують кульові термометри, а температуру стін – пристінні термометри. Визначення радіаційної температури проводиться на рівні 0,2 і 1,5 м від підлоги, прилад має інерцію (15 хв) тому показання термометра знімають не раніше цього строку. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2; 1,5 не перевищує 3градусиС.Нормативні величини радіаційної температури(в градусах) –1. Житлові приміщення - 20; 2. Лікарняні палати – 20-22; 3. Лікарські кабінети- 22-24; 4. Учбові лабораторії – 18.

Для визначення температури стін приміщень використовують пристінні термометри з плоским, спірально вигнутим резервуаром, який прикріплюється до стіни спеціальною замазкою(віск + каніфол)або алебастром. Високі рівні інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств вимірють за допомогою актинометрів і виражають в мкал/см2хв.

65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.

Рухомість повітря вимірюється за допомогою анемометрів і кататермометрів.Анемометри використовують для дослідження рухомості односпрямованих, а кататермометри – різноспрямованих потоків повітря. Анемометри реєструють відносно великі швидкості руху повітря(крильчасті – від 0,3 – 5 м/с, чашкові від 1 до 30 м/с. при визначенні швидкості руху повітря менше 1 м/с використовують метод кататермометрії. Для обчислення швидкості руху повітря менше 1 м/с використовують формулу Хілла: V= ](H/Q-0,20)/0,40]2; При швидкості руху повітря від 1 до 7 м/с- формула Хілла, уточнена Вейсом

V= ](H/Q-0,14)/0,49]2.Електроанемометри визначають швидкість руху повітря від 0,03- 0,05 до 5 м/с і більше.Норми швидкості руху повітря(м/с): Теплий період- 0,2-0,3 (допустимий – 0,5), в холодний період року і перехідний = 0,2 (допустимий = 0,2)

66. Принципи гігієнічного нормування параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових і громадських будівель.

Принципи: 1.Вимірювання параметрів мікроклімату проводять на початку, у середині і в кінці робочої зміни.; 2.При коливаннях мікрокліматичних умов, пов»язаних з технологічним процесом або іншими причинами, вимірювання проводиться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом зміни у холодний і теплий періоди року.; 3. Вимірювання на робочих місцях проводиться на висоті 0,5-1,0м від підлоги – при роботах сидячи, 0,5 – 1,0-1,5м – при роботах стоячи.;

4. При відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологості у приміщеннях з великою щільністю робочих місць вимірювання проводиться узонах, що рівномірно розміщені по усьому приміщенні. У приміщеннях площею до 100м2 повинно бкти не менше 4-х зон, які оцінюються, площею до 400 м2- не менше 8. У приміщеннях площею понад 400м2 кільксть точок визначається відстанню між ними (не більше 10м).; 5. Кількість вимірів на кожному робочому місці повинна бути достатньою для проведення статистично достовірної гігієнічної оцінки умов мікроклімату.

67- 68. Вплив гостр і хрон дії нагр мікроклімату Гостра дія: гостра гіпертермія (напруження процесів терморегуляції та погіршення функціонального стану організму), тепловий удар (^ t тіла, падіння діяльності серця, втрата свідомості), судомна хвороба (сильне потіння > втрата великої к-сті солей і вітамінів > болючі судоми) Хронічна дія: хронічна гіпертермія: ШКТ (втрата апетиту, v шл. секреції, гіпоацидний гастрит, ахілія, почащення гострих гастритів), ССС (розширення судин > ^ навантаження на серцевий м'яз > тахікардія > гіпертрофія і дистрофія міокарда > погіршення стану здоров'я), Нирки (багато води втрачається ч/з шкіру > сеча більш концентрована > частіше буває сечокам'яна хвороба), v опірності організму, швидка втома Профілактика:. П-ка: наукове обгрунтування гігієнічних нормативів мікроклімату для різних приміщень, доведення мікроклімату до оптимальних норм, підбір одягу, загартовування, раціональний режим праці і відпочинку, раціональний харчовий і питний режим, медико-профілактичні заходи (мед. відбір при прийомі на роботу, періодичні мед. огляди, сан. просвітницька робота).
69-70Вплив гостр і хрон дії охолодж мікроклімату Гостра дія: місцеве охолодження: обмороження, місцеві запальні процеси (невралгія, міозити), простудні захворювання (нефрит, поліневрит, ангіна, пневмоні, грип). Загальне охолодження:генералізована гіпотермія, помірна гіпотермія (v захисних сил організму, сприяє алергічним захворюванням, v працездатності). Хронічна дія: v працездатності, v захисних сил організму. П-ка: наукове обгрунтування гігієнічних нормативів мікроклімату для різних приміщень, доведення мікроклімату до оптимальних норм, підбір одягу, загартовування, раціональний режим праці і відпочинку, раціональний харчовий і питний режим, медико-профілактичні заходи (мед. відбір при прийомі на роботу, періодичні мед. огляди, сан. Просвітницька робота).
71.Клін-фіз показники впливу мікроклімату Оцінка напруження процесів терморегуляції здійснюється за такими клініко-фізіологічними показниками:Температура шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;Різниця температур шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С; Частота дихання за 1 хв.;Частота серцевих скорочень (пульс) за 1 хв.;Артеріальний тиск у мм.рт.ст.;Проба на тривалість довільної затримки дихання на глибині вдиху у секундах;Наявність та інтенсивність потовиділення шкіри чола (описово або за методом Міщука – йодкрохмальна проба, визначенням електропровідності шкіри) в умовних одиницях.

72.Період мед огляди Велике значення мають попередні (при вступі на роботу) і періодичних медичні огляди. Від якості таких оглядів залежать своєчасне виявлення професійних захворювань, проведення найбільш ефективних лікувально-профілактичних заходів. Завданням попередніх оглядів є виявлення осіб, які страждають захворюваннями, при яких контакт з певним професійним фактором протипоказано. З цією метою проводиться професійний відбір, що визначає придатність людини до виконання відповідних професійних обов’язків

73.Специф і неспеціф дія шуму Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха). Якщо значення гучності звуку (інтенсивності) перевищує 60 – 80 дБ, то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров’я людини: підвищувати кров’яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Дуже сильний шум (понад 140 – 180 дБ) може викликати розірвання барабанної перетинки. Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи; шкідливо впливають на зоровий і вестибулярний аналізатори; знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм. Лікарі говорять про шумову хворобу як про наслідок впливу шуму із переважними поразками слуху і нервової системи

74.Заходи по зниженню несприятливої дій шум у До засобів індивідуального захисту від шуму належать: протишумні навушники, які закривають вушну раковину; – протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід;– протишумні шоломи – закривають усю голову. Їх застосовують у сполученні з навушниками; – протишумні костюми. – застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушителів і т. д;– установка обладнання на демпфіруючих прокладках;– розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;– установка “антизвуку”, тобто джерела, рівного за величиною і проти-лежного за фазою звуку – архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, обладнання, захисні зелені смуги, екрани і т. д.);– звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани місць роботи;– оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління

75 Нормування виробничого шуму В Україні й в міжнародній організації зі стандартизації застосовується принцип нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот.