Поняття про допуск розміру

Допуск розміру (Т) – різниця між найбільшим і найменшим розмірами чи алгебраїчна різниця між верхнім і нижнім відхилами:

T_D=D_max-D_min=ES-EI;

T_d=d_max-d_min=es-ei.

Допуск – це інтервал, в межах якого повинен знаходитись дійсний роз-мір придатних деталей. Допуск може бути тільки додатним.

Допуск характеризує задану точність виготовлення деталей. Із збіль-шенням допуску якість виробів, як правило, погіршується, але вартість виго-товлення зменшується.

Графічне зображення деталей з’єднаня дає можливість краще засвоїти співвідношення граничних розмірів отвору і вала.

Рис. 1.1. Графічне зображення деталей з’єднання (а) і схема розташування полів допусків деталей з’єднання (б)

Заштрихована зона між найбільшим і найменшим граничними розмірами називається полем допуску; висота його дорівнює допуску.

Схема деталей з’єднання (а), хоча вона і достатньо наочна, не може бути накреслена у масштабі через дуже велику різницю між значеннями номінального розміру, відхилів і допусків. Крім того, дуже складна. Тому на практиці використовують простішу схему полів допусків (б), де за початок підрахунку граничних відхилів прийнята нульова лінія, яка відповідає положенню номінального розміру.

Нульова лінія – лінія, яка відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхили розмірів при графічному зображенні полів допусків і посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхили відкладають вверх від неї, а від’ємні – вниз.