Розділ 1. Характеристика лісокультурної ділянки

Курсова робота

з предмету «Лісові культури і лісомеліорація»

на тему «Проект лісових культур на лісництві ДЛГП»

Виконав: Горіна Ярослав Ярославович

студент групи ЛГ-42

відділення денне

Керівник: Кадар Богдан Йосипович

м. Хуст 2016

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………4

Розділ 1. Характеристика лісокультурної ділянки ………………………………..6

Розділ 2. Проектовані типи лісових культур…………………………………........9

2.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках ……………………………………...…...9

2.2 Системи лісових культур ……………………………………..……11

2.3 Склад лісових культур ………………………………………….....13

2.4 Вибір головних супутніх та чагарникових порід....……………...15

2.5 Типи та способи змішування лісових культур ………………..….17

2.6 Густота лісових культур……….……………….……..…………....19

2.7 Система і спосіб обробітку ґрунту під лісові культури…….….…21

2.8 Метод, спосіб і техніка виробництва лісових культур …….…….23

2.9 Види, кількість і техніка проведення доглядів за лісовими культурами………………………………………………………….25

2.10 Доповнення лісових культур……………………………………...30

2.11 Технічне приймання виконаних лісокультурних робіт..……….31

2.12 Інвентаризація лісових культур.………………………..………..32

2.13 Переведення лісових культур вкритій лісовою рослинністю землі..……………………………………………………….……….32

Розділ 3. Розрахунок затрат на лісокультурній роботі……….………………….34

Розділ 4. Організація праці…………………..………………………………… …38

Розділ 5. Охорона праці та техніка безпеки на лісокультурних роботах……….39

Розділ 6. Екологічне обґрунтування запроектованих лісовідновлюючих заходів………………………………………………………………41

Вступ

Визначну роль у підтриманні стабільності біосфери відіграють ліси завдяки збереженню біорізноманіття та глобальному впливу на клімат планети. Ліси виконують важливу функцію і на регіональному та місцевому рівнях – як ключові стабілізуючі елементи ландшафтів.

В Україні розроблено заходи наближеного до природи лісівництва, враховують сучасний етап лісів, потребу, розв’язання комплексу екологічних, економічних і соціальних проблем, завдання збереження охорони і відтворення лісів. Реформування та розвиток лісового господарства держави розпочато на принципах невиснажливого лісокористування, екосистемного підходу до запровадження збалансованого і комплексного багатоцільового використання лісових ресурсів і корисних властивостей лісу.

Поновлення лісу відбувається природним шляхом і штучно, внаслідок цілеспрямованих дій людини.

Поновлення лісу природнім шляхом може бути насіннєвим і вегетативним.

Під час насіннєвого поновлення склад порід залежить від складу деревостану, з яких надходить це насіння.

Внаслідок того,що дерева після зрубування дають порослі зі сплячих бруньок відбувається вегетативне поновлення. Породний склад молодого покоління лісу при вегетативному поновленні залежить від складу порід, що до цього росли на даній ділянці і здатні утворювати поросль або кореневі паростки.

У випадках коли існує можливість відновлення зрубів достатньою кількістю корінних господарсько-цінних порід у прийняті терміни, необхідно використовувати природну здатність лісу до самовідновлення.

Під природне поновлення також проектують також площі, на яких створення лісових культур неможливе або недоцільне з технічних або екологічних міркувань(невеликі ділянки, заболочені площі).

Оскільки природне поновлення не завжди відповідає завданням інтенсивного ведення лісового господарства, виникає необхідність штучного відтворення лісових масивів, де відбулись рубки головного користування або попереднє покоління лісу знищене стихійним лихом.

Господарська цінність майбутнього лісу вирішується завдяки створенню штучних насаджень де можна запроектувати оптимальний склад, добір порід, раціональне розміщення рослин, зменшується конкуренція трав’яної рослинності

При створенні лісових культур здебільшого скорочується термін між зникненням попереднього покоління лісу і появою наступного. Штучні насадження можуть бути створені висаджуванням молодих рослин, або висіванням насіння.

Лісові культури створені садінням сіянців, або саджанців вирощених у розсадниках більш стійкі до умов навколишнього середовища ніж сходи, що з’явились з насіння висіяного на лісокультурній площі. Вони більш інтенсивно ростуть і менше страждають від конкуренції трав’яної рослинності, а також вимагають меншої кількості агродоглядів.

Штучне створення лісових культур вимагає великих грошових затрат і неє кращим за природне поновлення, тому потрібно добиватися природного поновлення лісів.

Ціль курсової роботи є розробка проекту лісових культур шляхом штучного відтвореня на лісокультурній ділянці лісництва ДЛГП, що знаходиться в кварталі 5, виділі 3 в VI лісорослинному районі.

Розділ 1. Характеристика лісокультурної ділянки

Ділянки лісу створені сівбою або садінням, називаються лісовими культурами, а площа на якій вирощують – лісокультурною.

Під ліси відводять різні категорії лісокультурних площ, які перед створенням лісових культур оцінюють.

Лісокультурна площа ─ це ділянка землі призначена для створення лісових культур.

Категорія лісокультурної площі ─ це ділянки однорідні за походженням, станом і технологією створення лісових культур.

Лісокультурний фонд ─ це загальна площа ділянок, що призначена для створення лісових культур.

Лісокультурні площі, які вимагають однотипних технологій створення лісових культур об’єднують в 4 групи:

1. пустища і галявини вилучені з сільськогосподарського користування, зруби і старі згарища з трухлявими, або вилученими пеньками; ділянки з рідко розміщеними пеньками, які не заважають суцільній оранці;

2. зруби рідше згарища, які не поновились головною породою, на яких на 1 га. містяться до 500 пнів для перезволожених і до 600 пнів для свіжих і сухих ґрунтів, що дає змогу здійснювати частковий обробіток ґрунту смугами чи борознами;

3. зруби і згарища, що не поновились головною і супутньою породами на яких на 1 га. є понад 500 пнів для сирих і понад 600 пнів для сухих ґрунтів, що дає змогу підготувати ґрунт борознами, або площадками після часткового корчування пнів;

4. зруби, що незадовільно поновились головною породою, або поновились м'яколистяними породами, а також зріджені насадження з густим підліском, які вимагають часткового обробітку ґрунту.

Тип лісу ─ це ділянка лісу однорідна за родючістю та вологістю ґрунту.

Тип лісорослинних умов характеризує вологість та родючість ґрунту, що є дуже важливим для при створенні лісових культур.

Проектування та розробка технології створення лісових культур починається з обстеження ділянки на якій будуть створюватися лісові культури, тобто встановлення наявності природного поновлення, його походження, породний склад, розміщення, повнота, ступінь зараженості ґрунту а також бусольна зйомка ділянки ґрунту.

У відповідності до завдання курсової роботи дана лісокультурна ділянка знаходиться в 5 кварталі 3 виділу ДЛГП і має форму прямокутника. Лісокультурна ділянка розташована в VI лісорослинному районі, згідно таблиці 3.1 [2] даний лісорослинний район це буково-ялицеві гірські ліси Закарпаття Воловецької верховини ВНРМ 300-1200 м. район розташований у північно-західній частині Закарпатської області і займає північні схили Полонинського хребта і південні ─ Вододільного. Для лісової рослинності району характерна чітко виражена вертикальна поясність. Тут виділені два пояси: пояс панування ялиці з буком до 800-900м. н. р. м. і пояс панування бук до вершин гір. Деревостани високопродуктивні. Домінуючий тип лісу ─ волога чиста бучина, вище 1100м. ─ волога яворова субучина.

Для визначення площі лісокультурної ділянки використовують таку формулу S=L_1-2*L_2-3, га

де L_1-2 – довжина лісокультурної ділянки, м

L_2-3 – ширина лісокультурної ділянки, м

Отже S = 150*270 = 4,05 га

Лісокультурна ділянка розташована у гірських умовах, крутизною схилу 19^о висотою над рівнем моря – 500 м.

Тип лісорослинних умов на даній лісокультурній ділянці D₃ – вологі груди, тип лісу D₃ – ГЯцБк – волога грабова-ялицева бучина.

Категорія лісокультурної площі – свіжа вирубка. Природне поновлення головної породи на ділянці немає, але є незначна кількість природного поновлення малоцінних порід таких як: осика, верба козяча, береза, тому при проектування лісових культур ми його враховувати не будемо. На 1 га лісокультурної площі кількість пнів становить 280 шт.

Задерніння ґрунту на лісокультурній ділянці не спостерігається а також не виявлено зараження ґрунту личинками кліщів і тд. Тип ґрунту на даній лісокультурній ділянці – бурий гірсько-лісовий, згідно таблиці 2.1 [2] це глибокий опідзолений на елюво-делювії флішу, або елюво-делювії кристалічних порід. Найпоширеніший в Карпатах. Формується у свіжих і вологих ялицево-букових і ялицевих смеречниках на південних схилах, у букових смеречниках, смерекових, смерекових ялицевих бучинах та в яворових бучинах, D₃ D_2.

Довжини і румби сторін заносимо в таблицю 1.1

Таблиця 1.1