Моніторинг меліорованих земель та земель з аномальними явищами

План:

1) Моніторинг меліорованих земель.

2) Моніторинг земель з аномальними явищами.

1. При оцінці екостану зрошувальних земель розглядаються такі характеристики:

- Глибина залягання рівня підгрунтових вод (РПВ).

- Ступінь засоленості (вміст солей у ґрунті).

- Ступінь осолонення (% Na від суми катіонів).

Таблиця 4.3.1.

Оцінка показників грунтово-меліоративного стану зрошування ґрунтів.

При оцінці екологічного стану осушених земель використовувати такі показники:

- режим ґрунтових вод (перевищення норми переводження, пересушення).

- режим поверхневого стоку (строки відведення поверхневих вод, у порівнянні з кристалічними).

При оптимальній глибині РПВ, або її відхилення менш ніж на 30% ситуація оцінюються як задовільна.

Для умов Українського Полісся величина поверхневого стоку перебуває в межах до 70 мм/рік, на деяких територіях досягає 80 мм/рік.

2. До земель з аномальними явищами відносяться землі на яких спостерігаються:

- вулканізм - мочари

- сейсмічність - активні зсуви

- неотектоніка - карст

- лавини - поди

- селі - западини

- осипи - соляні купола

Сейсмічність землі – це наявність землетрусів, або сукупність даних про територіальний розподіл епіцентрів, інтенсивність та інші характеристики землетрусів. Моніторинг сейсмічності ведеться за постановою КМУ „Про створення національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки населення в сейсмонебезпечних регіонах ” від 11.09.95, що виділяє п’ять етапів сейсмічності - від нормального до кризового.

Неотектоніка – розділ тектоніки (наука про рух земної кори), що присвячений вивченню тектонічних процесів, які з’явилися в неоген – антропогенний час.

Земна кора перебуває в постійному русі, особливо в час антропогенних змін.

Оцінка стану неотектоніки ведеться за фізичними та хімічними дослідженнями при ґрунтових обстеженнях;

Аналогічно сейсмічності виділяють 5 етапів неотектоніки:

Сель – грязевий або грязекам’яний потік, який несподівано виникає в руслах гірських річок внаслідок різкої повені (зливи, танення снігу).

Селі завдають великої шкоди ґрунтовому покрову, роблячи його непридатним для продуктивного використання. Виділяють 5 видів селів залежно від інтенсивності їх появи.

Лавина -сніговий обвал з гір зі швидкістю 20-30 м/сек. Падіння лавини супроводжується утворенням повітряної хвилі, яка також робить великі руйнування. Продуктивність земель після сходження лавини зменшується на 10%.

Мочари – невеликі плями поверхневого залягання перезволоженої частини, природно – антропогенного характеру, що вимагають нестандартних систем обробітку земель. Виділяють 5 станів діагностики мочаристих ґрунтів, в залежності від проценту покривання від проценту покриття території мочарами.

Зсуви – ковзке зміщення мас гірських порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння. Виникають внаслідок підмиву схилу, перезволоження як природного так і антропогенного характеру. Можуть проявлятися в комплексі з мочарами. Діагностуються за 5 станами, залежно від проценту охоплення території.

Вітровали – вивертання вітром дерев з корінням. При діагностиці враховують їх періодичність розрізняючи нормальний та задовільний стани.

Поди та западини – плоскодонні впадини, частіше округлої форми довжиною 2 – 7 км, глибиною 0,5 – 2 метри. Переважно посадочного походження. Мають поширення в степовій та лісостеповій зонах України. Розрізняють 5 станів діагностики залежно від відсотку поширення.

Карст – явище, що виникає в розчинених природними водами гірських породах – гіпс, кам’яна сіль, та інші. Утворюються підземні печери, ходи, колодязі. та інше, що утруднює обробіток землі, зокрема використання важкої техніки. Діагностують 5 станів за карстовим поширенням.

Соляні куполи – округле підняття шарів земної кори, вулканічного, тектонічного походження. Діагностується 5 станів за засоленням прилеглих грунтів.

ТЕМА 5.1