У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: сутність формально-логічних законів; зміст і структуру основних форм абстрактного мислення – поняття, судження, умовиводу, їх види та особливості;

2) на фундаментальному рівні: основні історичні етапи розвитку логіки, логічні методи пізнання і виявлення причинно-наслідкових зв’язків, значення засвоєння логічних операцій та прийомів для професійної діяльності;

3) на практично-творчому рівні: зміст логічних операцій, загальні правила доведення і спростування, які розкривають сутність логічної аргументації, прийоми і способи забезпечення доказовості і переконливості міркувань, основні методи та прийоми раціонального опрацювання інформації.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: формулювати правильні судження, що визначені за кількістю, якістю, модальністю, встановлювати їх істинність чи хибність; оцінювати і аналізувати істинність або хибність, правильність або неправильність думки, що висловлюється;

2) на алгоритмічному рівні: користуватися вихідними принципами правильного мислення та основними формально-логічними законами, уникати невизначеності, суперечності, необґрунтованості думок, правильно здійснювати логічні операції над поняттями – визначення, поділи, класифікації, логічно правильно будувати умовиводи;

3) на евристичному рівні: у формі умовно-розділового умовиводу передбачувати наслідки своїх і чужих вчинків та висловлювань; доводити істинні судження та спростовувати недостатньо обґрунтовані доведення своїх опонентів, виявляти логічні і фактичні суперечності під час повсякденної професійної комунікації;

4) на творчому рівні: вміти логічно коректно дискутувати і організовувати дискусії, визначати різновид суперечки в залежності від мети та обирати відповідну тактику та стратегію ведення суперечки, приймати правильні, обґрунтовані рішення по судовим справам, актуальним правовим питанням.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 год. / 3 кредити ECTS.