Тема 1. Вступ до курсу “Історії держави і права України”. Перші державні утворення на теренах України

Виникнення історико-правової науки та її місце, завдання і значення в системі історичних і юридичних знань. Її зв’язок з теорією держави і права, історією політичних та правових вчень, іншими галузями правознавства. Наукова методологія і принципи. Історія держави і права України як навчальна дисципліна: предмет, методи і функції. Акцент на відмінності «Історії держави та права України» від «Теорії держави та права» та «Історії України». Поєднання юридичних та історичних методів дослідження, характеристика формально-догматичного й історико-правового методів. Періодизація та структура курсу. Формаційна теорія як основа періодизації.

Джерела до вивчення історії держави та права України. Історіографічний огляд історико-правових досліджень. Перші праці з історії української державності; питання історії держави та права України у працях українських істориків ХІХ – початку ХХ століття; зародження національної історико-юридичної науки; вивчення “західноруського” та “малоросійського” права; М.Владимирський-Буданов, В.М’якотін, Д.Міллер, О.Лазаревський, О.Левицький, М.Слабченко; Комісії по вивченню західноруського та українського права і звичаєвого права Всеукраїнської Академії наук; М.Василенко, І.Черкаський, Л.Окиншевич, О.Малиновський; історико-юридична наука у післявоєнний період; Б.Бабій, А.Ткач, А.Пашук, Я.Падох; сучасні історико-правові дослідження.

Основна навчальна, методична та наукова література з курсу. Організація навчального процесу з предмету, види самостійної роботи та контролю.

Додержавний період. Община і перші соціальні норми. Правові звичаї. Неолітична революція як передумова виникнення держави. Військова демократія. Загальні закономірності та особливості зародження класового суспільства на території України.

Скіфська рабовласницька держава (VII ст. до н.е. - III ст. н.е.), її суспільно-політичний лад і право. Велика і Мала Скіфія. Правове становище окремих груп населення. Державний лад: форма держави, адміністративно-територіальний устрій, вищі і місцеві органи влади. Право: основні джерела – звичаєве право, царське законодавство, акти народних зборів. Найважливіші правові інститути галузей права.

Античні міста-держави: поліси – Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантикапей, Феодосія. правове становище окремих груп населення, форма держави, адміністративно-територіальний устрій, органи державної влади. Основні джерела та найважливіші правові інститути окремих галузей права. Боспорське царство (VI ст. до н.е. – ІV ст. н.е.). Виникнення, розвиток і занепад царства, особливості його суспільного ладу і державно-правових інститутів.

Монархія і республіка – провідні форми правління рабовласницьких держав на території України. Акцент на реалізації принципів демократії у державно-правовому та суспільному житті античних полісів.

Тема 2. Ранньофеодальна держава Київська Русь (VІІ — перша половина ХІІІ ст.) Право Київської Русі

Походження слов’ян. Західні, південні і східні слов’яни. Племена антів, їх суспільно-політичний лад. Передумови та етапи формування державності у східних слов’ян. Іноземні джерела про Куявію, Славію, Артанію як центри політичної консолідації східного слов’янства. Поява терміну “русь”. Союзи племен VІ – ІХ ст. та створення Київської Русі.

Теорії походження давньоруської держави: норманська теорія (Г.З.Байєр, Г.Ф.Міллер, А.Л.Шлецер), автохтонна та концепція О.Прицака. Дискусія про етнічну належність Київської Русі. Радянська концепція “єдиної давньоруської народності”.

Державний лад та устрій Київської Русі. Основні риси ранньофеодальної держави. Княжа монархія. Рада при князі. Дружина. Княжі з’їзди. Віче. Удільні князі. Сюзеренітет – васалітет. Десяткова та двірсько-вотчинна система управління. Організація суду. Дискусія навколо визначення форми устрою Київської Русі (М.Костомаров, В.Ключевський, М.Черепнін, С.Юшков, Б.Греков, В.Пашуто, М.Свердлов, М.Д’яконолв, Д.Бочарніков, А.Рогожин).

Суспільний лад. Дискусії навколо проблеми визначення суспільства феодальним (М.Павлов-Сільванський, Б.Греков, М.Тихомиров, Б.Рибаков), рабовласницьким (Б. Сиромятников), дофеодальним (С.Юшков). Сучасний стан наукового визначення суспільного устрою Русі. Становий поділ суспільства. Основні соціальні групи: князі, бояри, дворові слуги, духовенство, купці, ремісники, смерди, рядовичі, закупи, холопи, челядь, ізгої. Привілеї та обов’язки окремих станів. Запровадження християнства як фактор державного та правового розвитку України-Русі. Державна символіка України-Русі. Роль церкви. Монастирі.

Система права. Звичаєве право. Пам’ятки права. Князівське законодавство. Уставні, жалувані та судні грамоти. Договори України-Русі з Візантією 907, 911, 944 та 971 рр. Історія держави і права в літописах. Рецепція візантійського права. Номоканон. Прохірон. Еклога. Кормчі книги. Закон судний людям. Судні грамоти. Церковні статути. Канонічне право. «Руська Правда»: її походження, редакції, система, структура, зміст та історичне значення. Акцент на концепції М.Максименко, в якій «Руська Правда» визначається як пам’ятка національного самовизначення давньоруського суспільства у галузі права.

Характеристика цивільного права: право зобов’язань (основні види договорів, їхній зміст та оформлення); родинно-шлюбне право; право власника; право спадщини. Основні риси карного права. Поняття та види злочинів. Характеристика розшуку та особливості судового процесу. Мета і система покарань.

Політичний розпад Київської держави. Поява назви “Україна”. Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства,як окремі державно-правові системи.

Утворення Галицько-Волинської держави як спадкоємиці Київської Русі. Державний лад. Влада галицько-волинського князя: компетенція, повноваження, функції. Дуумвірат. Рада бояр. Віче. Феодальні з’їзди. Тисяцький. Сотський. Двірський. Двірцеві посади. Судові органи. Боярське і князівське землеволодіння на Волині. Церковно-монастирське землеволодіння. Розвиток міст. Землевласники. Бояри. Духовенство. Міське населення. Феодально залежні селяни. Смерди. Холопи.

Система права. Скорочена редакція «Руської Правди». Князівські грамоти. Міжкнязівські угоди. Галицько-Волинський літопис. Грамота князя Івана Берладника 1134 р. Рукописання Володимира Васильковича 1287 р. Уставна грамота князя Мстислава Даниловича 1289 р. Особливості норм права.

Українські землі у складі Золотої Орди. Зміна їх політичного статусу і вплив Орди на державно-правовий розвиток Русі. Взаємовідносини галицько-волинських князів з золотоординськими ханами. Васалітет. Данницькі стосунки.

ТЕМА 3. Литовсько-Руська держава та її право (друга половина ХІV — середина ХVІ ст.) Суспільно-політичний лад та право на українських землях у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ — середина ХVІІ ст.)

Включення переважної більшості українських земель до складу Великого князівства Литовського й Польського королівства та їхнє правове становище. Організація влади у Великому князівстві Литовському і Польському королівстві. Угоди Литви з Польщею про об’єднання. Люблінська унія 1569 р. та виникнення Речі Посполитої. Інкорпорація українських земель Польщею. Зміни державних інституцій в українських землях. Берестейська церковна унія 1596 р. та її вплив на правовий статус українських земель.

Державний лад. Влада литовського господаря і польського короля. Пани-Рада. Королівська рада. Великий вальний сейм. Сенат. Посольська ізба. Органи центрального управління: земські та двірські маршалки, канцлер, підканцлер, підскарбій, гетьман та інші урядовці. Воєводи. Старости. Воєводські і повітові сеймики. Самоуправління в містах і магдебурзьке право. Магістрат. Лава. Дискусія в український історико-правові науці щодо визначення характеру впливу магдебурзького права на державно-правовий та суспільно-економічний розвиток український земель. Братства та їхній правовий статус.

Суспільний лад. Формування замкнених суспільних верств-станів, загальна характеристика їхнього правового становища. Середні і дрібні землевласники. Зрівняння правового становища шляхти з магнатами. “Артикули” Генріха Валуа 1572 р. Духовенство православне, католицьке, уніатське, біле і чорне. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи. Залежність їхнього правового становища від категорії міста: королівського, приватновласницького, самоврядного, церковного. Селяни та обмеження їх прав законом 1557 р. “Устава на волоки”. Посилення феодально-кріпосницького гніту. Селяни-данники. Тяглові селяни. Службові селяни. Ремісники. Натуральний та грошовий податки і повинності селян.

Система судових установ на українських землях, їхній становий характер. Державні та місцеві суди. Суд великого князя (короля), суд Панів-Ради, сеймовий суд, замковий суд, доменіальний суд пана. Маршалківський і асесорський суди в Польщі. Поява шляхетських земських, гродських і підкоморських судів. Духовний та доменіальний суд церкви. Інквізиція в українських містах. Цехові суди. Копні суди. Гаряча, велика та завита копа. Коронний трибунал. Трибунал луцький. Звинувачувально-змагальний характер судового процесу та його особливості.

Джерела права. Звичаєве право. «Руська Правда». Книги Литовської метрики. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Сеймові конституції. Акти місцевих сеймиків і органів міського самоврядування. Декрети, едикти, ординації урядовців. Церковне (канонічне) право.

Систематизація нормативно-правового матеріалу: Судебник Казимира Ягеллона 1468 р.; Литовські Статути 1529, 1566, 1588 рр. Збірники Магдебурзького права: „Зерцало саксонів” М.Яскера 1536 р.; „Артикули права магдебурзького” Я.Кірштейна 1557р.; „Порядок прав цивільних магдебурзьких” Б.Гроїцького 1559 р.;

«Право цивільне Хелмінське» П.Щербича 1584 р.

Характеристика цивільного права: право власності; право зобов’язань, їх види, зміст та форми договорів; сімейно-шлюбне право; спадкове право. Основні риси карного права: поняття та види злочинів; мета і система покарань.

Інші феодальні держави на території сучасної України. Закарпаття у складі Угорського королівства. Північна Буковина як частина Молдавського князівства. Кримське ханство та його суспільний і державний лад. Провінції (еялети) Османської імперії на території сучасної України: управління, суспільство, право. Генуезькі колонії – Феодосія-Кафа, Чембало-Балаклава, Сурож-Судак, Боспоро-Керч. Особливості їхнього суспільного і державно-правового ладу.

Тема 4. Держава та право України козацько-гетьманської доби (ХVІІ – ХVІІІ ст.)

Виникнення українського козацтва. Акцент на теорії Великого кордону (С.Леп’явко). Соціальна диференціація українського козацтва та його правовий статус. Городові й низові козаки. Запорозька Січ: військово-адміністративна організація і роль в державотворенні на Україні. Республіканські основи самоврядування. Соціальна структура. Територія Вольностей Запорозьких. Органи військово-адміністративного управління Коша: військова рада, курінна рада, сходки паланок, кошовий, військовий суддя, військовий писар та інші посадовці. Джерела та найважливіші правові інститути окремих галузей права. Звичаєве право.

Грамота Стефана Баторія 1572 р. Реєстрові козаки. Відносини реєстрового і запорізького козацтва. “Статті для заспокоєння руського народу ”1632 р. “Ординація Війська Запорозького” 1638 р.

Відродження української державності під проводом Богдана Хмельницького. Державна програма гетьмана. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Юридичні наслідки Зборівської (1649) та Білоцерківської (1651) угод з Річчю Посполитою. Зміна правового статусу України. Ліквідація польського магнатського і шляхетського землеволодіння. Дискусія навколо питання про форму правління Української держави 1648-1654 рр. (В.Бебік, І.Іванченко, О Мироненко, В.Смолій, В.Степанков, І.Усенко, В.Єрмолаєв). Юридичне оформлення входження гетьманської України до складу Московського царства. Постанова Земського Собору від 1 жовтня 1653 р. Рішення Переяславської Ради від 8 січня 1654 р. Статті Богдана Хмельницького. Березневі статті 1654 р. Царські жалувані грамоти від 27 березня 1654 р. та від 12 квітня 1654 р. Дискусія щодо визначення правового статусу козацько-гетьманської України у складі Московського царства(М.Грушевський, А.Яковлів, А.Козаченко, В.Єрмолаєв, М.Дьяконов та інші). Уроки державотворення за часів Національно-визвольної війни.

Еволюція української автономної державності у другій половині ХVІІ ст. Державні кордони “Війська Запорізького”(Гетьманщини). Адміністративно-територіальний устрій. Вищі органи влади й управління та їхні функції. Гетьманське законодавство: універсали, ордонанси, декрети, рескрипти, статті. Місцеві органи управління. Характер і особливості судового процесу.

Період наступу самодержавства на автономію Гетьманщини та поступова ліквідація її автономії. Малоросійський приказ (1663-1700 р.) Перша Малоросійська колегія (1722–1727 рр.). Правління гетьманського уряду (1734–1750 рр.). Судова реформа 1730 р. Відновлення гетьманства 1750 р. Судова реформа гетьмана К.Розумовського (50-ті-60-ті роки ХУІІ ст.). Остаточне скасування гетьманської влади 1764 р. Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786 рр.). Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Поширення загальноросійської системи управління.

Правове становище окремих соціальних груп. Розвиток старшинського, шляхетського та церковного землеволодіння. Посилення кріпосницького права. Гетьманський універсал 1760 р. про заборону переходів селян (посполитих) і його підтвердження 1763 р. Царський указ 1783 р. про остаточне закріпачення українських селян. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством 1785 р. як один із заходів по знищенню української державної еліти.

Джерела українського права. Широке застосування норм звичаєвого права. Акти гетьманської влади. Литовський Статут 1588 р. Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. Короткий покажчик до книги „Порядок”. Конституція П.Орлика 1710 р. Кодифікація українського права. “Процес кратний, приказний” 1734 р. „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. „Суд і розправа в правах малоросійських” 1750 р. „Книга Статут та інші права малоросійські” 1764 р. „Екстракт малоросійських прав” 1767 р. „Екстракт із указав, інструкцій і настанов Сенату” 1786 р. Міжнародні та міждержавні угоди щодо українських земель: Бахчисарайський мир 1681 р., Карловицькі угоди 1699 р., Константинопольський мир 1700 р., Прутський мир 1711 р. Бєлградський мир 1739 р.

Основні риси цивільного права; право власності; право зобов’язань (основні види договорів, їх зміст та оформлення); сімейно-шлюбне право; право спадщини. Характеристика карного права: поняття і види злочинів; мета і система покарань.

Date: 2016-06-09; view: 535; Нарушение авторских прав