Заказники загальнодержавного значення

Заказники

Згідно з Законом "Про природно-заповідний фонд України" земельні, водні та інші ділянки заказників належать тим же власникам і землекористувачам, які були до створення заказників. В заказнику забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням заказника, а господарська, наукова та інші види діяльності, що не суперечать цьому, проводяться згідно з законодавством. Власники і землекористувачі відповідають за дотримання режиму охорони та збереження об'єкта. Заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

В залежності від їх екологічної і наукової цінності заказники можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

В Херсонській області є заказники обох типів.

Заказники загальнодержавного значення.

"Бакайський". Лісовий заказник площею 420га. Розташований у гирлі Дніпра, в його передлиманній частині в Білозерському районі. Суходіл і акваторія представлені типовими нижньодніпровськими плавнями. Є третинні релікти - плавун щитолистий, наяда морська, вольфія безкоренева. Багатий тваринний світ, особливо орнітокомплекс. На деревах, а також на заломах очерету розташовані гнізда колоній чаплі сірої, яка тут найчисельніша, чаплі малої білої, квака. Поблизу цих колоній знаходяться гнізда найдрібнішої з чапель - чаплі жовтої, а також коровайки. На окремих вербах з покрученим стовбурами розташовані гнізда бакланів. Є тут лиски, чомга та інші види птахів, життєдіяльність яких пов'язана з плавнями.

"Березові гайки". Лісовий заказник площею 1320га в Іванівському та Рибальчанському лісництвах Голопристанського району. Тут на Іванівській піщаній арені зберігаються природні березові ліси, утворені березою дніпровською. Це ендемічний вид пониззя Дніпра і Південного Бугу, який занесений до Червоної книги України, а формація берези дніпровської як ендемічне, зникаюче угруповання занесено до Зеленої книги України. З ендемічних видів в заказнику зростають дрік дніпровський, зіновать дніпровська, чебрець дніпровський, жовтозілля дніпровське та ін. Є рідкісні види мохів, лишайників, грибів.

"Ягорлицький". Орнітологічний заказник площею 18620га. Розташований в акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря в Голопристанському районі. Входить до складу Рамсарських водно-болотних угідь. В акваторії заказника, шо є буферною зоною Чорноморського біосферного заповідника, зимує величезна кількість водоплавних птахів. Видовий склад цих птахів такий, як і в заповіднику, він охарактеризований при описі птахів заповідника.

"Джарилгацький". Ботанічний заказник площею 300га створений для охорони рідкісного червонокнижного виду золотобородника цикадового. Розташований на острові Джарилгач в Скадовському лісництві Скадовського району. Золото-бородник зростає на дещо підвищених елементах рельєфу в степовій центральній частині острова.

Заказник у зв'язку з обмеженою площею уже не виконує завдань, що ставились при його створенні, адже золото-бородник зараз поширився далеко за його межі. Заказник не надає охорони ще майже 10 видам рослин, двом видам лишайників багатьом видам тварин, що мають такий же високий природоохоронний статус. Необхідно взяти під охорону весь острів Джарилгач, однокілометрову зону відкрита моря та всю Джарилгацьку затоку, надавши цьому комплексу статус національної чи регіонального природного парку, оскільки цей комплекс відіграє дуже важливу роль в екологічному коридорі морських узбереж.

"Саги". Ландшафтний заказник площею 500га. Розташований в Цюрупинському районі.

На території заказника охороняються лісові ценози, псамофіти і степи, згладжені піщані кучугури, озера, болотні ценози. Серед лісових ділянок важливе місце займає природна рослинність - рідкісні формації берези дніпровської та ковили дніпровської, а також зарості вільхи звичайної. З рідкісних видів зустрічається гадюка звичайна, зростають зозулинець болотний, целокаулон степовий та ін. Озера та заболочені ділянки є місцем гніздування та перебування значної кількості птахів. Шкоду заказнику наносять пожежі в соснових лісах, а також недавно побудований автомобільний шлях.

Заказники місцевого значення.

"Бакайський жолоб". Загально-зоологічний заказник площею 1680га розташований Білозерському лісництві, в місці, де Дніпро переходить в Дніпровський лиман. Течія тут слабка внаслідок підпору водами лиману. По дну лимана проникає морська солона вода при нагінних явищах, коли дмуть західні вітри. Змішування прісної і солоної вод сприяє розвитку багатого тваринного і рослинного світу, багатого корму для птахів і риб. Сюди в протоки і на мілководдя приходить на нерест багато видів риб. Тут відбувається інтенсивний нагул риби. На острівцях дельти, на обмілинах, вкритих очеретом південним, кугою озерною, а у воді з лататтям білим, глечиками жовтими знаходиться величезна кількість птахів, в тому числі й рідкісних, тут вони концентруються під час перельотів. З рідкісних рослин зростають сальвінія плаваюча, водяний горіх, плавун щитолистий.

"Інгулецький лиман". Ботанічний заказник площею 50га займає смуту акваторії в Інгулецькому лимані між селами Микільське та Садово Білозерського району. Створений для охорони рідкісних формацій водних рослин, включених до Зеленої книги України: горіха водяного, густі зарості якого збереглися біля околиці с.Микільське, сальвінії плаваючої, латаття білого, глечиків жовтих, плавуна щитолистого.

Екологічні проблеми заказника пов'язані зі скидом в зимово-весняний період забруднених вод Кривбасу, а також з поглибленням каналу посередині русла Інгульця для проходження суден та виловом риби сітками, коли в них набивається багато червонокнижних рослин, які після очистки сіток гинуть.

"Хрестова сага". Ботанічний заказник, площею 30га. Розташований в урочищі Саги в Голопристанському районі на узбережжі Ягорлицької затоки. Тут зростають представники родини Орхідних — зозулинець розмальований, болотний та блощичний, рідкісні види, що включені до Червоної книги України. Охороняються також місця гніздування та перебування птахів, в тому числі й тих, що охороняються на європейському та загальнодержавному рівнях. Серйозною загрозою рідкісним видам є збільшення чисельності диких кабанів, які знищують підземні частини зозулинців, зменшуючи потенціал розмноження цих видів.

"Шаби". Ботанічний заказник площею 20га розташований в Рибальчанському лісництві на березі Дніпровсько-Бузького лиману біля с.Виноградове Голопристанського району. Охороняються ценози прибережної водно-болотної та лучної рослинності, в яких зростає рідкісний вид білоцвіт літній. Дане місцезнаходження цього красивоквітучого виду на межі ареалу - одне з найсхідніших в Європі.

"Інгулець". Ландшафтний заказник площею 937га. Розташований у Велико-олександрівському лісництві Велико-олександрівського району. Охороняються лісонасадження на лівому березі р.Інгулець, в основному штучного походження, створені в 50-роках XIX століття. З природних - залишки тернівників з домішкою жостіру проносного, бузини чорної, видів шипшини (Роза) тощо. Дане насадження є зразком лісівницького мистецтва в степовій зоні.

"Корсунський". Загально-зоологічиий заказник площею 3357га. Розташований в Корсунському лісництві Каховського району на ділянках Козачелагерної піщаної арени. Соснові ліси чергуються з трав'янистими лучними ценозами в зниженнях піщаних арен та псамофітними ділянками степів. Охороняється тваринний світ мисливської фауни — косуля, олень благородний, лось та інші види.

"Асканійський". Загально-зоологічний заказник площею 17746га. До нього входять сільськогосподарські землі в Чаплинському районі навкруги біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім.Ф.Е.Фальц-Фейна і його охоронної зони. Створеним для охорони хребетних, а в деякій мірі і безхребетних. В основному охороняються ссавці і птахи, що мігрують із заповідних степів і зоологічного парку внаслідок того, що для багатьох видів територія степу замала, для ряду видів не підходить абсолютно заповідний режим, при якому немає зоологічного навантаження на степову рослинність, утворюється багато опаду, який в умовах сухого клімату не встигає розкладатися і накопичується в степу, а деяким видам заважає жити високий травостій заповідного степу.

"Софіївський". Ботанічний заказник площею 194га. Розташований на південно-західній околиці с. Софіївки Білозерського району та прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Охороняються комплекс цілинного степу на лесових зсувах та водні фітоценози верхньої частини Дніпровського лиману. В степовій балці та на надлиманних горбах збереглася типова степова рослинність типчаково-ковилових степів з багатим степовим різнотрав'ям з участю рідкісних рослин — ковили української та волосистої, тюльпана бузького та Шренка, сальвінії плаваючої, рідкісних тварин — п'явки медичної, полоза жовточеревого, поліксени. Охороняються також рідкісні рослинні формації, що включені до Зеленої книги України — формація латаття білого, глечиків жовтих, сальвінії плаваючої, ковили волосистої. Заказник виконує важливу роль як частина екологічного коридору.

"Широка Балка". Ботанічний заказник площею 116га.. Розташований на південно-східній околиці с.Широка Балка Білозерського району та прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Територія заказника займає степові яруги, в яких ще збереглася, хоча й значно антропогенно трансформована, рослинність типчаково - ковилових степів на лесових ґрунтах. Зрідка трапляються червонокнижні види рослин — тюльпан бузький та Шренка, ковила Лесінга, українська та волосиста, також тварин - дибка степова, поліксена, махаон. В прибережній акваторії лиману відмічені рідкісні сальвінія плаваюча і плавун щитолистий. Заказник виконує важливу роль як частина екологічного коридору.

Цей заказник, як і "Софіївський", дуже зручний для проведення екологічної освіти, тому треба тут створити екологічну стежку для екологічного виховання та екологічної освіти учнів місцевої школи.

"Думузла". Орнітологічний заказник площею 1411,9га. Розташований на землях Привільненської сільської ради Каланчацького району. В заказнику зустрічається понад 200 видів птахів. Відмічені скупчення крижнів -до ЗО тис. особин, шпаків - до 60 тис. В заказнику охороняються птахи на прольоті та на гніздуванні, серед них "І рідкісні червонокнижні види - жовта чапля, коровайка, дрохва, червоновола казарка, лунь польовий і степовий, орлан-білохвіст та ін.

"Каїрська балка". Ландшафтний заказник пллощею 1270га. Розташований на землях Каїрської сільської ради в Горностаївському районі. В заказнику охороняються типові та рідкісні степові ценози та залишки байрачних і заплавних природних лісів з рідкісними видами рослин, грибів і тварин. Місце годівлі птахів на прольоті.

7.Пам’ятки природи місцевого значення

Пам'ятки природи мають велике значення для охорони територій або окремих об'єктів, що мають особливу цінність і є унікальними або типовими для даного регіону. На території пам'ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану.

В Херсонській області є пам'ятки природи місцевого значення, загальнодержавного значення - відсутні.

Зоологічні. "Кринківське поселення бобрів" площею 5га.

"Колонія диких кролів" площею. 1,5га в м. Херсоні на правому березі р. Вірьовчина в покинутих каменоломнях, поголів'я диких кролів нараховує до 5 тис. штук.

"Понятівське поселення змій", площа 5га, в Токарівському лісництві Білозерського району на правому березі р.Інгулки, масове поселення плазунів, в т.ч. й рідкісного полоза жовточеревого.

"Микільське поселення змій", площа 4га, в Токарівському лісництві Білозерського району на крутому березі р.Інгульця з відслоненнями вапняків, місце поселення популяцій плазунів, в т. ч. червонокнижного полоза жовточеревого.

Гідрологічні. "Джерело Шилової балки" та "Козацьке джерело" в Бериславському районі. Виходи джерел красиво впорядковані, художньо оформлені. Джерельна вода прекрасна для пиття.

"Частина озера "Грязьове" ("Гопри") в м. Гола Пристань, південно-східиий берег озера з унікальними солоними грязями.

"Білозерські джерела" — це 5 потужних джерел на березі озера Білого з прекрасною питною водою, що не замерзає взимку.

Геологічні. "Федорівська печера" в с. Федорівка Білозерського району. Карстова печера довжиною до 100 м в правому крутому з відслоненнями вапняків березі р. Інгулець.

Ботанічні. Дуб в Міському парку м. Херсона, висаджений у 1869 р. при закладці парку. Дуб на "Інтенсивці", понад 150 років, в районі аграрного університету. Дуб біля пожежної частини Комсомольського району. Дуб біля шахового клубу. Дуб в школі-ліцеї №2 по вул. Полтавській. Вікові дуби в Центральному парку м.Гола Пристань. Дуб на станції юних натуралістів в м.Гола Пристань. Куртина вікових дубів в Цюрунинському районі. Три вікові платани в Центральному парку м.Нова Каховка. Два меморіальні дуби біля Будинку культури в м.Нова Каховка. Віковий в'яз по вул. Суворова біля магазину "Парус". "Бехтерський дубовий гай" з 114 дерев дуба, площею Зга, кількох дубів вже немає. Вікові сосни на околиці м. Гола Пристань. Тополі в с.Стара Збур'ївка. Деревостан акації білої, площею 30га в Цюрупинському районі.

Вікові дуби (понад 200 років) в Рибальчанському лісництві Голопристанського району — залишки природних дубових пралісів на Кінбуризькому півострові.

8. Заповідні урочища

Заповідні урочища — це об'єкти загальнодержавного значення. На території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

"Малокаховський бір".

Заповідне урочище площею 177га розташоване біля південної околиці с.Мала Каховка Каховського району Штучне насадження сосни звичайної та кримської на пісках на високому березі Каховського водосховища. Є ділянка сосни кримської, висадженої в 1910-1915 рр. Стовбури її досягають до 35 см в діаметрі та висоти 15 м. Є мальовничі галявини серед насаджень. Це місце масового відпочинку.

Викликає сумнів категорія цього заповідного об'єкта та режим його охорони. Адже урочищем може бути природний об'єкт, а не штучно створені лісові насадження. Перебування людей на відпочинку в заповідних урочищах не допускається, оскільки при цьому порушуються природні процеси. Це швидше пам'ятка природи, або п арк-пам'яїка садово-паркового мистецтва. "Агайманське".

Заповідне урочище площею 25га розташоване на віддалі 1км південніше с. Фрунзе Іванівського району. Це залишок центральної частини Агайманського поду. В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність болотно-лучна. Тут у водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на прольоті птахи багатьох видів, в т.ч. і рідкісних.

"Новодмитрівський ліс ".

Заповідне урочище площею 23га. Розташоване в с.Новодмитрівка Велико-олександрівського району біля р.Інгульця. Лісонасадження кінця XIX століття (1885-1890 рр.). Об'єкт переведений з категорії парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва в категорію заповідного урочища. Це рішення викликає сумнів.

"Летючі піски".

Заповідне урочище площею 110га розташоване на північно-західній околиці смт. Великої Олександрівки. Штучні насадження сосни звичайної та кримської кінця ХТХ століття. Таке ж зауваження, як і. до попереднього об'єкта.

"Цюрупинський сосновий бір".

Заповідне урочище площею 290га. Розташоване в зеленій зоні південно-західної околиці м. Цюрупинська. Ділянка штучно створеного соснового бору на пісках в кінці XIX століття, що виконувала функцію захисного насадження.

"Недогірський ліс ".

Заповідне урочище площею 216га. Розташоване в зеленій зоні південно-західної околиці смт. Великої Олександрівки. Це штучні лісонасадження 50-х років XIX століття, що мають велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Урочище - зразок степового лісорозведення.

"Архангельський ліс ".

Заповідне урочище площею 30га розташоване в с.Архангельське Високопільського району. Лісові насадження закладені в 1846р. Пам'ятка степового лісорозведення.

"Голопристанський акацієвий ліс".

Заповідне урочище площею 42га. Розташоване в зеленій зоні м. Голої Пристані на межі піщаної арени.

"Старозбурї'вський акацієвий ліс".

Заповідне урочища має площу 14га, розташоване в південно-східній частині с.Стара Збур'ївка Голопристанського району. Серед лісового масиву, створеного відомим лісівником М.С.Борткевичем у 80-х роках XIX століття, розташована школа інтернат.

"Стояни".

Заповідне урочище має площу 15га, розташоване біля с.Дудчани Нововоронцовського району. Штучні лісонасадження на еродованих землях виконують водоохоронну функцію. В масиві є джерело питної води. Місце відпочинку населення.

Вони є природоохоронними рекреаційними установами. На території парків пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Тут проводяться екскурсії, масовий відпочинок населення, догляд за насадженнями, підсадка дерев замість загиблих, виконуються роботи по запобіганню самосіву, збереженню композицій з рослин.

9.Ботанічний сад

Площа 14га. Закладено в 1934р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників. Тут, к|5ім звичайних видів для підзони типчаково-ковилових степів, зростають рідкісні види, що включені до Червоної книги України. Це ковила волосиста, Лесінга, українська, тюльпан Шренка і бузький, голонасінник одеський та інші.

Дендропарк Нижньодніпровської НДС Степового філіалу НДІ лісового господарства і агролісомеліорації.

Площа Зга. Закладено в 1975р. Зростає понад 100 видів дерев і чагарників, трав'янистих декоративних рослин. З більш рідкісних тут зростають гінкго дволопастне, барбарис Юліана, тюльпанне дерево та ін.

Дендропарк аграрного університету.

Площа 2,4 га. Закладено в 1951-1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.

Дендропарк Науково-дослідного інсгитуту землеробства південних регіонів.

Площа 5,6 га. Парк закладено в 1965р. в регулярно-ландшафтиому стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників. Більше третини - вічнозелені рослини. Серед них — ялина колюча голубої форми, плакуча форма ясена, шовковиці, верби, дуб пірамідальної форми, кулясті форми клена, роза сірійська та ін.

Парк школи-інтернату № 2 ("Казенний сад"). Площа 8га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868р. Пам'ятник паркі вництва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників. Парк відчуває дуже сильний антропогенний тиск.

Парк санаторію Топри". Площа 18га. Закладений у 1911 році, різні породи дерев і чагарників.

Парк с.Чулаківки Голопристанського району. Площа 4га. Закладений у 1961 році. Різноманітні види дерев, чагарників, декоративних квіткових рослин.

Парк с. Хрещенівки Нововоронцовського району. Площа 8га. Парк створений в регулярному стилі. Висаджено понад 60 видів дерев і чагарників.

Парк с.Роздольне Каланчацького району. Площа 62га. Старовинний парк з віковими дубами, ялівцями. кленами та іншими породами дерев і чагарників.

Парк с. Садове Голопристанського району. Площа 14га. Старовинний парк середини XIX століття. Серед порід дуб звичайний, види ялівцю.

Парк м. Скадовська. Площа 12га. Старовинний парк кінця XIX століття з листяних і і хвойних порід дерев і чагарників.

Дендропарк м. Каховки. Площа 15га. Закладений у 1954 році на схилах водосховища за ініціативою відомого кіномитця О. Довженка.

Нинішня мережа об'єктів природно-заповідного фонду недостатня не тільки за площею, а й за репрезентативністю. Вона не охоплює навіть всі типові зональні ценози, типи рослинності, більшість рідкісних ценозів, більшість раритетного видового різноманіття. З рідкісних видів рослин лише 35% знаходяться на територіях заповідних об'єктів. Треба ще врахувати, що Херсонська область є однією з найбагатших за видовим складом живих організмів областей України. В області зустрічається 40 % живих організмів, що відомі в Україні.

Практично всі об'єкти, крім біосферних заповідників та національного парку, деяких пам'яток природи та садово-паркового мистецтва, не мають чітко окреслених в натурі меж, відповідних вивісок з назвою природно-заповідного об'єкта та його статусу, огорожі, попереджувальних та заборонних знаків, аншлагів. Керівники владних адміністративних структур, на землях яких розташовані заповідні об'єкти, практично дуже мало або й нічого не знають про їх сучасний стан.

Помітна нерівномірність і нерівнозначність розташування об'єктів природно-заповідного фонду на території області. Жодного заповідного природного об'єкта немає в Нижньосірогозькому, Верхньорогачицькому та Великєїлепетиському районах, лише по одному в Генічеському, Новотроїцькому, Іванівському, Високопільському та Горностаївському районах. Але ще є резерви для створення заповідних об'єктів, особливо в долинах річок, в степових балках, на піщаних аренах, морському узбережжі, в степових подах, на відслоненнях гірських порід та інших територіях.