Визначення запасів родовища корисної копалини

Для заданих гірничо-геологічних умов викреслити поклад залізорудного родовища в масштабі 1:5000 або 1:10000 (вертикальну проекцію, геологічний переріз та план горизонту по денній поверхні), та визначити геологічні, балансові, промислові та експлуатаційні запаси родовища для кожного рудного пласта.

Загальні геологічні запаси родовища визначать з виразу

т,

де Q_г – геологічні запаси родовища, т; L_пр – середня довжина покладу за простяганням, м (визначається графічним або аналітичним способом); М – горизонтальна потужність покладу, м; h_р – глибина розповсюдження покладу, м; h_з – глибина залягання покладу, м; γ_р – об'ємна маса руди, т/м³.

Балансові запаси розраховуються за виразом

т,

де Q_б – балансові запаси родовища, т; h_о – глибина зони окислення, м.

Промислові запаси визначаємо за формулою

т,

де Q_п – промислові запаси родовища, т; Q_ц – запаси родовища, що залишаються в охоронних ціликах, т.

Запаси, які залишаються в охоронних ціликах, або не доцільно розробляти на час проектування родовища, визначаються з виразу

т,

де Q_ц – запаси, що залишаються в охоронних ціликах, т; h_роз – глибина розробки родовища І ступенем розкриву, м.

Експлуатаційні запаси визначаються з виразу

т,

де Б_е – експлуатаційні запаси родовища, т; В – втрати корисної копалини в надрах при її видобутку підземним способом в залежності від технології видобутку (табл.1), долі од.

Таблиця 1