Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки з виконання окремих завдань





 

 

1. Роботи з налагодження електрообладнання і засобів автоматизації є спеціальною завершальною частиною комплексу електромонтажних робіт, повинні забезпечити:

- перевірку і випробування електрообладнання в відповідності з діючими нормативними документами, проектом, технічною документацією підприємств-виготівників (паспорт, технічний опис та інструкція з експлуатації);

- електричні параметри і режими роботи електрообладнання для можливості комплексного чи за вузлами випробування технологічних установок;

- передбачені проектом технологічні показники (діапазон швидкостей, продуктивність, тиск).

Пусконалагоджувальні роботи (ПНР) виконуються за прямими договорами налагоджувальної організації з підприємствами і організаціями-замовниками; в договорах обумовлюються обсяги робіт, термін їх виконання, взаємні зобов’язання і гарантії. Загальні умови безпеки праці і виробничої санітарії при виконанні ПНР забезпечує замовник.

ПНР часто виконують в чотири етапи:

- 1 етап – підготовчий;

- 2 етап – виконуються пусконалагоджувальні роботи спільно з електромонтажними при подачі напруги за тимчасовою схемою.

До цього часу в електротехнічних приміщеннях повинні бути закінчені всі будівельні роботи, включаючи опоряджувальні, закриті отвори, колодязі і кабельні канали, прибрані риштування; виконано освітлення, опалення і вентиляцію; закінчено установку технологічного і електрообладнання і його заземлення (занулення); електромонтажний персонал виведений з зони пусконалагодження.

Виявлені в процесі випробувань і налагодження дефекти в електрообладнанні усуває замовник, дефекти і помилки монтажу -електромонтажна організація. За результатами робіт на 2 етапі складають протоколи випробування заземлення (занулення), вимірювання і випробування опору ізоляції, налагодження захистів і релейно-контакторної апаратури;

- 3 етап – роботи виконуються з подачею напруги за постійною схемою для індивідуальних випробувань електрообладнання (вводиться експлуатаційний режим);

- 4 етап – комплексні випробування технологічного і електрообладнання за погодженими програмами, повною схемою, під навантаженням, на всіх режимах роботи. [13, с.185], [14, с.37].

 

2. Тимчасові електричні мережі живлення повинні бути: виконані відкрито проводом (кабелем) відповідного перерізу з необхідною ізоляцією і достатньою механічною міцністю; надійно закріпленими на висоті, що виключає можливість доторкання до них людей і пошкоджень в монтажних умовах. Живлення за тимчасовими схемами повинно виконуватись через вимикач, рубильник чи автомат закритого виконання з захистом і чітким позначенням ввімкненого і вимкненого положень; послідовно з закритим комутаційним апаратом монтують комутаційний апарат з видимим розривом (наприклад, штепсельне рознімне з’єднання). Не допускається приєднання тимчасових мереж або приєднання до них накиданням. Запобіжники в колах трансформаторів напруги і силових трансформаторів на час налагоджувальних робіт повинні бути зняті і зберігатись в налагоджувальників до вмикання установки на робочу напругу.

Робоче місце налагоджувальника повинно мати достатнє освітлення і надійне огородження в усіх місцях, де може з’явитися напруга; при виконанні робіт встановлюють попереджувальні плакати. [14, с.38].

 

3. Робоча програма і проект виконання пусконалагоджувальних робіт розробляються на 1 етапі і погоджуються з замовником, при цьому враховують:

- обсяги передбачених робіт, ступінь їх складності, погоджені з замовником терміни виконання;

- чисельність і кваліфікацію персоналу, необхідного для виконання робіт, його закріплення за окремими установками, вузлами і зонами;

- організацію технічної підготовки (навчання) налагоджувального персоналу;

- можливий обсяг налагоджувальних робіт, виконання яких планується до монтажу електрообладнання на об’єкті (лабораторні випробування (стендові);

- перелік приладів, інструментів, пристосувань, необхідних для виконання налагоджувальних робіт, а також матеріалів і обладнання для монтажу тимчасових мереж електропостачання;

- організаційні і технічні заходи з охорони праці на весь період виконання ПНР.[14, с.39].

 

4-6. Мінімальний комплект приладів для проведення налагоджувальних робіт в електроустановках та комплектах автоматизованого обладнання в с.г. виробництві повинен включати [13, с.187]:

- мегомметр для вимірювання опору ізоляції електричних кіл та електрообладнання, що не знаходиться під напругою. Найчастіше використовують мегомметри М4100/1-/5 з вбудованими генераторами; сучасні мегомметри (наприклад, Ф4102/1) мають перемикач вихідної напруги, передбачають живлення від вбудованого генератора, мережі чи набору гальванічних елементів) [1, с.24];

- прилад комбінований електровимірювальний [2, с.11]– ампервольтомметр (тестер) – використовується для вимірювання опорів, напруги постійного і змінного струму, постійного і змінного струму. Всі сучасні комбіновані прилади мають електронний захист від перевантажень, живлення від гальванічних елементів; прилади Ц43101 дозволяють вимірювати струми до 10А, ємність конденсаторів (при використанні зовнішнього джерела живлення 220В, 50Гц); в приладах Ц4342-М1 є вбудований пристрів для перевірки параметрів біполярних транзисторів;

- кліщі електровимірювальні комбіновані Ц4501 використовуються для випробування і налагодження силового електрообладнання в мережах з напругою до 1000В, мають трансформатор струму з рознімним магнітопроводом (в формі кліщів) та вимірювальний прилад магнітоелектричної системи з випрямлячем, дозволяють вимірювати:

а) змінний струм (первинною обмоткою трансформатора струму є провідник з вимірюваним струмом); для вимірювання малих струмів провідник кілька разів слід намотати на розімкнутий магнітопровід, поки стрілка на межі 10А не відхилиться на достатню величину, при цьому покази приладу потрібно поділити на кількість намотаних витків;

б) напругу з використанням двох шнурів, кожний з яких на одному кінці має контактор, а на іншому кінці – пружинний затискач типу “Крокодил”, в пластмасовому кожусі для захисту оператора від враження електричним струмом;

в) опір з використанням спеціального шнура, що має на одному кінці щуп, який складається з двох частин: елемента керування (змінного резистора) для установки нуля і корпуса, в який встановлено елемент живлення. [1, с.37].

Кліщі Ц4502 дозволяють вимірювати струм без розриву електричного кола в мережах напругою до 10 кВ.

- мости для вимірювання опорів (малогабаритний ММВ та Р333) використовують в випадках вимірювання опору обмотки трифазного асинхронного електродвигуна постійного струму, опору ліній, що з’єднують термометри опору з логометрами та термопари з мілівольтметрами [13, с.203].

- випробовувачі електричних кіл (наприклад ПУ-82) дають змогу визначати наявність напруги, обриви в електричних колах, зручні при виконанні налагоджувальних робіт в складних схемах релейно-контакторного керування;

- цифрові вольтметри (мультиметри) мають великий вхідний опір і дають змогу точно вимірювати напругу і опір;

- осцилографи однопроменеві і двопроменеві (наприклад С1-124, С1-107) дають змогу визначити амплітуду, форму сигналу, фазу, використовуються для перевірки роботоздатності і налагодження тиристорних перетворювачів постійного і змінного струму. [14, с.62].

Використовуються також прилади М416 (вимірювачі заземлення), омметри М372 (для вимірювання опору заземлюючих провідників), прилади М417 та ИТК-1 для вимірювання опору петлі “фаза-нуль”, фазопоказчики И517-М, магазини опорів Р33 (для перевірки роботоздатності електронних регуляторів температури, пристроїв температурного захисту електродвигунів). [13, с.187].

Для розширення меж вимірювання амперметрів змінного струму застосовують трансформатори струму (наприклад, лабораторний И54 з перемиканням коефіцієнтів трансформації); для амперметрів постійного струму застосовують вбудовані або зовнішні шунти. Зовнішні шунти, як правило, розраховані на спад напруги 75 т В при проходженні номінального струму. Для розширення меж вимірювання вольтметрів використовують трансформатори напруги, додаткові опори або дільники напруги.

 

7-8. Облік електричної енергії в мережах з ізольованою нейтраллю (10кВ, 35кВ) традиційно виконується двоелементними індукційними лічильниками активної енергії СА3 та реактивної енергії СР3 (3х5А, 100В), для розширення меж вимірювання яких використовуються трансформатори струму і напруги.

Для визначення коефіцієнтів трансформації трансформаторів струму визначають розрахунковий струм навантаження за формулами:

 

або ,

 

де Sн - номінальна потужність трансформатора, кВА;

Р р - розрахункова потужність навантаження, кВт;

cos - розрахунковий коефіцієнт потужності;

Uн – номінальна напруга (міжфазна) мережі, В.

В мережах з заземленою нейтраллю (0,38 кВ) використовують переважно лічильники активної енергії для чотирипровідних мереж СА4-И672М (3х5А, 380/220В) з трансформаторами струму ТК20, Т-0,66, МФО-200 та трифазні лічильники прямого вмикання. [2, с.21].

 

9-10. В сільськогосподарському виробництві переважно використовують трифазні асинхронні електродвигуни з короткозамкнутим ротором серій 4АМ та АИР. Для налагодження електроприводів з такими електродвигунами, потрібно враховувати їх спеціалізовані виконання та електричні модифікації, наприклад: 4АМР…У1 – двигуни з підвищеним пусковим моментом (подвійна обмотка ротора); 4АМС…У3 – з підвищеним ковзанням (стержні ротора заливаються сплавом з підвищеним питомим опором); 4АМ…СБУ – сільськогосподарського виконання з вбудованими позисторами (для використання з пристроями температурного захисту типу УВТЗ-5); АИР…ЭБУЗ – з вбудованими в обмотку позисторами та вбудованим в коробку затискачів електронним блоком температурного захисту; 4АМ…8/4У3 двошвидкісні (частіше для перемикання обмотки Δ/YY); 4АМ…ЕУ3 – з вбудованим електромагнітним гальмом. [3, с.45].

Конструктивне виконання двигунів за способом монтажу (за ГОСТ2479-79), наприклад:

 

ІМ 2 08 1

машина на лапах з підшипниковими щитами, з фланцем на підшипниковому щиту;

 

розміщення вала в просторі будь-яке

 

з одним циліндричним кінцем вала

[3, с.41]

Перед пробним пуском проводять зовнішній огляд двигуна, ротор провертають для перевірки його вільного обертання, перевіряють наявність мастила в підшипниках, вимірюють опір ізоляції обмоток (повинен бути не менше 0,5 МОм), перевіряють надійність заземлення (занулення) корпуса.

Вмикають двигун на холостому ході на 1-2с, перевіряють напрям обертання, стан механічної частини, дію пускової апаратури. Після більш тривалої роботи двигуна на холостому ході перевіряють нагрівання обмотки, підшипників, струм в фазах.

Якщо двигун не розвиває номінальної частоти обертання струм в фазах рівномірний, але підвищений – це вказує на неправильне з’єднання обмотки статора (“початки” і “кінці” фазних обмоток перевіряють користуючись знижувальним трансформатором і вольтметром) або обрив стержнів ротора. [2, с.55], [6, с.88].

 

11. Електродвигуни постійного струму серій 2П і 4П незалежного і змішаного збудження використовуються в складі комплектних тиристорних електроприводів (плавне і в широких межах регулювання частоти обертання виконується за рахунок зміни напруги на якорі двигуна). Для встановлення щіток на геометричну нейтраль частіше користуються індукційним способом. [2, с.53], [14, с.258], [6, с.114].

 

12-19. Складні схеми релейно-контакторного керування потоковими лініями складаються з типових вузлів (схем), які розглядаються в цих завданнях.

Захист електродвигунів від заклинювання робочого органа (дозатори дробарок та мішконаповнювачі агрегатів вітамінного борошна) забезпечується реле максимального струму РТ-40, уставка реле вибирається із розрахунку Іу=2 Ін ед

Для зменшення пускового струму двигунів великої потужності (потужність двигуна співрозмірна з потужністю живлячої трансформаторної підстанції) – в дробарках зерна і кормів, подрібнювачах кормів застосовують схеми вмикання з перемиканням обмотки Y/Δ в функції часу. В мережах 220/380В застосовують двигуни з паспортними даними Δ/Y 380/660В, з шістьма вивідними кінцями.

В серії пускачів електромагнітних ПМЛ для цього спеціально передбачено виконання 7 (два контактори і приставка часу ПВЛ).

Для вмикання двигунів в заданій послідовності допоміжний замикаючий контакт пускача першого двигуна замикає коло котушки (сприймаючої частини) реле часу, яке з витримкою часу замикає свій контакт в колі котушки електромагнітного пускача другого електродвигуна.

Для керування потоковою лінією з двох місць і одночасного забезпечення нульового блокування кнопки “Стоп” вмикаються послідовно, а кнопки “Пуск” – паралельно в коло котушки проміжного реле. Додатково в схемі використовують реле часу та дзвінок гучного бою. [6, с.161].

Для керування електродвигунами потокової лінії сушильного відділення комплексу КЗС-25Ш використовується три низьковольтні комплектні пристрої:

- в силовій шафі встановлено ввідний контактор, електромагнітні пускачі (без теплових реле) та автоматичні вимикачі з комбінованими регульованими розчіплювачами і додатковими контактами на кожен електродвигун;

- в шафі – пульті керування встановлено проміжні реле, діоди на дверну панель винесено мнемологічну схему з світлосигнальною арматурою (сигналізація вмикання електродвигунів), перемикач режимів керування та кнопки для вмикання двигунів в режимі “Робота”;

- в допоміжній шафі Ш9801 встановлено чотири проміжні реле, що забезпечують вмикання кіл аварійного вимикання, аварійної світлозвукової сигналізації, електронне реле часу ВЛ56 для забезпечення попереджувальної звукової сигналізації в функції часу, імпульсне електронне реле часу ВЛ40 для вмикання аварійної світлозвукової сигналізації, трансформатор знижуючий 380/24В для живлення сигнальних ламп.

В режимі “Налагодження” (перемикач SА1 в положення 2) вмикаються проміжні реле місцевого керування, керування двигунами виконується виносними кнопковими постами. В режимі “Робота” (перемикач SА1 в положенні 3) двигуни можна вмикати в заданій послідовності через 10с після вмикання попереджувального звукового сигналу. На кожний електромагнітний пускач передбачено два проміжних реле. Наприклад, для пускача КМ5 двигуна М5 норії Н2 реле К12 сприймає команду на вмикання від кнопки S10 (за умови вмикання двигуна М4), а реле К13 підтверджує факт вмикання, дає дозвіл на вмикання наступного двигуна М6. Такий спосіб побудови схеми дає можливість забезпечити виявлення електродвигуна, що зупинився в процесі роботи і вмикання аварійної світлозвукової сигналізації.

Для автоматичного керування двошвидкісними двигунами (дві швидкості – дві потужності, два номінальні струми – два теплові реле) використовуються схеми з електромагнітними пускачами (пристрої “Приток-1”), для ручного керування застосовують пакетно-кулачкові перемикачі ПКП з відповідним номінальним струмом.

 

20-27. [14, с.59] В більшості випадків ремонту і налагодження електронних приладів застосовують спосіб оцінки роботоздатності напівпровідникових елементів за принципом “справний-несправний”. Для цього користуючись омметром перевіряють прямі і зворотні опори переходів.

Діоди (наприклад Д237Б) та силові напівпровідникові вентилі (Д112-25-6) перевіряють так: до анода під’єднують “+” омметра, до катода “-“ (прямий опір переходу) – омметр покаже нульове значення опору. При зміні полярності – опір великий.

Аналогічно перевіряють стабілітрони (Д814Б). Динистори (КН102Б) перевіряють як діоди в випадку якщо напруга відкривання динистора менша чим напруга на затискачах омметра. В справного транзистора прямі опори переходів складають 50-100 Ом для транзисторів малої потужності і 10-30 Ом для транзисторів середньої і великої потужності. Наявність великого опору прямого переходу свідчить про його обрив. Зворотний опір еміттерного і колекторного переходів у транзисторів малої потужності складає кілька десятків кОм, а в транзисторів середньої і великої потужності – більше 1 кОм. Малі значення зворотного опору – ознака пробою переходу.

В транзисторах р-п-р структури до колектора подається “–“ живлення, до емітера “+”. Транзистор (колекторне коло) відкривається, якщо на базу поступає напруга, від’ємна по відношенню до емітера. Транзистор п-р-п структури під’єднується навпаки.

Одноперехідні транзистори (КТ117Б) використовуються в схемах генераторів імпульсів.

Польові транзистори (КП301Б) використовуються в якості порогових елементів в станціях керування заглибними електронасосами ШЭП.

Тиристори (малопотужні КУ202Н, силові керовані вентилі Т132-80-6) перевіряють омметром або з використанням простого випробувача тиристорів (в колі постійного і змінного струму).

Симистори (малопотужні КУ208Г, силові ТС 132-80-6 перевіряють омметром).

Мікросхеми аналогові – операційні підсилювачі К553УД2 – використовують в схемах тиристорних перетворювачів, електронних регуляторів температури і вологості, реле часу. Сигнали, що поступають на прямий і інверсний входи спочатку віднімаються, а сигнал різниці підсилюється.

Мікросхема К190КТ2 є чотириканальним транзисторним комутатором (чотири польові транзистори в одному корпусі), використовується в пристроях керування і захисту заглибних електронасосів “Каскад”.

Мікросхеми логічні (цифрові) серії К511 використовуються в пристроях автоматики. Блок логічного керування на базі двох мікросхем К511ЛА5 (кожна мікросхема – 4 елементи 2ТА-НЕ) забезпечує зворотно-поступальний рух реверсивного електропривода кормороздавача з обмеженням граничних переміщень (використовуються безконтактні шляхові вимикачі КВД-6-12). В БЛК задіяно по 3 елементи кожної мікросхеми: по одному вхідному елементу, та інвертору на кожний канал керування і асинхронний RS – тригер на елементах DD1.2 та DD2.2 (виключається одночасне вмикання двох тиристорних комутаторів). Вихідні сигнали БЛК підсилюються транзисторними підсилювачами, для гальванічної розв’язки кіл керування і силових кіл (тиристорні комутатори, виконані на двох зустрічно-паралельно ввімкнених тиристорах) застосовано двокотушкове герконове реле. Живлення БЛК і транзисторних підсилювачів передбачено від джерела з компенсаційним стабілізатором.

По одному елементу кожної мікросхеми задіяно в схемі логічного випробувача (для мікросхеми К511 Uж=15В, сигнал високого рівня – 1 – дорівнює +8-12В).

 

28-33. Правила влаштування електроустановок вимагають забезпечити індивідуальний захист кожного електродвигуна від перевантажень. Традиційно застосовують електротеплові реле (наприклад, в комплекті з пускачами електромагнітними ПМЛ застосовуються реле РТЛ – триполюсні, з незмінними нагрівними елементами, з прискореним спрацюванням при обриві фаз, з примусовим поверненням після спрацювання) та автоматичні вимикачі з комбінованими розчіплювачами. В приводах гноєприбиральних транспортерів (ТСН-160, УС-250) та стаціонарних кормороздавачів застосовують електродвигуни з вбудованими позисторами та пристроями температурного захисту (наприклад, УВТ3-1М, УВТ3-5). Прилади також реагують на коротке замикання чи обрив в колі позисторів. Провідники, що з’єднують коло позисторів з пристроєм температурного захисту, прокладають в окремій від силової проводки електродвигуна трубі; коло позисторів (виводи Т1 і Т2) не дозволяється перевіряти мегомметром. Пристрої УВТ3-5 мають додатково схему виявлення неповнофазного живлення на базі асиметра [9, с.45].

В відповідальних випадках (електродвигуни великої потужності, важливість привода для забезпечення технологічного процесу, складні режими (умови) експлуатації) застосовують фазочутливі (ФУЗ, ФУЗ-М, ФУЗ-У) та універсальні (УУЗЭ-1, УУЗЭ-3) пристрої захисту електродвигунів, реле контролю повнофазного живлення ЕЛ11, ЕЛ12, ЕЛ13 (раніше використовувались ЕЛ8, ЕЛ10).

Пристрої ФУЗ-М призначені для захисту асинхронних трифазних електродвигунів від неповнофазного живлення та струмових перевантажень, випускаються 5 типорозмірів (ФУЗ-МІ-1…2А, ФУЗ-М5-16…32А). Основними вузлами ФУЗ-М є: два фазообертаючі трансформатори струму (кожен трансформатор має дві первинні струмові обмотки з різною кількістю витків (3:1), ввімкнені зустрічно в різні фази живлення електродвигуна; завдяки такій конструкції кут зсуву фаз між напругами вторинних обмоток складає при повнофазному живленні 90°, при обриві фази – 0 чи 180°); фазовий кільцевий детектор з косинусною характеристикою (до його діагоналей під’єднано вторинні обмотки трансформаторів); реле захисту; схема контролю перевантаження (виконана за принципом зміни часу заряду конденсатора в R-C ланці в залежності від величини зарядного струму – визначається автоматичним регулюванням кута відкривання тиристора однонапівперіодного керованого випрямляча при зростанні струму навантаження двигуна) [9, с.56].

Пристрої УУЗЭ-1 є універсальними як з точки зору передбачених аварійних режимів (забезпечують захист від струмових перевантажень в комплекті з трансформаторами струму, від неповнофазного живлення (вбудований асиметр), температурний захист (в комплекті з двома діодами Д220, ввімкненими послідовно, опір при збільшенні температури електродвигуна зменшується), так і потужності електродвигунів.

Універсальні захисні пристрої УЗУ виконані на сучасній елементній базі і забезпечують захист електродвигунів від струмових перевантажень (до 100 А). Датчиками перевантаження є вбудовані трансформатори струму.

 

34-39. Питання відносяться до теми “Перевірка роботоздатності безконтактних пристроїв керування електроприводами” (як і питання 27). Студенти повинні знати принципи будови (структурні, функціональні схеми) електронних (безконтактних) приладів, що входять до складу схем керування електроприводами (безконтактні шляхові вимикачі, електронні реле часу, фотореле та ін.), розуміти роботу окремих функціональних вузлів таких приладів (первинні перетворювачі, тригери, підсилювачі, вихідні комутатори) для перевірки роботоздатності зазначених приладів, визначення неполадок та усунення їх.

В схемах керування скреперними установками гноєвидалення (УС-15, УС-250), в складі датчиків рівня на протруювачах зерна використовують безконтактні шляхові вимикачі генераторного типу КВД6-12, більш сучасні БВК321-24 та ін. - завдяки їх високому ступеню захищеності від впливу умов навколишнього середовища (ІР65). Вимикачі під’єднують, як правило, до блока Д3-М, де в захищеному корпусі передбачено джерело живлення відповідної напруги постійного струму та реле електромагнітні (по одному на кожен вимикач, всього – 4). Вимикач спрацьовує (котушка реле-підсилювача отримує живлення) при внесенні в робочу щілину пластинки-екрана [12, с.37].

Сучасні електронні реле часу можуть мати контактний чи безконтактний вихід, за принципом дії бувають переважно двох типів: на базі RC- ланки та з підрахунком заданої кількості імпульсів певної частоти, що генеруються при подачі живлення на сприймаючу частину реле [12, с.15].

Тригери Шмітта традиційно використовуються в фотореле, електронних позиційних регуляторах температури як аналого-цифрові перетворювачі (в даний час переважно застосовують мікросхеми), наприклад, на вхід тригера подається напруга постійного струму, що наявно змінюється в часі і знімається з діагоналі мостової вимірювальної схеми, в плече якої ввімкнено термометр опору; сигнал на виході тригера залежить від величини вхідної напруги – “0” – котушку вихідного реле (виконавчий механізм) вимкнено, - “1” – відповідно ввімкнено [18, с.57].

Тиристорні ключі (комутатори) використовуються для комутації навантажень в колах змінного струму; в силових колах (тиристорні пускачі, блок СБ-160) тиристори в кожній фазі вмикаються по два (зустрічно-паралельно). В електронних приладах з безконтактним виходом застосовують тиристорний комутатор на тиристорі, ввімкненому в діагональ діодного моста (підсилювач УКТ-4, фотовимикач ФВ-2) [18, с.63].

Елементи серії “Логика-И” застосовуються для схем безконтактного керування електроприводами та технологічними установками, монтуються на рейкових каркасах. В блоках логічного управління танків-охолоджувачів молока ТОМ-2А, резервуарів-охолоджувачів РПО-2,5 застосовано елементи:

- “Логика-И301” – генератор прямокутних імпульсів частотою f = 0,05 Гц, (в інших випадках може використовуватись як елемент затримки часу);

- два елементи И-114 – двійково-десятковий лічильник, використовується як пристрій поділу вхідної частоти.

Для виділення повного періоду вихідної частоти використано елементи И-103 (2ТА-НЕ) та И-405 (підсилювач на інтегральних мікросхемах). Елемент И-401 є вихідним на герконових реле. Елемент затримки часу И-312 використовується для контролю тиску в системі змащування компресора [3, с.120], [12, с.34].

 

40-41. Електропривод постійного струму ЭТ1Е2 є тиристорним однофазним, нереверсивним, призначений для плавного і в широких межах регулювання частоти обертання робочих органів механізмів (приводи транспортерів, дозатори дробарок агрегатів вітамінного борошна, інші випадки). В склад привода входять: електродвигун постійного струму незалежного збудження, дросель (реактор) з двома обмотками (силовою і компенсаційною), блок регулювання і задатчик швидкості. Керований тиристорний випрямляч виконано за однофазною мостовою схемою (для двигунів потужністю до 1,5 кВт) на двох діодах і двох тиристорах. Діюче значення напруги на виході КТВ, прикладеної до якоря двигуна, визначається зміною кута відкривання тиристорів (моментом подачі прямокутного імпульса керування тиристором по відношенню до початку позитивної напівхвилі напруги мережі, що подається до анода відповідного тиристора). Прямокутні імпульси формуються формувачем імпульсів (ФІ) з пилкоподібної напруги, що виробляється генератором (ГПН) з врахуванням величини вихідного сигналу підсилювача постійного струму (ППС), що визначається різницею вхідних сигналів від задатчика швидкості і від’ємного зворотного зв’язку, що поступає з тахомоста (пропорційний е.р.с. якоря (частоті обертання). Розподільник імпульсів (РІ) подає імпульс через імпульсний трансформатор на керуючий електрод того тиристора, до анода якого в даний момент підведено позитивну напівхвилю напруги мережі. Схема обмеження струму (СОС) виконує функції підсилювача постійного струму з меншим коефіцієнтом підсилення, ніж основний ППС і шунтує його в перехідних режимах (пуск, перевантаження), допускаючи збільшення струму в колі якоря двигуна в межах (2-4) Ін.я. [12, с.128].

 

42–43. Пристрій керування витяжними вентиляторами ТСУ-2КЛУ-3 “Кліматика-1” складається з блока перемикачів і блока регулювання. В блоці регулювання розміщено силовий блок (шість тиристорів на загальному охолоджувачі), імпульси (частотно заповнені прямокутні) керування тиристорами поступають через імпульсні трансформатори з системи імпульсно-фазового управління. Величина напруги, що підводиться до статорів асинхронних трифазних електродвигунів з підвищеним ковзанням (і відповідно частота обертання вентиляторів), визначається сигналом керування, що поступає в СІФУ з системи регулювання і сигналізації (СРС). СРС являє собою пропорційно-інтегральний регулятор температури з світлодіодною індикацією “Жарко”, “Норма”, “Холод”. Резистор “Баланс” використовується для встановлення рівноваги мостової вимірювальної схеми, до якої під’єднується певна кількість термометрів опору (від 1 до 4).

Опір лінії, що з’єднує датчики температури з блоком регулювання встановлено 1 Ом при під’єднанні одного датчика. Резистором “Мінімальна напруга” задається базовий сигнал, що не допускає повну зупинку вентиляторів [6, с.169].

44-49. Прилади для регулювання температури широко застосовуються в автоматизації теплових процесів с.г. виробництва, за принципом дії їх можна розділити на:

- прилади дилатометричного типу – дія яких заснована на зміні лінійних чи об’ємних розмірів тіл при зміні температури;

- прилади на базі термометрів опору;

- прилади на базі термопар.

Серед приладів дилатометричного типу найбільш поширені датчики температури камерні біметалеві ДТКБ (чутливий елемент – біметалева спіраль), термореле ТР200 (трубка з латуні – високий коефіцієнт лінійного розширення, всередині якої розтягуються пружини з інвару – матеріалу, що має низький коефіцієнт лінійного розширення – (64% заліза і 36% нікелю) та ТУДЭ (трубка з латуні, всередині стержень з інвару чи кварцу), датчики-реле температури манометричного типу ТКП-160Сг, ТПК-100ЭК та ін. (мають герметичну систему, що складається з термобалона, капіляра, манометричної пружини, заповнену ефіром, ацетоном, азотом; при зміні температури вимірюваного середовища змінюється тиск наповнювача, пружина змінює кривизну, що приводить до переміщення стрілки відносно шкали температури та перемикання контактної системи), ртутні електроконтактні термометри (з фіксованою установкою температури чи регульованою з використанням магнітної головки, мають низьку розривну потужність контактів до 2 ВА, тому використовуються з підсилювачами, наприклад УКТ-4) [17, с.21].

Термометр опору являє собою резистор з тонкого мідного чи платинового дроту, намотаного на каркасі; для захисту від механічних пошкоджень і впливу агресивного середовища резистор поміщено в кожух з латуні чи нержавіючої сталі, заповнений окисом магнію. Термометри опору виготовляють стандартних градуювань (наприклад, мідний термометр з градуюванням 50М має опір 50 Ом при температурі 0°С). В комплекті з термометрами опору працюють:

- логометри Ш69000 – дворамкові прилади магнітоелектричної системи (додатково використовується джерело живлення СВ-4М з напругою 4В). Шкала логометра проградуйована при значенні опору з’єднувальної лінії Rл = 15 Ом; якщо опір лінії перевищує вказане значення, то слід відмотати певну кількість витків манганінових котушок, що поставляються в комплекті логометра [10, с.81]

- мости автоматичні врівноважені. Наприклад, в системах автоматизації холодильників, зерносушильних комплексів використовуються мости КСМ-4 – 6- і 12 канальні прилади – показуючі, регулюючі і реєструючі. Основні вузли таких приладів – мостова вимірювальна схема з реохордом та перемикачем датчиків; сигнал з діагоналі моста поступає на вхід електронного підсилювача, до виходу якого під’єднано реверсивний електродвигун, що переміщує каретку з стрілкою покажчика, движком реохорда, пером самописця;

- електронні регулятори температури – частіше використовуються дво- і трипозиційні, рідше – пропорційні, диференційні (вхідний сигнал – різниця температур). Основними функціональними вузлами ЕРТ є: мостова вимірювальна схема, підсилювач постійного струму, пороговий елемент, вихідне електромагнітне реле чи тиристорний комутатор, задатчики температури і зони нечутливості (повернення для двопозиційних). Наприклад, мікроелектронний трипозиційний регулятор температури ТМ8 має світлодіодну індикацію виходів, додатково – вбудований ступінчатий імпульсний переривач, що дозволяє спільно з виконавчим механізмом постійної швидкості (наприклад, типу МЭО) забезпечити імпульсне регулювання температури, за якістю наближене до пропорційно-інтегрального.

За основу вимірювання температури термопарою взято термоелектричний ефект. Він полягає в тому, що в колі, складеному з різнорідних провідників, при неоднаковій температурі точок їх з’єднання (спаїв) виникає термоелектрорушійна сила (термо-ЕРС), величина якої залежить від різниці температур спаїв. Для вимірювання термо-ЕРС термопари використовують пірометричні магнітоелектричні мілівольтметри (показуючі Ш4500, регулюючі Ш4501 [15, с.140]) і компенсаційні прилади (потенціометри) [11, с.135].

При вимірюванні температури перед вмиканням мілівольтметра від зрівноважувальної котушки відмотують частину манганінового дроту з таким розрахунком, щоб сумарний опір термопари, з’єднувальних проводів і котушки дорівнював опору, при якому градуювався прилад (15 Ом). Температура холодних кінців термопари повинна бути постійною для забезпечення правильних показів вимірювального прилада, для цього використовують компенсаційні проводи, які доводять до коробки холодних спаїв, розміщеної в зоні постійної температури і призначеної для автоматичної компенсації температури вільних кінців (являє собою неврівноважений міст з живленням від джерела постійного струму).

 

50-52. Для регулювання рівня води і неагресивних рідин традиційно використовуються релейно-контактні схеми на базі електродних датчиків рівня (частіше на зниженій напрузі і з реле постійного струму), в відповідальних випадках (парові і водогрійні котли) застосовують електронні регулятори – сигналізатори рівня [16, с.101] (наприклад ЭРСУ3) та схеми з регуляторами РС29.1 і диференційно-трансформаторними перетворювачами. Для регулювання рівня сипучих матеріалів використовують датчики і сигналізатори мембранного типу (ДУМ, СУМ), електромеханічні (з редукторним двигуном) та прапорцевого типу з магнітокерованими герметичними контактами і виходом через симистор на котушку електромагнітного пускача (в дробарках ДБ-5, ДКМ-5) [11, с.255]. При складанні схем слід передбачити перемикач режимів керування (ручне, автоматичне).

53-54. Для регулювання відносної вологості повітря в тваринницьких приміщеннях використовують регулятори трипозиційні (СПР-3), двопозиційні (СПР-2) з датчиками ЭВЧ відповідного градуювання (на ізоляційному каркасі-циліндрі намотано два електрода із ніхрому, на поверхню циліндра нанесено тонку плівку солі – сорбента; характеристика датчика ЭВЧ – нелінійна залежність опору від вимірюваної відносної вологості повітря). Для під’єднання датчика до регулятора відносної вологості слід використовувати екранований кабель або проводку в окремій трубі.

В основу роботи регуляторів покладено принцип вимірювання опору перетворювачів ЭВЧ, отримання в вимірювальній схемі сигналу розбалансу при визначеному положенні движка потенціометра задатчика, підсилення сигналу розбаланса і перетворення його в релейний вихідний сигнал – вологість “більше” встановленої задатчиком чи вологість “менше” [12, с.58].

Для регулювання відносної вологості повітря в теплицях, овоче- і фруктосховищах застосовують двопозиційні (В4-510) і трипозиційні (В4-536) регулятори з перетворювачами ДОВП-1.

Чутливий елемент перетворювача – кварцевий резонатор. На поверхню кварцевої пластини нанесено плівку сорбента, в якості якого використовується полікапреамід. В залежності від зміни маси плівки сорбента при поглинанні води з повітря змінюється частота коливань п’єзоелемента. Функціональна схема перетворювача вологості, крім чутливого елемента, включає робочий і опорний генератори, змішувач, частомір. Таким чином ДОВП-1 перетворює відносну вологість повітря в уніфікований вихідний сигнал – 0…10 В постійного струму при зміні відносної вологості повітря відповідно від 0 до 100%. При під’єднанні перетворювача ДОВП-1 до приладів В4-510У і В4-536У виконується порівняння напруг постійного струму, що знімаються з задатчика вологості і перетворювача вологості. Напруга неузгодження поступає на модулятор і підсилювач змінного струму. В залежності від знаку напруги неузгодження фазочутливий каскад керує роботою симетричного статичного тригера в двопозиційному регуляторі чи двох тригерів в трипозиційному регуляторі. Тригери навантажені обмотками електромагнітних реле, які забезпечують вмикання і вимикання командних пристроїв (зволоження, осушення) в системі регулювання [11, с.269].

 

55. Манометри безшкальні трубчато-пружинні з диференційно-трансформаторним перетворювачем МЭД працюють в комплекті з вторинними приладами, наприклад, КСД-2. При зміні вимірюваного тиску змінюється кривизна манометричної пружини, при цьому вона переміщує осердя в котушці дифтрансформатора, що приводить до зміни вихідного параметра МЭД – взаємоіндуктивності між вторинними обмотками дифтрансформатора (при переміщенні осердя 0…4 мм взаємоіндуктивність змінюється в межах 0…10 мГн). Будова приладу КСД-2, проградуйованого в одиницях тиску, аналогічна будові інших приладів групи КС (КСМ, КСП) [11, с.179].

 

56. В теплогенеруючих установках на рідкому (котельно-пічному) паливі і природному газі для запобігання вибуху повітряно-паливної суміші застосовують схеми і прилади контролю полум’я та відсічку подачі палива при зриві факела. Традиційно використовують релейно-контактні схеми на базі фоторезисторів (котли КВ-300М, теплогенератори на рідкому паливі), електронно-релейні схеми з контрольними електродами (середовище в зоні горіння іонізується, тобто стає електропровідним) – для теплогенераторів ТГ-Ф-2,5 Б, що працюють на природному газі. В котлах Д721-А, теплогенераторах зерносушильних пунктів застосовують прилад контролю полум’я фотоелектричний ПКП-ФМ з фоторезисторним датчиком [15, с.185]; в відповідальних випадках (котли великої потужності, теплогенератори АВБ на газовому паливі) застосовують прилади Ф34.3 (з фоторезисторними перетворювачами чи контрольними електродами).

 

57. Сучасні складні схеми регулювання параметрів технологічних процесів (наприклад, пропорційно-інтегральні регулятори), побудовані на базі електронних регулюючих приладів РС29 (раніше використовувались прилади серії Р25) [7, с.138]. Прилади модифікації РС29.1 працюють в комплекті з диференційно-трансформаторними перетворювачами тиску, рівня, розрідження (тяги) в системах автоматизації котлів, РС29.2 – з термометрами опору (теплогенератори, установки ПВУ, пастеризатори), РС29.3 – з термопарами (під’єднуються через коробки холодних спаїв) – схеми теплогенераторів АВБ. Всі прилади РС29 мають імпульсивний вихід (24В постійного струму), тому для вмикання виконавчих механізмів з двофазними конденсаторними двигунами (типу МЭО) без електромагнітного гальма використовуються додатково тиристорні пускачі (підсилювачі) з двома тиристорними комутаторами У29.2, для МЭО з вбудованим гальмом – У29.3 [7, с.137]. Часто використовуються МЭО з реостатними чи індуктивними датчиками зворотного зв’язку [15, с.213]; для перевірки роботоздатності окремих елементів схеми в процесі налагодження застосовують спеціальні блоки управління (наприклад, БУ-21).

 

58. В припливно-витяжних вентиляційно-опалювальних установках ПВУ-4М з 3 шахтами поставляється в комплекті шафа керування. В схемі застосовано пристрої ФУЗ-М для захисту електродвигунів вентиляторів від перевантажень і обриву фаз, автоматичні вимикачі з незалежними розчіплювачами і додатковими контактами та тиристорний регулятор потужності в колах нагрівних елементів.

Електронний регулюючий прилад РС29.2 за сигналом термометра опору забезпечує ПІ-регулювання температури в опалюваному (вентильованому) тваринницькому приміщенні за рахунок керування змішувальними заслінками (виконавчий механізм МЭО з блоком кінцевих вимикачів встановлюється на командній шахті і з’єднується трубчатими тягами з заслінками двох інших шахт) та тиристорним регулятором потужності нагрівних елементів. Схемою передбачено також аварійну світло-звукову сигналізацію зупинки електродвигунів вентиляторів (влітку) та вимикання нагрівних елементів (в опалювальний сезон) [3, с.384].

 

59. Тепловентилятори серії ТВ різної продуктивності (від ТВ-6 до ТВ-36) складаються з відцентрового (радіального) вентилятора (має електропривод від двошвидкісного асинхронного трифазного електродвигуна), водяного калорифера без регулювання подачі теплоносія з обвідним каналом та жалюзі з приводом від виконавчого механізму постійної швидкості типу МЭО, що дозволяє змінювати співвідношення кількості підігрітого і не підігрітого повітря, яке подається в опалюване приміщення (таким чином забезпечується регулювання температури). В комплекті з 2 тепловентиляторами поставляється шафа керування відповідного типорозміру (пристрій “Приток-1”), яка забезпечує в опалювальний сезон імпульсне регулювання температури в опалювальному приміщенні (трипозиційний регулятор температури ТМ8 з вбудованим ступінчатим імпульсним переривачем керує виконавчим механізмом МЭО приводу жалюзі) та позиційне регулювання відносної вологості повітря (трипозиційний регулятор вологості СПР3 керує перемиканням швидкостей двошвидкісного приводу вентилятора). Традиційно передбачено захист калориферів від заморожування (при зниженні температури зворотного теплоносія, застосовано термореле ТР-200 (сучасні ТРМ-11)).

Влітку регулятор вологості вимикається, в регуляторі ТМ8 вимикається СІП і він забезпечує трипозиційне регулювання температури повітря в вентильованому приміщенні за рахунок перемикання швидкостей двошвидкісного електродвигуна (змінюється продуктивність припливної вентиляції).

 

60. Пристрій керування “Електротерм” забезпечує пропорційно-інтегральне регулювання температури повітря в опалюваному електрокалориферною установкою СФОЦ-И3 приміщенні за рахунок зміни потужності нагрівних елементів при регулюванні підведеної до них напруги (тиристорним трифазним регулятором на силових гібридних модулях МДТО). Ящик Я9201 виконує функції регулятора температури (до нього під’єднуються датчики), сигнал з параметрами 0…9В, 0…+5мА поступає в СІФУ.

Ящик Я5701 забезпечує ручне і автоматичне керування двошвидкісним приводом відцентрового вентилятора. Схема передбачає також захист нагрівних елементів від перегрівання (термореле ТР-200, ввідний автомат з незалежним розчіплювачем) [8, с.30], [3, с.369].

 

61-64. [3, с.323]. В насосних свердловинних установках водопостачання застосовуються переважно заглибні електронасосні агрегати ЭЦВ з водозаповненими двигунами ПЭДВ. Зважаючи на особливості конструкції заглибних електродвигунів і режим їх експлуатації слід застосовувати спеціальний швидкодіючий електронний захист таких двигунів, автоматичне керування за рівнем води в водонапірній башті чи тиском в повітряно-водяному баку безбаштових установок, додатково – захист агрегатів від “сухого ходу” (відсутність води в свердловині), селективність вмикання кількох агрегатів, що працюють на одну водонапірну споруду. Всі ці функції реалізовані в сучасних пристроях керування “Каскад” і УСУЗ.

В пристроях “Каскад” вузол захисту виконано на 3 датчиках-трансформаторах струму (в кожній фазі живлення), 3 випрямлячах, пороговому елементі (виконаний на одному польовому транзисторі з мікросхеми К190КТ2, в пристрої застосовано дві такі мікросхеми – чотириканальні транзисторні комутатори). Крім вузла захисту встановлюється вузол керування по рівню або вузол керування за тиском статичного стовпа води (електроконтактний манометр встановлюється в підніжжі водонапірної башти), для пристроїв керування двигунами з потужністю більше 4,5 кВт передбачено вузол захисту від “сухого ходу”. В пристроях УСУЗ для захисту електродвигуна від аварійних режимів роботи передбачено пристрій ФУЗ-М, інші функції виконує універсальний регулятор УДР-2 [9, с.81].

 

65-66. Дробарки зерна ДБ-5 завдяки вдосконаленій конструкції (відсутність решіт, гравітаційний спосіб розділення фракцій помолу), механізації завантаження зерна в бункер та вивантаження борошна в транспортні засоби, автоматичному регулюванню завантаження електродвигуна дробарки мають підвищену продуктивність в порівнянні, наприклад, з дробарками КДУ-2, при тій же потужності електродвигуна (Рн = 30 кВт). Схемою дробарки передбачено: вмикання електроприводів в заданій послідовності; напівавтоматичне вмикання електродвигуна дробарки перемиканням обмотки в функції часу; автоматичне регулювання завантаження електродвигуна дробарки (сигнал від трансформатора струму, ввімкненого в коло статора, поступає на вхід автоматичного регулятора завантаження (АРЗ), який через редукторний двофазний конденсаторний двигун РД-09 (виконавчий механізм), зв’язаний електромагнітною муфтою з регулюючою заслінкою подачі зерна в дробильну камеру, збільшує чи зменшує навантаження двигуна; в випадку різкого перевантаження спрацьовує окремий вихід АРЗ, який через електромагнітне реле вимикає електромагнітну муфту і заслінка під дією пружини повністю перекриває подачу зерна в дробильну камеру); автоматичне регулювання рівня зерна в бункері (керування завантажувальним шнеком) – при цьому використовуються датчики рівня прапорцевого типу з магнітокерованими герметичними контактами і виходом через симистор КУ208 на котушку електромагнітного пускача.

Подібну схему керування має дробарка кормів КДМ-5 [3, с.165].

 

67. Системи автоматизації сучасних агрегатів вітамінного борошна забезпечують пропорційно-інтегральне регулювання (стабілізацію) вихідних параметрів (вологості трав’яного борошна та температури теплоносія на виході сушильного барабана) за рахунок зміни вхідних параметрів – відповідно кількості подрібненої зеленої маси (застосовано комплектні тиристорні електроприводи постійного струму ЭТ1Е2) та подачі палива і повітря (для приводу здвоєної заслінки застосовано виконавчий механізм МЭО-К), які працюють за командами регулюючих приладів.

Важливим елементом роботи теплогенеруючих установок на газовому паливі є автоматика безпеки, де застосовано захисно-запальний пристрій та датчики-реле напору і тяги ДН, ДНТ [3, с.214].

 

68-70. Електродні проточні водонагрівники для замкнутого контура ЭПЗ-100И2 (працюють з циркуляційним насосом) використовуються в складі електрокотельних з акумуляторами тепла, забезпечені ручним приводом регулювання потужності (переміщення електродів відносно антиелектродів). Водонагрівники ЭПЗ серії И3 потужністю 100, 250, 400 кВт мають вдосконалені конструкцію і схему керування, можуть використовуватись як автономні джерела теплопостачання. Для автоматичного регулювання потужності водонагрівника застосовано ПІ-регулятор температури ЭПТ-4 з виходом на виконавчий механізм МЭО привода траверси діелектричних вставок між електродами і антиелектродами.

Водопідготовка передбачає доведення питомого опору води в системі водонагрівника до паспортного значення (додають кухонну сіль або дистильовану (дощову) воду). Електродні водонагрівники повинні мати надійне огородження, діелектричні вставки (довжиною не менше 1 м) на вхідному і вихідному патрубках, схемою передбачено захист від неповнофазного живлення (появи небезпечного потенціалу на корпусі) та перегрівання води [17, с.53], [8, с.14], [6, с.196].

 

71. Дизельні електростанції пересувні (наприклад, ЭГУ-50 з приводом від вала відбору потужності тракторів Т-150, МТ3-100) та стаціонарні використовуються в якості резервних джерел електроживлення, комплектуються синхронними генераторами, працюють через спільні з трансформаторними підстанціями 10/0,4кВ повітряні лінії 0,38кВ (актуальним є питання під’єднання ДЕС до мережі, наприклад, з використанням перекидного рубильника). Автоматизація дизельних електростанцій передбачає стартерний пуск приводного дизельного двигуна від акумуляторних батарей, контроль параметрів роботи дизеля (температура охолоджуючої рідини, тиск масла в системі змащування), регулювання напруги генератора при зміні струму навантаження (за рахунок регулювання струму збудження) та частоти (зміною частоти обертання приводного двигуна) [6, с.57].

 

72. Електронні тиристорні обмежувачі напруги ЭОН-1 використовуються в колах чергового освітлення тваринницьких приміщень та зовнішнього (вуличного освітлення) (при зменшенні навантаження трансформаторних підстанцій вночі підвищується напруга в мережі, що приводить до різкого зменшення терміну використання освітлювальних приладів).

 

73. Схеми автоматичного вмикання резервного живлення в мережах напругою 0,38кВ (приміщення для утримання молодняка с.г.тварин і птахів з електрообігрівом та в інших випадках) традиційно виконані на двох контакторах. В лабораторній установці використано вимикач автоматичний ВА-74 з електродвигунним приводом дистанційного вмикання і незалежним розчіплювачем з одного боку та вимикач автоматичний А3700Б з приставкою (електромагнітами вмикання і вимикання) з іншого боку.

 

Таблиця вибору варіантів

Номер студента згідно списку в журналі групи Варіанти завдань    
       
  1,31,61   16,46,63
  2,32,62   17,47,64
  3,33,63   18,48,65
  4,34,64   19,49,66
  5,35,65   20,50,67
  6,36,66   21,51,68
  7,37,67   22,52,69
  8,38,68   23,53,70
  9,39,69   24,54,71
  10,40,70   25,55,72
  11,41,71   26,56,73
  12,42,72   27,57,61
  13,43,73   28,58,62
  14,44,61   29,59,63
  15,45,62   30,60,64

 

Date: 2015-12-12; view: 957; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию