І. Термінологія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Факультет авіаційних та космічних систем

Кафедра приладів та систем керування літальними апаратами

Дисципліна “Основи авіації і космонавтики та загальна побудова літальних апаратів”

РЕФЕРАТ

На тему “ Фізичні основи створення підйомної сили літака

та гелікоптера”

Виконав: студент групи ВЛ-43

Бобко Д.В.

Київ 2015 2

Вступ ………………………………………………………………………..... 2

І. Термінологія ……………………………………………………………..... 3

ІІ. Підйомна сила крила …………………………………………………....... 5

ІІІ. Параметри підйомної сили …………………………………………….... 8

ІV. Розрахункові формули …………………………………………………… 10

V. Підйомна сила гелікоптера……………………………………………….. 12

Висновок………………………………………………………………………. 18

Список використаної літератури…………………………………………….. 19

Вступ

Ще з давніх часів люди, дивлячись на політ птахів, прагнули злетіти в небо,але дуже довгий час це їм не вдавалося. Якась невідома сила заважала їм це зробити. Від перших спроб подолати цю невідому силу до першого справжнього польоту пройшло багато часу та тисячі спроб.

Освоєння повітряного простору людство почало за допомогою повітряних куль, тобто літальних апаратів з середньою щільністю меншою, ніж у повітря. Однак відкриття в області аеродинаміки створили умови для втілення принципово інших засобів для переміщення в атмосфері, і привели до виникнення авіації.

На кожен аероплан, що летить в небі, діють чотири сили: тяжіння, тертя, тяги двигуна і ще одна, що утримує його в повітрі.
Втім, такий літальний апарат, як планер, обходиться без мотора, і використовує для переміщення енергію атмосферних потоків. Так що ж утримує важкий літак від падіння під впливом гравітації і компенсує її? Вектор, спрямований вгору, – це підйомна сила, що виникає при омивання повітрям поверхонь крила.

І.Термінологія

Перед тим як обговорювати, де і як виникає підйомна сила, варто розглянути основні поняття геометрії профілю крила. Поперечний перетин крила площиною, паралельній площині його симетрії називається «профілем». Типовий профіль крила виглядає так:

Рис. 1

Максимальна відстань між крайніми точками профілю - b, називається хордою профілю. Найбільша висота профілю - c, називається товщиною профілю, а її відстань від передньої точки - координатою максимальної товщини. Лінію, точки якої рівновіддалені від верхньої і нижньої твірної профілю - l, називають середньою лінією профілю. Її максимальна відстань від хорди - f, називається кривизною профілю, а віддалення від передньої точки - координатою максимальної кривизни. Носик профілю утворений деякою кривою лінією, мінімальний радіус якої позначають - r, це радіус округлення носика профілю. Оскільки якісно треба порівнювати різні профілі різних розмірів, домовилися всі зазначені величини вимірювати щодо хорди профілю. Найчастіше при цьому навіть опускають слово «відносна». Просто, якщо товщина профілю вказана в %, то всім ясно, що це відношення реальної товщини до величини хорди профілю. На даному малюнку верхня лінія утворює профіль однієї форми, а нижняя лінія - інший. Такий профіль називається несиметричним. Якщо ж, одна твірна, є дзеркальним відображенням іншої, то профіль називається симетричним. Неважко збагнути, що кривизна симетричного профілю дорівнює нулю.