Алфавітно-цифрові дисплеї

За ступенем складності і повнотою виконуваних функцій алфавітно-цифрові дисплеї можна підрозділити на дисплеї прості з апаратною реалізацією основних функцій і "інтелектуальні", у яких функції обробки інформації виконуються програмно- керованим дисплейним процесором.

На рисунку 5 наведена структурна схема алфавітно-цифрового дисплея

Рисунок 5 – Структурна схема АЦД

В цій схемі використано такі абревіатури:

БК – блок керування,

ВПС – відеопідсилювач сигналів,

ЕПТ – електронно-променева трубка,

БЗП – буферний запам'ятовувальний пристрій,

БРВ – блок розгортки та відхилення електронного променя,

БВВ – блок введення/виведення даних,

ІВВ – інтерфейс зв'язку з ЕОМ,

АЦК – алфавітно-цифрова клавіатура,

ЗГ – знакогенератор.

Двосторонній зв'язок з ЕОМ здійснюється за допомогою інтерфейсу введення-виведення (ІВВ). Блок введення-виведення (БВВ) керує напрямком переміщення інформації відповідно до режимів роботи дисплея: автономного, автоматичного, режиму передачі даних. За вибір цих режимів відповідають певні клавіші АЦК.

В автономному режимі роботи АЦД на вхід БЗП підєднується алфавітно-цифрова клавіатура, що дозволяє вводити текст, при цьому зв'язок з ЕОМ через інтерфейс ведення - виведення розривається.

В цьому режимі роботи забезпечується можливість редагування тексту. Функції редагування полягають у стиранні чи записуванні символу або рядка, чи заміні (вставці) символа або рядка, переміщенні сторінки чи стиранні сторінки.

В автоматичному режимі роботи встановлюється двосторонній зв'язок з ЕОМ, що забезпечує введення інформації в БЗП. Взаємодія оператора з АЦД забезпечується за допомогою клавіатури ЕОМ.

Режим передачі даних забезпечує передачу відредагованої на екрані АЦД інформації з пам'яті дисплея в ЕОМ.

Формування тексту на екрані ЕПТ забезпечують БЗП, ЗГ, блок розгортання та відхилення (БРВ) і відеопідсилювач (ВПс) при безпосередній участі блоку керування (БК). Місце розташування символа на екрані ЕПТ жорстко зв'язано з визначеною коміркою БЗП, у якій зберігається код символу.

При відображенні текстів інформація, яка надходить в пристрій відображення (ПВ), має вигляд стандартних кодів. Якщо відображається графічна інформація, то вхідні дані визначають координати окремих крапок чи елементів зображення. В текстових ПВ ємність буферного ЗП повинна бути достатньою для запам'ятовування всіх кодів символів, які відображуються на екрані ЕПТ. Оскільки відображення тексту розбивається на ряд текстових рядків з обмеженою кількістю знаків в них, то максимальний об'єм інформації яка відображується на екрані можна визначити як

N_eKp = N_стp∙N_3H∙n,

де N_eKp – об'єм буферного ЗП для зберігання всіх символів екрана

N_CTp – кількість рядків, що відображається на екрані

N_3H – максимальна кількість знаків в рядку

n – кількість біт інформації, що кодує один знак (символ).

Для перетворення кодових слів, знаків (символів) в їх зображення на екрані ЕПТ використовується знакогенератор. Його вихідний сигнал може безпосередньо подаватися на керувальний електрод ЕПТ (модулятор яскравості) або через цифро-аналоговий перетворювач для керування роботою системи відхилення електронного променя. Для забезпечення відхилення променя по всьому екрану ЕПТ як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках, на систему відхилення додатково подаються спеціальні сигнали розгортки від блоку відхилення променів (БРВ). Цей блок керується та синхронізується сигналами пристрою управління (БК).

В деяких випадках, наприклад, коли ПВ використовуються як термінал, у його склад вводиться клавішний пристрій у складі алфавітно-цифрової та функціональної клавіатури. Задача такого пристрою полягає в забезпеченні зв'язку користувача з ЕОМ, оперативного коригування інформації.

Найбільш просто формування кадра зображення на екрані ЕПТ забезпечується при однозначному взаємозвязку між номером комірки БЗП, де зберігається код символу та знакомісцем на екрані, де буде відображатись цей символ (рисунок 3.6). Так, наприклад, символ, код якого зберігається в першій комірці БЗП повинен відображатись на першому знакомісці (перший знак в першому рядку), а символ, код якого знаходиться в другій комірці - на другому знакомісці і т.д. При такій організації процесу відображення пристрій керування (БК) організує послідовну вибірку кодів з памяті та синхронне з нею зміщення променя по екрану, по горизонталі (формування рядка) та по вертикалі (формування кадру).

Рисунок 3.6 – Кадр зображення на екрані ЕПТ

Коли необхідно відредагувати (стерти) знак, який відображається на першому знакомісці (1-1), то це означає, що необхідно замінити в першій комірці БЗП код одного символу на код іншого символу або на код відсутності символа. Для виконання цієї операції необхідно сформувати адресу комірки, код якої змінюється. Для цього можна використати символ курсора, який встановлюється під відповідним знакомісцем. Координати курсора фіксуються двома лічильниками, перший визначає положення символу (знакомісця) на рядку, а другий визначає номер рядка. По суті ці два лічильники визначають адресу комірки БЗП. Це дає можливість при черговій регенерації (поновлення) відображення занести у відповідну комірку код нового символу (відсутність символу). Зсув інформації на екрані ЕПТ зводиться до зсуву кодів в БЗП.

Для функції редагування інколи використовують так зване "світлове перо", що являє собою спеціальну конструкцію з фотоприймачем (рисунок 7).

Рисунок 7 – Структурна схема «світлового пера»

Де РА – регістр адреси, ФП – фотоприймач, ФСА – формувач сигналів адреси, ЛЧ – лічильник адреси, СК – схема керування, ІНТ –інтерфейс з ЕОМ.

При піднесенні світлового пера до обраного на екрані символу чи спеціально визначеної світлової області фотоприймач у черговому циклі регенерації зображення формує електричний сигнал, що фіксує адресу комірки БЗП, яка відповідає адресі символу на екрані. Далі виконуються ті ж процедури, що і при взаємодії з курсором. Такі функції редагування, як вставка символу, вставка рядка і т.д. фактично зводяться до переміщення тексту в БЗП і виконуються блоком керування разом із блоком радагування і блоком введення/виведення.