Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розділ десятий, у якому агент Фікса виконує доручення уряду
Уже другий день перевдягнений у жебрака агент Фікса проводив на вокзалі. Начепивши темні побиті окуляри, дірявий капелюх та допотопний одяг невідомого фасону і кольору, він скреготливим голосом просив: «Подайте інвалідові Великої війни». А поміж тим, своїм шпигунським оком та вухом все бачив і чув, час від часу щось нотуючи олівцем у маленькому блок‑ нотику. «Пода‑а‑а‑а‑йте інвалідові», – затягнув учергове Фікса, коли його хтось легенько шарпнув за рукав. Перед ним стояв підліток з давно непраним волоссям і нечесаним одягом (можна навпаки, але від цього нічого не зміниться), який тинявся вокзалом. «Чого тобі?», – визвірився він на Міху (а це був таки Голий). – Дядьку, вас там кличуть. У дуже важливій справі. Просили прийти непомітно, – промовив він ангельським голосочком. «О! Це цікаво, – зрадів агент. – Хтось хоче здати таємну інформацію». – Веди, синку, веди, – продовжував грати жебрака Фікса. – Бог віддячить тобі за добрі справи. Вони зайшли між вагони. – Треба пролізти під ешелоном, аби не обходити цілий потяг. Вас чекають там, – показав Міха рукою. (Це було самотнє дерево прямо по курсу, яке слугувало бродяжкам за туалет). Агент на всяк випадок стис у кишені пістолет і, крекчучи по‑старечому, нагнувся. (У ньому помер великий актор малого театру!) У цю мить хтось огрів його з розмаху по потилиці дошкою, які лежали тут штабелями. Фікса зойкнув і розпластався на землі. Міха став гарячково нишпорити в його кишенях, поки не наткнувся на посвідчення таємного агента 008. Тепер уже зойкнув Голий, але не надовго, бо рука Фікси мертвою хваткою вчепилася йому в горлянку. – Я не‑е зна‑а‑в! – виправдатися Голий. – Падлюка! Босяк! Голодранець! – зло сичав агент 008. – Ти теж у їхній банді! Тобі наказали мене прибрати, чи не так?! Він вигнув малому руку і прикував наручниками до себе. – А тепер ходімо! І без зайвого писку! А то зітру в порошок, паскудь! Фікса нарешті намацав свої темні окуляри під вагоном, і вони рушили чудернацькою парою. Перед відвідувачами вокзалу відкрилася жаліслива картина: двоє нещасних бідаків, обійнявшись, шкандибали назустріч долі. «Подайте інвалідам Великої війни», – раптом жалібно затягнув Міха. Фікса його щосили вщипнув, та було пізно. «Тримайте, голубчики», – не втрималася сердешна бабуся і вручила їм по пиріжку з капустою. Однак інваліди їй навіть не подякували.
Date: 2016-01-20; view: 364; Нарушение авторских прав |