Главная
Случайная страница
Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Інвестиційний клімат в Україні
За даними Держкомстату у 2010 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5,99 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій.
У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо за 2010 рік становив 4,66 млрд. дол. США, що складає 108,5 % від рівня відповідного періоду попереднього року.
Таблиця 1.7
|
|
|
|
|
|
| Приріст ПІІ в економіку України в рік, млн. дол. США
| 7843,1
| 4717,3
| 7935,4
| 6073,7
| 4289,9
| 4655,0
| динаміка
|
| 60,2
| 168,2
| 76,6
| 70,6
| 108,5
|
Згідно з підрахунками Державного комітету статистики станом на 1 січня 2011 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну (кумулятивно), з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, склав 44,7 млрд.дол.США (в розрахунку на одну особу становить 978,5 дол. США) (табл. 1.8).
На підприємствах промисловості зосереджено 31,4% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у фінансових установах - 33,7%.
Приріст іноземного капіталу у 2010 році спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, у сумі 2,6 млрд.дол.США, промисловості – 0,8 млрд.дол.США, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, - 0,5 млрд.дол.США, а також на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, – 0,4 млрд. дол. США.
До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Сполучене Королівство, Швеція, Віргінські Острови, Британські та Сполучені Штати Америки.
За результатами щорічного рейтингового дослідження Міжнародної фінансової корпорації, група Світового банку „Ведення бізнесу - 2011” Україна покращила своє місце на 2 позиції з 147 на 145 місце, за рахунок збільшення рейтингу по категоріях: „реєстрація підприємств” та „отримання дозволів на будівництво”, водночас відбулося зменшення рейтингів у категоріях: „реєстрація власності”, „доступ до кредитів”, „захист прав інвесторів” та „ліквідація підприємств”.
Таблиця 1.9
Рейтинг по категоріях
| 2011, рейтинг України
| 2010, рейтинг України
| Зміна рейтингу
| Ведення бізнесу
|
|
| +2
| Реєстрація підприємств
|
|
| +18
| Отримання дозволів на будівництво
|
|
| +2
| Реєстрація власності
|
|
| -4
| Доступ до кредитів
|
|
| -2
| Захист прав інвесторів
|
|
| -1
| Система оподаткування
|
|
| Без змін
| Міжнародна торгівля
|
|
| Без змін
| Забезпечення виконання контрактів
|
|
| Без змін
| Ліквідація підприємств
|
|
| -5
|
Серед основних переваг інвестування в Україну варто відзначити:
• 46 мільйонів споживачів – один з найбільших ринків Східної Європи;
• Високий науково-освітній потенціал - потужна мережа університетів та науково-дослідних центрів;
• Наявність кваліфікованої конкурентноспроможної робочої сили - згідно з даними дослідницької компанії „BrainBench” Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю дипломованих професіоналів у сфері hi-tech;
• Стратегічно зручне географічне розташування – Україна знаходиться на перехресті торгівельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;
• Широко розвинена транспортна інфраструктура – залізниці, порти в Чорному морі та загальноєвропейські транспортні коридори;
• Велика кількість успішно реалізованих інвестиційних проектів провідних міжнародних компаній – Kraft Foods, Coca-Cola, Hewlett Packard, Cargill, Knauf, Ядзакі-Україна, Raiffeisen Bank тощо.
На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування. Законодавство України передбачає визначені гарантії діяльності для інвесторів.
На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.
У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.
Усунуто адміністративний бар’єр для входження іноземного капіталу в Україну щодо обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій, який був запроваджений наприкінці 2009 року.
Вільні економічні зони в Україні
Одним із важливих факторів розвитку економіки є створення та функціонування вільних економічних зон. На Україні існують вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони та території пріоритетного розвитку (ТПР) і являють собою частину території України, на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. Основною відмінністю ВЕЗ від ТПР є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в Закарпатській області).
Загальні дані
За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції на Україні, (станом на 1.11. 2001 року) зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 6360 тис.га, або 10,5 % території України. Кількість областей України, на які поширюються режим СЕЗ та ТПР - 12. Кількість районів України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 41. Кількість міст України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 58.
За даними Державної податкової адміністрації України (ДПА), станом на 01.01.2001 р. на території України фактично діють сім СЕЗ i сім ТПР. Затверджено 412 інвестиційних проектів, кошторисною вартістю 1, 659 мільярдів доларів США; залучено інвестицій на суму 543,5 млн.дол.США та створено і збережено 62,4 тисячі робочих місць.
Законодавчо-правова база
Вільні економічні зони підприємництва, або спеціальні економічні зони (скорочено ВЕЗ або СЕЗ), які створюються та діють на Україні, регулюються Законом України "Про загальні засади створення i функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (від 13.10.92 р. № 2673-ХІІ).
Крім того, по кожні ВЕЗ чи ТПР Верховною Радою України приймається окремий закон, в якому визначається статус, територія, пільги тощо. В цілому, законодавчо- нормативна база по СЕЗ та ТПП відповідає цілям кожної зони та міжнародним вимогам і стандартам.
З метою залучення інвестицій практично по кожній СЕЗ чи ТПП законодавчо передбачено цілий ряд податкових та інших пільг. Типовими для більшості СЕЗ i ТПР є податкові та митні пільги щодо: ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток, збору до фонду зайнятості плати за землю та акцизного збору.
Згідно з чинним законодавством, в Автономній Республіці Крим та 12 областях України утворено 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ) та 72 території пріоритетного розвитку (ТПР) зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.
Станом на 1 січня 2004 р., за даними статистичного обстеження, у дев’ятьох СЕЗ та на 57 ТПР фактично реалізуються 554 проекти, якими передбачено загальне надходження інвестицій в обсязі $2 671,4 млн., із них 1 826,4 від вітчизняних інвесторів та $845,0 млн. від іноземних. У СЕЗ має бути внесено $475,0 млн. (17,8% загального обсягу надходження), у ТПР – $2 196,4 млн. (82,2%).
З початку реалізації проектів залучено $1 394,4 млн. інвестицій, що становить 52,2% передбачених обсягів надходження, з них $171,0 млн. – у СЕЗ, $1 223,4 млн. – у ТПР.
Резидентами України вкладено $935,1 млн. інвестицій (67,1% загального обсягу), іноземними інвесторами – $459,3 млн. (32,9%), із них у 2003 р. – відповідно $378,5 млн. та $118,6 млн.
Переважно інвестиції залучались у вигляді грошових внесків – $780,4 млн. (56,0% загального обсягу надходження) та у формі рухомого і нерухомого майна – $430,4 млн. (30,9%).
Джерелами українських інвестицій в основному виступають власні кошти підприємств (72,4% їх загального обсягу) та кредити комерційних банків (13,5%).
Іноземні інвестиції у СЕЗ та ТПР надішли із 50 країн світу.
СЕЗ потрібні для залучення іноземних інвестицій. Мовляв, інвестора, який обирає країну, аби привезти свої гроші, легше спокусити пільгами. У СЕЗах якраз їх і пропонують. Найсвіжіший приклад — 10 квітня Детлеф Вітіг, член правління німецького концерну Volkswagen AG, та Олег Боярин, гендиректор ЗАТ «Єврокар», що працює на території СЕЗ «Закарпаття», підписали меморандум про наміри щодо складання автомобілів VW в Україні (див. стор. 30). В таких випадках наводять різноманітну статистику: на скільки відсотків, мільйонів тощо збільшився «вміст жирів у маслі» (тобто інвестицій) завдяки пільговим зонам (торік ПІІ вклали в «зони» $76,4 млн — 10% залучених по країні). У народного депутата Віктора Пинзеника на це є прямий контраргумент: «А хто рахував, скільки ми не доотримали інвестицій?». За словами Пинзеника, інвестору передусім потрібні рівні умови та стабільність: «Коли хтось хоче побудувати завод у Києві, він задумується, чи не відкриють конкуренти аналогічне підприємство в СЕЗ, де податки набагато менші». Також Пинзеник зауважує, що за нинішніх умов іноземцям вигідніше імпортувати свої товари в Україну через СЕЗ, ніж створювати тут виробництво.
3. Зацікавлені в СЕЗ структури переконують, що через «зони» ввозять тільки ту імпортну продукцію, якої катастрофічно бракує в Україні і на яку встановлено занадто високе мито. Віктор Письмак, секретар Ради з питань СЕЗ та інвестицій Донецької обладміністрації: «Візьмімо, наприклад, імпортну курятину. Статистика свідчить, що власної продукції не вистачає і немає коштів для створення сучасного виробництва. Так, ми її імпортуємо в Донецьк, користуючись пільгами, але за виручені кошти в нас збудовано найсучасніші в Європі заводи з перероблення птиці, почалася робота зі створення власних високотехнологічних птахофабрик. Противники ж переконані, що наведений приклад — виняток із правила, а головні офіси більшості зареєстрованих у «зонах» підприємств розташовані далеко за межами СЕЗ.
4. Україна саме зараз може отримати економічний зиск від «зон». Ален Панов, представник України в Карпатському Єврорегіоні: «Зони» донедавна діяли і в наших країн-сусідів, які з 1 травня 2004 року вступають в ЄС. Але ЄС не підтримує жодних форм заохочення інвестицій, пов’язаних з наданням пільг і переваг, тому з 2004 до 2007 року такі преференції в новоприйнятих країнах мають зійти нанівець. Отож є всі підстави очікувати інвестиційного пожвавлення в українських «зонах», і це вже відбувається — багато підприємців з потужних компаній роблять «пристрільні» візити в Закарпаття, вивчають матеріально-технічні, комунікаційні, транспортні можливості, правове поле, наявність трудових ресурсів».
«Зона» — рай для контрабандистів
Аргументи «проти»
1. СЕЗ і ТПР займають 10% території України. Проте обсяг виробництва продукції підприємств, розташованих у СЕЗ, 2002 року становив лише 4% від загального обсягу продукції, виробленої на підприємствах України. На територіях, де діють спеціальні режими інвестиційної діяльності, — 7,7%.
2. «Спеціальні економічні режими можуть руйнувати конкурентний порядок у державі, спотворюючи цим самим роботу цінового механізму», — вважають в Інституті реформ. Цю думку підтверджують недавні події в м’ясопереробній промисловості («Контракти», № 14). Нагадаємо, що уряд рекомендував м’ясокомбінатам, які працюють поза «зонами», ініціювати антидемпінгове розслідування стосовно їхніх конкурентів, які працюють через СЕЗ і ТПР. Останні отримують імпортну сировину, яка на 20% дешевша, ніж українська. Василь Волга, голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль»: «Прикладом внутрішнього демпінгу, який породили «зони», також може слугувати вироблення металевого профілю для покриття дахів. Підприємства, що виробляють таку продукцію, зазнають глибокої кризи, бо не можуть витримати конкуренції з розташованими в СЕЗ «Славутич»».
3. За даними Мінекономіки, сума наданих «зонам» пільг за підсумками 2002 року вперше перевищила надходження від них у бюджет: за 6 місяців 2002 року «мінус» 156,4 млн грн. Водночас хронічно збільшується частка імпортного мита в загальній сумі недоотриманих коштів. «Спеціальний інвестиційний режим перетворюється на своєрідний коридор безмитного ввезення імпортних товарів. Особливо гостро це питання стоїть щодо продовольчих товарів (м’ясо, молочна продукція, цукор)», — роблять висновок фахівці Інституту реформ. Пинзеник взагалі вважає, що всі СЕЗ і ТПР створювали виключно для того, щоб без мита імпортувати на територію України різноманітні товари.
4. Використання СЕЗ у світовій практиці можна порівняти з голковою терапією, коли за рахунок невеличкої території пожвавлюється економіка певного регіону. В Україні суттєвого пожвавлення інвестиційного клімату не спостерігається і в більшості «зон», і загалом в країні.
5. Ніде у світовій практиці, крім Росії, за словами Павла Вдовича, експерта з інвестиційної політики Інституту реформ, СЕЗ для розвитку депресивних територій не створювалися, оскільки інвестори не згорають від бажання вкладати кошти в інфраструктуру, а воліють приходити на все готове. За даними Інституту реформ, світова практика свідчить, що для створення привабливої «зони» держава має вкласти від $20 млн до 70 млн на квадратний кілометр СЕЗ.
6. Противники «зон» стверджують, що працювати в них можуть тільки обрані. Конкретних фактів про те, що комусь не дали вкласти капітал у СЕЗ, не наводять, але слова Президента про «обраність» тих, хто працює в зонах, не можна заперечити. Крім того, експерти як приклад наводять той факт, що в деяких «зонах» віднедавна не зареєстровано жодного нового підприємства.
Перелік спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності (ТПР)
Таблиця 1.10
| | Спеціальні (вільні) економічні зони
| Території пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності
| | | "Азов" (м. Маріуполь)
| В Автономній Республіці Крим
| | | "Донецьк"
| У Волинській області
| | | "Закарпаття"
| В Донецькій області
| | | "Інтерпорт Ковель" (Волинська область)
| В Закарпатській області
| | | "Курортополіс Трускавець" (Львівська область)
| В Житомирській області
| | | "Миколаїв" (Миколаївська область)
| В Луганській області
| | | "Порто-франко" (м. Одеса)
| В Чернігівській області
| | | "Порт Крим" (Автономна Республіка Крим)
| В м. Харків
| | | "Рені" (Одеська область)
| В м. Шостка Сумської області
| | | "Сиваш" (Автономна Республіка Крим)
|
| | | "Славутич" (Київська область)
|
| | | "Яворів" (Львівська область)
|
| | | | | | СЕЗ “ЗАКАРПАТТЯ”
Діяльність СЕЗ “Закарпаття” регулюється Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” (1998р.) та Законом України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” (2001р.)
Загальна площа СЕЗ “Закарпаття” складає 737,9 га. Земельні ділянки СЕЗ “Закарпаття” розташовані в Ужгородському та Мукачівському районах, містах Ужгород та Мукачева. Основна територія зони (525 га) розташована в Ужгородському районі, що тісно прилягає до кордонів України з сусідніми країнами – членами Євросоюзу (Угорщиною та Словаччиною) (Додаток Б).
В рамках функціонування СЕЗ “Закарпаття” немає обмежень щодо здійснення будь – яких видів економічної діяльності, окрім прямо заборонених законом. Виходячи з потреб області та регіону та враховуючи наявність вільної робочої сили та природних сировинних ресурсів, влада створила сприятливі умови для співробітництва з потенційними інвесторами для створення підприємств таких галузей промислового виробництва: машинобудування, електроніка, електротехніка; переробка деревини, меблеве виробництво; легка промисловість; будівельні матеріали, конструкції, збірні будиночки, інше; фармацевтичне виробництво; логістичний центр; поліграфічне виробництво, упаковочні матеріали; виробництво іграшок.
Значні інвестиційні кошти освоюють 16 суб’єктів господарювання Спеціальної економічної зони “Закарпаття”, з них 12 – в Ужгородському районі. З початку інвестиційної діяльності даними суб’єктами на території району залучено інвестицій на суму 200,6 млн. дол. США, з них за 9 місяців 2011 року - 3,2 млн. дол. США, освоєно інвестицій на суму 990, 6 млн. грн., в т.ч. за 9 місяців 2011 року - 73,0 млн. грн., реалізовано продукції та надано послуг 18,5 млрд. грн., в т.ч. за 9 місяців 2011 року - 2,3 млрд. грн., сплачено до бюджетів всіх рівнів 3446,0 млн. грн., в т.ч. за 9 місяців 2011 року - 398,8 млн. грн. Реалізація проектів та території СЕЗ забезпечила створення та збереження 4724 робочих місць. Про позитивну та ефективну діяльність суб’єктів господарювання в рамках ТПР і СЕЗ “Закарпаття” свідчать дані таблиці 2.3.
Показники інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання на територіях пріоритетного розвитку області та в спеціальній економічній зоні “Закарпаття”
Таблиця 1.11
(на1.01.2009р.)
| | ТПР
| СЕЗ
| 1.
| Кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти
|
|
| 2.
| Створено робочих місць з часу реалізації проектів
|
|
| 3.
| Збережено робочих місць з часу реалізації проектів
|
|
| 4.
| Реалізовано продукції, млн. грн.
- з початку реалізації проектів
- - в тому числі за 2008 р.
|
1285,0
235,2
|
4558,0
3483,5
| 5.
| Надходження до бюджетів усіх рівні від підприємств, тис. грн.
- всього з початку реалізації інвестиційних проектів
- в тому числі за 2008 р.
|
106011,1
38010,4
|
2763441,4
857826,2
| 6.
| Структура надходжень до бюджету:
*надходження з податку на прибуток, тис. грн.
- всього з початку реалізації інвестиційних проектів
- в тому числі за 2008 р.
* надходження з податку на додану вартість, тис. грн.
- всього з початку реалізації, тис. грн.
- в тому числі за 2008 р.
|
8081,7
1670,2
53397,5
24725,1
|
222829,7
90157,6
1870778,6
654495,1
|
За період існування СЕЗ “Закарпаття” в регіоні розпочато було діяльність фірм із світовим ім’ям, таких як ЗАТ “Єврокар”, ТОВ “Ядзакі – Україна”, ТОВ “Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед”, ТОВ “Флекстронікс”, ТОВ “Гроклін - Карпати”, ТОВ “Хенкель - Ужгород”, СП “Фішер - Мукачево”, “Філіпс”, “Леоні” та інші. До прикладу, ТОВ “Ядзакі Україна” є найбільшою японською інвестицією України. З метою організації виробництва в Україні засновниками ТОВ “Ядзакі Україна” було внесено прямих інвестицій в розмірі 31 902 400 дол. США. Наразі “Ядзакі Україна” виготовляє автомобільні комплектуючі для компаній OPEL, FORD та VOLKSWAGEN. Компанія є одним з найбільших роботодавців Закарпаття (див. Додаток Б).
Дослідження функціонування пріоритетних виробництв за видами економічної діяльності в рамках СЕЗ “Закарпаття” засвідчує, що світова фінансова криза 2008 року справила негативний вплив на складальне виробництво легкових автомобілів. Якщо у 2008 році їх було випущено 35,9 тис. од., у 2009 р. – 3,6 тис. од., то у 2010 р. – 7,5 тис. од. Така ж тенденція характерна і для окремих виробництв японських ТНК “Ядзакі – Україна”, “Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед”, де також негативно проявились наслідки аналізованої кризи.
Проте, у 2005 році Уряд України відмінив пільги іноземним інвесторам у рамках функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності в області (територія пріоритетного розвитку та Спеціальна економічна зона “Закарпаття”). На думку автора дисертаційного дослідження, цей крок був надто поспішним і нелогічним, адже впродовж свого існування ТПР та СЕЗ “Закарпаття” забезпечили динамічний ріст показників економіки області, активізували експортно – імпортні та міжнародні фінансові відносини, що дало значний поштовх для розвитку транскордонного співробітництва. До прикладу, станом на 1 січня 2005 р. в СЕЗ “Закарпаття” працювали 30 суб’єктів інвестиційної діяльності. Загалом же за весь період роботи ТПР і СЕЗ “Закарпаття” у реалізацію інвестиційних проектів залучено 208,7 млн. дол. США, в тому числі іноземних – 112,4 млн. дол. США. За цей час збережено 20 тисяч робочих місць, забезпечувалось понад 50 відсотків обсягів виробництва промислової продукції області. І головне: сума сплачених податків і зборів підприємствами ТПР і СЕЗ перевищувала суму отриманих податкових пільг.
У зв’язку з відміною ряду пільг інвесторам: 8 підприємств СЕЗ “Закарпаття” призупинили реалізацію інвестиційних проектів загальною вартістю 159,0 млн. дол. США і один проект території пріоритетного розвитку вартістю 3,0 млн. дол. США, втрачено і скорочено 11850 робочих місць! 14 інвестиційних проектів ТПР на суму 11,47 млн. дол. США та 15 інвестиційних проектів СЕЗ “Закарпаття” на суму 163,6 млн. дол. США залишилися недофінансованими. Незважаючи, на те, що припинилась дія пільгового режиму інвестиційної діяльності для підприємств в Україні, процес надходження іноземних інвестицій в економіку Закарпаття продовжується. Автор дисертаційного дослідження акцентує увагу, що доцільно було б відновити пільговий режим в рамках СЕЗ “Закарпаття” з метою покращення інвестиційного клімату в регіоні, але при цьому потрібно встановити часові обмеження для надання пільг для іноземних інвесторів враховуючи на інтереси національних підприємств.
В контексті вищевикладеного постає необхідність негайних дій з боку держави стосовно удосконалення загальнодержавної законодавчої бази щодо реалізації інвестиційно – інноваційних проектів на території прикордонного регіону в рамках існування спеціальних режимів інвестиційної діяльності (ТПР та СЕЗ “Закарпаття”).
Date: 2016-01-20; view: 779; Нарушение авторских прав Понравилась страница? Лайкни для друзей: |
|
|