Обгрунтування проекту лісових культур на лісокультурній площі № 2

Друга ділянка – дылянка що вийшла з-під с/г користування 5,0 га. На даній площі буде проводитись суцільна оранка, оскільки умови це дозволяють.

Так як лісорослинні умови білянки є досить бідними (А₂) то для заліснення потрібно досить багато садивного матеріалу, тому розміщення 1,5×0,75 м. В якості основної породи я обрав сосну звичайну, а як допоміжну – березу повислу. Схема змішування наступна: 8 рядів сосни та 2 ряди берези.

В свіжих борах (А₂) грунтові води залягають на глибині 2,5-3,5 м. Тут зростають сосняки І-ІІ класів бонітету з поодинокою домішкою берези. Оптимальний склад деревостанів в типі А₂ 9С1Б. В підліску зрідка зустрічається зіновать. Трав'янистий покрив складається на Поліссі з зелених мохів, інколи чорниці, на галявинах і під шатром низько - повнотних сосняків вівсяниці овечої, після пожеж з'являється верес.

В свіжих і вологих борах найвищу продуктивність мають чисті сосняки або деревостани з складом 9С1Б. Запас стовбурної маси в таких деревостанах не менший, ніж в чистих сосняках, а в деяких випадках навіть на

10% більший. Участь берези в насадженні в кількості понад 10% знижує продуктивність сосняків. Зниження продуктивності сосново-березових деревостанів порівняно з чистими сосняками компенсується в борах підвищенням їх біологічної стійкості, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів, підвищенням їх водоохоронної та ґрунтозахисної ролі. Незначна і рівномірно розміщена по площі ділянки домішка берези виконує меліоративну роль, сприяє проникненню коріння сосни в більш глибокі горизонти.

В свіжих та вологих борах і суборах через затінення та з інших причин сосна, яка розташована поряд з березою, росте гірше, ніж на деякій відстані від неї. Радіус крони сосни у бік берези в 3-4 рази менший, ніж в протилежному напрямку, тобто вона відрізняється асиметричністю. Висота сосни в рядах, сусідніх з березою, в середньому, на 10-15% менша, ніж у рядах, де немає затінюючого впливу берези. На стиках береза не лише затінює сосну, але й пригнічує її своїми фітонцидами. Чим більша відстань рядів сосни від берези, тим менша концентрація фітонцидів і менший негативний вплив її на сосну. Разом з тим незначні дози фітонцидів не пригнічують сосну, а активізують її життєдіяльність.

В сухих борах березу саджають лише в мікропониженнях, а на вирубках в типах А2-А3 ділянках, де немає природного поновлення другорядних порід, змішують в ряду 15-20 сіянців сосни, 5-7 берези та ін. При такій схемі початкова домішко берези становить 18-32%, а до віку стиглості її залишається не більше 10%. Змішування сосни з березою ланками забезпечує рівномірне розміщення останньої на заліснюваній площі і найбільш позитивний вплив її на сосну. На ділянках, де створюються культури сосни з міжряддями 1,5 м з наступною вирубкою їх через ряд, в тих рядах, що будуть вирубуватися, саджають чисту сосну, а в тих, які залишатимуться, сосну березою змішують ланками. Вищезгадані породи змішують також рядами — 4-5 рядів сосни, один ряд берези та ін. За такими схемами змішування домішка берези становить 16-20% від початкової кількості посадкових місць, що цілком досить для виконання нею грунтополіпшуючих функцій.

При ширині міжрядь 2,5-3 м негативний вплив одного ряду або ланок берези на сосну в молодому віці зводиться до мінімуму. При необхідності в 5-ти річному віці взимку березу саджають на пень і надалі вже нема потреби регулювати її взаємодію з сосною.