Законодавчо-нормативна база з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку було внесено певні зміни до порядку обліку малоцінних (швидкозношуваних) предметів (МШП).

На відміну від діючих до 1 січня 2000 року нормативних документів щодо бухгалтерського обліку, у П (с) БО не міститься чіткого визначення МШП.

Зокрема, у П (с) БО № 9 "Запаси” зазначено, що до складу запасів відносять МШП, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, що не перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та одержанням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. При цьому для більшості підприємств операційний цикл не перевищує одного року.

У П (с) ВО № 7 дано таке визначення основних фондів: до основних фондів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або поставки товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

У наведених визначеннях відсутній вартісний критерій віднесення предметів або до складу МШП, або до складу основних засобів. Однак установлено обмеження щодо терміну корисного використання (експлуатації) служби МШП не більше одного року або операційного циклу.

Отже, починаючи з 1 січня 2000 року до складу МШП можуть бути зараховані лише ті предмети, термін використання яких не більший від одного року і які належать до малоцінних необоротних активів.

У зв'язку з цим підприємства мають право приймати самостійне рішення про зарахування до складу МШП саме таких предметів, які відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію дещо незвичний для бухгалтера, з економічного погляду він цілком обґрунтований. Адже для двох різних підприємств один і той же предмет може бути корисний у використанні (експлуатації) протягом різного часу і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета потрібно враховувати різні фактори, котрі можуть вплинути на інтенсивність використання цього предмета у виробничому процесі, очікувану фізичну зношеність, а також моральну зношеність, що виникає в результаті зміни і вдосконалення виробництва. При цьому рекомендується також брати до уваги інформацію, наведену в паспорті на предмет, або довідкову інформацію. Для документального оформлення на підприємстві може бути створено комісію, яка своїм рішенням визначає можливий термін експлуаіації конкретного виду МШП.

Отже, тепер малоцінні предмети можуть відноситися до складу запасів, або до малоцінних і необоротних матеріальних активів.

Формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності передбачено П (с) БО 9 "Запаси”.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані та їх використанням, та їхню вартість може бути достовірно визначено. Під економічною вигодою розуміється потенційна можливість одержання підприємствами грошових коштів від використання активу.

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції із його застосування, МШП, використовувані протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, у бухгалтерському обліку відображаються на рахунку № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Згідно з П (с) БО № 9 при переданні МШП зі складу в експлуатацію зношеність не нараховується, а вартість МШП виключається складу активів підприємства (тобто списується з рахунку № 22) і відноситься на витрати звітного періоду. Протягом терміну фактичного використання має бути організовано оперативний кількісний облік МШП за місцями експлуатації та за відповідними матеріально відповідальними особами. Отже, на рахунку 22 обліковуються лише малоцінні предмети, що перебувають на складі.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети”, можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні щодо бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, затвердженому Листом 166 Міністерства фінансів СРСР від 18 жовтня 1979 року.

Відповідно до цього Положення бухгалтерський облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами відповідальними за їх зберігання, за такими групами:

інструменти і пристрої загального користування;

спеціальні інструменти і спеціальні пристрої;

змінне обладнання;

технологічна тара;

виробничий інвентар;

господарський інвентар;

спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристро постільні речі;

інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

Правові норми регулювання організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України від 16.07.1999р. № 996 – ХІV «Про бухгалтерський облік, фінансову звітність в Україні»[8.с.5].

Регулювання питань Методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.[12.с.3]

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

При організації бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

- цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435 – ІV із змінами та доповненнями.[1.с.54]

В розділі «окремі види зобов`язань» даються загальні положення про купівлю-продаж товару, заключення договору купівлі-продажу, обов`язки та відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна товару, оплата і страхування товару.

- цивільний Кодекс України (ЦКУ).[1. с. 59]

Відповідно до Національного цивільного законодавства будь-який господарський правочин між суб’єктами підприємництва оформляється договором. Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що право чин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Порядок надходження та приймання малоцінних та швидкозношуваних предметів регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і асортиментом регулюється ст.. 669 – 672 ЦКУ, а саме 336 дає право підприємству самостійно розпорядитися малоцінними та швидкозношуваними предметами від яких відмовляється постачальник;

- господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436 – ІV.[2. с. 254]

В ІУ розділі «Господарські зобов’язання» дається загальна характеристика господарських зобов’язань, що таке господарські договори, ціни і ціноутворення у сфері господарювання;

Фінансова діяльність підприємства здійснюється на основі фінансових планів, які є частиною планів його господарської діяльності.

Наслідки фінансової діяльності підприємства визначаються підсумками річного бухгалтерського звіту.

Прибуток підприємства утворюється за рахунок надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці (таблиця 2).

Таблиця 2. Результати роботи ДП «Попільнянський лісгосп» за 2014-2015 рр.

Date: 2015-12-12; view: 792; Нарушение авторских прав