Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою в учнів початкової школи

В попередніх двох підрозділах було практично розроблено методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі. Але будь-яка методика навчання є незавершеною, якщо відсутній такий етап, як перевірка рівня сформованості навичок і вмінь. Тому, щоб розроблені в даному досліджені методичні рекомендації щодо навчання читання виглядали завершеними, потрібно приділити увагу контролю рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою.

Являючись важливим, невід'ємним компонентом навчального процесу, контроль налаштований на об'єктивне визначення рівня оволодіння учнями іншомовним матеріалом на кожному етапі становлення мовленнєвих навиків і умінь учнів.

Контроль регулює процес навчально-пізнавальної діяльності школярів, здійснює позитивний вплив на його характер і результативність. Крім того, контроль має велике виховне значення для учнів, являючись важливим стимулом в їхній подальшій навчальній діяльності. Мета даного дослідження - показати, дослідити найефективніші шляхи формування навиків іншомовного читання на початковому етапі, невід'ємною частиною яких є контроль рівня сформованості даних навиків.

Відомо, що при навчанні іноземної мови вчитель використовує різноманітні форми контролю з метою організації ефективного керування навчанням. Проте, серед завдань, які часто дають вчителі, є такі, які виконати можливо лише при достатньо розвинутих вміннях усного мовлення. А в учнів дані вміння не завжди знаходяться на відповідному рівні (особливо на початковому етапі).

Тому потрібно особливо уважно ставитись до вибору прийомів контролю на початковому етапі вивчення іноземної мови.

Опираючись на теоретичну частину даної роботи (психологічні, вікові особливості молодших школярів, труднощі при навчанні читання) були досліджені і встановлені такі методи контролю, щоб труднощі, пов'язані з формуванням навиків і вмінь читання, не викликали в учнів з самого початку навчання негативних відчуттів. Звертаючись знову до теоретичної частини, потрібно наголосити, що мотиваційним боком навчальної діяльності повинен бути інтерес, тобто потрібно зацікавити учня. Відсутність зацікавлення в учнів неминуче призводить до бажання "не вчитуватися " в текст.

Тому, під час дослідження було встановлено, що на початковому етапі навчання читання найкраще використовувати такий вид контролю, як тести. Його основна відмінність від традиційних форм контролю полягає в об'єктивності (незалежності від можливого суб'єктивізму вчителя по відношенню до певного учня, швидкості опрацювання результатів, участі необмеженої кількості тестованих за невеликий проміжок часу). Але тести обов'язково повинні поєднуватися з елементами гри (щоб зацікавити молодших школярів); повинні бути схожими на ті завдання, які учні виконували ще під час подання навчального матеріалу.

Враховуючи попередні підрозділи другого розділу, а саме формування навиків читання на початковому етапі можна виділити такі об'єкти контролю:

1) швидке й точне встановлення буквено-звукових відповідностей і застосування правил читання;

2) прогнозування мовного матеріалу;

3) володіння синтагматичним членуванням речення;

4) правильне інтонування того, що читається;

5) розуміння прочитаного.

Контроль навичок учнів встановлювати буквено-звукові відповідності на основі правил читання можливий у процесі озвучування написаного. Матеріалом для читання можуть виступати ізольовані слова, які можна супроводжувати набором малюнків, щоб забезпечити співвіднесення учнями озву чуваного слова із його значенням. Показниками рівня сформованості відповідних навичок є правильність та цілісність передачі звукового образу написаного слова. Ще раз варто наголосити, що з урахуванням вікових особливостей молодших школярів доцільним є використання тестових завдань ігрового, пошукового і творчого характеру. Наприклад, учням можна запропонувати гру "Хрестики - нулики" замість читання довгих рядків або стовпчиків слів.

Під час гри учні по черзі - спочатку учень із групи +, потім учень із групи 0 - читають слова, відшукують відповідні малюнки або дають український еквівалент прочитаного німецького слова і лише після цього відмічають відтворене слово +-ом або 0-ом. Досить ефективними для контролю даного об'єкту є такі тестові завдання:

1) Прочитай уголос слова і:

а) з'єднай їх відповідними малюнками;

б) намалюй предмети;

в) визнач, чи відповідають вони малюнкам;

г) підкресли назву того, що можна купити в (овочевому відділі) супермаркета;

д) закресли слово, яке за якимись ознаками не належить до даної групи слів;

е) постав їх у правильній послідовності (від найменшого до найбільшого).

2) Прочитай уголос слова і добери до кожного з лівої колонки слово з протилежним значенням з правої колонки.

3) Знайди в таблиці слова-назви (природних явищ, тварин, продуктів харчування) і прочитай їх уголос тощо.

Рівень сформованості навичок прогнозування мовного матеріалу можна перевірити у процесі читання вголос словосполучень та речень, в яких випущені деякі елементи. Матеріалом для читання можуть виступати ізольовані словосполучення, речення або абзац. Показниками рівня сформованості відповідних навичок є правильність лексичного та граматичного відтворення пропущених елементів. Доцільним видом контрольних завдань є вибіркові тестові завдання на заповнення пропусків. Наприклад, учням потрібно заповнити пропуски в реченнях відповідними елементами і з'єднати речення з малюнками або дати український еквівалент прочитаного.

1. Ich gehedie Schule.

2. Ich fahremeinem Vater.

3. Ich fahreDeutschland.

Або завдання такого типу:

1) Прочитай уголос речення і:

а) встав пропущені слова;

б) розшифруй закодовані слова.

2) Прочитай уголос текст, дивлячись на карту, і добери слова, яких не вистачає, щоб зрозуміти, де живе зайчик.

3) Прочитай уголос текст і знайди в ньому нісенітниці.

Володіння синтагматичним членуванням речення також перевіряється в ході читання уголос. Матеріалом для читання може бути окреме речення або логічно пов'язані між собою речення. Показником рівня сформованості відповідних навичок є правильна паузація речень. Вона полягає в тому, що учень при читанні речення ділить його на синтагми, тобто робить міжсинтагмені паузи у процесі читання, а не читає речення послівно. Наприклад, учню потрібно знайти у тексті і прочитати вголос речення, в якому йдеться про те, як проводять вихідні Олівер і його друзі:. Oliwer

und seine Freunde haben ein Hobby, sie spielen sehr gern Fussball

Перевірити рівень сформованості навичок читання синтагмами можна за допомогою вибіркових тестових завдань і завдань з вільно конструйованою відповіддю, наприклад:

1) Прочитайте уголос словосполучення і

а) обведи колом малюнок, який відповідає прочитаному;

б) розфарбуй (предмет) відповідним кольором;

в) підкресли помилкове сполучення слів.

2) З'єднай слова з правої колонки із словами з лівої колонки, щоб утворилося правильне словосполучення і прочитай його вголос.

3) Знайди в тексті речення, в якому автор описує зовнішність Геракла, і прочитай його вголос.

4) Знайди в тексті уривок, в якому описано про те, чим живляться птахи, і прочитай його вголос.

Інтонація як один з виразних засобів мови, що звучить, виражає ставлення читача до того, про що йдеться в тексті. Так, за допомогою інтонації виражаються різні комунікативні типи висловлювань: звернення, прохання, повідомлення, запитання тощо. Перевірити рівень сформованості інтонаційних навичок учнів можна лише в ході читання вголос. Матеріалом для читання має виступати ізольоване речення, група речень або абзац, а не цілий текст. Це дасть можливість учителю зекономити час та оцінити більшу кількість учнів за одиницю часу. Показником рівня сформованості є правильність інтонування речень (розповідних, спонукальних, питальних тощо). Перевірити рівень сформованості інтонаційних навичок учнів можна за допомогою виконання як вибіркових, так і тестових завдань із вільно конструйованою відповіддю. Для контролю даної навички доцільно використовувати завдання такого типу:

1) Знайди в тексті уривок, в якому йдеться про. З якими почуттями потрібно читати цей уривок? Прочитайте його вголос.

2) Прочитай уголос два уривки і познач "+" той, в якому автор формулює багато запитань/ описує красу зимового лісу/.

Перевірка розуміння того, що читається, відбувається на всіх етапах перекодування текстового матеріалу: під час читання слова, словосполучення, речення, абзацу і цілого тексту. Розуміння змісту тексту пов'язано з наявністю в учнів умінь виділяти головну думку, знаходити конкретні факти і деталі, визначати логіку розвитку подій. Для контролю даної навички доцільно використовувати завдання такого типу:

1) Знайди речення, яке розкриває основну ідею тексту. Прочитай його вголос.

2) 3 допомогою знаків "+"/ "-" вибери речення, які відповідають/ не відповідають змісту тексту.

3) Хоча в тексті не сказано про., можна зробити висновок, що. Переглянь запропоновані варіанти висновків, вибери один з них і прочитай їх вголос.

4) Уважно прочитай уривки тексту і розташуй їх у правильній послідовності. Прочитай текст уголос.

Вважаючи багатооб'єктивність контролю читання, під час дослідження було встановлено, що доцільно використовувати комплексні тести для перевірки рівня сформованості навичок і вмінь читання. Комплексні тести складаються з декількох частин, до складу кожної з яких входять тестові завдання, які дозволяють виявити в учасників тестування рівень сформованості відповідних навичок і вмінь, оскільки кожна частина тесту спрямована на конкретний об'єкт контролю. Це стосується тематичного контролю. А поточний контроль може здійснюватись на кожному уроці і мати лише один або декілька об'єктів конролю. [див. додаток 1,2]