Сутність організаційного проектування

Радикальні зміни у сфері функціонування організаційних систем привели до істотного зростання організаційного чинни­ка, визначивши особливу важливість організаційного проек­тування як методу формальної організації цілісних систем. У зв'язку з цим зазначимо, що жодна з нових (модернізованих) форм цілісних утворень в різних сферах суспільного буття людства — економіці, політиці, освіті, культурі, науці, війсь­ковій справі та інших — не зможе досягти свого кінцевого вті­лення без проведення організаційного проектування. Іншими словами, будь-які організаційні нововведення структурного та процесуального характеру є, насамперед, продуктами органі­заційного проектування.

Проектування організації, що забезпечує встановлення взаємодії між членами організації з урахуванням виконаних ними робіт, виявляється в статичному вигляді як структура організації та в динамічному вигляді як процеси, що протіка­ють в організації.

Розділ 6

Вітчизняні та зарубіжні економісти по-різному визначають організаційне проектування. Проте різні позиції не тільки не суперечать одна одній, а навпаки, доповнюють творчий та но­ваторський характер цього виду діяльності.

Поняття "проектування" значно змістовніше, ніж близькі до нього за значенням поняття "конструювання" та "плануван­ня". Проектування (від лат. projectus — кинутий вперед) — процес створення проекту, прототипу, прообразу передбачува­ного або можливого об'єкта, стану. На відміну від конструю­вання воно полягає в описі не тільки технічних аспектів май­бутнього об'єкта, його складу та властивостей, але і економіч­них, соціальних, організаційних аспектів модельованих сис­тем.

На думку А. Радугіна, організаційне проектування — це процес знаходження відповідності між ключовими елемента­ми організації (структура, люди, завдання, системи рішень та заохочень, а також неформальна організація і культура) та її стратегією, яке приводить до успіху. Організаційне проекту­вання — це процес, який має дискретний характер і безліч аль­тернативних напрямів розвитку.

О. Віханській, А. Наумов зазначають¹, що організаційне проектування повинне враховувати не тільки зміну внутріш­ніх чинників, але також стан і розвиток зовнішнього середо­вища організації. Таким чином, структура організації має си­туативний характер та модифікується відповідно до зміни си­туації. Дж. Гелбрейт визначив проектування організації як постійний пошук найбільш ефективного поєднання організа­ційних змінних. Чинники, які впливають на цей процес мають ситуативний характер.

Б. Мільнер дає таке визначення: "Організаційне проекту­вання як функція організації полягає в розробці таких органі­заційних елементів і відносин в створюваній (модельованій) системі, за реалізації яких організаційне ціле, що виникло, ха­рактеризувалося б високою надійністю, стійкістю та економіч­ністю"².

¹ Виханський О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия,
организация, процесе: Учебник. — М.: Гардарика, 1996.

² Мильнер Б.З. Теория организации: Учебник. — ИНФРА-М,
2003. —558 с.

Цілі організаційного проектування:

• створення нової системи;

• часткове удосконалення наявної організаційної сис­теми;

• радикальне перетворення наявної організаційної сис­теми.

Організаційна система є сукупністю двох частин:

1) механізму внутрішнього функціонування, який вклю­чає елементи, необхідні для процесу управлінської та виробни­чої діяльності (функціональні й організаційні структури, по­ложення про відділи і служби, посадові інструкції, виробниче устаткування, комп'ютерну та організаційну техніку, офісні меблі, мережі зв'язку і систему документообігу);

2) механізму відносин із зовнішнім середовищем, який містить елементи, необхідні для формування сприятливого ді­лового поля зовнішніх відносин організації (законодавчі акти, домовленості, контракти, угоди).

Системи, виступаючи об'єктами проектування, надають йому ознак комплексності та системної цілісності. З погляду визначення місця цього етапу в системі організаційної діяль­ності проектування може розглядатися як підготовка дії або продукту, тобто підготовча дія, що є осмисленням того, що го­тується.

У зв'язку з цим у процесі проектування потрібно визначити необхідні пропорції між елементами системи, здійснити їх просторове розміщення, регламентувати функціонування в часі, встановити найбільш раціональні варіанти зв'язків і від­носин.

У структурному плані організаційне проектування розріз­няється залежно від об'єкта за орієнтацією: на створення нової системи; на часткове удосконалення або на її радикальні пере­творення.

Проектування організаційної системи, як процес створен­ня прообразу майбутньої організації, має включати не лише опис організації на початковому моменті її життєдіяльності, але й прогноз її подальшого розвитку. Особливе місце в цьому процесі відводиться формуванню організаційної структури.

Процес проектування організації має базуватись на таких принципах: коректне формулювання цілей та підцілей органі-

Розділ 6

зації, що проектується, з урахуванням їх актуальності, новиз­ни та можливостей практичної реалізації; обов'язкове визна­чення завдань, без виріпіення яких цілі організації неможливо реалізувати; обґрунтований розподіл функцій, прав та відпо­відальності по вертикалі управління; виявлення всіх необхід­них зв'язків та відносин по горизонталі з метою координації діяльності функціональних ланок та допоміжних служб; опти­мальне співвідношення централізації та децентралізації управ­ління.

У процесі проектування організації іноді виникає потреба у корегуванні вже діючих структур організації. В більшості ви­падків рішення про корегування структури організації прий­мається вищим керівництвом. Слід зауважити, що значні за масштабом перетворення в організації не варто починати доти, доки не з'являться для цього серйозні причини (зміна зовніш­ньої економічної та політичної ситуації, незадовільне функціо­нування організації, перевантаження керівної ланки, зміна технологій управління, необхідність перерозподілу прав та функцій, відсутність перспектив розвитку). Внесення корек­тив в організаційну структуру має супроводжуватись система­тичним аналізом функціонування організації та вивченням середовища, що її оточує, з метою виявлення проблемних зон. Залежно від конкретних обставин зміни в структурі організа­ції можуть бути частковими або радикальними. Однією з форм корегування організаційної системи є реорганізація.

Безпосереднім механізмом реалізації проекту організацій­ної системи є організування, що передбачає формування струк­тури організації. В процесі організування відбувається оціню­вання організаційної структури за низкою критеріїв: еконо­мічністю, оптимальністю, оперативністю та надійністю.