Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






СКЛАД ПК





Пристрої обробки даних. Процесор. Системна плата. Звукова карта. Мережна карта.

Звукова карта

Вона виконує перетворення звуку з аналогової форми в цифрову (на вході) і обернене перетворення (на виході). Звукова карта вставляється на материнську плату у вільний PCI-слот та має вихід на задню панель комп’ютера. Серед цих виходів є гнізда для підключення колонок, мікрофона, MIDI-клавіатури (копія фортепіано) та ін.

Відмітимо, що майже на половині материнських плат установ­лю­ються замість звукових плат звукові чіпи, тобто звукові карти інтегру­ються на материнську плату. Нині часто для високоякісної звукової системи використовуються зовнішні моделі звукових адаптерів, які під­ключаються до ПК через інтерфейс USB.

Звукові карти здійснюють декодування стиснутої музики в форматі MP3. MP3 – це формат зберігання даних. В форматі MP3 на диск CD можна записати 10 – 12 год звуку (100 – 200 записів), у аудіо CD – від 10 до 15 пісень. Тому на звукові плати поставлені спеціальні чіпи, які здійснюють декодування стиснутого звуку. Засоби мультимедіа викорис­товуються в системах розпізнавання мови.

 

AC’97[2] (сокращенно от англ. audio codec '97) — это стандарт для аудиокодеков, разработанный подразделением Intel Architecture Labs компании Intel в 1997 г.

HD Audio (от англ. high definition audio — звук высокой четкости) является эволюционным продолжением спецификации AC’97, предложенным компанией Intel в 2004 году, обеспечивающим воспроизведение большего количества каналов с более высоким качеством звука, чем при использовании интегрированных аудиокодеков AC’97.

 

Мережна карта.

СЕТЕВАЯ КАРТА Для связи с другими компьютерами по локальной сети. Характеризуется скоростью передачи данных.

Мережна карта — це графічне представлення комп’ютерів і пристроїв у мережі, яке показує спосіб їх підключення.

При під’єднанні комп’ютера до локальної мережі необхідна мережна плата. Вона встановлюється в PCI-слот на материнській платі. Найбільш розповсюдженими є комбіновані плати Ethernet, розраховані на різні типи кабелів. Основний параметр мережних карт – це швидкість передачі даних. Хоча вони здатні теоретично працювати на швидкості 57600 біт/с, реальна швидкість передачі даних є значно меншою – 12 – 15 Мб/с.



 

Процесор

Основою або, як ще кажуть, серцем комп'ютера є його цен­тральний процесор (ЦП). Центральним процесором сучас­ного комп'ютера є дуже малий (з ніготь людини) кремніє­вий кристал з величезною кількістю (кілька мільйонів) розміщених у ньому транзисторів. Через його розміри ЦП називають мікропроцесором, або чіпомЦентральний процесор комп'ютера міститься на спеціальній платі, що зветься материнською (англ. motherboard). Там же роз­ташовані роз'єми (слоти від англ. slot — щілина, проріз) для установ­ки плат із мікросхемами пам'яті та інших пристроїв.

пристрій керування (скорочено ПК, або англ. CU — від Control Unit). Це координатор усіх дій. Він керує послідовністю виконання команд і рухом (потоками) даних у комп'ютері; арифметико-логічний пристрій (скорочено АЛП, або англ. ALU— від Arithmetic and Logic Unit). Уже з його назви зрозумі­ло, що це пристрій, який здійснює всі обчислювальні операції — і арифметичні, і логічні;

регістри процесора — це швидкодоступна для процесора пам'ять. Так само як і звичайна пам'ять комп'ютера, регістри складаються з комірок — байтів. Та через те, що ця пам'ять є всередині ЦП, значно скорочується час доступу до неї.

і для ЦП числа та їхні адреси в пам'яті подаються у двійковому вигляді

Однією з функцій центрального процесора є забезпечення процесу введення і виведення інформації, тобто взаємодії з периферійними пристроями.

 

Функції

обробка даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних і логічних операцій;

програмне керування роботою пристроїв комп'ютера.

 

систе́мна пла́та

Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та[1] (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи.

Призначення

На системній платі монтується чіпсет, це мікросхеми, які забезпечують і контролюють логіку функціонування плати. На платі також розташовуються роз'єми для підключення центрального процесора, графічного адаптера, звукової плати, жорстких дисків, оперативної пам'яті та інші роз'єми.

Всі основні електронні схеми комп'ютера і необхідні додаткові пристрої включаються в системну плату, або підключаються до неї за допомогою слотів розширення. Найважливішою частиною системної плати є чипсет, який складається, як правило, з двох частин — північного моста (Northbridge) і південного моста (Southbridge). Зазвичай північний і південний міст розташовані на окремих мікросхемах. Саме північний і південний мости визначають, в значній мірі, особливості системної плати і те, які пристрої можуть підключатися до неї.

Сучасна системна плата ПК, як правило, включає чипсет, що здійснює взаємодію центрального процесора з ОЗП і основною оперативною пам'яттю, з портами вводу/виводу, із слотами розширення PCI Express, PCI, а також, зазвичай, з USB, SATA і IDE/ATA. Більшість пристроїв, які можуть приєднуватися до системної плати, роблять це за допомогою одного або декількох слотів розширення або сокетів, а деякі сучасні системні плати підтримують бездротові пристрої, що використовують протоколи IrDA, Bluetooth, або 802.11 (Wi-Fi).



На системній платі містяться змонтовані:

слоти DIMM для установки модулів пам'яті типу SDRAM, DDR, DDR2.

спеціалізований рознім типу AGP або PCI-Express для установки відеокарти.

слоти для підключення додаткових карт розширення стандартів PCI або PCI-Express х1

інтерфейси (IDE і/або сучасніший Serial ATA) для підключення дискових накопичувачів — твердих дисків і оптичних приводів.

розєми для підключення живлення що складається з силових транзисторів, дроселів і конденсаторів. Цей модуль перетворює, стабілізує і фільтрує напругу, що подається від блоку живлення;

задню частину системної плати займає панель з рознімами для підключення додаткових зовнішніх пристроїв — монітора, клавіатури і миші, мережних-, аудіо- і USB-пристроїв тощо

окрім перелічених слотів і рознімів, на будь-якій системній платі є велика кількість допоміжних джамперів (перемичок) і рознімів: це можуть бути і контакти для підключення системного динаміка, кнопок і індикаторів на передній панелі корпусу, і розніми для підключення вентиляторів

Форм-фактор системної плати — стандарт, що визначає розміри системної плати для персонального комп'ютера, місця її кріплення до корпусу; розташування на ній інтерфейсів шин, портів вводу/виводу, сокета центрального процесора (якщо він є) і слотів для оперативної пам'яті, а також тип розніму для підключення блоку живлення.

 

Пристрої збереження даних. Жорсткий диск. Оперативна пам'ять. Оптичний диск. USB-накопичувач. Системний блок.

Тверди́й магні́тний диск -магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації (комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації)

Основні ознаки На відміну від дискети, що виготовляється на основі гнучкого магнітного ​​диска, інформація у твердому магнітному диску записується шляхом намагнічування шару феромагнітного матеріалу що нанесений на поверхні твердих (алюмінієвих, скляних або композитних) пластин у формі диска. У твердих магнітних дисках використовується одна або декілька пластин, встановлених на одному шпинделі. Голівки зчитування-запису у робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку набіглого повітря, що утворюється біля поверхні дискових пластин при швидкому обертанні. відсутність механічного контакту забезпечує тривалий термін експлуатації пристрою.Тверді диски були введені у використання фірмою IBM у 1956 році як сховище даних для обчислювальних машин






Date: 2015-12-13; view: 144; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию